Рішення

від 13.08.2024 по справі 280/5060/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13 серпня 2024 року Справа № 280/5060/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ЛЕНД» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ЛЕНД» (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 24.05.2024 №895608010706;

стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати (судовий збір) у розмірі 3524,88 грн;

стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ГУ ДПС у Запорізькій області складено Акт перевірки №6523/08-01-07-06/41381736 від 07.05.2024. Відповідач дійшов висновку про порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198; п.200.1 п.п. «в» п.200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 234992,00 грн. Позивач не погоджується з податковим повідомленням-рішенням від 24.05.2024 №895608010706, вважає його незаконним, необґрунтованим, та, відповідно, протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Вказує, що господарські операції мають реальний характер, а тому позивачем податковий кредит було сформовано правомірно. Зазначено, що наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обілку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, що з рештою сформувало від`ємне значення, є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відстуність фактичного здійснення господарських операцій. Факт придбання товару підтверджується первинними документами за перевіряємий період, зокрема: договором на поставку, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними та картками лабораторних досліджень зерна; оплата за товар підтверджується платіжними інструкціями. Таким чином, первинні документи надані позивачем, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, підтверджують, що в результаті господарських операцій з ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність їх господарських операцій. Крім того зазначено, що позивач не зобов`язаний та немає об`єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Так само позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема, і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 05 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та подання уточнюючих розрахунків встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198; п.200.1 п.п. «в» п.200.4 ст.200 ПК України, оскільки завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду (р.21) на суму 234992 грн. На підтвердження господарських взаємовідносин із контрагентом позивачем надано: видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, картки лабораторних досліджень зерна, платіжні інструкції, податкові накладні. Відповідач зазначає, що у видаткових накладних та у товарно-транспортних накладних у графі товар вказано ячмінь, без дати врожаю, без жодного посилання на характеристики та показники товару. Позивачем не надано пояснень чому у ТТН в графі вантажоодержувач зазначено ТОВ «СОФ МАРІН», а не ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД». ГУ ДПС в Одеській області в ЄРПН зупинено реєстрацію податкових накладних ПП «ДУНАЙ СЕРВІС» від 17.02.2024 №4 на суму 115398,00 грн (перевезення 85,48 тн ячменю) та від 20.07.20024 №5 на суму 112833,00 грпн (перевезення 83,58 тн ячменю) шодо надання послуг з перевезення ячменю вантажним автомобільним транспортом за маршрутом с.Осолинка Літинський район, Вінницька область, м.Ізмаїл, Одеська область. Зазначено, що листом від 20.05.2024 №13/2016 ГУ НП в Одеській області надано наступну інформацію: транспортні засоби, зазначені у ТТН наданих позивачем на перевезення ячменю із номерними знаками НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 за період лютий 2024 рік лише два рази були зафіксовані у напрямку руху з м.Одеси, переважно транспортні засоби рухались Київською областю. Проведеним аналізом баз даних ДПС, наданої звітності ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» за 2023 рік січень лютий 2024 року встановлено, що у ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» відсутні відповідні потужності та ресурси для самостійного виробництва сільськогосподарської продукції, відсутній імпорт та експорт товарів. ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» не придбавав посівні матеріали, добрива, придбання послуг оренди спецтехніки для збору врожаю також не зареєстровано. Відсутність таких витрат є одним з свідчень неможливості самостійного вирощування зернових культур. Позивачем до позовної заяви додано видаткові накдадні та податкові накладні на придбання ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» у постачальників ФГ «ДУБИ», ФГ «КАГЛЯК», ФГ «ЛІЗ-АГРО» ячменю, без конкретизації назви, марки, року врожаю, характеристик. Позивачем не надано лист або письмові пояснення від ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН», яким останнє пояснило б факт придбання ячменю та офіційно надало документи на придбання товару (ячменю) позивачу. Походження ячменю у кількості 313,69 тонн, релізованого ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» на адресу ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» не встановлено та вбачається введення в обіг товару джерело походження якого не встановлено, без можливості підтвердження таких операцій постачальником по ланцюгу постачання. Таким чином, відповідач вважає, що надані первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» не можуть бути розцінені як такі, що підтверджують факт поставки товару. Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу зазначено, що представником позивача не надано до позовної заяви на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу по справі №280/5060/24 платіжного доручення або іншого доказу оплати наданих послуг з правничої допомоги. Зауважує, що дана справа є справою незначної складності, із ціною позову менше 1 млн грн, тобто є малозначною у розумінні КАС України та не потребує особливих вмінь та навичок під час її супроводження. Відповідач вважає, що розмір витрат на правову допомогу на рівні 15000 грн неспівмірним зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг та затраченим ним часом на надання таких послуг, а відтак підлягають зменшенню до 2000 грн. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив щодо претензій відповідача до видаткових накладних та товарно-транспортних накладних на підставі яких здійснювалося перевезення товару зазначено, що відповідач не заперечує, що наявні в матеріалах справи видаткові накладні та товарно-транспортні накладні надавалися під час перевірки. Разом з тим, в Акті від 07.05.2024 №6523/08-01-07-06/41381736 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року (вх. №9057612970 від 13.03.2024) від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків» жодних зауважень до оформлення видаткових накладних та товарно-транспортних накладних відповідач не висловлював, а тому відповідач наразі не може заперечувати дійсність таких документів. Крім того, стосовно зазначення в товарно-транспортних накладних в графі вантажоодержувач: «ТОВ «СОФ МАРІН» за дорученням ТОВ «Дунай-Профіт» експортер ТОВ «Профіт-ЛЕНД» вказує, що 31.08.2023 між ТОВ «ДУНАЙ-ПРОФІТ» (виконавець) та ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» (замовник або клієнт) було укладено Договір №9-31/08 на перевантаження вантажів (додається), за умовами якого виконавець зобов`язується надати послуги з прямого перевантаження експортних зернових та масляничних вантажів з автомобільного транспорту на судна, а також перевантаження вантажів з автомобільного транспорту до складу виконавця (перевалка Продукту на складі) та надати інші супутні послуги, а замовник зобов`язується оплатити виконавцю їх вартість відповідно до умов Договору. 31.08.2023 від ТОВ «ДУНАЙ-ПРОФІТ» на адресу ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» було спрямовано лист, в якому зазначалось наступне: «…з метою транспортно-експедиційного обслуговування (супроводження вантажу, облік вантажу, оформлення ватажних документів) вантажів Клієнтів на причалі ПрАТ «Дунайсудноремонт» за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд. 1 (термінал), укладено Договір транспортно-експедиційного обслуговування від 03.07.2023 № 0307/1 з ТОВ «СОФ МАРІН». Отже приймання вантажу, що надходить на адресу експортера ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД», за дорученням ТОВ «ДУНАЙ-ПРОФІТ» буде здійснюватися представником ТОВ «СОФ МАРІН». Таким чином, ТОВ «ДУНАЙ-ПРОФІТ» для надання послуг ТОВ «ПРОФІТ ЛЕНД» залучалось також ТОВ «СОФ МАРІН», як Експедитор. Саме ТОВ «СОФ МАРІН», як Експедитор, безпосередньо приймало вантаж, який надходив для експортера ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД», відтак логічним є зазначення в товарно-транспортних накладних, в якості вантажоодержувача - ТОВ «СОФ МАРІН», експортер ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД». Всі надані позивачем товарно-транспортні накладні заповнені з дотриманням вимог передбачених Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363. Щодо доводів Відповідача про не підтвердження руху транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних, у період здійснення перевезень з пункту навантаження до пункту розвантаження та відповіді Головного управління Національної поліції в Одеській області отриманої на запит відповідача стосовно інформації про рух транспортних засобів з інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» зазначено, що відсутність інформації не є аналогією того, що перевезення не здійснювались взагалі, особливо за тієї умови, що відповідачем не надано відомостей ані щодо наявності в ІП «Гарпун» можливості фіксувати переміщення транспортних засобів за маршрутом перевезення, ані щодо повноти інформації, яка створюється системою на теперішньому етапі її розвитку. Крім того, відповідач не може точно знати, яким маршрутом рухалися відповідні транспортні засоби, оскільки йому відомі лише точки відправки та доставки, а не конкретний маршрут, тому твердження про відсутність транспортного засобу на маршруті є необґрунтованим. Крім того зазначено, що згідно з сталою практикою Верховного Суду, зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів, не може бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявність або відсутність окремих документів, а також недоліків в їх оформленні, відсутність товарно-транспортних накладних, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання. Щодо посилання відповідача на статус ризиковості ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» та рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 29.02.2024 № 3218, вказує, що на момент поставки товару ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» не є «ризиковим» підприємством. Навіть більше, як вбачається з рішення ГУ ДПС у Вінницькій області від 29.02.2024 № 3218 операції між позивачем та ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» не викликають ніяких запитань, оскільки відсутні в згаданому рішенні. За змістом норм Податкового кодексу України право покупця на податковий кредит не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару. Позивач вважає, що контролюючий орган в обґрунтування прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення не навів обставин, які б вказували на відсутність реального здійснення господарської діяльності між ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» та ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН».

