Рішення

від 12.08.2024 по справі 920/602/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.08.2024м. СумиСправа № 920/602/24

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників за наявними матеріалами справу № 920/602/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ВПБ (вул. Центральна, буд. 43, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42305)

до відповідача Акціонерного товариства Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш (пл. Привокзальна, буд. 1, м. Суми, 40011)

про стягнення 110 661 грн 41 коп.,

УСТАНОВИВ:

20.05.2024 позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 110 661 грн 41 коп., в тому числі: 100 601 грн 28 коп. заборгованості за поставлений товар, 10 060 грн. 13 коп. пені відповідно до договору купівлі-продажу № 28-3/244 від 16.11.2020, укладеного між сторонами.

Ухвалою від 29.05.2024 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/602/24, визначив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; надав відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву; надав позивачу семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачу семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

Згідно зі ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

За приписами ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У період з 22.07.2024 до 09.08.2024 включно суддя Вдовенко Д.В. перебувала у відпустці.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 29.05.2024 доставлена до електронного кабінету відповідача 29.05.2024, що підтверджується довідкою Господарського суду Сумської області.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

13.06.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 1771 від 13.06.2024), в якому підтверджує факт укладення договору між сторонами, факт поставки товару. Водночас відповідач зазначає, що починаючи з 24 лютого 2022 року і до цього часу АТ Сумський завод Насосенергомаш знаходиться під дією обставин непереборної сили і до підприємства у повній мірі застосовуються положення ст. 7 договору Обставини форс-мажору. Листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Торгово-промислова палати України, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, що стала підставою введення воєнного стану, визнала зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язкам, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). 24.02.2022 Правлінням Національного Банку України була прийнята Постанова Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану від 24.02.2022 № 18, відповідно до якої зупинено здійснення обслуговуючими банками видаткових операцій за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рф, за винятком операцій зазначених у п. 15 постанови. Кінцевим бенефіціарним власником відповідача є громадянин рф, тому АТ Сумський завод Насосенергомаш не мав та і не має фактичної можливості здійснити оплату товару. У період з 24.02.2022 по 03.04.2022 у відповідача була зупинена будь-яка діяльність, а також в м. Суми припинена робота державних (комунальних, приватних) підприємств, установ та організацій, у зв`язку з чим відповідач не мав можливості звернутися до Торгово-промислової палати або її регіональних відділень для засвідчення форс-мажорних обставин. У зв`язку з зазначеним відповідач розмістив інформацію про настання форс-мажорних обставин на своєму офіційному сайті листом від 28.02.2022 № 26-07/01519. Також відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Сумська міська територіальна громада у період з 24.02.2022 по 03.04.2022 визнана територією активних бойових дій, на яких не функціонують державні електронні інформаційні ресурси. Щодо АТ Сумський завод Насосенергомаш винесено низку ухвал суду про арешт цінних паперів, майна, заборону використання частини майна. Передбачити настання зазначених обставин, а також вплинути на них, відповідач не міг і не може. Відповідач зазначає, що пеня нарахована позивачем з порушенням ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, просить суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 90% враховуючи, що пеня, відповідно до законодавства, є фінансовою санкцією, спрямованою на спонукання сторони, винної у порушенні зобов`язання, до його виконання та дотримання в подальшому, а не засобом безпідставного збагачення; позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків саме через порушення відповідачем зобов`язань за договором, а також розміру збитків, який би відповідав нарахованим штрафним санкціям. Відповідач вказує на наявність збитків у господарській діяльності АТ Сумський завод Насосенергомаш та запроваджені законодавчі обмеження в діяльності відповідача, що призвели до неможливості повного виконання зобов`язань за договором.

Відповідь на відзив станом на 12.08.2024 від позивача до суду не надходила.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарський суд, в межах наданих йому повноважень, створив належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

16.11.2020 між сторонами укладений договір купівлі-продажу товару № 28-3/244 за умовами якого позивач зобов`язується передати у власність відповідача, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити на умовах договору продукцію, іменовану надалі Товар, кількісні і якісні характеристики якої викладені в специфікації, що є невід`ємною частиною договору (п. 1.1. договору).

Згідно з п. 2.1. договору поставка товару частинами (партіями) допускається. Постачальник поставляє товар (партію товару) автомобільним транспортом на умовах DAP-склад покупця (м. Суми, площа Привокзальна, 1), якщо інше не передбачено специфікацією. При тлумаченні умов поставки мають силу Міжнародні правила тлумачення торгівельних термінів ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року.

Строк поставки товару - протягом 15 днів з дати підписання сторонами специфікації на товар (партію товару) готовий до відвантаження, якщо інше не передбачено специфікацією (п. 2.3. договору).

Датою поставки товару вважається дата, зазначена в товарно-транспортній накладній (п. 2.4. договору).

Відповідно до п. 2.7. договору право власності на товар (партію товару) і ризики переходять від постачальника до покупця з моменту передачі товару (партії товару).

Згідно з п. 3.2. договору покупець здійснює оплату в розмірі 100% загальної вартості товару (партії товару) відповідно до рахунку-фактури на банківський рахунок постачальника протягом 30 днів з дати поставки товару на склад покупця, якщо інше не передбачено специфікацією.

Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 (п. 9.4. договору).

Відповідно до специфікації № 164 від 02.12.2021 позивач зобов`язався поставити відповідачу товар, згідно із зазначеним у специфікації переліком, загальною вартістю 135 424 грн 80 коп.

