Рішення

від 14.08.2024 по справі 547/496/24

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41а, селище Семенівка, Кременчуцький район, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9 17 39, факс (05341) 9 17 39, 9 15 37,

e-mail: inbox@sm.pl.court.gov.ua, web: https://sm.pl.court.gov.ua

ідентифікаційний код 02886143

Справа №547/496/24

Провадження №2/547/231/24

ЗАОЧНЕ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року с-ще Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання О.О.Харченко,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, у залі судових засідань № 2, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" про розірвання договору оренди землі, про стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та пені за договором оренди землі, про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Семенівського районного суду Полтавської області із позовом до відповідача ТОВ "ДВК Агро", з урахуванням наступного уточнення позовних вимог, про стягнення 16100,00 грн не сплаченої орендної плати за 2022 та 2023 рік, 587,66 грн пені та 20000,00 грн моральної шкоди. Також просив розірвати договір оренди землі б/н від 08.04.2021, укладений між ТОВ "ДВК Агро" та ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову вказує, що йому на праві власності належить земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 2,0 га, кадастровий номер 5324584600:00:002:0135 на території Наріжанської сільської ради Семенівського району Полтавської області, якою згідно договору оренди землі б/н від 08.04.2021 користується відповідач. Згідно вказаного договору оренди землі, земельна ділянка передана в оренду строком на 7 років ТОВ "ДВК АГРО" в особі директора ОСОБА_2 . Орендна плата сплачується у грошовій формі в розмірі 10000,00грн в рік, що становить 13,05 % від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по району. Орендна плата сплачується в повному обсязі за мінусом податку з доходів фізичних осіб та військового збору за ставками та в розмірах встановлених чинним законодавством на день сплати орендної плати. Орендна плата вноситься на протязі року, але не пізніше 31 грудня поточного року, крім оплати орендної плати за перший рік використання. Відповідач не сплачував позивачеві орендну плату у 2022 і у 2023 роках. Позивач неодноразово звертався в усній та письмовій формі (листом від 08.05.2023 року) до керівника ТОВ "ДВК Агро" з питанням щодо виплати заборгованості за договором оренди земельної ділянки, але питання до цього часу так і залишилося не вирішеним. Орендну плату позивачеві не виплачено.

Ухвалою суду від 06.05.2024 позовну заяву залишено без руху через відсутність вказівки на ціну позову і розрахунок сум, які позивач бажає стягнути з відповідача. Надано позивачеві 10-денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

09.05.2024 позивач ОСОБА_1 склав і надав до суду уточнення позовних вимог з відповідними розрахунками.

Ухвалою від 20.05.2024 прийнято справу до провадження судді В.Ф.Харченка, визначено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; судове засідання призначено 03.07.2024 о 13 год. 15 хв.; запропоновано відповідачеві, зокрема, у 15-денний строк подати відзив на позов.

Відповідач копію ухвали суду від 20.05.2024, позовної заяви з додатками, судової повістки отримав 20.05.2024 в свій електронний кабінет і на свою електронну пошту, 01.06.2024 особисто поштовим відправленням "Укрпошта", що є належним врученням відповідачеві судової повістки і повідомлення про дату, час і місце судового засідання (а.с. 25, 29). Вустановлений судом строк письмовий відзив на позов з посиланням на докази, якими він обґрунтовується, відповідач до суду не надав.

03.07.2024 судове засідання відкладено у зв`язку з перебуванням судді у відпустці на14.08.2024 о 13 год. 30 хв.

14.08.2024 позивач в судове засідання не з`явилися, повідомлений належним чином. Заявами від 24.06.2024, 08.08.2024 просив розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.30, 31, 38).

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, про причини неявки суд не повідомляв, відзиву чи пояснень на позов не складав. Про судове засідання повідомлений належним чином через електронний кабінет.

Станом на 14.08.2024 суд не отримував відзив на позов чи будь-яких заяв, клопотань тощо від відповідача.

Ураховуючи зазначені обставини, відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128, ч. 1, 4 ст.223, ч. 1 ст. 279, ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), суд 14.08.2024 ухвалив здійснити заочний розгляд справи за відсутності позивача і представника відповідача.

Відповідно до ст. 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

За змістом ст. 12 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 81 ЦПК кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Вивчивши письмову заяву позивача по суті справи (позовну заяву), вивчивши наявні у справі дані і докази, суд встановив таке.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №249979427 від 26.03.2021 позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2 га з кадастровим номером 5324584600:00:002:0135 (а.с.9).

Згідно договору оренди землі б/н від 08.04.2021 позивач передав вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення в оренду відповідачеві на строк 7 років; нормативна грошова оцінка земельної ділянки 33505, 78 грн за 1 га; орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10000,00 грн за рік, що становить 13,05 % від нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по району; орендна плата сплачується в повному обсязі за мінусом податку з доходів фізичних осіб та військового збору за ставками та в розмірах встановлених чинним законодавством на день сплати орендної плати; орендна плата вноситься на протязі року, але не пізніше 31 грудня поточного року, крім оплати орендної плати за перший рік використання; у разі несвоєчасної сплати орендної плати у визначені строки справляється пеня у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожен день прострочення (а.с.6-8).

Отже між сторонами укладено договір оренди землі.

Оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності (ст. 1 Закону України "Прооренду землі").

Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 1 Закону України "Про оренду землі").

Орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч.ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (ч. 5 ст. 6 Закону України "Про оренду землі").

Орендна плата справляється у грошовій формі (ч. 2 ст. 22 Закону України "Про оренду землі").

Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України "Про оренду землі").

У разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором (ст. 36 Закону України "Прооренду землі").

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст.526Цивільного кодексу України даліЦК).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 611 ЦК).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. (ч.ч. 1, 2 ст. 612 ЦК).

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч.ч. 1-3 ст. 22 ЦК).

Неустойкою (штрафом,пенею)єгрошовасумаабоінше майно,якіборжник повиненпередатикредиторовіуразі порушенняборжником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч. 1 ст.550 ЦК).

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.ч. 1, 2 ст.551 ЦК).

Щодо орендної плати та пов`язаних з цим розрахунків

За умовами договору оренди землі розмір річної орендної плати, який має бути сплачений за 2022 рік не пізніше 31.12.2022, складає 10000,00 грн.

За умовами договору оренди землі розмір річної орендної плати, який має бути сплачений за 2023 рік не пізніше 31.12.2023, складає 10000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався в усній та письмовій формі (листом від 08.05.2023 року) до керівника ТОВ "ДВК Агро" з питанням щодо виплати заборгованості за договором оренди земельної ділянки, але питання до цього часу так і залишилося не вирішеним. Орендну плату позивачеві не виплачено.

Судові не надано відомостей про надання відповіді на це лист.

Спір між сторонами виник внаслідок стверджуваної позивачем несплати відповідачем орендної плати за 2022 рік у сумі 10000,00 грн і орендної плати за 2023 рік у сумі 10000,00 грн. Також саме 10000,00 грн визначено як щорічний розмір орендної плати за кожен календарний рік, що має бути сплачена не пізніше 31 грудня поточного року.

Позивач також вказав, що відповідно до п. 167.1 та 167 Податкового кодексу України ставка податку становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, які нараховуються (виплачуються. Надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. З серпня 2014 року Законом України від 31.07.2014 № 1621-VІІ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України" в Україні введено військовий збір, який становить 1,5 %. (18 %+1,5 %) = 19,5 %10000,00 грн = 8050,00 грн становить сума орендної плати за 1 рік.

Судові не надано доказів здійснення цих платежів відповідачем позивачеві за користування земельною ділянкою у 2022 році і у 2023 році.

Відтак позовні вимоги у цій частині є законними і обґрунтованими. Суд задовольняє цю частину позовних вимог.

З таких самих підстав суд задовольняє позовну вимогу про стягнення пені у сумі 587,66 грн, як 0,01 % від несплаченої суми за кожен день прострочення за неналежне виконання зобов`язань щодо сплати орендної плати за 2022-2023 рік.

Всього суд стягує з відповідача на користь позивача 16100,00 грн (8050,00+ 8050,0) несплаченої заборгованості зі сплати орендної плати за землю за 2022 та 2023 рік та пені у розмірі 0,01 % від несплаченої суми за кожен день прострочення за неналежне виконання зобов`язань щодо сплати орендної плати за землю, що становить 587,66 грн.

Суд нагадує, що керується прохальною частиною уточненої позовної заяви щодо належних, на думку позивача, йому коштів за договором оренди землі. І з власної ініціативи не може вийти за межі позовних вимог, хоча складений позивачем розрахунок і мстить ознаки помилковості.

Щодо розірвання договору оренди землі.

Судом встановлено, що відповідачем не виплачено позивачу орендну плату за 2022 і 2023 роки за договором оренди землі від 08.04.2021. Згідно п. 33 вказаного договору дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором.

Невиплата орендної плати має систематичний характер і є підставою для розірвання договору оренди землі з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 629, ст. 651 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Порядок укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі визначається Законом України "Про оренду землі".

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

За ч. 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доПодаткового кодексу України).

Згідно з абз. 7 ч. 2 ст. 25 Закону України від "Про оренду землі" орендар зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Пунктом "д" частини 1 статті 141 ЗК України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Враховуючи те, що судом встановлено систематичну несплату відповідачем орендної плати за 2022 і 2023 роках, що є істотним порушенням умов договору оренди, а також ураховуючи що п. 33 договору оренди землі передбачає можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором (у цій справі не сплата орендної плати за 2 роки) позовні вимоги в частині розірвання договору оренди землі від 08.04.2021 також підлягають задоволенню.

Щодо моральної шкоди

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України№ 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що скільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 ЦК).

Вказана підстава стягнення моральної шкоди перебуває у підрозділі 2 "Недоговірні зобов`язання" книги п`ятої "Зобов`язальне право" Цивільного кодексу України.

Натомість у цій справі спір між сторонами виник щодо неналежного виконання договору оренди землі у частині несплати орендної плати, як неналежного виконання договірного зобов`язання. Не з недоговірного зобов`язання.

Водночас у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі №216/3521/16-ц викладена правова позиція, що виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства. Моральна шкода за порушення цивільно-правового договору як спосіб захисту суб`єктивного цивільного права може бути компенсована і в тому разі,якщо це прямо не передбачено законом або тим чи іншим договором, і підлягає стягненню на підставі статей 16 та 23 ЦК і статей 4 та 22 Закону "Про захист прав споживачів" навіть у тих випадках, коли умовами договору право на компенсацію моральної шкоди не передбачено.

Верховний Суд у постанові від 01.03.2023 у справі N 496/1691/19 зазначив, що тлумаченнястатті 23 ЦК свідчить, що вона є нормою, яка має поширюватися на будь-які цивільно-правові відносини, в яких тій чи іншій особі було завдано моральної шкоди. Це, зокрема, підтверджується тим, що законодавець вживає формулювання "особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав". Тобто можливість стягнення компенсації моральної шкоди ставиться в залежність не від того, що це передбачено нормою закону або положеннями договору, а від порушення цивільного права особи (див.ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.11.2019 в справі N 216/3521/16-ц (провадження N 61-28299св18), постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.06.2022 у справі N 569/20510/19 (провадження N 61-13787св20).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (ч. 1, п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. 3. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 23 ЦК).

Відтак суд частково задовольняє позов у частині стягнення 5000,00 грн моральної шкоди, а не ініційовані позивачем 20000,00 грн. При цьому суд також враховує такі засади цивільного законодавства як справедливість та розумність щодо не визначення і не стягнення моральної шкоди у сумі 20000,00 грн за існуючого боргового зобов`язання на суму 16687,66 грн.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач є інвалідом 2 групи, що підтверджено посвідченням серія НОМЕР_1 від 07.02.2023 (а.с. 10).

Від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп (п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір").

Отже позивач звільнений від сплати судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" станом на 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028,00 грн.

Згідно п.п. 1, 2 п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до суду: позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК).

Отже належна до сплати сума судового збору із позовної вимоги майнового характеру на суму 36687,66 грн (16687,66 + 20000), від сплатиякої звільнено позивача, складає 1211,20 грн (1,0 % 36687,66 ? 3028,00 0,4).

Належна до сплати сума судового збору із позовної вимоги немайнового характеру, від сплати якого звільнено позивача, складає 1211,20 грн (3028,00 0,4).

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, з огляду на виникнення спору через неправильні дії відповідача (не сплату орендної плати у визначені договором суми і строки) суд стягує з відповідача на користь держави усі судові витрати, від сплати яких звільнено позивача, у сумі 2422,40грн (1211,20 + 1211,20).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1-5, 10-13, 48, 49, 76-83, 89, 141, 174, 209, 211, 223, 258, 259, 264, 265, 272-274, 280-284, 351, 352, 354, 355ЦПК, суд

ВИРІШИВ:

Задоволити позов повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" на користь ОСОБА_1 16100,00 грн не сплаченої за 2022 рік і за 2023 рік орендної плати за договором оренди землі б/н від 08.04.2021.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" на користь ОСОБА_1 587,66 грн пені за неналежне виконання зобов`язань щодо сплати орендної плати за договором оренди землі б/н від 08.04.2021.

Розірвати договір оренди землі б/н від 08.04.2021, що укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" щодо оренди земельної ділянки площею 2 га, кадастровий номер 5324584600:00:002:0135, строк оренди 7років.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" на користь ОСОБА_1 5000,00 грн моральної шкоди, відмовивши у стягненні моральної шкоди у більшому розмірі 20000,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" 2422,40грн судового збору на користь держави.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку учасниками справи до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВК Агро" (місцезнаходження: Полтавська обл., Кременчуцький р-н, Семенівська ТГ, с. Новий Калкаїв, вул. Гагаріна, 31; ідентифікаційний код 41256598).

Повне рішення складене 14.08.2024.

Суддя В.Ф.Харченко