Ухвалою суду від 26 липня 2024 року витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ЛЕНД» пояснення щодо видаткової накладної №90 від 23 лютого 2024 року, видаткової накладної №91 від 24 лютого 2024 року.

У додаткових поясненнях позивач зазначив, що видатковій накладній № 90 від 23.02.2024 на суму 177 632,10 грн у кількості 29,12 т відповідає товарно-транспортна накладна № 5 від 21.02.2024, у той же час, видатковій накладній № 91 від 24.02.2024 на суму 182 939,09 грн у кількості 29,99 т відповідає товарно-транспортна накладна № 7 від 22.02.2024.

21.02.2024 при відвантаженні товару було оформлено товарно-транспортну накладну № 5 від 21.02.2024 в якій проставлено саме дату відправлення (дату передання товару перевізнику). Далі транспортний засіб після приїзду до причалу ПрАТ «Дунайсудноремонт» (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд. 1) став в чергу очікування на розвантаження. Враховуючи вантажно-розвантажувальну спроможність причалу ПрАТ «Дунайсудноремонт» зерновози в черзі на розвантаження можуть чекати від однієї доби до трьох діб; протягом очікування проводиться лабораторний аналіз зерна. 23.02.2024 транспортний засіб навантажений зерном, після очікування своєї черги, заїхав в порт для розвантаження; відбулося зважування, після чого в товарно-транспортній накладній № 5 від 21.02.2024 в розділі «відомості про вантаж» проставлено штамп «Вантаж прийнято згідно переваження» (який містить відомості: брутто, тара, нетто, вагар, дата) із зазначенням кількості прийнятого товару: нетто 29120 кг та дати 23.02.2023. По факту прийнятого тоннажу, на дату прийняття товару (23.02.2024), постачальником ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» виписано видаткову накладну № 90 від 23.02.2024.

22.02.2024 при відвантаженні товару було оформлено товарно-транспортну накладну № 7 від 22.02.2024 в якій проставлено саме дату відправлення (дату передання товару перевізнику). Далі транспортний засіб після приїзду до причалу ПрАТ «Дунайсудноремонт» (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд. 1) став в чергу очікування на розвантаження. Враховуючи вантажно-розвантажувальну спроможність причалу ПрАТ «Дунайсудноремонт» зерновози в черзі на розвантаження можуть чекати від однієї доби до трьох діб; протягом очікування проводиться лабораторний аналіз зерна. 24.02.2024 транспортний засіб навантажений зерном, після очікування своєї черги, заїхав в порт для розвантаження; відбулося зважування, після чого в товарно-транспортній накладній № 7 від 22.02.2024 в розділі «відомості про вантаж» проставлено штамп «Вантаж прийнято згідно переваження» (який містить відомості: брутто, тара, нетто, вагар, дата) із зазначенням кількості прийнятого товару: нетто 29990 кг та дати 24.02.2024. По факту прийнятого тоннажу, на дату прийняття товару (24.02.2024), постачальником ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» виписано видаткову накладну № 91 від 24.02.2024.