Згідно з видатковою накладною № 18 від 16.02.2022 позивач поставив відповідачу товар вартістю 100 601 грн 28 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов`язання та всупереч умовам укладеного між сторонами договору не оплатив поставлений товар, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 100 601 грн 28 коп.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526, 629 ЦК України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання не допускається; договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 222 ГК України визначено, що учасники господарських відносин, які порушили майнові права або законні інтереси інших суб`єктів, зобов`язані поновити їх, не чекаючи пред`явлення їм претензії чи звернення до суду.

Суд встановив, що факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару за договором на загальну суму 100 601 грн 28 коп. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема видатковою накладною, що підписана сторонами, підписи скріплені печаткою.

Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 08.04.2024, що підписаний сторонами, заборгованість відповідача перед позивачем складає 100 601 грн 28 коп.

Відповідач не розрахувався за отриманий товар у встановлений договором строк, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача; заборгованість становить 100 601 грн 28 коп. Доказів сплати боргу відповідач не подав.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.3. договору, у разі прострочення платежів за договором покупець, на вимогу постачальника, сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,2% простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 10% суми простроченого платежу.

Відповідно до розрахунку позивача, за несвоєчасну оплату товару відповідачу нарахована пеня в сумі 10 060 грн 13 коп., виходячи з суми заборгованості за товар, з урахуванням обмеження у 10% суми простроченого платежу.

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Суд встановив, що розмір заявленої до стягнення пені, з урахуванням обмеження у 10% суми простроченого платежу, не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України. Зокрема, за період з 19.03.2022 до 19.09.2022 пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, виходячи з суми заборгованості в розмірі 100 601 грн. 28 коп. складає 19 210,71 грн.

За приписами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 Цивільного кодексу України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Водночас, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією рф проти України строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався. Указом від 06.05.2024 № 271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 № 3684-IX строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

З урахуванням викладеного, позивач звернувся з вимогами про стягнення пені у межах позовної давності.

За приписами ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до п. 7.1.-7.4. договору сторона звільняється від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором, якщо це є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажору), наприклад: стихійні лиха, військові дії, страйки, масові безлади і хвилювання, дії органів державної влади, що роблять неможливим виконання договору, будь-які інші обставини поза межами розумного контролю сторін, що перешкоджають виконанню договору.

Строк виконання зобов`язань за договором продовжується на час дії зазначених обставин непереборної сили за умови, що сторона для якої настав форс-мажор, у триденний термін з моменту настання цих обставин сповістила іншу сторону про настання форс-мажорних обставин.

Належним підтвердженням настання форс-мажорних обставин та строку їх дії є відповідний документ Торгово-промислової палати України або її регіональних органів.

У разі, якщо обставини форс-мажору діють протягом більш 3-х місяців, сторони проведуть переговори з питань подальшого виконання або розірвання цього договору та проведення взаєморозрахунків.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Лист від 28.02.2022 № 26-07/01519, розміщений на офіційному сайті товариства, в якому відповідач заявив про настання форс-мажорних обставин по договорам (контрактам), у зв`язку із введенням воєнного стану, не є належним доказом повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин за договором, оскільки такий лист не містить ні інформації про договір, ні інформації про контрагента. Докази надсилання позивачу такого листа або повідомлення про розміщення відповідної інформації на сайті товариства відповідач не подав.

Відповідно до листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України Про торгово-промислові палати в Україні, Статуту ТПП України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію рф проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Водночас, лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Доводи відповідача про те, що він не має можливості виконати свої зобов`язання, у зв`язку із зупиненням здійснення обслуговуючими банками, на підставі постанови НБУ №18 від 24.02.2022, видаткових операцій за рахунками юридичних осіб (крім банків), кінцевими бенефіціарними власниками яких є резиденти рф, суд не приймає, оскільки обмеження видаткових операцій, які введені Національним банком України, не є підставою для продовження строку виконання зобов`язань з оплати товару за договором. Відповідач не подав доказів, які свідчать, що ним вживались заходи для виконання обов`язку з оплати товару, доказів, які підтверджують повідомлення позивача про неможливість виконання зобов`язання через введені Національним банком України обмеження видаткових операцій.

Також відповідач не подав доказів повідомлення позивача про інші обставини, на які вказує, як на обставини форс-мажору, зокрема арешт майна та статутного капіталу у вигляді акцій товариства, а також доказів того, що ці обставини призвели до неможливості виконання зобов`язань за договором.

За цих обставин суд вважає підстави для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов`язань щодо оплати товару відсутніми.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов`язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін.

Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов`язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.

На підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд може зменшити розмір неустойки (штрафу, пені) до її розумного розміру.

Розглянувши клопотання відповідача суд дійшов висновку про відсутність підстав у даному випадку для застосування правового механізму зменшення розміру пені. Суд враховує, що розмір заявленої до стягнення пені є розумним, не є надмірним, становить 10% від суми простроченого платежу з урахуванням обмеження узгодженого сторонами у п. 6.3. договору; відповідач не виконав зобов`язання за договором щодо оплати поставленого товару, період прострочення становить більше двох років.

За викладених обставин, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, суд вважає правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення з відповідача 100 601 грн 28 коп. заборгованості за товар, 10 060 грн. 13 коп. пені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування Насосенергомаш (пл. Привокзальна, буд. 1, м. Суми, 40011, код ЄДРПОУ 05785448) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ВПБ (вул. Центральна, буд. 43, смт. Степанівка, Сумський район, Сумська область, 42305, код ЄДРПОУ 37784906) 100 601 грн 28 коп. заборгованості за товар, 10 060 грн 13 коп. пені, 3028 грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане суддею 14.08.2024.

СуддяД.В. Вдовенко