Ухвала

від 13.08.2024 по справі 910/8322/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"13" серпня 2024 р.м. Одеса № 910/8322/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,

дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№3579/24 від 08.08.2024)

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мечта Морей» (вул. Октябрська, № 50, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500, код ЄДРПОУ 38793005)

про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мечта Морей», в якій просить суд: припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та ТОВ «Мечта Морей» з 18.07.2024; зобов`язати ОСОБА_2 зареєструвати зміни до відомостей про юридичну особу ТОВ «Мечта Морей» у державного реєстратора, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про звільнення ОСОБА_1 з посади директора ТОВ «Мечта Морей» з 18.07.2024 та письмово повідомити позивача про такі дії на зазначену адресу; зобов`язати державного реєстратора вчинити реєстраційні дії, провести реєстрацію змін, а саме виключити (видалити) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про ОСОБА_1 як про директора ТОВ «Мечта Морей» у графі «відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи» у зв`язку із припиненням трудових відносин між позивачем та відповідачем; зобов`язати ОСОБА_2 надати розрахунок заборгованості по заробітній платі та відпустці та сплатити їх в зазначений Законом термін.

Ухвалою Господарського суду місті Києва від 12.07.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мечта Морей» про припинення трудових відносин та зобов`язання вчинити дії передано за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Цісельському О.В.

При дослідженні матеріалів позовної заяви судом встановлено, що позовна заява підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Основні вимоги щодо форми та змісту позовної заяви, а також вимоги щодо документів, які подаються позивачем разом з позовною заявою, визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно пункту 4 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Відповідно частин 1-2 статті 47 Господарського процесуального кодексу України, позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно. Участь у справі кількох позивачів і (або) відповідачів (процесуальна співучасть) допускається, якщо:1) предметом спору є спільні права чи обов`язки кількох позивачів або відповідачів; 2) права або обов`язки кількох позивачів чи відповідачів виникли з однієї підстави; 3) предметом спору є однорідні права і обов`язки.

Відповідно до частини 7 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, суд, приймаючи рішення на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, повинен зазначити, в якій частині рішення стосується кожного з них, або зазначити, що обов`язок чи право стягнення є солідарним.

Суд звертає увагу, що предмет позову, тобто певна правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви.

Суд позбавлений права визначати замість позивача позовні вимоги, склад відповідачів, а також в якій частині позовні вимоги стосуються щодо кожного з них. Відтак, позивач повинен самостійно визначитись у позовній заяві з вимогами щодо кожного із зазначених у вступній частині позовної заяви відповідачів, оскільки за результатами розгляду позовної заяви з позовними вимогами, які викладені у поточній редакції, рішення суду, якщо позов буде задоволено, не буде відповідати частині 5 статті 238 ГПК України. При цьому, суд зазначає, що під час розгляду спору позивач не позбавлений права змінювати підстави або предмет позову, подавати до суду відповідні клопотання щодо залучення співвідповідачів.

Так при дослідженні позовної заяви судом встановлено, що позовна заява містить позовні вимоги щодо припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «Мечта Морей», а також про зобов`язання ОСОБА_2 та державного реєстратора вчинити реєстраційні дії щодо змін до відомостей про юридичну особу, та про зобов`язання надати розрахунок заборгованості по заробітній платі та виплатити її.

Проте позивачем не визначено вказаних осіб, стосовно яких заявлені позовні вимоги, в якості учасників судового процесу.

При цьому, суд звертає увагу на те, що позивачем визначено ОСОБА_2 як засновника ТОВ «Мечта Морей», тоді-як, фактично до нього заявлено позовні вимоги щодо зобов`язання внести зміни до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи, надати розрахунок заборгованості по заробітній платі та відпустці і сплатити їх.

Відтак, позивачем визначено повне коло учасників справи, не здійснено належного та достатнього викладу обставин, якими обґрунтовані позовні вимоги, а саме в контексті необхідності залучення до участі у справі ОСОБА_2 та державного реєстратора з урахуванням заявлених до них вимог про вчинення відповідних дій.

Враховуючи викладене, позивачу необхідно визначитись щодо складу учасників судового процесу з урахуванням прохальної частини позовної заяви, норм чинного законодавства України.

Окрім того, згідно п. 7 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Проте, в порушення наведених вимог позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частиною 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. Частиною 2 статті 161 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заявами по суті справи є, зокрема, позовна заява.

У позовній заяві, в порушення п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позивачем не надано жодних належних обґрунтувань (та за наявності доказів) щодо орієнтовних судових витрат, які позивач вже поніс та/або витрат, які він очікує понести. Тобто, позивачем не надано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до норм ч. 1, пп. пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VІ «Про судовий збір» судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року в розмірі 3028,00 грн.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 заявлено 4 (чотири) вимоги немайнового характеру про припинення трудових відносини (1), про зобов`язання ОСОБА_2 зареєструвати зміни до відомостей про юридичну особу про звільнення позивача з посади директора (2); про зобов`язання державного реєстратора виключити відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (3) та зобов`язання ОСОБА_2 надати розрахунок заборгованості та сплатити її (4), тож розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем становить - 12 112, 00 грн.

Однак, як встановлено судом, заявником до позовної заяви не надано документів про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. При цьому, в тексті позовної заяви зазначено, що наразі позивач не має роботи, не має можливості працевлаштуватись та заробляти гроші, тому не має можливості сплатити судовий збір відповідно до п. 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».

