Ухвала

від 06.08.2024 по справі 761/9751/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9751/23

Провадження № 1-кп/761/1935/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі головуючої судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , обвинувачених ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, відомості про яке 02.11.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100000000983, за обвинуваченням

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 255-1, ч.1 ст. 255-1, ч.6 ст. 111-1, ч.4 ст. 185 КК України

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Києва, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 255-1 КК України

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Слов`янськ, Донецької області, громадянина України, із середньо-спеціальною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_6 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.6 ст. 111-1, ч.4 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ

В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва, перебуває кримінальне провадження, відомості про яке 02.11.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021100000000983, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 255-1, ч.1 ст. 255-1, ч.6 ст. 111-1, ч.4 ст. 185 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28, ч.3 ст. 255-1 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.6 ст. 111-1, ч.4 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії обов`язків обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , з огляду на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які залишились незмінні та продовжують існувати.

Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання прокурора не заперечував, просив скасувати обов`язок покладений на обвинуваченого ОСОБА_8 не відлучатись за межі Київської області без дозволу суду.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав позицію захисника.

Захисник ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання прокурора, в той же час просив обов`язок покладений на обвинуваченого ОСОБА_7 а саме не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду не застосовувати та надати можливість пересування обвинуваченому ОСОБА_7 до меж Київської області.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав позицію захисника.

Захисник ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання прокурора не заперечував, водночас просив розширити обов`язок покладений на обвинуваченого ОСОБА_9 , а саме надати останньому можливість пересування до меж Київської області, з огляду на місце його роботи.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав позицію захисника.

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши наявні у своєму розпорядженні матеріали, приходить до наступних висновків.

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими та особливо тяжким злочинами.

Перелік доказів, зібраних під час досудового розслідування, що наведений у реєстрі матеріалів досудового розслідування свідчить про їх вагомість, більш детальну оцінку цим доказам, суд зможе надати на відповідній стадії судового розгляду, під час вивчення їх змісту та подальшого аналізу.

Міра покарання, призначення якої передбачається обвинуваченим у разі доведення їх винуватості та усвідомлення обвинуваченими цієї обставини, переконливо дає підстави вважати, що продовжують існувати такі ризики неправомірної процесуальної поведінки як: переховування від суду, тобто ризик втечі обвинувачених, а так само здійснення незаконного впливу на свідків, потерпілих (в частині висунутого ОСОБА_7 та ОСОБА_9 обвинувачення), оскільки суд ще не перейшов до їх безпосереднього допиту.

Також судом, при вирішенні питання можливості зміни запобіжного заходу на більш м`який чи доцільності продовження строку його дії, відповідно до ст. 178 КПК України враховуються наступні дані щодо особи обвинувачених вік та стан здоров`я обвинувачених, міцність їх соціальних зв`язків, репутацію обвинувачених, майновий стан, ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Отже, з`ясовуючи питання щодо наявності ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинувачених, на які посилається прокурор та чи переважають характеризуючи дані щодо особи обвинувачених ці ризики, суд враховує, те, що ризиком є подія або дія, яка може настати або вчинитися з високим ступенем ймовірності, вірогідність яких має оцінюватись у сукупності з обґрунтованістю підозри та вагомістю доказів на її підтвердження, мірою покарання, яка загрожує у разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Так, висунення ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 обвинувачення у скоєнні інкримінованих кримінальних правопорушень, фактичні обставини кримінального провадження, міру покарання, яка загрожує їм у разі визнання їх винуватими, у сукупності свідчить про високий ступінь ймовірності втечі обвинувачених у разі застосування до них більш м`якого запобіжного заходу.

Наведені обставини вказують і на високу ймовірність вчинення обвинуваченими незаконного впливу на свідків, потерпілих у цьому провадженні, з метою зміни ними своїх показань, наданих під час досудового розслідування, оскільки у відповідності до ст. 23; ч.4 ст. 95 КПК України, суд сприймає всі докази безпосередньо та може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового розгляду.

У даному кримінальному провадженні прокурором визнано зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта та прийнято рішення у відповідності до п.2 ч.3 ст. 283 КПК України, про звернення до суду з обвинувальним актом, який був переданий до суду, у порядку передбаченому ст. 291 КПК України. Отже, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відповідно до положення ч.2 ст. 42 КПК України набули статусу обвинувачених.

