Рішення

від 08.08.2024 по справі 724/2051/23

ХОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 724/2051/23 Провадження № 2/724/26/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2024 року м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Скрипника С.М.

за участю секретаря судового засідання: Філіпчука Д.В.

з участю сторін позивача ОСОБА_1

представника позивача Мельника Р.І.

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому у судовому засіданні в м. Хотині Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача -Хотинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження,-

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Мельник Роман Іванович, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Хотинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2014 року проживала в цивільному шлюбі зі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по день його смерті - ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вони перебували у відносинах, що притаманні подружжю, вели спільне господарство, формували спільний бюджет, були пов`язані спільним побутом, взаємоповагою, мали взаємні права та обов`язки, виявляли подружні відносини перед друзями та знайомими, спільно проживали.

Зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у цих відносинах у них народився спільний син ОСОБА_6 , однак, оскільки вони проживали без офіційного укладення шлюбу, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України і за вказівкою позивача, в свідоцтві про народження дитини у графі «батько» органом реєстрації актів цивільного стану був вчинений запис « ОСОБА_7 ». ОСОБА_5 визнавав себе батьком дитини і за спільним погодженням назвали сина « ОСОБА_6 » - на честь батька.

Вказує, що за життя цивільного чоловіка, ОСОБА_5 , вони планували, але не встигли подати заяву про визнання його батьком дитини, так як він раптово помер. Із самого народження дитини та по день смерті його батька, вони проживали разом однією сім`єю, вели спільне господарство, разом виховували дитину, утримували її та він виконував усі обов`язки батька дитини, передбачені сімейним законодавством, що підтверджується довідкою з сільської ради від 04.04.2023 №112.

Також, ОСОБА_5 брав активну участь у вихованні дитини, водив у садочок та школу, відвідував батьківські збори, був присутній на усіх виховних заходах, цікавився успіхами дитини у навчанні, шкільним життям та відносинами з однокласниками і той факт, що покійний ОСОБА_5 , визнавав неповнолітнього ОСОБА_7 своїм сином та те, що вони мали спільний побут та дозвілля підтверджують численні фотографії останнього разом з дитиною. В тому числі, доказом батьківства ОСОБА_5 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_7 , є той факт, що в листопаді 2015 року ОСОБА_5 разом із позивачкою хрестили дитину в Храмі Свято-Миколаївської церкви с. Крутеньки, і їхній син був хрещений саме як « ОСОБА_8 » 2015 р. н. , що було записано зі слів батька ОСОБА_5 ..

Крім того, вона разом з родичами покійного чоловіка здійснювала поховання останнього, та отримала виплати на його поховання.

Законодавством передбачено, що в позасудовому порядку визнання батьківства можливо за спільною заявою чоловіка та жінки, які не перебувають у шлюбі. Іншого позасудового способу вирішення питання визнання батьківства не передбачено. Так як ОСОБА_5 , помер, то на даний час визнати його батьківство відносно ОСОБА_7 у позасудовому порядку неможливо. Метою встановлення факту батьківства є необхідність реалізації права сина на оформлення спадкового майна після смерті батька та внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Після смерті ОСОБА_5 , його спадкоємцями подані заяви до приватного нотаріуса Масловської І.Ю. про прийняття спадщини, за якими, останньою заведена спадкова справа.

Також, в рамках розгляду справи №724/969/23, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка жінки без шлюбу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Хотинська міська рада, судом встановлено, що із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулась сестра ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та мати ОСОБА_4 .

Встановлення факту батьківства ОСОБА_5 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_7 потрібно, в тому числі, і для того, щоб реалізувати його спадкові права після покійного батька, а за умови існування декількох спадкоємців після смерті ОСОБА_5 , у даному випадку існує спір про право, тому звернулися до суду в рамках позовного, а не окремого провадження.

Враховуючи вищевикладене, просила суд встановити факт батьківства, померлого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 та внести зміни до актового запису цивільного стану про народження від 28.09.2015 року №8 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складеного Хотинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а саме: у графі «відомості про дитину» змінити прізвище дитини з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », у графі «відомості про батька» зазначити батьком дитини « ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 21 вересня 2023 року відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання призначено на 18 жовтня 2023 року на 10:00 годину.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 листопада 2023 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мельника Романа Івановича про проведення посмертної судової молекулярно-генетичної експертизи задоволено та призначено по справі посмертну судову молекулярно-генетичну експертизу. На час проведення експертизи провадження у справі зупинено.

30.11.2023 року від ОСОБА_3 надійшла апеляційна скарга на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 22.11.2023 року.

Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 16.01.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 22.11.2023 року, визнано неподаною та повернуто апелянту.

09.05.2024 року на адресу суду надійшов висновок експерта №145 від 30.04.2024 року судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 10 травня 2024 року поновлено провадження у справі та розгляд справи призначено на 22 травня 2024 року.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 22 травня 2024 року закрито підготовче провадження і призначено справу до розгляду по суті.

03.06.2024 року від ОСОБА_3 надійшло клопотання, зі змісту якого вбачається, що відповідачка ОСОБА_3 вважає, що вона являється не належним відповідачем, оскільки з моменту звернення ОСОБА_4 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини відповідно до ст. 1258 ЦК України, вона є спадкоємцем першої черги та усуває її від спадщини як спадкоємицю другої черги. Враховуючи те, що позивачка звертається до суду із позовною заявою про порушене право на спадщину її малолітнього сина, тому просила суд відмовити у позові до неї.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 03.06.2024 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мельника Р.І. про витребування доказів, а саме інформації про осіб, що прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5

02.07.2024 року, на виконання ухвали суду, надійшла відповідь від приватного нотаріуса Масловської І.Ю..

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мельник Р.І. в судовому засіданні заявлені вимоги ОСОБА_1 підтримав, та просив їх задовольнити, оскільки доказами, які наявні у матеріалах справи підтверджено батьківство покійного ОСОБА_5 по відношенню до неповнолітнього ОСОБА_7 .

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнала, однак просила суду не стягувати із неї судові витрати, у зв`язку із важким матеріальним становищем.

Відповідач ОСОБА_4 - в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена про день час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомила.

Представник третьої особи - Хотинського відділу ДРАЦСу Дністровському районі Чернівецької області в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи наявні заяви, в яких просять розгляд справи проводити у відсутності їхнього представника.

Фактичні обставини встановлені судом

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, заслухавши пояснення сторін по справі, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову за наявності для того законних підстав, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого 28.09.2015 року, ОСОБА_7 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у селі Крутеньки Хотинського району Чернівецької області, про що 28.09.2015 року складено відповідний актовий запис №08. Батьками вказані ОСОБА_11 та ОСОБА_1 (а.с.10).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, за №00015867100 від 06.10.2015 року відомості про батька ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (а.с.11).

Як вбачається із копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 виданого 24.11.2022 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.9).

Довідкою виданою виконавчим комітетом Хотинської міської ради с. Крутеньки за вих. № 112 від 04.04.2023 року, підтверджено, що ОСОБА_1 проживала з 2014 року без реєстрації шлюбу з покійним ОСОБА_5 1957 р.н. та разом виховували дитину ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12).

З довідки характеристики за вих.№15 від 18.04.2023 року, виданої дирекцією закладу дошкільної освіти села Крутеньки Дністровського району, вбачається, що мати ОСОБА_7 2015 року народження зверталася до адміністрації ЗДО с. Крутеньки із заявою про включення її сина до списку вихованців закладу. За період перебування в числі вихованців дитина відвідувала садок в супроводі матері та батька ОСОБА_5 , зовнішній вигляд дитини завжди був охайний. Батьки в шлюбі не перебували та у вихованні дитини приймали участь обоє спільно (а.с.13).

Характеристикою Крутеньківською ЗОШ І-ІІ ступенів від 18.04.2023 року охарактеризовано ОСОБА_7 2015 року народження як спокійного врівноваженого, доброго хлопчика, який виховується у неповній благополучній сім`ї. Батько ОСОБА_5 1957 р.н. трагічно помер, за життя приймав активну участь у вихованні навчанні та матеріальному забезпеченні ОСОБА_12 , неодноразово супроводжував його до школи, відвідував виховні заходи та батьківські збори (а.с.14).

З копії свідоцтва про хрещення від 20.11.2015 року прізвище дитини вказано « ОСОБА_8 » (а.с.17).

Копією довідки ГУ ПФУ в Чернівецькій області підтверджено, що ОСОБА_1 в грудні 2022 року отримала виплату допомоги на поховання ОСОБА_5 в сумі 4200 гривень (а.с.18).

З витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі №71189443 від 18.01.2023 року вбачається, що після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа №70155061 (а.с.19).

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 28.06.2023 року заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Хотинська міська рада про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишено без розгляду, оскільки вбачається спір про право (а.с.20-22).

З наявного в матеріалах справи висновку експерта №145 від 30.04.2024 року, вбачається, що молекулярно-генетичним аналізом встановлено, що померлий ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 може являтися біологічним батьком дитини ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 , народженого громадянкою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ймовірністю 99,9999%; таким чином, батьківство практично доведено (а.с.123-129).

Так як ОСОБА_1 встановлює факт батьківства ОСОБА_5 по відношенню до сина ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 з метою оформлення та прийняття спадщини, і наявний спір про право між особами як звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, тому позивач правомірно обрала спосіб захисту своїх прав в порядку позовного провадження.

Як встановлено судом, факт батьківства підтверджується матеріалами справи, зокрема висновком молекулярно-генетичної експертизи, крім того відповідач ОСОБА_3 (рідна сестра покійного ОСОБА_5 ) визнала заявлені вимоги.

Застосовані норми права

Заяви про встановлення факту батьківства (материнства) суд розглядає у разі смерті особи, яку заявник визнає батьком (матір`ю) дитини, і вирішує їх з огляду на обставини, передбачені статтями125, 130 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно зі ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Законодавством визначено перелік осіб, які вправі звернутися з позовом про визнання батьківства. Зокрема, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 встановлено, що спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі і між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків; особою, котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до роз`яснень п. 9 Постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Підставою для висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи, що оцінюється судом в сукупності з іншими доказами у справі.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц (провадження № 61-6030св18) зазначено, що: «доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «в ході національного розгляду суд призначив ДНК-тест з метою вирішення цього спору про батьківство. Тест продемонстрував, що відповідач був батьком дитини з ймовірністю 99,99 відсотків. Суд враховує, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (KALACHEVA v. RUSSIA, № 3451/05, § 34, ЄСПЛ, від 07 травня 2009 року).

Викладеним вище обставинам відповідають правовідносини, які витікають із ст. 128 СК України, де зазначено, що підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4 Розділу ІІ зазначених вище правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено) (п. 9 постанови Пленуму).

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Мотиви та висновки суду

Оцінюючи в сукупності надані до суду докази та беручи до уваги результати експертного дослідження, щодо батьківства, визнання відповідачкою позовних вимог, суд приходить до висновку про доведеність факту батьківства, а тому позовні вимоги про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини підлягають задоволенню.

Суд вважає, що дослідженими у судовому засіданні доказами, якими є письмові матеріали справи, підтверджується наявність сімейних зв`язків між позивачкою та померлим, який вважав себе батьком народженої нею дитини. Дані обставини підтверджено, зокрема довідками Хотинської міської ради, характеристикою закладу освіти, свідоцтвом про хрещення, довідкою про поховання.

Встановлення факту батьківства має для позивача юридичне значення, оскільки необхідне їй для прийняття спадщини, а також це відповідатиме інтересам дитини, дасть змогу їй юридично закріпити відомості про батька дитини, який помер, та відповідно оформити у передбаченому чинним законодавством спадкове майно після померлого.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження.

Відповідно до ст. 134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Щодо заяви відповідачки ОСОБА_3 про те, що вона у даній справі є неналежним відповідачем, оскільки являється спадкоємицею другої черги після смерті брата ОСОБА_5 , то суд зазначає наступне.

Згідно ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Зі змісту положень ст. 48 ЦПК України вбачається, що відповідачем є особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Після спливу строків, зазначених у ч.ч. 1, 2 цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Визначення відповідачів, предмету та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (такі висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц; від 20 червня 2018 року у справі № 308/3162/15-ц; від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц; від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц, від 15 травня 2019 року у справах №№552/91/18, 554/9144/17).

Як вбачається із матеріалів справи позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із вимогами, в порядку позовного провадження, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження, оскільки має місце спір про право - право на спадкування майна померлого ОСОБА_5 ..

На ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 03.06.2024 року про витребування доказів, від приватного нотаріуса Дністровського районного нотаріального округу Чернівецької області 02.07.2024 року надійшов лист, зі змісту якого вбачається, що після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса звернулася сестра ОСОБА_3 , мати ОСОБА_4 , яка спочатку подала заяву про відмову від спадкового майна, однак пізніше звернулася із заявою про відкликання попередньої заяви про відмову від спадщини і прийняття спадщини після смерті сина, і ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи наявність ще двох осіб, які звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 , крім позивача ОСОБА_1 , остання правомірно визначила коло відповідачів, оскільки наявний спір про право. Відповідачкою ОСОБА_3 вчинялися активні дії щодо прийняття спадщини після смерті брата, шляхом написання заяви про прийняття спадщини, наявний майновий інтерес щодо спадкового майна, приймала активну участь у розгляді даної справи, шляхом заявлення клопотань, подання апеляційної скарги на ухвалу суду, тощо.

Посилання відповідачки ОСОБА_3 на те, що вона є спадкоємцем другої черги, а мати померлого ОСОБА_5 - спадкоємицею першої черги, що в свою чергу усуває її від спадщини не заслуговують на увагу та не дають суду підстав для відмови у задоволення заявлених вимог до відповідачки ОСОБА_3 , оскільки встановлення факту батьківства розглядається саме у позовному провадження у зв`язку із наявність спору про право - право на спадщину, і в даному випадку належними відповідачами мають бути саме ті особи, які звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 також вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

У постанові від 26 січня 2022р. у справі № 754/11664/15 Верховний Суд зазначав, що при вирішенні справ щодо факту батьківства суду слід з`ясовувати, чи не пов`язане встановлення факту батьківства з вирішенням майбутнього спору про право на майно померлого, про яке зазначено позивачем, тож суду слід належним чином уточнювати позовні вимоги, зокрема, з чим пов`язується встановлення такого факту, та з урахуванням цього правильно визначати коло осіб, які мають приймати участь у справі, та у випадку необхідності вирішити питання залучення до участі у справі усіх осіб, яких може стосуватись вирішення питання про спадкове право на майно померлого.

За загальним процесуальним правилом до розгляду справи залучаються усі особи, прав та інтересів яких стосується виниклий спір. Захист своїх прав та інтересів ці особи реалізують за допомогою широких процесуальних прав і гарантій. Натомість, незалучення кого-небудь з них до розгляду справи, як і залучення в неналежному статусі позбавляє їх цієї можливості.

При цьому, законне, повне та справедливе вирішення спору неможливе без визначення належного суб`єктного складу відповідачів.

Важливе значення у заявах чи позовах про встановлення факту має вимога про обов`язкове зазначення у заяві мети встановлення такого юридичного факту, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Встановлення факту батьківства безпосередньо породжує юридичні наслідки для позивача та відповідача, зокрема, право на спадщину, на будь-які передбачені у державі гарантії, тощо.

Розподіл судових витрат.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем під час розгляду даної справи понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1073,60 грн, оплата вартості проведеної судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи в розмірі 15685 гривні.

Докази понесених судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору містяться в матеріалах справи, доказом оплати вартості проведеної експертизи є копія договору на проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи №23 від 01.04.2024 року, копією акту наданих послуг до даного договору №23 від 01.04.2024 року, копією рахунку експертної організації на оплату проведення експертизи до даного договору, копією квитанції АТ «Приват Банк» від 10.04.2024 року.

Відповідно до ст.133 ЦПК України витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи, належать до судових витрат.

Відповідно до ч.3ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові Верховного Суду у справі №712/4126/22 від 22.11.2023 року викладено наступний правовий висновок: «Відмова у відшкодуванні судових витрат за проведення експертизи стороні, на користь якої ухвалене судове рішення (особливо, якщо суд врахував відповідний висновок експерта як доказ), не узгоджується із засадами розумності, добросовісності, справедливості та правової визначеності, а також не забезпечує конструкцію передбачуваності застосування процесуальних норм, отже, не є такою, що відповідає принципу верховенства права».

В результаті всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідження наданих заявником доказів, суд доходить висновку про те, що понесені позивачем витрати на проведення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи від 01.04.2024 року є обґрунтованими, безпосередньо пов`язані з розглядом справи і підлягають відшкодуванню, в рівних частках з обох відповідачів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.76-81,89,106,108,141,206,293,319 ЦПК України, ст.ст.55,121,125,128,130,134,135 СК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача -Хотинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , відносно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Внести зміни до актового запису про народження від 28.09.2015 року за №8 ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 , складеного Хотинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, а саме: у графі «відомості про дитину» змінити прізвище дитини з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_10 », у графі «відомості про батька» зазначити батьком дитини « ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

Копію рішення направити до Хотинського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції для внесення відповідних змін до актового запису про народження № 8 від 28.09.2015, складеного відносно ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання АДРЕСА_1 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса проживання АДРЕСА_2 ) по 536 гривень 80 копійок сплаченого судового збору, та по 7842 гривні 50 копійок витрат на проведення експертизи, з кожного.

Біологічний матеріал від померлого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зберігається у архіві відділення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи ООБ СМЕ, після набрання рішенням законної сили, знищити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса проживання АДРЕСА_1 .

Третя особа: Хотинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дністровському районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса місця знаходження: м. Хотин, вул. Свято-Покровська,60 Дністровського району Чернівецької області, код ЄДРПОУ:26593173.

Повний текст рішення складено 14 серпня 2024 року .

Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК