Рішення

від 02.08.2024 по справі 921/218/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 серпня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/218/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

за участі секретаря судового засідання Коляски І.І.

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116

до відповідача: Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради, вул. Б.Хмельницького, буд. 13, м. Зборів, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47201

про: стягнення 6 659,27грн, з яких: 3 038,59грн - основний борг за спожитий природний газ, 2 260,67грн пеня, 366,54грн 3% річних та 993,47грн інфляційні втрати.

За участі представника позивача адвоката Бень Вікторфії Ернестівни, довіреність №01/02-2024 від 01.02.2024 (в режимі відеоконференції).

В порядку ст. 8 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Ухвалою суду від 15.04.2024 прийнято до розгляду позовну заяву №б/н від 09.04.2024 (вх №248 від 09.04.2024) за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.05.2024, сторони повідомлені про дату і час судового розгляду (15.04.2024) ухвалою суду направленою до Електронного кабінету.

У судовому засіданні 07.05.2024, враховуючи подані: - представником позивача (Бень.В.Е., довіреність №01/02-2024 від 01.02.2024) відповідь на відзив №б/н від 02.05.2024 ( вх.№3540 від 02.05.2024); - представником відповідача ( Войтович Н.Ю., довіреність №06/2-06/72 від 22.02.2024) відзив на позовну заяву №б/н від 30.04.2024 (вх.№3495 від 01.05.2024) та заперечення на відповідь на відзив №б/н від 03.05.2024 (вх.№3590 від 06.05.2024), оголошено перерву до 21.05.2024, представники сторін повідомлені про дату і час судового розгляду під звукозапис та розписку.

Ухвалою суду від 21.05.2024, враховуючи подані представником позивача (адвокат Бень В.Е.) заяву №б/н від 21.05.2024 (вх. №4045 від 21.05.2024) в якій висловилась щодо можливості закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті без участі представника та представником відповідача (юрисконсульт Войтович Н.Ю.) клопотання №б/н від 20.05.2024 (вх. №4023 від 21.05.2024), з долученням доказів на підтвердження повноважень представника та заяву №б/н від 21.05.2024 (вх. №4048 від 21.05.2024) про можливість закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті без участі представника, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.06.2024, сторони повідомлені про дату і час судового розгляду (24.05.2024) ухвалою суду направленою до Електронного кабінету.

У судовому засіданні 14.06.2024, відкрито розгляд справи по суті та враховуючи усні клопотання представників сторін про відкладення судового засідання для надання можливості вирішити спір мирним шляхом, оголошено перерву до 26.07.2024, представники сторін повідомлені про дату і час судового розгляду під звукозапис та розписку.

Ухвалою суду від 26.07.2024, враховуючи: - подане представником відповідача (Вайтович Н.) клопотання про відкладення судового засідання №б/н від 25.07.2024 (вх. №5925 від 25.07.2024), оскільки між сторонами продовжує вирішуватися питання мирного врегулювання спору; - думку представника позивача (адвокат Бень В.О.), яка не заперечила проти відкладення судового засідання, що оформлено телефонограмою, відкладено судове засідання на 02.08.2024, сторони повідомлені про дату і час судового розгляду (24.05.2024) ухвалою суду направленою до Електронного кабінету.

Відповідач будь яких заяв чи клопотань не подав, участь представника в засіданні не забезпечив, причин не повідомив.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, на обґрунтування таких посилається на наступне:

-позивачем згідно умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", поставлено відповідачу природний газ у кількості 32,89735 тис. куб.м на загальну суму 557 401,48грн, а саме у жовтні 2021 - 2,17600 тис. куб.м на суму 36 556,80грн, листопаді 2021 - 30,46048 тис. куб.м на суму 511 736,06грн, грудні 2021 - 0,6787 тис. куб.м на суму 3038,59грн та квітні 2023 - 0,19300 тис. куб.м на суму 6 070,03грн;

