Рішення

від 14.08.2024 по справі 922/2026/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2026/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" доТовариства з обмеженою відповідальністю "АТОН ЮА" про стягнення коштів

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

КП "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ "АТОН ЮА", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму основного боргу за договором від 28.12.2020 №10-2/ВНД у розмірі 9.090,47 грн, індекс інфляції в розмірі 2.801,79 грн, 3% річних у розмірі 606,37 грн та 8.236,34 грн пені, а також судові витрати.

Фактичними підставами позову є бездіяльність відповідача в частині повної сплати послуг по наданню місць для розміщення рекламних щитів на об`єктах позивача за Договором на послуги по наданню місць для розміщення рекламних щитів на об`єктах метрополітену від 28.12.2020 №0-2/ВНД.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 17.06.2024 з урахуванням малозначності справи №922/2026/24 в розумінні частини п`ятої статті 12 ГПК України відкрито спрощене позовне провадження, призначено розгляд справи без повідомлення сторін та встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.

14.08.2024 через канцелярію суду від позивача надійшли пояснення (вх. №20456), в яких просить суд долучити до матеріалів справи копії актів виконаних робіт за 2021 та акт розрахунку заборгованості ТОВ "АТОН ЮА" за Договором на послуги по наданню місць для розміщення рекламних щитів на об`єктах метрополітену від 28.12.2020 №0-2/ВНД.

Частиною п`ятою статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Ухвала про відкриття провадження у даній справі була надіслана за місцезнаходженням відповідача, проте повернулася на адресу суду з відміткою поштового відділення "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.04.2018 у справі №800/547/17).

При цьому, виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 30.03.2023 у справі №910/2654/22).

Враховуючи факт направлення судом ухвали про відкриття провадження у справі на дійсну адресу відповідача та повернення такої ухвали з відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд дійшов висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частини третя статті 13 ГПК України).

Відповідно до частини дев`ятої статті 165, частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений частиною першою статті 251 ГПК України відзиву на позов не подав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розгляну за наявними матеріалами справи.

Між КП "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" (метрополітен) та ТОВ "АТОН ЮА" (клієнт) був укладений Договір на послуги о наданню місць для розміщення рекламних щитів на об`єктах метрополітену від 28.12.2020 №10-2/ВНД (надалі - Договір). Згідно з його умовами клієнт одержує від метрополітену послуги по наданню місць для розміщення рекламних щитів на об`єктах метрополітену та сплачує ці послуги.

Підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. Договору передбачено, що клієнт зобов`язаний вчасно та в повному обсязі вносити плату за послуги, передбачені розділом 1 Договору, на поточний рахунок метрополітену незалежно від розміщення рекламної продукції на наданих в користування місцях.

Також, клієнт зобов`язаний з 10 до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, з`являтися до відділу непрофільних доходів метрополітену для підписання акту приймання-передачі послуг. У разі неявки для підпису акту або неповернення до 20 числа того ж місяця метрополітену примірника акту, оформленого належним чином, та/або відсутності у той же термін мотивованої відмови від підписання акту, послуга вважається такою, що прийнята клієнтом (підпункт 2.3.5. пункту 2.3. Договору).

Згідно з пунктами 3.1., 3.3. Договору за послуги по наданню означених рекламних місць. клієнт сплачує метрополітену кошти згідно затверджених тарифів у розмірі 12.049,11 грн в місяць за місця.

Щомісячні поточні платежі в розмірі місячної оплати, визначені цим Договором, здійснюються клієнтом до 15-го числа поточного місяця у формі передоплати.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання сторонами тексту Договору та діє до 31.01.2021 включно.

Додатковою угодою від 21.01.2022 №5 до Договору викладено пункти 1.1., 3.1. у новій редакції. Зокрема, за послуги по наданню означених рекламних місць. клієнт сплачує метрополітену кошти згідно затверджених тарифів у розмірі 10.304,79 грн в місяць за місця.

Додаткова угода від 21.01.2022 №5 вступає в дію з 21.01.2022 та діє до 31.03.2022 включно.

Як зазначає позивач у позовній заяві, протягом лютого-березня 2022 ним були надані відповідачу послуги по наданню місць для розміщення рекламних щитів на об`єктах метрополітену на загальну суму 20.609,58 грн, про що свідчать акти виконаних робіт від 28.02.2022 №815/2 та від 31.03.2022 №875/2.

Втім, відповідач у порушення підпункту 2.3.5. пункту 2.3. Договору не з`явився до позивача з метою підписання вказаних актів виконаних робіт, а отже надана позивачем послуга є такою, що прийнята клієнтом.

Як зазначає позивач, станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача за Договором становила 9.090,47 грн та є несплаченою.

Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту шляхом вжиття наведених у позові способів захисту права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (стаття 627 ЦК України).

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору КП "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" були надані ТОВ "АТОН ЮА" послуги по наданню місць для розміщення рекламних щитів на об`єктах метрополітену на загальну суму 20.609,58грн, про що свідчать акти виконаних робіт від 28.02.2022 №815/2 та від 31.03.2022 №875/2.

Натомість, відповідач у порушення підпункту 2.3.5. пункту 2.3. Договору не з`явився до позивача з метою підписання вказаних актів виконаних робіт, мотивованої відмови від їх підписання також не надавав. Таким чином надані позивачем послуги є такими, що прийняті клієнтом у силу положень Договору.

У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами пункту 3.3. Договору передбачено, що щомісячні поточні платежі в розмірі місячної оплати, визначені цим Договором, здійснюються клієнтом до 15-го числа поточного місяця у формі передоплати.

Як зазначає позивач, заборгованість відповідача за Договором становить 9.090,47 грн.

В силу статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Всупереч вимог статті 13 та статті 74 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідачем доказів, які б спростовували факт наявності заборгованості в розмірі 9.090,47 грн до суду не подано.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги приписи статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України, якими передбачено, що зобов`язання повинні виконуватись сторонами у встановлених договором або законом порядку і строках, приймаючи до уваги викладені обставини; доведеність з боку позивача факту порушення відповідачем умов Договору та діючого законодавства та оскільки відповідачем не спростовано наявності заборгованості, суд приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу за договором від 28.12.2020 №10-2/ВНД у розмірі 9.090,47 грн.

Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції в розмірі 2.801,79 грн, 3% річних у розмірі 606,37 грн та 8.236,34 грн пені.

В силу частини другої статті 20 ГК України захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно з частиною першою статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини третьої статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пеня за порушення строку виконання зобов`язання встановлена підпунктом 4.2.1. пункту 4.2. Договору. Згідно з ним клієнт несе відповідальність за здійснення несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування оплати, передбаченої у пунктах 3.1.-3.3. цього Договору, клієнт сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (включаючи день оплати). Пеня починає нараховуватися з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникла заборгованість.

Також, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені вище норми права та встановлені судом обставини, а саме факт прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, факт наявності в Договорі умов про відповідальність за це порушення, свідчить про правомірність нарахування позивачем відповідачеві пені, відсотків річних та індексу інфляції.

Перевіркою доданого до позовної заяви розрахунку пені судом встановлено, що позивачем допущені помилки, зокрема:

- не враховані положення підпункту 4.2.1. пункту 4.2. Договору, яким встановлено, що пеня починає нараховуватися з 1-го числа місяця, наступного за місяцем, у якому виникла заборгованість;

- не враховані положення пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України, яким передбачено, що час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Приписами частини шостої статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З аналізу приписів статті 232 ГК України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України суд констатує, що приписи пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" ГК України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання більше ніж за шість місяців (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2024 у справі №911/858/22).

Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 №211 встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 27.06.2023 №651 з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Суд зазначає, що умови підпункту 4.2.1. пункту 4.2. Договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною шостою статті 232 ГК України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначенням "до дати фактичного виконання", тощо.

Таким чином, з урахуванням наведених вище положень Договору та ГК України правильний період нарахування пені є з 01.04.2022 до 29.06.2023 (закінчення карантину) на суму 9.090,47 грн.

Щодо посилань позивача на те, що строк по ст.232 ГК продовжується, оскільки Указом Президента України від 24.02.2022 року був введений військовий стан та який на сьогодні триває, то суд вважає відповідні твердження безпідставними, оскільки приписи пункту 7 розділу ІХ "Прикінцевих положеннь" ГК України не містять продовження строку ст. 232 ГК України на строк введення військового стану.

З огляду на вимоги статей 79, 86, частини п`ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд у вирішенні спору має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру заборгованості.

Враховуючи вищенаведене, здійснивши перерахунок пені за порушення строку оплати наданих послуг, суд зазначає, що її арифметично правильний розмір складає 5.195,27 грн. В іншій частині пеня в розмірі 3.041,07 грн нахована безпідставно та помилково.

Перевіривши правильність здійсненого розрахунку 3% річних у розмірі 606,37грн за період з 15.03.2022 до 03.06.2024 та індексу інфляції в розмірі 2.801,79 за період з 15.03.2022 до 31.03.2024, суд зазначає, що позивачем не враховані положення статті 253 ЦК України (перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок). Оскільки згідно з пунктом 3.3. Договору щомісячні поточні платежі в розмірі місячної оплати, визначені цим Договором, здійснюються клієнтом до 15-го числа поточного місяця у формі передоплати, тому прострочення виконання зобов`язання з оплати розпочалося з 16.03.2022, а не з 15.03.2022 як помилково вказано позивачем.

З огляду на викладене, арифметично правильний розмір 3% річних за період з 16.03.2022 до 03.06.2024 становить 605,63 грн; індексу інфляції з 16.03.2022 року до 31.03.2024 року- 2.289,69 грн. В іншій частині 3% річних у сумі 0,74 грн та індекс інфляції в розмірі 512,10 грн нараховані безпідставно та помилково.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача шляхом стягнення з відповідача на користь позивача: суми основного боргу за договором від 28.12.2020 №10-2/ВНД у розмірі 9.090,47 грн; пені в розмірі 5.195,27грн; 3% річних у сумі 605,63 грн та індексу інфляції в розмірі 2.289,69 грн. В частині стягнення пені в розмірі 3.041,07 грн, 3% річних у сумі 0,74 грн та індексу інфляції в розмірі 512,10 грн слід відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 129 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 2.509,01 грн покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог, в іншій частині (518,99 грн) залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 231, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТОН ЮА" (Україна, 61070, Харківська обл., м. Харків, пров. Електроінструментальний, буд. 6, гуртожиток, код ЄДРПОУ 37189217) на користь Комунального підприємства "ХАРКІВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН" (Україна, 61052, Харківська обл., м. Харків, вул. Різдвяна, буд. 29, код ЄДРПОУ 04805918)

- суму основного боргу за договором від 28.12.2020 №10-2/ВНД у розмірі 9.090,47 грн;

- пеню в розмірі 5.195,27грн;

- 3% річних у сумі 605,63 грн;

- індекс інфляції в розмірі 2.289,69 грн;

- витрати зі сплати судового збору в розмірі 2.509,01 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "14" серпня 2024 р.

СуддяН.С. Добреля