Пунктом 1 частиною 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» чітко передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

До того ж приписами ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» унормовано, що, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відтак, суд вважає за необхідне зазначити, що ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, проте позивач, заявлячи клопотання про звільнення його від сплати судового збору, не зазначив та не надав доказів того, що він відноситься до такого переліку.

В свою чергу, наявність передбачених ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити від сплати судового збору, позивачем також не наведено та, відповідно, доказово не підтверджено.

Водночас, можливість звільнення позивачів від сплати судового збору за подання позову стосовно інших вимог, що випливають із трудових відносин, положеннями п. 1 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» не передбачена взагалі. Отже, пільг по сплаті судового збору за іншими вимогами, які випливають із трудових спорів, Закон не містить.

При цьому, суд звертає увагу заявника, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов`язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.

Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17 (провадження № 14-471цс18), від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц (провадження № 14-613цс18), від 10.04.2019 у справі №510/456/17 (провадження № 14-1цс19), від 10.09.2019 у справі № 921/36/18 (провадження № 12-293гс18).

Господарський суд, аналізуючи наявність підстав для розгляду у даній господарській справі заявлених позовних вимог, зазначає, що вказані заявлені вимоги відносяться до корпоративних правовідносин, за пред`явлення яких має бути сплачений судовий збір.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявником не дотримано вимог Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» та не надано суду належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Тож, відповідно до норм Закону України «Про судовий збір» позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 12 112, 00 грн за подання позовної заяви немайнового характеру та надати суду докази сплати, а саме оригінал платіжного доручення про перерахування судового збору. Відсутність відповідних доказів оплати судового збору є підставою для залишення позовної заяви без руху.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України, визначено обов`язок позивача до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

З зазначених вимог випливає обов`язок позивача надіслати відповідачу копію позовної заяви та доданих до неї документів незалежно від того, чи є у наявності у відповідача дані документи.

Згідно п. 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету міністрів України № 270 від 05.03.2009, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках.

Відповідно до п.3.2.1 Порядку пересилання поштових відправлень, наведено зразок оформлення опису вкладення за формою 107.

Так, за формою 107 відправник складає опис вкладення поштового відправлення у двох примірниках із зазначенням у ньому найменування одержувача та його адреси, поіменного переліку предметів, загальної вартості вкладення і підписує його.

Таким чином, належним доказом направлення сторонам копії заяви та доданих до неї документів є оригінал опису вкладення, заповнений відповідно до переліку додатків, долучених до позовної заяви, та оригінал розрахункового документу.

При цьому, ТОВ «Мечта Морей» зареєстрований на території Автономної Республіки Крим та відповідно до інформації розміщеної на офіційному сайті «Укрпошта», останнє не має можливості пересилання поштових відправлень до півострова Крим з материкової частини України, у зв`язку з чим, позивачем до матеріалів позовної заяви додано поштову накладну про направлення ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку нібито копії позовної заяви з доданими до неї документами, без зазначення, зокрема його адреси.

Разом з тим, позивачем у підтвердження надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів не надано опису вкладення, що не дає суду можливості пересвідчитись в тому, що стороні були надіслані позовна заява та саме додані до позовної заяви документи, що в свою чергу, є порушенням вимог ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, позивачем не надано належних доказів, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, тому, суд дійшов висновку, що позивачем не дотримано вимог п.1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України та ст.172 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене позивачу необхідно подати до суду докази надіслання на адресу відповідача позовної заяви та всіх доданих до неї документів у відповідності до кількості аркушів, які подані заявником до позовної заяви з якою заявник звернувся до суду та зазначенням в описі вкладення у цінний лист номеру поштового відправлення та кількість аркушів по кожному найменуванню, які будуть направлені на адресу відповідача.

Окрім того, частиною 2 ст. 162 передбачено, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Подання позову включає в себе дії позивача (самостійно або через уповноважених представників) щодо його безпосереднього звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Частиною 5 ст. 164 ГПК України визначено, щодо позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

З аналогії цієї норми вбачається, що якщо позовна заява подається фізичною особою, до позовної заяви мають бути додані документи, що посвідчують фізичну особу.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI, визначено документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України.

Як вбачається з позовної заяви, остання підписана ОСОБА_1 , проте до матеріалів позовної заяви не додано документів, які посвідчують особу заявника, а саме копії паспорту громадянина України або іншого документу, що посвідчує особу відповідно до п. 1 ч. 1 ст.13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI.

Так, суд приходить до висновку, що позовну заяву у даній справі позивачем подано без додержання вимог ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, що є підставою для залишення такої позовної заяви без руху.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Таким чином, у суду наявні підстави для залишення позовної заяви ОСОБА_1 (вх. № 3579/24 від 08.08.2024) без руху.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву ОСОБА_1 (вх. № 3579/24 від 08.08.2024) залишити без руху.

3. Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Зобов`язати ОСОБА_1 , у разі подання заяви про усунення недоліків позову, надати суду докази надсилання відповідачу заяви про усунення недоліків позовної заяви від 08.08.2024 за вх.№3579/24.

5. Роз`яснити ОСОБА_1 , що за змістом ч.4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала законної сили 13.08.2024 та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Цісельський