Ухвала

від 08.08.2024 по справі 304/1440/24

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/1440/24 Провадження № 1-кс/304/557/2024

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 серпня 2024 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42023070000000264 від 10 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, про арешт майна,

У С Т А Н О В И В :

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесених до ЄРДР за № 42023070000000264 від 10 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене в ході санкціонованого обшуку приміщення кінотеатру « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ТОВ «Партнер» (ЄДРПОУ 31230573), а саме електронні цигарки без марок акцизного податку з написом «Elfbar Lux 1500», 15 штук, «Elfbar Lux 2000», 18 штук, та «Elfbar P 7000», 1 штука; флеш носій USB, 16 Gb, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A32», номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 та сервер «Ajhua» s/n НОМЕР_4 із зарядним пристроєм, а також грошові кошти у сумі 18 235 грн.

Клопотання мотивує тим, що підрозділом детективів ТУ БЕБ у Закарпатській області проводиться досудове розслідування даного кримінального провадження, в ході якого встановлено, що на території Закарпатської області групою осіб здійснюється незаконна діяльність, яка полягає у збуті електронних цигарок та рідин, що використовуються у електронних цигарках з підробленими марками акцизного податку України. Детектив вказує, що переслідуючи мету особистого збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, особи розробили злочинну схему, направлену на збут електронних цигарок та рідин, які використовуються в електронних цигарках з використанням підроблених марок акцизного податку України, зберігання з метою збуту та збут електронних цигарок. Так прокурор вказує, що в межах досудового розслідування даного кримінального провадження 05 липня 2024 року було проведено санкціонований обшук у приміщенні кінотеатру «Скай» за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено майно за переліком наведеним у прохальній частині клопотання. Вилучені в ході обшуку місця події речі прокурор вважає матеріальними об`єктами, що являються предметами вчинення кримінального правопорушення, та як наслідок мають значення речових доказів вчиненого злочину, зберегли на собі його сліди, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у тому числі необхідні для проведення судових експертиз. Згідно з постановою від 06 липня 2024 року вилучені речі та предмети визнані речовими доказами та долучені до матеріалів кримінального провадження. Враховуючи викладене, прокурор, посилаючись на норми кримінального процесуального закону, що визначають питання речових доказів та арешту майна, вказує, що з метою збереження речових доказів у органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на вилучене під час обшуку майно, тому просить клопотання задовольнити.

У судове засідання ініціатор клопотання не з`явився, однак прокурор у провадженні направив слідчому судді заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі, підтримав таке та просив задовольнити.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_4 у судове засідання також не з`явився, будучи повідомленим про місце, дату та час розгляду клопотання; попередньо розгляд клопотання був відкладений за його заявою.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Вивчивши клопотання та додані матеріали, зваживши доводи викладені у клопотанні, слідчий суддя прийшов до такого висновку.

Пунктом 4 частини 2 статті 36 КПК України передбачено, що прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом.

Абзац 2 частини 5 статті 171 КПК України визначає, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

З протоколу обшуку видно, що такий здійснювався 05 липня 2024 року з 16.10 до 18.56 год; клопотання подане до відділення зв`язку 06 липня 2024 року.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як видно з матеріалів клопотання, органом досудового розслідування відділом детективів із захисту економіки у сферах обігу підакцизних товарів, віртуальних активів та забезпечення розшуку активів Підрозділу детективів територіального управління БЕБ у Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного 10 листопада 2023 року до ЄРДР за № 42023070000000264 з правовою кваліфікацією за ч. 2 ст. 199 КК України за фактом здійснення групою осіб на території Закарпатської області незаконної діяльності, що полягає у збуті електронних цигарок та рідин, які використовуються в електронних цигарках з підробленими марками акцизного податку України. Переслідуючи мету особистого збагачення, діючи умисно, з корисливих мотивів, особи розробили злочинну схему, направлену на збут електронних цигарок та рідин, які використовуються в електронних цигарках з використанням підроблених марок акцизного податку України, зберігання з метою збуту та збут електронних цигарок (а. к. 5).

Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді органом досудового розслідування 05 липня 2024 року було проведено обшук у приміщенні кінотеатру «Скай», де на третьому поверсі наявний прилавок та здійснюється реалізація товарів; на початок обшуку у приміщенні присутні ОСОБА_5 як бармен та ОСОБА_6 як адміністратор, яка повідомила, що у вказаному приміщенні здійснює підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_7 . У вказаному приміщенні за прилавком виявлені електронні цигарки різних марок без марок акцизного податку, а саме «Elfbar Lux 1500», 15 штук, «Elfbar Lux 2000», 18 штук, та «Elfbar P 7000», 1 штука, а також грошові кошти у сумі 18 235 грн. Крім цього з правого боку від входу на поверх знаходиться кімната з написом «Каса», де виявлено комп`ютерну техніку та вилучено сервер «Ajhua» s/n 2H00F241AZHSB79 із зарядним пристроєм, на флеш носій USB, 16 Gb, скопійовано відеозапис приміщення холу за 04-05 липня, а також від ОСОБА_6 вилучено мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A32», номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 (а. к. 14-19, 20).

Постановою детектива Територіального управління БЕБ у Закарпатській області ОСОБА_8 про визнання речовими доказами від 06 липня 2024 року зазначене вище майно, вилучене під час санкціонованого обшуку приміщення кінотеатру «Скай» визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023070000000264 від 10 листопада 2023 року (а. к. 21-22).

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Враховуючи всі наведені вище обставини, на переконання слідчого судді, наразі наявні підстави для накладення арешту на вилучені тютюнові вироби, мобільний телефон та грошові кошти з метою збереження речових доказів, оскільки такі можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та могли бути набуті кримінально протиправним шляхом.

На підставі наведеного слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором доведено, що вилучені під час огляду тютюнові вироби різних марок, що не марковані марками акцизного податку України встановленого зразка, мобільний телефон, сервер, а також грошові кошти, відповідно до положень ст. 170 КПК України відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, постановою детектива від 06 липня 2024 року визнані речовими доказами, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, доведення вини осіб, які його вчинили, та інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування кримінального провадження № 42023070000000264 від 10 листопада 2023 року.

Аналізом положень ч. 2, 3 ст. 170 КПК України встановлено, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

На думку слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження.

Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту тютюнових виробів, що не марковані марками акцизного податку України встановленого зразка, а також мобільного телефону, серверу та грошових коштів, враховує можливість використання таких як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за їх допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Частиною 5 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Нормами частини 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

Водночас слідчий суддя зауважує, що на даному етапі досудового розслідування не вирішує питання про наявність усіх елементів складів кримінальних правопорушень, винуватість чи невинуватість осіб у їх вчиненні і не визначає ступінь вини таких осіб, а лише на підставі розумної оцінки сукупності отриманих відомостей встановлює, що існують об`єктивні дані про вчинення вказаних у клопотанні кримінальних правопорушень, у зв`язку з якими вирішується питання про арешт майна.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами Бюро економічної безпеки України Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42023070000000264 від 10 листопада 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено 05 липня 2024 року у ході проведення обшуку приміщення кінотеатру « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , а саме електронні цигарки без марок акцизного податку з написом «Elfbar Lux 1500», 15 штук, «Elfbar Lux 2000», 18 штук, та «Elfbar P 7000», 1 штука; флеш носій USB, 16 Gb, мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A32», номер оператора мобільного зв`язку НОМЕР_1 , ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 та сервер «Ajhua» s/n НОМЕР_4 із зарядним пристроєм, а також грошові кошти у сумі 18 235 (вісімнадцять тисяч двісті тридцять п`ять) грн, заборонивши розпорядження та користування таким майном.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Згідно із ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1