Зважаючи на інформацію з реєстру матеріалів досудового розслідування, інформацію з клопотання про долучення та дослідження доказів сторони обвинувачення та опису таких доказів, дані, що містяться в протоколах слідчих дій, документах наразі безпосередньо досліджених в судовому засіданні, у суду відсутні підстави вважати, що доводи прокурора про існування достатніх доказів для доведення висунутого обвинувачення є очевидно необґрунтованими та довільними.

Так само за наслідками дослідження документів, протоколів слідчих дій, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання цих доказів очевидно недопустимими, та судом прийнято рішення, що остаточну оцінку цим доказам суд надаватиме під час ухвалення вироку за результатами розгляду даного кримінального провадження.

Отже, в межах даного кримінального провадження до обвинувачених застосовано запобіжні заходи, строк дії яких продовжувався декілька разів. Під час вирішення питання про продовження строку дії покладених на обвинувачених обов`язків, у зв`язку із внесенням останніми застави, судом досліджувалось як питання обґрунтованості підозри повідомленої останнім, так і те, що вони набули статусу обвинувачених.

Тобто, судом враховано наявність у цьому кримінальному провадженні обставин, які можуть переконати неупередженого спостерігача, що обвинувачені можливо вчинили інкриміновані їм злочини, що за позицією ЄСПЛ в рішенні у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» є обґрунтованою підозрою.

Згідно ч. 6 ст. 182 КПК України з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Суд вважає слушними доводи сторони захисту, щодо недоцільності покладення обов`язку обвинуваченому ОСОБА_8 - не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду, та обов`язку покладеного на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 - не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду, та звертає увагу на наступне.

Обґрунтовуючи вказані вимоги, сторона захисту зазначає, що цей обов`язок виконаний, з огляду на належну процесуальну поведінку обвинувачених.

Разом з тим слід зазначити, що запобіжний захід належить до заходів забезпечення кримінального провадження, які мають на меті досягнення дієвості кримінального провадження, суд у будь-якому випадку при вирішенні питання про зміну запобіжного заходу повинен врахувати співвідношення приватного інтересу та потреби забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених та виконанням ними свої процесуальних обов`язків при розгляді кримінального провадження судом.

Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший - більш або менш суворий.

Підставою для не застосування обмеження залишення Київської області та м. Києва, сторона захисту вцілому зазначає незручність, яка виникає у обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , для здійснення зокрема своєї трудової діяльності та родинні зв`язки за межами за межами м. Києва та Київської області.

Крім того, судом враховується належна процесуальна поведінка обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , які не допускали порушення покладених на них обов`язків.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для відмови у продовжені обвинуваченому ОСОБА_8 обов`язку не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду, та обов`язку покладеного на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 - не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду.

Крім того, прокурором у судовому засіданні не доведено достатніх підстав щодо доцільності покладення вказаних обов`язків, та те, що їх не застосування не зможе запобігти процесуальним ризикам, які залишились незмінні.

Таким чином, з урахуванням наведених сторонами аргументів, суд вважає за можливе не покладати обов`язок, на обвинуваченого ОСОБА_8 не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду, та обов`язок, покладений на обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_9 - не відлучатися за межі м. Києва без дозволу суду.

Однією із характерних рис таких обов`язків є їх строковий характер (ч. 7 ст. 194 КПК). Це означає, що обов`язки, покладені на підозрюваного, обвинуваченого у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу, виникають із моменту прийняття відповідного процесуального рішення слідчим суддею, судом (ухвали) або настання певної умови (внесення застави як альтернативного запобіжного заходу). Вони припиняють свою дію після закінчення, зміни або скасування запобіжного заходу, або після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки.

З огляду на наведене, для забезпечення ненастання існуючих ризиків у вигляді переховування від суду та впливу на свідків, щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на час судового провадження слід продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України строком на два місця, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 194, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України покладених на обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити на два місяці до 06 жовтня 2024 року включно.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити на два місяці до 06 жовтня 2024 року включно.

Продовжити строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме:

-прибувати до суду за першою вимогою;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та засобів зв`язку;

-утримуватися від спілкування зі свідками та іншими обвинуваченими в даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків визначити на два місяці до 06 жовтня 2024 року включно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Головуюча суддя ОСОБА_1