- відповідно до умов Типового договору об`єм ( обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що міститься в базі даних Оператора ГРМ та доведені Споживачу Оператором ГРМ;

-відповідачем неналежно виконано взяті на себе зобов`язань щодо своєчасно та повної оплати поставленого у жовтні, грудні 2021 року та квітні 2023 року природного газу, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість на суму 3038,59грн, на дану суму боргу та заборгованість за спожитий природний газ яка оплачена з порушенням строків встановлених Договором, позивачем відповідно до умов договору та чинного законодавства, нараховані пеня, інфляційні втрати та три відсотки річних;

- Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, та доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк його дії», а тому позивачем не пропущено спеціальний строк позовної давності для звернення з позовом в частині стягнення штрафних санкцій;

- відповідач станом на дату судового засідання -02.08.2024 не звертався до позивача з письмовою пропозицією укладення мирової угоди, а тому просить позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на позов, його представник у процесі розгляду справи позовні вимоги в частині основної заборгованості в сумі 3 038,59 визнають, щодо нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечують, при цьому посилаються на наступне:

- між позивачем та відповідачем сторонами було укладено Договір №55/12 від 20.12.2021 про постачання природного газу постачальником «останньої надії» до 31.12.2021, відповідач розрахувався за використаний природний газ згідно рахунку №35545 від 28.12.2021,та на кінець 2021 бюджетного року у нього була відсутня кредиторська заборгованість, однак у січні 2022 року від позивача надійшов акт і рахунок за грудень 2021 на суму 3 038, 59грн, який відповідач не зміг оплатити, оскільки він є бюджетною організацією і всі розрахунки здійснюються з урахуванням законодавства України, що регулює публічні закупівлі та тільки через Державну казначейську службу;

-позивачем не вірно зараховано кошти в сумі 6 070,03грн, що сплачені згідно платіжних інструкцій №511 від 11.12.2023 на суму 3 931,37грн та №1907 від 11.12.2023 на суму 2 138,66грн, у призначені платежу яких вказано: « за природ. газ зг. Акту №7899 від 05.12.23 (дог.№51/11 від 21.11.2023)», в рахунок заборгованості за 2021 рік, чим утворив штучну заборгованість за 2023, якої вже немає адже зобов`язання за квітень 2023 року повністю виконане, тому і нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за зобов`язаннями за квітень 2023 року, є безпідставними;

-на момент звернення до суду позивачем пропущено строк позовної давності який обчислюється відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, за вимогами про стягнення пені,яка нарахована за зобов`язаннями, що виникли у жовтні-грудні 2021 року;

- відповідно до ст. 233ГК України, суд має право зменшити розмір санкцій, тому при винесені рішення відповідач просить врахувати, що Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради є бюджетною установою та не може в обхід чи в порушення законодавства про публічні закупівлі, без відома Державної казначейської служби України здійснювати витрати бюджетних коштів; збитків іншим учасникам господарських відносин через вчасно не виконане зобов`язання не спричинено;

-просить суд врахувати практику Верховного Суду викладену у постановах від 14.01.2020 у справі №924/532/19 та від 21.05.2019 у справі №916/2889/13 щодо застосування положень статтей 3, 509, 625 ЦК України та відмовити в позові в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат .

Суд, вважає за необхідне зазначити, що розгляд даної справи здійснювався із врахуванням Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 Про введення воєнного стану в Україні (в редакції Указів № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, 341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, 254/2023 від 01.05.2023, №451/2023 від 26.07.2023, №10211/2023 від 06.11.2023, №49/2024 від 05.02.2024, №271/2024 від 06.05.2024 та № 469/2024 від 23.07.2024), рекомендацій Ради суддів України від 02.03.2022 та розпорядження голови Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2022 № 10-р, відповідно до яких з 24.02.2022 встановлено особливий режим роботи суду в умовах воєнного стану.

Згідно з приписами ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи запровадження воєнного стану, права учасників подавати заяви/клопотання про продовження процесуальних строків на подання ними своїх пояснень, заперечень, доказів, тощо, судом надано таке право сторонам під час розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду справи пояснення представника позивача та відповідача, судом встановлено:

- за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ ГК «Нафтогаз України» визначено постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 № 1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 р. №809 і від 9 грудня 2020 р. №1236», яка набула чинності 26.10.2021 (далі - Постанова №1102), визначено зобов`язання Акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України», операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника «останньої надії» обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України.

У зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником оператором газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) за участю операторів газорозподільних систем (далі - оператори ГРМ), об`єми природного газу, спожитого відповідачем жовтні, грудні 2021 року та квітня 2023 року автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України" і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується листом оператора ГТС з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма №10); відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом 56ХS00015РМВ8004 наданими позивачем у вигляді принтскрину з особистого кабінету позивача на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Згідно з п. 1 р. VI Правил постачання природного газу Постачальник «останньої надії» здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу ГТС.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - Договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Згідно з п. 2.1 Договору Постачальник зобов`язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а Споживач зобов`язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.

Згідно п. 4.3 Договору Постачальник зобов`язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Споживач зобов`язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п. 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу. (п. 4.4 Договору).

У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу(п. 4.5 Договору).

Відповідно до п. 8.2 Договору Постачальник має право вимагати від Споживача відшкодування збитків, а Споживач відшкодовує збитки, понесені Постачальником, виключно у разі: порушення Споживачем строків розрахунків з Постачальником - в розмірі, погодженому сторонами в цьому Договорі.

Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником. Розірвання (припинення дії) цього Договору не звільняє Споживача від обов`язку сплатити заборгованість Постачальнику за цим Договором (п. 11.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу природний газу у кількості 32,89735 тис. куб.м на загальну суму 557 401,48грн, а саме у жовтні 2021- 2,17600 тис. куб.м на суму 36 556,80грн, листопаді 2021 - 30,46048 тис. куб.м на суму 511 736,06грн, грудні 2021- 0,6787 тис. куб.м на суму 3 038,59грн та квітні 2023 - 0,19300 тис. куб.м на суму 6 070,03грн та направив на адресу відповідача рахунки на оплату за жовтень 2021 року №26902 на суму 36 556,80грн, за листопад 2021 року на суму 511 736,06грн, за грудень 2021 року на суму 3 038,59грн та за квітень 2023 на суму 6 070,03грн, що підтверджується фіскальними чеками від 13.11.2021, 17.01.2022 та 15.05.2023 та списками згрупованих відправлень.

Відповідач, взяті зобов`язання щодо оплати вартості спожитого газу виконав несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв`язку з чим позивач направив 22.11.2023 на адресу відповідача вимогу за №119/4.3-47776-2023 від 21.11.2023 про сплату заборгованості в сумі 9 108,62грн за спожитий природний газ у строк до 05.12.2023, що підтверджується фіскальним чеком від 22.11.2023 та списком згрупованих відправлень.

Відповідач частково погасив заборгованість на суму 6 070,03грн, що підтверджується платіжними інструкціями №511 від 11.12.2023 на суму 3 931,37грн та №1907 від 11.12.2023 на суму 2 138,66грн, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість у розмірі 3 038,59грн.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати спожитого природного газу, стало підставою звернення з позовом до суду про стягнення суми заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Суд, на підставі ст. 86 ГПК України, оцінивши подані докази, наведені в процесі розгляду справи представниками сторін доводи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково. При цьому, суд виходив із наступного.

Відносини, що виникли між сторонами у справі регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП за №2496 від 30.09.2015, Типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженим постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Згідно з чч. 1, 3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором та оприлюднюється в установленому порядку. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Правилами постачання природного газу врегульовано відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). Дія цих Правил поширюється на постачальників, споживачів природного газу - фізичних осіб (побутових споживачів), фізичних осіб - підприємців, юридичних осіб та Операторів ГРМ/ГТС.

Згідно з п. 3 Розділу І Правил постачання природного газу постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі договору, який має відповідати типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, що затверджується Регулятором. Договір постачання природного газу постачальником останньої надії є публічним.

Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI цих Правил.

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник останньої надії здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником останньої надії, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника останньої надії відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник останньої надії зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".

Постачальник "останньої надії" зобов`язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз`яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.

Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов`язаний оприлюднювати на своєму вебсайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об`єкта; кінцевий строк постачання природного газу.

Отже, між сторонами укладено договір постачання природного газу, як між Постачальником "останньої надії" та Споживачем, до якого застосовуються положення Цивільного кодексу України.

Договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ч. 1 ст. 634 ЦК України).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору є однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (чч. 1-3, 5 ст. 633 ЦК України).

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст. 655 ЦК України, яка кореспондується з ч.1 ст. 265 ГК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару ( ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Підстави припинення зобов`язання передбачені ст. 202 - 205 ГК України, ст. 599 - 601, 604 - 609 ЦК України, зокрема за ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов`язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст 610 ЦК України).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 6 статті 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України, 230 ГК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), іншими видами забезпечення встановленими договором або законом. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені ) застосовується позовна давність в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін (ч.2 ст. 258 ЦК України ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

-Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Матеріалами справи підтверджено:

- Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради з ЕІС-кодом 56ХS00015РМВ8004 у жовтні - грудні 2021 року та квітні 2023 року було закріплене за Постачальником "останньої надії" - ТОВ "Газопостачальна компанія"Нафтогаз України";

- обсяг використаного Споживачем природного газу за жовтень-грудень 2021 та квітень 2023 кількості 32,89735 тис. куб.м на загальну суму 557 401,48грн,підтвердженням чого є направлені на адресу відповідача рахунки на оплату за жовтень 2021 року №26902 на суму 36 556,80грн, за листопад 2021 року на суму 511 736,06грн, за грудень 2021 року на суму 3 038,59грн та за квітень 2023 на суму 6 070,03грн;

- заборгованість за використаний природний станом на дату прийняття рішення складає 3 038,59грн, що визнається відповідачем, а тому в частині основного боргу позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та підтверджений матеріалами справи.

Суд, за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга", перевіривши на відповідність нараховані позивачем на прострочену суму боргу пеню, інфляційні втрати та 3 % річних, встановив їх правомірність в розмірі , 2 260,67грн пені, 366,54грн 3% річних та 993,47грн інфляційних втрат, які підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені.

Суд відхиляє доводи відповідача як помилкові щодо: - що позивачем пропущено спеціальний строк позовної давності для звернення з позовом в частині стягнення пені, оскільки ним не враховано п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України; - щодо не вірно зарахованих позивачем коштів в сумі 6 070,03грн, які сплачені згідно платіжних інструкцій №511 від 11.12.2023 на суму 3 931,37грн та №1907 від 11.12.2023 на суму 2 138,66грн, що потягло, на думку відповідача, штучно створену заборгованість, то черговість зарахування не вплинула на суму боргу та нараховані санкції заявлені позивачем.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми (ст. ст. 76-79 ГПК України).

Згідно із ст. 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

Судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління освіти, культури, молоді і спорту, праці та соціального захисту населення Зборівської міської ради (вул. Б.Хмельницького, буд. 13, м. Зборів, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 47201, ідентифікаційний код 41922404) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, буд.1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 40121452) 3 038 ( три тисячі тридцять вісім )грн 59коп. - основний борг за спожитий природний газ, 2 260 (дві тисячі двісті шістдесят)грн 67коп. пені, 366 (триста шістдесят шість)грн 54коп. 3% річних та 993 (дев`ятсот дев`яносто три) 47коп. інфляційних втрат та 2 422грн (дві тисячі чотириста двадцять дві)грн 40коп.судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили протягом 20 днів з дня виготовлення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене 13 серпня 2024 року.

Суддя М.С. Стадник