Рішення
від 14.08.2024 по справі 343/827/24
ДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №: 343/827/24

Провадження №: 2/343/343/24

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді - Тураша В. А.,

секретаря - Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав, суд-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 15.04.2024 звернувся до Долинського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав, в якому просить:

позбавити відповідачку ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

всі витрати по справі залишити за ним.

Свої вимоги мотивує тим, що 30 серпня 2014 року між ним, ОСОБА_1 та відповідачкою - ОСОБА_2 , був укладений шлюб.

В них з відповідачкою народився син, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Одруження та спільне життя з відповідачкою виявилися невдалими. Після одруження, вони почали спільно проживати в нього в будинку в АДРЕСА_1 .

Вони жили як нормальна сім`я, він працював на роботі, в нього була середньостатистична заробітна плата і це ніби всіх влаштовувало. Проте згодом в відповідачки почалася манія до матеріального достатку та багатства, накопичення грошових коштів і таке інше. Одним словом, того що він заробляє, їй виявлялося не достатньо, їй завжди хотілося більше, тому на фоні цієї проблеми в них почали виникати сварки та конфліктні ситуації, які згодом переростали в скандали.

З метою уникнення конфліктних ситуацій, які як правило, завжди переростали в скандали, які здебільшого відбувалися на очах в їх малолітнього сина ОСОБА_4 , він почав пізно приходити до дому, інколи навіть міг заночувати в друзів або на роботі. Але це не допомагало.

Імовірно ця ситуація вплинула на відповідачку і вона почала звинувачувати його в подружній зраді. На фоні цього в неї почалися нервові розлади, вона почала зловживати спиртними напоями, що призвело до того, що перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, вона вчиняла на вулиці конфлікти з людьми, які робили їй зауваження на те, що вона при дитині перебуває в стані алкогольного сп`яніння, на що вона виражалася нецензурно.

У грудні 2020 року відповідачка зібрала речі, викликала таксі і поїхала в невідомому напрямку. Він спочатку думав, що вона поїхала жити до тещі в с. Слободу-Долинську.

Згодом він дізнався, вже безпосередньо від тещі, що відповідачка побула в неї буквально тиждень і виїхала на роботу за кордон. Потім періодично вона приїжджала до тещі і знову їхала за кордон. Навіть приїхавши в Україну, вона за період більше як пів року жодного разу не прийшла до сина. Також жодного разу після того, як пішла з дому, відповідачка не дзвонила і не писала ні до нього, ні до сина.

Час від часу сином цікавилася теща (мама відповідачки), інколи навіть приїжджала до них додому. З нею, як йому здавалося, в нього були нормальні стосунки, тому в березні 2022 року, коли його мобілізували до лав Збройних Сил України, він попросив її побути з сином, а її онуком ОСОБА_4 , бо інших близьких родичів у нього немає . Теща, будучи імовірно наляканою за життя онука та сподіваючись на те, що війна в Україні триватиме недовго, - погодилася. Проте сталося так, що він вже більше 2- х років перебуває на фронті і останні кілька місяців майже в кожному телефонному дзвінку і повідомленні теща йому фактично погрожує, що залишить онука зі словами «я тобі в няньки твого сина не наймалася».

Він все ще до останнього сподівався, що відповідачка (його колишня дружина) можливо ще повернеться в сім`ю, або якщо не в сім`ю, то хоч згадає, що в неї є малолітній син, який зараз перебуває сам і немає батьківської опіки ні з боку тата, ні з боку мами, проте чуда не сталося. На його прохання вона лише заявляє, що то його проблеми і щоб він собі вирішував їх сам.

Гадає, що 4-х років очікування було достатньо для того, щоб зробити висновок, що відповідачка не тільки самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків, а й взагалі забула, що в неї є син.

Тому в серпні місяці 2023 року, він подав заяву до суду про розірвання цього шлюбу. Позивачка в судове засідання не прийшла, очевидно, що вона в той момент була можливо десь за кордоном, проте надіслала до суду заяву, в якій повністю визнала всі його позовні вимоги і навіть не заперечувала проти того, щоб син після розлучення залишився проживати з ним. Тому рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2023 року шлюб між ними було розірвано, а їх неповнолітнього сина, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з ним. Також за цим же рішенням з відповідачки стягуються на його користь аліменти на утримання їх з нею сина ОСОБА_4 , які вона вже півроку не платить. Оскільки він, будучи майже постійно на фронті, не подавав виконавчий лист до виконавчої служби, то в нього відсутня офіційна інформація про розрахунок суми заборгованості відповідачки по аліментах.

За два роки перебування на фронті він двічі перебував у відпустці: у вересні 2023 року і в кінці січня 2024 року. На період перебування вдома він відразу забирав до себе сина.

Буквально 3 дні тому, очевидно не змігши додзвонитися до нього , теща надіслала в месенджер «Вайбер» повідомлення наступного змісту: «забирай собі свого сина, скільки вже можна. Я тобі в няньки для твого сина не наймалася. Я збираюся виїжджати на роботу за кордон, а твого сина, якщо ти його не забереш я здам в дитячий будинок». В той момент, йому стало страшно за долю сина, оскільки в нього більше нікого немає. А байдуже ставлення відповідачки та її мами до долі їх сина, може призвести до того, що дитину при живому батькові реально можуть здати в дитячий будинок.

Отже, вже протягом 4-х років відповідачка ніяким чином не бере участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина; не піклується про його фізичний і духовний розвиток, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на його фізичний розвиток, як складову виховання; не проявляє заінтересованості в подальшій долі сина; не спілкується з сином , що необхідно для його нормального самоусвідомлення; не дбає про розумово-освітній розвиток дитини, яку в такому віці необхідно вчити, розширювати знання і світогляд ; більше чотирьох років не надає дитині жодної матеріальної допомоги.

За таких обставин, всі ці обов`язки щодо їх сина доводиться виконувати йому самостійно.

Вважає, що така поведінка відповідачки, як матері дитини, свідчить про те, що вона фактично відмовилася від їх з нею сина і свідомо самоусунулась від його виховання.

Оскільки, відповідачка свідомо ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню своєї дитини, не піклується про її фізичний, духовний та моральний розвиток, не надає матеріальної допомоги на його утримання, то всі питання щодо виховання сина вирішуються ним особисто без участі з боку відповідачки.

Вважає, що свідоме і тривале нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідачки і підставою для позбавлення її батьківських прав. Крім того, він переконаний, що поведінка і її відношення до дитини в майбутньому не зміняться. Вважає також, що позбавлення батьківських прав відповідачки в першу чергу відповідати інтересам їх сина.

Він усвідомлює, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом щодо одного з батьків, який нехтує своїми обов`язками щодо виховання дитини. Проте, вважає, що в кожному випадку суд має розглядати питання індивідуально, виходячи з фактичних обставин справи. Відповідачка вже більше чотирьох років не цікавиться дитиною, взагалі не допомагає синові матеріально.

Враховуючи всі вищевказані обставини, вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідачки її батьківських прав, що також не тільки не обмежить права сина, а навпаки буде в його інтересах (а.с.1-5).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024, цивільна справа № 343/827/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.27).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 15.04.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/827/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав. Призначено підготовче судове засідання. Визначено відповідачці п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Роз`яснено відповідачці, що згідно ст. 193 ЦПК України, вона має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву (а.с.28).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 13.05.2024 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.41) .

Позивач ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, хоч про час та місце їх проведення був належним чином повідомлений судом.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Кажук В.Б. (ордер серії АТ №106317 а.с.24) в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, зіславшись на зазначені в позовній заяві обставини. Просив позов задоволити, оскільки це буде перш за все в інтересах неповнолітнього сина сторін по справі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідачка ОСОБА_2 , в судові засідання на неодноразові виклики не з`явилася, причину своєї неявки суду не повідомила, хоч про дату, час та місце слухання справи була повідомлена у встановленому Законом порядку, про що свідчать оголошення на офіційному сайті Долинського районного суду про розгляд справи (а.с.31,38,44,50). В заяві, направленій 20.05.2024 електронною поштою на адресу суду, відповідачказазначила, що вона з квітня 2021 року постійно проживає за кордоном. Має роботу, будує своє життя в іншій сім`ї, тому до попереднього чоловіка і його дитини повертатися не планує. З дитиною сидить її мама і вона сама добре з цим справляється. Її там не потрібно. Її колишній чоловік ОСОБА_5 є працездатним, тому хай дитину забезпечує сам. Щодо позову про позбавлення батьківських прав її, їй байдуже і вона не приїде. Не заперечує щоб позов було задоволено. Розгляд справи просить провести і ухвалити рішення без її участі в суді (а.с.45).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог органу опіки та піклування - Служби у справах дітей Долинської міської ради - Яремій Н.Б. (довіреність а.с.33), щодо задоволення позову не заперечила, суду пояснила , що після детального вивчення всіх обставин справи, Служба у справах дітей Долинської міської ради прийшла до висновку , що з метою захисту прав та інтересів малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно її малолітнього сина. Висновок, який затверджений рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради №1097 від 09.08.2024 про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - вона підтримує.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, пояснення представника третьої особи органу опіки та піклування, свідків допитаних в судовому засіданні ,дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Ч.ч. 1,3 ст. 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст.51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ст.18 Закону України «Про охорону дитинства», держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Судом на перше місце ставляться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає в себе знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Крім того, суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).

Ст. 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною згідно постанови Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, зобов`язує держави-учасниці забезпечувати, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Забезпечення найкращих інтересів дитини - це дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства»).

Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини (ст. 141 СК України).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ч. 1 ст. 164 СК України.

Зокрема, п. 2 ч. 1 ст. 164 даного кодексу визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

Тлумачення змісту п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України дає змогу зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У відповідності до вимог ст.165 СК України, право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який слід розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків, викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17. Про це свідчить і практика ЄСПЛ, зокрема, справа «Мамчур проти України» (заява № 10383/09), «Хант проти України».

Як вбачається зі світлокопії: свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 20.01.2015 виконкомом Тростянецької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого вказано: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_2 (а.с.8).

Рішенням Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27 липня 2023 року в справі № 343/1036/24 - позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задоволено. Ухвалено: Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 30.08.2014 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Долинського районного управління юстиції в Івано-Франківській області, актовий запис №204 - розірвати. Малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити проживати з батьком - ОСОБА_1 . Проводити стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 (п`ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення аліментів розпочати з 01 травня 2023 року і проводити до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття. Рішення набрало законної сили 29.08.2023 (а.с.9-13).

Копія Витягу з реєстру територіальної громади, номер витягу: 2023/003086406 від 19.04.2023 свідчить про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).

Дослідженими в судовому засіданні доказами встановлено, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання малолітнього сина ОСОБА_4 .

Так, з нотаріально засвідченої заяви відповідачки вбачається, що вона, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не може представляти інтереси її сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в навчальних закладах,

органах опіки та піклування, медичних установах, установах органів внутрішніх справ, в

підрозділах Державної міграційної служби України, житлово-експлуатаційних

організаціях, органах місцевого самоврядування, інших необхідних органах державної

влади, підприємствах, установах, організаціях, перед посадовими особами з будь-яких

питань у зв`язку із її працевлаштуванням за кордоном та тривалим перебуванням

за межами України. Тому обов`язок в розумінні статті 150 Сімейного кодексу України

щодо виховання дитини згідно норм чинного законодавства виконує батько дитини -

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.19).

Довідка №Р/37 видана Долинською міською радою Калуського району Івано-Франківської області від 08.02.2024 свідчить про те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на його утриманні (а.с.20).

У відповідності до акту обстеження №36 від 03.04.2024 (а.с.16), вбачається, що під час обстеження зі слів ОСОБА_6 було встановлено, що гр. ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 не проживає, у вихованні участі не приймає. Більше чотирьох років місце перебування її не відоме. ОСОБА_3 з лютого 2024 року проживає з бабусею (а.с.16).

З акту обстеження №72 від 04.09.2023 вбачається, що під час обстеження було встановлено, що ОСОБА_1 з мамою сина, ОСОБА_3 спільне селянське господарство не ведуть і у шлюбі не перебувають (розлучені). Мама у вихованні дитини участі не приймає. ОСОБА_3 повністю перебуває на утриманні батька ОСОБА_1 (а.с.17).

Довідка №31 видана Слобододолинською початковою школою Долинської міської ради від 03.04.2024, свідчить про те, що ОСОБА_2 , не бере участі у вихованні та навчанні сина, ОСОБА_3 , учня 3 класу Слобододолинської початкової ніколи. Мама ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання свого сина, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує харчуванням, медичним доглядом, що негативно впливає на розвиток та виховання. ОСОБА_7 не відвідує батьківські збори, ігнорує вхідні дзвінки від класного керівника та адміністрації, не цікавиться життям школи. На основі проробленої роботи шкільним психологом відповідальність за виховання та навчання, збереження життя і здоров`я дитини рекомендовано покласти на батька, ОСОБА_1 , тому що мама тривалий час не працює, часто виїжджає за кордон. Хлопчик потребує більшого батьківського піклування, догляду та опіки. Адміністрація школи просить звернути увагу та надати можливість здійснювати опіку над сином батькові, ОСОБА_1 (а.с.15).

Згідно характеристики ОСОБА_2 1991 р.н., наданої Тростянецьким старостинським округом Долинської міської ради Івано-Франківської області, ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_2 Громадянка ОСОБА_2 зарекомендувала себе з негативної сторони, конфліктна, була помічена у зловживанні алкоголем. Неодноразово вчиняла сварки в стані алкогольного сп`яніння в громадських місцях. Була помічена в стані алкогольного сп`яніння з малолітньою дитиною. На зауваження посторонніх громадян виражалась нецензурною лексикою. Люди телефонували до батька дитини,щоб приїжджав і забирав сина до дому. З 2021 року в селі не проживає та не появляється. На даний момент місце перебування не відоме. Спільне селянське та домашнє господарство з батьком дитини не веде. Депутатом не являється (а.с.14).

Факт умисного ухилення ОСОБА_2 від виховання свого малолітнього сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки, зокрема:

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що відповідачка по справі являється її дочкою, а відповідно малолітній ОСОБА_4 - її онуком. Дочка ОСОБА_2 в 2020 році виїхали за межі України і з того часу лише біля 3-х разів приїжджала, але не надовго. Вихованням ОСОБА_4 з 2020 року до 2022 (до початку війни) займався його батько - позивач по справі ОСОБА_1 . Дочка її не слухає, вона хоче жити для себе, займатись виховання сина не бажає. На даний час онук ОСОБА_4 проживає з нею. Однак у неї склались такі життєві обставини, що вона не має можливості надалі займатись вихованням онука, оскільки вона захворіла і її пенсія, розмір якої 3500 грн, іде на лікування. Матеріальної допомоги зі сторони відповідачки, вона не отримує. У зв`язку з цим вона повідомила батька ОСОБА_4 , що оскільки вона не має можливості надалі виховувати онука, щоб він його забрав.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснила, що вона являється рідною сестрою відповідачки по справі. Сестра в 2020 році виїхала за межі України, де влаштовує своє особисте життя. Життям сина, який на даний час проживає з їх мамою ОСОБА_6 , вона не цікавиться, їй байдуже його доля, матеріальної допомоги на його утримання не надає. Сестра зловживає спиртними напоями, коли випиває стає агресивною, вчиняє конфлікти.Племінник малолітній ОСОБА_4 , який родився недоношеним, погано розмовляє, хворіє, його потрібно лікувати. Її мати, ОСОБА_6 , на даний час також хворіє, а тому не має можливості належним чином займатись виховання онука, його лікуванням. Вона телефонувала до відповідачки, просила її змінити своє ставлення до дитини, однак остання відповіла, що на даний час вона не працює, а тому не може надавати допомогу на тримання сина ОСОБА_4 . Наміру повернутись в Україну, у відповідачки ОСОБА_2 - немає. Саме позивач повністю займався до призову в ЗСУ вихованням, лікування та утриманням сина.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що вона являється рідною сестрою позивача по справі та може засвідчити, що відповідачка по справі зловживала спиртними напоями. Ще до виїзду в 2020 році з України, коли ОСОБА_2 випивала, вона кричала на сина ОСОБА_4 , давала йому спиртне, щоб той не плакав, залишала його одного. Також вона бачила на племіннику садна. Коли вона почала виясняти у ОСОБА_4 звідки синці, останній повідомив, що мама била його різко. Малолітній ОСОБА_4 , відстає у розвитку, йому потрібне лікування. Коли позивач по справі ОСОБА_1 приїжджає у відпуску, він весь свій час проводить з сином, возить його до лікарів, возить на різні секції.

Аналогічні покази дала допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_10 .

У ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно із ч.ч. 2 та 4 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Судом було вирішено не заслуховувати у судовому засіданні дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою не допущення порушення його емоційного, психологічного стану, враховуючи вік та стан здоров`я дитини.

При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідачка ОСОБА_2 на протязі значного періоду часу (більше чотирьох років) свідомо не виконує свої обов`язки по вихованню свого малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про нього, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не цікавиться його успіхами , станом здоров`я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, підготовкою до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на його фізичний розвиток як складову виховання, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, тобто своєю бездіяльністю створює умови, які шкодять дитині.

Відповідачка ОСОБА_2 подала заяву, згідно якої не заперечує щодо позбавлення її батьківських, що свідчити про відсутність її інтересу до сина ОСОБА_4 .

Відповідно до положень п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно висновку органу опіки та піклування Долинської міської ради , який затверджений рішенням виконавчого комітету Долинської міської ради №1097 від 09.08.2024 (а.с.63-65) - орган опіки та піклування Долинської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по відношенню до її малолітнього сина , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, в судовому засіданні після детального вивчення всіх обставин справи, встановлено, що відповідачка дійсно ухиляється від належного виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню, утриманню малолітньої дитини, не відвідує його, не проявляє щодо нього батьківського піклування та турботи, не цікавиться його станом здоров`я, хоча має таку можливість, тому, з врахуванням висновку органу опіки та піклування Долинської міської ради, є підстави для позбавлення її батьківських прав відносно малолітнього сина , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому позов підлягає до задоволення .

Крім того, суд зазначає, що позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дітьми і побачення з ними , а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 серпня 2021 року у справі № 331/8310/15, провадження № 61-4879св20.

На пiдставi ст.ст. 150, 164,165, 166 Сімейного кодексу України, Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» , керуючись ст.ст. 141, 258, 259,264, 265, 268, 352,354,355 ЦПК України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Орган опіки та піклування - Служба у справах дітей Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав - задоволити .

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно малолітнього сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду .

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет: Служба у справах дітей Долинської міської ради: код ЄДРПОУ 44050637, пр-т.Незалежності,5 м.Долина, Калуського району, Івано-Франківської області, 77500.

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш

СудДолинський районний суд Івано-Франківської області
Дата ухвалення рішення14.08.2024
Оприлюднено15.08.2024
Номер документу120995475
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав

Судовий реєстр по справі —343/827/24

Рішення від 14.08.2024

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Тураш В. А.

Ухвала від 13.05.2024

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Тураш В. А.

Ухвала від 15.04.2024

Цивільне

Долинський районний суд Івано-Франківської області

Тураш В. А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні