Ухвала

від 14.08.2024 по справі 200/5544/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження

14 серпня 2024 року Справа №200/5544/24

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.

розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1

до відповідачів:

1.Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві

2. ІНФОРМАЦІЯ_1

3.Департамента інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України

про визнання протиправним та скасування звернення, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Департамента інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.05.2024 № 4411/32 в частині вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, визнання протиправними дій Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо внесення до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформації про розшук ІНФОРМАЦІЯ_2 та вчинення адміністративного правопорушення у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зобов`язання Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України та Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві вилучити з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформацію про розшук ІНФОРМАЦІЯ_2 та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства публічно-правовий спір - спір, у якому:

- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;

- хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;

- хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ.

Частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 5 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 року у справі Zand v. Austria зазначив, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів .

З огляду на це, не вважається судом, встановленим законом орган, який, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

- спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

- спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

- спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

- спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

- за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

- спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

- спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

- спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

- спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

- спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

- спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов`язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

- спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно - правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Особливістю цих відносин є те, що вони пов`язані із реалізацією прав, свобод та інтересів суб`єктів у сфері публічно правових відносин і спрямовані на захист від порушень з боку публічної влади при здійсненні нею владних управлінських функцій.

Тобто, специфіку публічно правового спору визначають: суб`єктивний склад, підстави виникнення цього спору і тісне пов`язане з цим питання визначення меж повноважень адміністративного суду.

Що стосується кола суб`єктів публічно правового спору, то обов`язковим його учасником є суб`єкт публічного управління, який є виразником державних і суспільних інтересів, носієм публічної влади, має особливий правовий статус, тому що наділений владними управлінськими функціями щодо об`єктів управління.

Специфіка публічно правового спору обумовлена, також, його підставою: він виникає у випадку порушення суб`єктом публічного управління суб`єктивних публічних прав та інтересів громадянина або організації.

Особливістю правовідносин, що розглядаються адміністративними судами, є їх публічно правовий характер, пов`язаний із сферою реалізації публічної влади.

Тобто, суттєвою ознакою публічно правового спору є участь у справі суб`єкту владних повноважень, який виконує владні управлінські функції відносно інших суб`єктів і його рішення є обов`язковими для виконання.

Як вбачається з позовної заяви, вона містить вимоги про визнання протиправними дій щодо внесення позивача до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформації про розшук та вчинення адміністративного правопорушення у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Таким чином, що предметом позову у справі є вимога позивача щодо вирішення питань, що виникли під час притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку -

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -

тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період -

тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини 3 статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», абзацу 3 пункту 56 та абзацу 16 пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 органи Національної поліції України зобов`язані за зверненнями (форма звернення встановлена у додатку 20 до Порядку) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України здійснити адміністративне затримання та доставлення до цих органів осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Тобто, наведені норми законодавства України наділяють органи Національної поліції України лише повноваженнями щодо здійснення адміністративного затримання та доставлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вказані позовні вимоги можливо лише у порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Оскільки позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі.

Згідно ч. 6 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до місцевого загального суду в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно ст. 7 Закону України Про судовий збірсплачена сума судового збору повертається особі, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 3633,60 грн. згідно платіжної інструкції від 10.08.2024 року № 0.0.3810790642.1, який підлягає поверненню на користь позивача з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись Кодексом України про адміністративні правопорушення, Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

У відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 , Департамента інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України про визнання протиправним та скасування звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 20.05.2024 № 4411/32 в частині вчинення адміністративного правопорушення та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, визнання протиправними дій Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві щодо внесення до інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформації про розшук ІНФОРМАЦІЯ_2 та вчинення адміністративного правопорушення у сфері законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зобов`язання Департаменту інформаційно-аналітичної підтримки Національної поліції України та Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві вилучити з інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» інформацію про розшук ІНФОРМАЦІЯ_2 та порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію відмовити.

Повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України судовий збір у сумі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок, сплачений згідно платіжної інструкції від 10.08.2024 року № 0.0.3810790642.1.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.В. Давиденко