В даному випадку, сторони договору поставки домовились, що кінцева кількість товару визначається за результатами зважування на вагах Покупця (вагах порту), після чого на прийняту Покупцем вагу постачальник складає видаткову накладну. Позивач працює з постачальниками саме в такому порядку, оскільки зазвичай відпускна вага вказана постачальником дещо відрізняється від ваги за перезваженням на вагах Покупця за рахунок того, що різні ваги мають різні похибки.

Отже, датою поставки є дата прийняття товару покупцем у місці поставки (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд. 1), що підтверджується підписом уповноваженого представника покупця у видаткових накладних.

Таким чином, приймання товару позивачем здійснювалося виходячи з кількості товару, визначеної за результатами зважування на вагах Покупця (вагах порту), у місці поставки (Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд. 1), відповідно і видаткові накладні оформлювалися по факту прийнятого тоннажу визначеного за результатами зважування на вагах Покупця (вагах порту), на дату прийняття товару позивачем у місці поставки.

Суд, всебічно та повно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, установив наступне.

З матеріалів справи судом установлено, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ЛЕНД» зареєстровано в якості юридичної особи, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадьких формувань: 07.06.2017, 1 103 102 0000 042948, основний вид діяльності за КВЕД: 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

На підставі направлення на перевірку від 16.04.2024 №1026/07-06, виданого ГУ ДПС у Запорізькій області та наказу ГУ ДПС у Запорізькій області від 16.04.2024 №665-ц, виданого на підставі п.п.19-1.1.6 п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 та пп.69.35-1 п.69 підрозділу 10 ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), Головним управлінням ДПС у Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2024 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 13.03.2024 №9057612970 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків.

За результатами перевірки 07.05.2024 складено Акт №6523/08-01-07-06/41381736.

Відповідно до Акту перевірки від 07.05.2024 №6523/08-01-07-06/41381736 встановлено порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198; п. 200.1, п.п. «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) (р. 21) на суму 234 992,00 грн.

24 травня 2024 року ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 895608010706 згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, на підставі акта перевірки від 07.05.2024 №6523/08-01-07-06/41381736, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ЛЕНД» про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за лютий 2024 року на суму 234 992,00 грн.

Позивач, не погодившись з правомірністю прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомленнярішення, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України(даліКАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс Українивід02.12.2010 № 2755-VI (далі ПК України).

Відповідно до пп.14.1.36 п. 14.1 ст.14 ПК України (тут і в подальшому в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Пунктом 187.1. ст. 187 ПК України, передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК Українидо податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операційз: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги таосновні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

Абзацом 1 пункту 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку -продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством України. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.2 ст. 44 ПК України, для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають фактично відбутись, вони повинні підтверджуватись належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, а також такі операції мають спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з п.200.1 ст.200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 ст. 200 ПК України встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

Отже, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За змістом Акту перевірки суть порушення полягає у наявності претензій податкового органу до взаємовідносин позивача з ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН», а саме:

п. 3.2 Акту перевірки: за лютий 2024 року встановлено завищення задекларованого ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» показника у рядку 10.3 Декларації з ПДВ за лютий 2024 року на загальну суму ПДВ 234 992,00 грн, в частині оформлення придбання товарів від постачальника ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» (42169150), по якому відсутнє джерело походження товару документально оформленого на адресу ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД», чим порушено п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу;

п. 3.3.1 Акту перевірки: перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) встановлено її завищення на 234992 грн внаслідок завищення показника рядку 17 (колонка Б) Декларації (детально описано у п. 3.2 розділу III цього акту);

п. 3.3.4 Акту перевірки: перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) встановлено її завищення на 234 992 грн внаслідок завищення показника рядка 19 Декларації (зазначено у п.п.3.3.1 цього пункту).

Матеріалами справи підтверджено, що в рамках здійснення господарської діяльності 13.02.2024 між ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» (Покупець) та ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» (Продавець) укладено договір поставки від 13.02.2024 №CO/1795/02/2024, згідно з розділом 1 якого Продавець продав, а Покупець купив товар - ячмінь, врожаю 2023 року, у кількості 320 (триста двадцять) тонн +/- 10 т.

Згідно з п. 2.1., п. 2.2. та 2.3 Договору в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Продавець забезпечує передачу товару на базисі поставки: FAS (Інкотермс 2010) Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Судноремонтників №1 у період з 13.02.2024 по 29.02.2024.

ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» на підставі видаткових накладних від 15.02.2024 № 76, від 16.02.2024 № 77, від 19.02.2024 № 78, від 20.02.2024 № 79, від 23.02.2024 № 90, від 24.02.2024 № 91 отримало від ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» товар - ячмінь, врожаю 2023 року, у кількості 313,69 тонн. Всього отримано товару на загальну суму 1 913 510,00 грн у т.ч. ПДВ 234 992,45 грн.

Факт перевезення вантажів у кількості 313,69 тонн також підтверджується товарно-транспортними накладними згідно яких здійснювалося транспортування ячменю: від 14.02.2024 №25, від 14.02.2024 № 124, від 14.02.2024 № 1, від 16.02.2024 № 17, від 16.02.2024 № 24, від 16.02.2024 № 2, від 19.02.2024 № 10, від 19.02.2024 № 3, від 19.02.2024 № 12, від 21.02.2024 № 5, від 22.02.2024 № 7.

Якість товару підтверджується картками лабораторних досліджень зерна, виданими ТОВ «Інспекторат Україна» (код ЄДРПОУ 25948585): від 15.02.2024 (проба № 3663), від 15.02.2024 (проба № 3664), від 15.04.2024 (проба № 3662), від 16.02.2024 (проба № 3724), від 16.02.2024 (проба № 3726), від 16.02.2024 (проба № 3725), від 19.02.2023 (проба № 3948), від 19.02.2024 (проба № 3934), від 20.02,2024 (проба № 4006), від 22.02.2024 (проба № 4219), від 23.02.2024 (проба № 4311).

Оплата за товар підтверджується платіжними інструкціями від 16.02.2024 №ПЛО00000077, від 19.02.2024 № ПЛО00000082, від 20.02.2024 № ПЛО00000089, від 23.02.2024 № ПЛО00000126, від 26.02.2024 № ПЛО00000140, від 29.02.2024 №ПЛ000000179, всього на загальну суму 1 913 510,00 грн у т.ч. ПДВ 234 992,45 грн.

Позивачем на підтвердження відображення операцій в бухгалтерському обліку додано оборотно-сальдові відомості по рахунках 631, 281 за контрагентом ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» (код ЄДРПОУ 42169150) та акт звірки взаємних розрахунків по стану за період лютий 2024 року між ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» та ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» за договором №CO/1795/02/2024 від 13.02.2024.

Операції позивача з ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН», оформлені податковими накладними від 15.02.2024 №27, від 16.02.2024 №28, від 19.02.2024 №29, від 20.02.2024 №30, від 23.02.2024 №34, від 24.02.2024 №35, пройшли автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків та були визначені як неризикові, та зареєстровані у встановленому поряду в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, картки лабораторних досліджень, платіжні інструкції надавались контролюючому органу разом з відповіддю від 30.04.2024 №03 на запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень від 29.04.2024 №1.

Суд погоджується з доводами позивача, що позивач не зобов`язаний під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження. Принцип «належної обачності» вказує на те, що позивач повинен був вжити відповідних заходів до з`ясування того чи його контрагент є реальним суб`єктом господарювання та чи правомірним є укладення правочину з ним.

На дотримання вказаного принципу позивачем було вжито необхідних заходів до перевірки його контрагента, а саме: позивачем було перевірено інформацію в загальнодоступних електронних базах (розміщених в мережі Інтернет), на сайті ДПС України: «Дані про взяття на облік платників податків», «Дані реєстру платників ПДВ», в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Єдиному державному реєстрі судових рішень, Єдиному реєстрі боржників, в базі «Миротворець».

Крім того, позивач з метою перевірки наявності товару отримало від ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» документи, які підтверджують закупівлю ним товару у відповідній кількості безпосередньо у сільськогосподарських товаровиробників: ФГ Дуби, код ЄДРПОУ 41131241: видаткові накладні від 21.07.2023 №3, від 16.07.2023 №2, від 13.07.2023 №1, податкові накладні від 13.07.2023 №1, від 16.07.2023 №2, від 21.07.2023 №3, ФГ Кагляк, код ЄДРПОУ 42483673: видаткові накладні від 20.07.2023 №103, від 23.07.2023 №106, податкові накладні від 20.07.2023 №9, від 23.07.2023 №10, ФГ «Ліз-агро», код ЄДРПОУ 41130836: видаткову накладну від 16.07.2023 №1, податкову накладну від 16.07.2023 №1.

За даними щоквартальних звітів про продаж і запаси товарів (продукції) в оптовій торгівлі (форма 1-опт) залишок ячменю в ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» становить станом на 01.01.2024 313,7 тонн, що не заперечуеться відповідачем в Акті перевірки.

Таким чином, у позивача не було підстав для відмови у співпраці з даним контрагентом, про що також було повідомлено контролюючому органу у відповіді від 30.04.2024 № 03 на запит про надання пояснень та їх документальних підтверджень від 29.04.2024 № 1.

Суд зауважує, що первинні документи за господарськими операціями з ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» не мають дефекту форми, змісту або походження, відповідають вимогам Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та підтверджують здійснення фінансово-господарських відносин між ТОВ «Профіт-Ленд» та ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН».

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Наявність первинних документів є достатньою підставою для відображення вказаних операцій в бухгалтерському обліку, а оскільки дані податкового обліку базуються на даних бухгалтерського обліку, висновок відповідача щодо незаконності віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту, що зрештою сформувало від`ємне значення, є необґрунтованим, що виключає наявність підстав для висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій.

Факт придбання товару підтверджується первинними документами за перевіряємий період, зокрема: договором на поставку, видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними та картками лабораторних досліджень зерна; оплата за товар підтверджується платіжними інструкціями.

Таким чином, первинні документи надані позивачем, з урахуванням співвідношення вчинених господарських операцій з видами господарської діяльності позивача, підтверджують, що в результаті господарських операцій з ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН» у позивача відбулись зміни в структурі активів, зобов`язань та у власному капіталі, що спростовує висновки контролюючого органу про нереальність їх господарських операцій.

За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Крім того, позивач не зобов`язаний та не має об`єктивної можливості під час придбання товару у контрагента встановлювати його походження, а тому не може нести відповідальність з урахуванням таких обставин діяльності контрагента. Так, само позивач позбавлений можливості впливати на його контрагентів в частині здійснення ними господарської діяльності в рамках чинного законодавства України, зокрема і в частині своєчасної подачі до контролюючих органів податкової звітності. Окрім того, в законодавстві відсутня норма, яка б зобов`язувала позивача перевіряти наявність трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей, транспортних засобів у контрагентів і відносити понесені витрати на придбання товару та формувати податковий кредит лише за їх наявності.

Відсутність основних фондів не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлюе здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Податкове законодавство України не ставить право платника податку на оформлення податкового кредиту в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, тощо. Якщо контрагент не виконав свого зобов`язання щодо сплати податку до бюджету, або припустився інших порушень при здійсненні господарської діяльності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками/покупцями правил оподаткування; платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов`язань. Платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків за можливу неправомірну діяльність його контрагентів.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №340/422/19, від 23.07.2020 у справі №816/1122/16.

При цьому, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №815/2417/16 дійшов висновку, що порушення податкової дисципліни контрагентами «по ланцюгу» не є підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки вона є індивідуальною. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

Отже, право покупця на податковий кредит не ставиться в залежність від дотримання контрагентами вимог законодавства та вчинення ймовірних зловживань за ланцюгом постачання товару.

Стосовно зазначення в товарно-транспортних накладних в графі вантажоодержувач: «ТОВ «СОФ МАРІН» за дорученням ТОВ «Дунай-Профіт» експортер ТОВ «Профіт-ЛЕНД».

31.08.2023 між ТОВ «ДУНАЙ-ПРОФІТ» (Виконавець) та ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» (Замовник або Клієнт) було укладено Договір №9-31/08 на перевантаження вантажів (додається), за умовами якого Виконавець зобов`язується надати послуги з прямого перевантаження експортних зернових та масляничних вантажів з автомобільного транспорту на судна, а також перевантаження вантажів з автомобільного транспорту до складу Виконавця (перевалка Продукту на складі) та надати інші супутні послуги, а Замовник зобов`язується оплатити Виконавцю їх вартість відповідно до умов Договору.

31.08.2023 від ТОВ «ДУНАЙ-ПРОФІТ» на адресу ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» було спрямовано лист, в якому зазначалось наступне: «…з метою транспортно-експедиційного обслуговування (супроводження вантажу, облік вантажу, оформлення ватажних документів) вантажів Клієнтів на причалі ПрАТ «Дунайсудноремонт» за адресою: Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Судноремонтників, буд. 1 (термінал), укладено Договір транспортно-експедиційного обслуговування від 03.07.2023 № 0307/1 з ТОВ «СОФ МАРІН».

Також з вказаним листом від 31.08.2023 на адресу ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» було надано договір №0307/1 транспортно-експедиційного обслуговування від 03.07.2023, укладений між ТОВ «ДУНАЙ-ПРОФІТ» та ТОВ «СОФ МАРІН».

Таким чином, ТОВ «ДУНАЙ-ПРОФІТ» для надання послуг ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» залучалось також ТОВ «СОФ МАРІН», як Експедитор. Саме ТОВ «СОФ МАРІН», як Експедитор, безпосередньо приймало вантаж, який надходив для експортера ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД», відтак логічним є зазначення в товарно-транспортних накладних, в якості вантажоодержувача - ТОВ «СОФ МАРІН», експортер ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД».

Стосовно доводів контролюючого органу про не підтвердження руху транспортних засобів, зазначених в товарно-транспортних накладних, у період здійснення перевезень з пункту навантаження до пункту розвантаження та відповіді Головного управління Національної поліції в Одеській області отриманої на запит відповідача стосовно інформації про рух транспортних засобів з інформаційної підсистеми «Гарпун» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», суд зазначає наступне.

Відсутність інформації не є аналогією того, що перевезення не здійснювались взагалі, особливо за тієї умови, що відповідачем не надано відомостей ані щодо наявності в ІП «Гарпун» можливості фіксувати переміщення транспортних засобів за маршрутом перевезення, ані щодо повноти інформації, яка створюється системою на теперішньому етапі її розвитку.

Крім того, відповідач не може точно знати, яким маршрутом рухалися відповідні транспортні засоби, оскільки йому відомі лише точки відправки та доставки, а не конкретний маршрут, тому твердження про відсутність транспортного засобу на маршруті є необґрунтованим.

При цьому, законодавством не встановлено заборон чи обмежень щодо вибору суб`єктом господарювання найбільш зручного для нього маршруту перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Суд зауважує, що факт здійснення господарських операцій між ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» та його контрагентом підтверджується наявними в матеріалах справи первинними документами, а саме: договором поставки, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, платіжними інструкціями, картками лабораторного дослідження зерна, актом звірки взаємних розрахунків між ТОВ «Профіт-ЛЕНД» та ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН», що містять всі необхідні реквізити, належним чином підписані та скріплені печатками сторін, відтак є належними доказами здійснення господарських операцій.

Відповідачем не наведено обставин та доказів, які б свідчили про штучний характер господарських операцій, невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, збитковості здійснених операцій, або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про фіктивність вчинених операцій, а також про те, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами (цілями ділового характеру), а дії позивача та його контрагентів були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

З огляду на викладене суд дійшов висновку,що контролюючий орган в обґрунтування прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення не навів обставин, які б вказували на відсутність реального здійснення господарської діяльності між ТОВ «ПРОФІТ-ЛЕНД» та ТОВ «ПЛЮС ГУРМАН», у зв`язку із чим висновки про порушення позивачем податкового законодавства є необґрунтованими та недоведеними, а податкове повідомлення-рішення від 24.05.2024 №895608010706, прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, є протиправним та підлягає скасуванню.

Згіднозчастиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповіднодочастини 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 статті 143Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При зверненні до суду з даною позовною заявою позивачем сплачено судовий збір в сумі 3524,88 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № ПЛ000000670 від 27.05.2024 на суму 3524,88 грн.

Частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частинами 1 та 2 ст.16 КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень процесуального законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, позивач просить стягнути витрати на надання правничої допомоги у розмірі 15000 грн.

До матеріалів справи на підтвердження складу та розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копії: договір про надання правничої допомоги від 27.05.2024, додаткова угода №1 від 27.05.2024 до Договору про надання правничої допомоги від 27.05.2024, акт про надання правничої допомоги від 29.05.2024, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Остопарченко Л.В. від 29.05.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП 001314 від 29.06.2017.

Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п`ятої статті 242 КАС України враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, у якій зазначено, що «КАС України у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено. На переконання колегії суддів, зазначені норми (ст.ст. 134, 139) були введені в КАС України з 15 грудня 2017 року, у тому числі, з метою унормування відносин між суб`єктами, які потребують юридичного супроводу, та адвокатами. Так, за існуючого правового регулювання у сторін з`явилась можливість відшкодувати понесені на правову допомогу витрати (у разі доведення власної правоти у спорі із суб`єктом владних повноважень). При цьому, норми зазначених статей спрямовані саме на захист прав та інтересів позивачів - суб`єктів господарювання, а не адвокатів. Встановлена на законодавчому рівні можливість позивачів отримати відшкодування понесених витрат на правничу допомогу сприяє нормальному розвитку галузі, дозволяє учасникам судових процесів залучати для захисту свої прав кваліфікованих адвокатів, даючи при цьому таким особам законне право сподіватись на повне або часткове відшкодування понесених витрат у разі доведення власної правової позиції».

Суд зауважує, що у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі №922/2685/19 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Оцінюючи подані документи, якими позивач обґрунтовує обсяг витрат на професійну правничу допомогу, складність даної справи, обсяг доказів,суд дійшов висновку, що сума судових витрат на правничу допомогу, яку позивач просить стягнути за рахунок відповідача, підлягає зменшенню у зв`язку з відсутністю ознак співмірності, визначених частиною п`ятою статті 134 КАС України, тому наявні підстави для часткового стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суми витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 143, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ЛЕНД» (69005,м.Запоріжжя,вул.Патріотична, буд.64д, офіс, 6, код ЄДРПОУ 41381736) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення від 24.05.2024 №895608010706.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-ЛЕНД» сплачену суму судового збору у розмірі 3524,88 грн (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривнi 88 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова