Ухвала

від 12.08.2024 по справі 758/12571/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання - ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року,-

В с т а н о в и л а:

Цією ухвалоюзадоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучено 18.10.2023 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні, яке використовується "ДП СГ Підприємство ДКВС України", і яке належить ОСОБА_5 , а саме на два мобільні пристрої: мобільний телефон Iphone 11, IMEI - НОМЕР_1 та мобільний телефон Iphone 11, IMEI - НОМЕР_2 .

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, представник власника майна подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги, вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою, поставлена з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.

Як зазначає представник, щодо арештованих мобільних терміналів системи зв`язку жодного експертного дослідження органом досудового розслідування призначено не було; доказів того, що вони отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення надано не було; власником майна були зняті будь-які паролі, які б унеможливлювали доступ до вказаних мобільних пристроїв - тобто їх тимчасове вилучення було прямо заборонено ст. 168 КПК України.

Крім того, апелянт стверджує, що постанова слідчого про визнання вказаного майна речовими доказами є невмотивованою та формальною, і не має посилань на те, яким саме критеріям, визначених ст. 98 КПК України, відповідає зазначене майно.

Окрім цього, представник також наголошує, що жодній особі в кримінальному провадженні № 42023102070000029 від 15.02.2023 не було повідомлено про підозру.

На думку автора апеляційної скарги, слідчим суддею не було взято до уваги відсутність розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки такого арешту для третіх осіб.

В судове засідання учасники провадження не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки не повідомили, а тому відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України наявні підстави для здійснення апеляційного розгляду за їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023102070000029 від 15.02.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

20.10.2023прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Києва з клопотання про арешт майна, яке було вилучено 18.10.2023 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні, яке використовується "ДП СГ Підприємство ДКВС України", і яке належить ОСОБА_5 , а саме на два мобільні пристрої: мобільний телефон Iphone 11, IMEI - НОМЕР_1 та мобільний телефон Iphone 11, IMEI - НОМЕР_2 , посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

На переконання апеляційного суду вказані вимоги слідчим суддею були дотримані.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Згідно вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Так, на підставі ухвали слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 05.10.2023 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук 18.10.2023, під час якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон Iphone 11, ІМЕІ: НОМЕР_1 та мобільний телефон Iphone 11, ІМЕІ: НОМЕР_2 .

Постановою старшого слідчого СВ Подільського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_8 від 19.10.2023 вилучене 18.10.2023 в ході санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме мобільний телефон Iphone 11, ІМЕІ: НОМЕР_1 та мобільний телефон Iphone 11, ІМЕІ: НОМЕР_2 - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42023102070000029 від 15.02.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Твердження апелянта про те, що постанова органу досудового розслідування про визнання майна речовим доказом у кримінальному провадженні є формальною, безпідставні, оскільки вказане рішення слідчого належним чином обґрунтоване та відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України.

Щодо доводів адвоката про відсутність повідомленої підозри, то з огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, користування, розпорядження) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні

За об`єктивним переконанням колегії суддів, надані матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речового доказу, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Як вважає апеляційний суд, при постановленні оскаржуваного рішення, слідчий суддя дотримався і вимог п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України, та врахував розумність, співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, з метою всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин кримінального провадження, так як не накладення арешту на це майно може призвести до негативних наслідків для проведення досудового розслідування, таких як приховування, пошкодження чи псування майна.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не виявлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170 - 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

П о с т а н о в и л а:

Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 08 листопада 2023 року, якоюзадоволено клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_7 про арешт майна та накладено арешт на майно, яке було вилучено 18.10.2023 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у приміщенні, яке використовується "ДП СГ Підприємство ДКВС України", і яке належить ОСОБА_5 , а саме на два мобільні пристрої: мобільний телефон Iphone 11, IMEI - НОМЕР_1 та мобільний телефон Iphone 11, IMEI - НОМЕР_2 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/669/2024 Категорія ст. 170 КПК України

Унікальний № 758/12571/23

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_9

Доповідач: ОСОБА_1