Ухвала

від 02.07.2024 по справі 757/27490/24-к

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27490/24-к

пр. 1-кс-24718/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в м. Києві клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтриманням публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42024000000000447, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляд слідчого судді надійшло клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про накладення арешту на наступні об`єкти нерухомого майна, а саме:

- нежитлову будівлю операторної літ. «А», загальною площею 89.50 кв.м., навіс з паливно-роздавальними колонками літ. «Б», підземний резервуар І, майданчик для автоцистерни ІІ, паливно-роздавальні колонки № 1, огорожа № 2-3, за адресою: АДРЕСА_1 , які зареєстровано за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 (спільна часткова 2/3; спільна часткова 1/3);

- земельну ділянку з кадастровим номером: 7310136600:39:002:0004, площею 0.0563 га, цільове призначення: для розташування комплексу обслуговування автомобілів, за адресою: АДРЕСА_1 ( ОСОБА_5 лейтенанта), що зареєстрована за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 (спільна часткова 2/3; спільна часткова 1/3), шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування означеним майном.

Крім того, прокурор просить заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щодо означеного майна, яке належить на праві власності ОСОБА_4 .

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000000447 від 27.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що на початку 2020 року ОСОБА_4 з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення та заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6 , після знайомства з останнім, увійшов в його довіру з метою отримання коштів за продаж об`єктів нерухомості в майбутньому, не маючи насправді мети продажу таких об`єктів нерухомості. ОСОБА_4 пропонував ОСОБА_6 земельні ділянки та об`єкти незавершеного будівництва з можливістю будівництва та розміщення на них паливно-заправних комплексів.

Так, ОСОБА_4 після знайомства з ОСОБА_6 з метою створення довірливих відносин почав на постійній основі приїжджати до нього під приводом отримання різного роду консультацій щодо будівництва АЗС та ведення господарської діяльності у сфері торгівлі паливними матеріалами. Увійшовши в довіру та отримавши інформацію про те, що ОСОБА_6 здійснює свою діяльність в сфері торгівлі паливними матеріалами, а також володіє мережею АЗС ОСОБА_4 повідомив потерпілому, що разом із батьком ОСОБА_7 та рідним братом ОСОБА_8 являються власниками об`єкту незавершеного будівництва для розміщення АЗС за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор зазначає, що вказаний об`єкт будівництва мав інтерес для потерпілого ОСОБА_6 , оскільки на нього була наявна виготовлена проектна документація, а також була наявна відповідна дозвільна документація на будівництво АЗС в м. Чернівці, що могло розширити його власну мережу АЗС.

Так, ОСОБА_4 усвідомлюючи, що ОСОБА_6 зацікавлений в розширені мережі АЗС, зловживаючи довірою останнього запропонував викупити незавершену будівництвом АЗС разом із земельною ділянкою за 180 000 доларів США, при цьому аргументував необхідність укладання договорів купівлі-продажу в майбутньому тим, що дозвільна документація оформлена на його ім`я, а земельну ділянка має бути викуплена в Чернівецькій міській раді. При цьому, ОСОБА_6 повністю довірившись ОСОБА_4 погодився на його пропозицію, обумовивши, що всі оригінали правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна будуть зберігатись у нього як гарантія виконання фінансових зобов`язань ОСОБА_4 . Таким чином, за результатами домовленостей ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 готівкові кошти в розмірі 180 000 доларів США.

В подальшому, продовжуючи зловживати довірою ОСОБА_6 та з метою створення довірливих відносин ОСОБА_4 продовжив спілкування з потерпілим та постійно інформував про стан оформлення документів на земельну ділянку, при цьому право власності на земельну ділянку оформлено 22.01.2021 договором купівлі-продажу, укладеним ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_7 з Чернівецькою міською радою, а саме земельну ділянку 55 по вул. Миколаївська в м. Чернівці. Для створення умов довірливих відносин оригінал вказаного договору ОСОБА_4 передав на зберігання ОСОБА_6 .

В подальшому, ОСОБА_6 завершено будівництво АЗС за вказаною адресою за власні кошти. Документальне оформлення будівництва здійснював ОСОБА_4 .

18.04.2022 ОСОБА_4 отримано свідоцтво № НОМЕР_2 , видане Державною інспекцією архітектури та містобудування України, яким засвідчено відповідність закінченого будівництва об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації. Вказаний сертифікат містить відомості про те, що генеральним підрядником будівництва є ТОВ «Газовик» (30161072), яке зареєстроване в Донецькій області, м. Маріуполь, проспект Нахімова, буд. 190, проте будучи допитаний як потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що вказане товариство жодним чином не мало відношення до будівництва АЗС, а також те, що для введення в експлуатацію АЗС ОСОБА_4 міг використати фіктивні документи.

Після введення АЗС в експлуатацію ОСОБА_4 не бажаючи повертати кошти потерпілому, а також маючи на меті продовжити мати у власності об`єкт нерухомого майна, зокрема АЗС збудовану за кошти ОСОБА_6 , зловживаючи довірою останнього продовжив відтермінувати укладення договору купівлі-продажу на користь ОСОБА_6 , аргументуючи це різними причинами неможливості прибуття юридичних власників земельної ділянки та об`єктів нерухомого майна.

Також продовжуючи зловживати довірою запропонував ОСОБА_6 укласти договори оренди земельної ділянки та АЗС із новоствореним ТОВ «НОВА 2022», керівником та власником якого є сестра потерпілого ОСОБА_9 . Перебуваючи в залежності від ОСОБА_4 , оскільки передав кошти за придбання АЗС та земельної ділянки без підтверджуючих документів, ОСОБА_6 погодився на пропозицію ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 зловживаючи довірою та затягуючи час обіцяв, що в найближчий термін організує переоформлення АЗС на ОСОБА_6 або ТОВ «Нова 2022», але після укладання договорів оренди під різними штучними приводами почав уникати зустрічей та відповідати на телефонні дзвінки.

В свою чергу, маючи намір заволодіння коштами ОСОБА_6 в сумі 180 000 доларів США отриманими за продаж об`єкту для будівництва АЗС та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , а також не бажаючи виконувати взяті на себе обов`язки та з метою заволодіння вже завершеним об`єктом будівництва АЗС ОСОБА_4 здійснив часткову зміну права власності на вказаний об`єкт, а саме укладання договору дарування від 25.01.2024, відповідно до якого він став одноособовим власником вказаних об`єктів нерухомого майна. Укладання договору дарування підтверджує факт відсутності наміру виконання обов`язків ОСОБА_4 перед потерпілим ОСОБА_6 .

Крім того, встановлено, що ОСОБА_4 влітку 2021 року продовжуючи злочинний умисел з метою наживи та незаконного особистого збагачення запропонував ОСОБА_6 викупити земельну ділянку по АДРЕСА_2 ) так як наче б то проектна документація на будівництво АЗС на цій земельній ділянці вже була погоджена відповідними службами та можна розпочати будівництво нової АЗС, що надасть можливість розширити ОСОБА_6 власну мережу АЗС.

Так, у серпні 2021 року ОСОБА_6 надав ОСОБА_4 170 000 доларів США, як оплату за придбання земельної ділянки для будівництва АЗС по АДРЕСА_2 . Приблизно через місяць після передачі вказаних вище коштів (у вересні - жовтні 2021р.) ОСОБА_6 стало відомо, що відповідно до діючих ДБН будувати АЗС на вказаній земельній ділянці не дозволено. На вимогу ОСОБА_6 щодо повернення коштів ОСОБА_4 запевнив, що віддасть їх після продажу земельної ділянки в місті Києві.

ОСОБА_4 продовжуючи зловживати довірою ОСОБА_6 запропонував останньому виділити земельну ділянку орієнтовною площею 0,1 га для розміщення заправочного модуля по АДРЕСА_3 (автомийка), яка перебуває у частковій власності останнього.

Так, маючи бажання розширення мережі АЗС та збільшення можливостей реалізації паливних матеріалів в місті Чернівці в серпні 2021 року ОСОБА_6 передав ОСОБА_4 30 000 доларів США за вказану земельну ділянку, яка до даного часу не оформлена на користь ОСОБА_6 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлова будівля операторної літ. «А» загальною площею 89.50 кв.м., навіс з паливно-роздавальними колонками літ. «Б», підземний резервуар І, майданчик для автоцистерни ІІ, паливно-роздавальні колонки № 1, огорожа № 2-3, за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 (спільна часткова 2/3; спільна часткова 1/3); земельна ділянка з кадастровим номером: 7310136600:39:002:0004, площею 0.0563 га, цільове призначення: для розташування комплексу обслуговування автомобілів, за адресою: АДРЕСА_1 ( ОСОБА_5 лейтенанта), зареєстрована за ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 (спільна часткова 2/3; спільна часткова 1/3).

Постановою слідчого земельну ділянку, нежитлові будівлі та споруди визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Метою арешту майна є забезпечення збереження речових доказів.

Прокурор в кримінальному провадженні № 42024000000000447 - ОСОБА_3 направив на адресу суду заяву про розгляд клопотання про арешт майна за його відсутності, вимоги клопотання підтримав повністю, його неявка відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду справи.

На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України розгляд клопотання здійснено без повідомлення власників майна, оскільки це необхідно з метою забезпечення арешту майна (може призвести до відчуження об`єктів нерухомого майна).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно,

- нежитлова будівля операторної літ. «А», загальною площею 89.50 кв.м., навіс з паливно-роздавальними колонками літ. «Б», підземний резервуар І, майданчик для автоцистерни ІІ, паливно-роздавальні колонки № 1, огорожа № 2-3, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності належать ОСОБА_4 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером: 7310136600:39:002:0004, площею 0.0563 га, цільове призначення: для розташування комплексу обслуговування автомобілів, за адресою: АДРЕСА_1 , на праві спільної часткової власності належать ОСОБА_4 .

Постановою старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_10 від 06.06.2024 означене в клопотанні нерухоме майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024000000000447.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Враховуючи викладене, те, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просить накласти арешт прокурор, є предметом, доказом злочину, слідчий суддя надходить до висновку, що з метою збереження речових доказів наявні підстави для накладення арешту на майно, оскільки прокурором доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики зникнення, відчуження та перетворення цього майна.

Також слідчий суддя вважає, що в даному випадку таке обмеження права власності є розумним та співмірним завданням кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 42024000000000447 арешт на нерухоме майно, а саме:

- нежитлову будівлю операторної літ. «А», загальною площею 89.50 кв.м., навіс з паливно-роздавальними колонками літ. «Б», підземний резервуар І, майданчик для автоцистерни ІІ, паливно-роздавальні колонки № 1, огорожа № 2-3, за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві спільної часткової власності належать ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- земельну ділянку з кадастровим номером: 7310136600:39:002:0004, площею 0.0563 га, цільове призначення: для розташування комплексу обслуговування автомобілів, за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві спільної часткової власності належать ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування означеним майном.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти реєстраційні дії щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щодо означеного майна, яке належить на праві власності ОСОБА_4 .

Про накладення арешту повідомити заінтересованих осіб шляхом направлення копії ухвали слідчого судді.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1