Рішення

від 14.08.2024 по справі 400/5084/24

ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 400/5084/24

РІШЕННЯ

іменем України

"14" серпня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю: секретаря судового засідання Москаленко С.Л., позивача ОСОБА_1 , його представниці ОСОБА_2 , представника відповідача Шевчука І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_3 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, у якому вказував, що 06 травня 2024 року головний спеціаліст відділення обліку мобілізаційної роботи третього відділу Вознесенського РТЦК ОСОБА_3 склала відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за №41.

Згідно протоколу ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . 19 лютого 2024 року працівники третього відділу Вознесенського РТЦК вручили ОСОБА_1 повістку про явку 15 березня 2024 року на 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_5 (за адресою: АДРЕСА_1 ) для уточнення військово-облікових даних. Однак ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 у визначений термін не з`явився без поважних причин. Під час з`ясування обставин порушення ОСОБА_1 обумовлював неявку у зазначений у повістці час до третього відділу Вознесенського РТЦК перебуванням його у відрядженні, проте документів, що б могли підтвердити його відрядження, надати не зміг.

На підставі протоколу 13 травня 2024 року начальник Вознесенського РТЦК ОСОБА_4 виніс постанову №362, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період) та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн.

Позивач не погодився з оскаржуваною постановою, вказуючи на те, що в його діях відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, оскільки:

- під час отримання повістки про явку для уточнення військово-облікових даних він попереджав представників ІНФОРМАЦІЯ_5 , що здійснює підприємницьку діяльність з вантажних перевезень, у зв`язку з чим має ненормований та непрогнозований графік роботи;

- у період з 01 березня 2024 року по 31 березня 2024 року згідно наказу про відрядження він перебував у відрядженні та здійснював перевезення пшениці, про що позивач повідомив представників третього відділу Вознесенського РТЦК під час складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та надав відповідні пояснення та докази, які не були прийняті до уваги;

- він жодного разу не ухилявся від викликів до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у тому числі для оновлення облікових даних, та одразу ж після відрядження самостійно з`явився до третього відділу Вознесенського РТЦК з метою уточнення військово-облікових даних.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_1 просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 07 червня 2024 року адміністративну справу передано на розгляд за підсудністю до Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області.

Ухвалою судді Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху та надано йому строк для усунення недоліків заяви.

11 липня 2024 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 липня 2024 року було відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.

09 серпня 2024 року від представника відповідача ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю. При цьому у відзиві вказував, що матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, містять достатні докази на підтвердження факту порушення позивачем законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, а саме ч.ч. 1, 2, 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Також вважав безпідставним обґрунтування ОСОБА_6 його нез`явлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за повісткою для уточнення військово-облікових даних тим, що останній у зазначений у повістці час перебував у відрядженні, оскільки вказана обставина не є поважною причиною для неявки за повісткою.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представниця позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові. Також просила врахувати те, що відповідач під час розгляду адміністративної справи неправильно кваліфікував діяння ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за інше правопорушення, а також не прийняв до уваги ту обставину, що нез`явлення позивача за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 було обумовлено поважною причиною перебуванням ОСОБА_1 у тривалому відрядженні, в той час як закон на час виявлення відповідачем порушення не передбачав чіткого переліку таких причин.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_7 , представника відповідача ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 06 травня 2024 року головний спеціаліст відділення обліку мобілізаційної роботи третього відділу Вознесенського РТЦК ОСОБА_3 склала відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення за №41.

Згідно протоколу ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 . 19 лютого 2024 року працівники третього відділу Вознесенського РТЦК вручили ОСОБА_1 повістку про явку 15 березня 2024 року на 09:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_5 (за адресою: АДРЕСА_1 ) для уточнення військово-облікових даних. Однак ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 у визначений термін не з`явився без поважних причин. Під час з`ясування обставин порушення ОСОБА_1 обумовлював неявку у зазначений у повістці час до третього відділу Вознесенського РТЦК перебуванням його у відрядженні, проте документів, що б могли підтвердити його відрядження, надати не зміг.

На підставі протоколу 13 травня 2024 року начальник Вознесенського РТЦК ОСОБА_4 виніс постанову №362, якою ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період) та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5 100 грн.

Аналізуючи вимоги та заперечення учасників справи, суд прийшов до наступного.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб.

Згідно п. 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 05 лютого 2024 року №49/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.

Відповідно доч.ч. 1-3, 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу»(в редакції на час вчинення порушення) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зокрема зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно абз. 1 ч. 1ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (ч. 3ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»).

Відповідно до п.п 2 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, підрозділів Служби зовнішньої розвідки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію»посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно п. 3 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно ізКодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 210-1 КУпАП (примітка: в редакції статті на час вчинення правопорушення) повторне протягом року порушення особою законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, згідно абз. 13 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період- період, що настає з моменту оголошення рішення промобілізацію(крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введеннявоєнного станув Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування,Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Водночас, згідно ч. 11 ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» в редакції закону на час виявлення правопорушення (яка підлягає застосування до правовідносин за аналогією закону) поважними причинами неприбуття призовників до призовних дільниць у строк, установлений територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, які підтверджені відповідними документами, визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба призовника або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини, дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини.

В судовому засіданні ОСОБА_1 , не оспорюючи факту отримання ним повістки про необхідність з`явлення на 15 березня 2024 року до третього відділу Вознесенського РТЦК та нез`явлення його за викликом, посилався на перебування його у відрядженні.

На підтвердження своїх пояснень позивач надав копії наказу про відрядження від 01 березня 2024 року №2 та товарно-транспортних накладних на перевезення пшениці (а.с. 12-15).

Також в матеріалах справи містяться пояснення ОСОБА_1 від 11 травня 2024 року (отримані Вознесенським РТЦК 14 травня 2024 року) та копія Договору підряду від 01 березня 2024 року, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФГ «Сквіта», на перевезення пшениці зі строком дії з 01 березня 2024 року до 31 березня 2024 року.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що позивач, завчасно отримавши повістку про виклик до третього відділу Вознесенського РТЦК та будучи самозайнятою особою (ФОП), не скоригував свою роботу таким чином, щоб прибути за викликом з метою уточнення військово-облікових даних, а також завчасно не повідомив представників ІНФОРМАЦІЯ_5 про неможливість з`явлення на зазначені у виклику дату та час.

Також матеріалами справи не підтверджуються твердження позивача про те, що одразу ж після відрядження (а саме - на наступний день) останній самостійно з`явився до третього відділу Вознесенського РТЦК з метою уточнення військово-облікових даних та надав письмові пояснення з приводу порушення з підтверджуючими документами.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 67), 21 березня 2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до начальника ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП з приводу доставки до центру комплектування ОСОБА_1 , який вчасно не з`явився з метою уточнення військово-облікових даних.

З копії повідомлення Т.в.о. начальника ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП від 22 березня 2024 року (а.с. 68) вбачається, що встановити місце перебування та доставити ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_5 не представилось можливим.

З копії рапорту ПОГ СП ВП №2 Вознесенського РУП ГУНП ОСОБА_8 від 06 травня 2024 року (а.с. 69) вбачається, що лише 06 травня 2024 року ОСОБА_1 був виявлений та супроводжений до третього відділу Вознесенського РТЦК.

Водночас, у військовому квитку позивача (а.с. 7-11) міститься відмітка про прийняття його на облік Вознесенським РТЦК 04 квітня 2024 року.

Також з копії протоколу про адміністративне правопорушення від 06 травня 2024 року №41 (а.с. 54-55) слідує, що на час його оформлення позивач не надав жодних доказів перебування його у відрядженні станом на 15 березня 2024 року, зазначивши у протоколі, що відповідні документи у нього є, однак надати він їх не може.

Відповідні копії документів разом з письмовими поясненнями надійшли на адресу ІНФОРМАЦІЯ_3 лише 14 травня 2024 року, тобто після винесення оскаржуваної постанови (а.с. 71), що вказує на необґрунтованість тверджень позивача щодо неврахування таких документів відповідачем.

За встановленого та з урахуванням передбачених ч. 11 ст. 15 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» положень суд вважає недоведеним той факт, що ОСОБА_1 не з`явився за викликом до третього відділу Вознесенського РТЦК з поважних причин, а тому в його діях вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210-1 КУпАП, що й було констатовано в оскаржуваній постанові.

З урахуванням встановлених обставин, суд вважає вимоги ОСОБА_1 безпідставними, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Також в силу вимог ст. 139 КАС України не підлягають відшкодуванню понесені позивачем судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 6, 8-10, 77, 139, 241-246, 271, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності відмовити.

Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: О.В. Вуїв