КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 серпня 2024 року № 320/14050/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркат» про стягнення податкового боргу,
в с т а н о в и в:
Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркат» про стягнення податкового боргу у сумі 37675,43 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Даною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.
Копію вказаної ухвали суду надіслано позивачеві на адресу, яка зазначена у позові, а саме: АДРЕСА_1 .
Проте, станом на 04.03.2024 поштове повідомлення до суду не повернулось.
Судом повторно направлено позивачу ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 01.05.2023.
Проте, 22.03.2024 до суду повернулося поштове відправлення №0600095061491 з довідкою поштового відділення з відміткою про невручення адресату поштового відправлення з причини "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Суд також бере до уваги, що на виконання Закону України Про доступ до судових рішень від 22.12.2005 №3262-ІV, ухвалу суду від 01.05.2023 оприлюднено також і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркат» (код ЄДРПОУ 39937359) внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: вул. Верховинна, буд. 7, кв. 71, м. Київ, 03115 та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві, як платник податків та зборів.
Відповідно до інтегрованої картки платника податків «Торговий дім «Інтеркат» має заборгованість на загальну суму 37675,43 грн., в тому числі: податок на додану вартість 21355,43 грн., акцизний податок на пальне 16320,00 грн.
Вказана заборгованість зі сплати податку на додану вартість виникла на підставі:
- (форма «Ш») №0310791213 від 29.05.2018, - сума 1463,00 грн. (Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів);
- (форма «Н») №0311091207 від 29.06.2018, - сума 8521,67 грн. (Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів);
- (форма «Н») № 026490405 від 14.11.2019, - сума 8010,76 грн. (Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів);
- (форма «ПС») № 044390411 від 20.01.2020, - сума 3060,00 грн. (Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів);
- (форма «ПС») №0023094004 від 26.06.2018, - сума 3060,00 грн. (Акцизний податок на пальне);
- (форма «ПС») №0049024004 від 27.11.2018, - сума 3060,00 грн. (Акцизний податок на пальне);
- (форма «ПС») №0057684004 від 27.12.2018, - сума 1020,00 грн. (Акцизний податок на пальне);
- (форма «ПС») №0057674004 від 27.12.2018, - сума 1020,00 грн. (Акцизний податок на пальне);
- (форма «ПС») №0012474004 від 22.02.2019, - сума 1020,00 грн. (Акцизний податок на пальне);
- (форма «ПС») №0020404004 від 01.04.2019, - сума 2040,00 грн. (Акцизний податок на пальне);
- (форма «ПС») №0045994004 від 15.08.2019, - сума 3060,00 грн. (Акцизний податок на пальне);
- (форма «ПС») №0047204004 від 19.08.2019, - сума 3060,00 грн. (Акцизний податок на пальне).
Вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку. Таким чином, грошове зобов`язання по вищенаведених податкових повідомленнях-рішеннях є узгодженими.
У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань, позивачем було винесено податкову вимогу від 21.09.2018 №180347-17, яку надіслано рекомендованим листом платнику податків та вручено.
Зазначена заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України встановлений обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За змістом підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
В силу пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Водночас зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.
Відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.
При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.
Суд встановив, що на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України контролюючий орган виставив відповідачу податкову вимогу.
Докази, які б підтверджували ту обставину, що податкова вимога оскаржувалась відповідачем в адміністративному або судовому порядку у матеріалах справи відсутні, сторони під час розгляду цієї справи таких доказів суду не надали.
Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу платника податків за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Отже, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.
Відтак, з наведеного вбачається, що позивачем дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, а відтак і дотримана встановлена Податковим кодексом України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу, а тому вимоги позивача про стягнення податкового боргу, відповідають приписам чинного законодавства.
З огляду на наведене, а також враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення контролюючим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості, яка є предметом розгляду цієї справи у розмірі, який становить 69381,34 грн.
Згідно вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь бюджету податкового боргу в сумі 37675,43 грн.
Оскільки у відповідності до приписів п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач, як орган що реалізує державну податкову політику в частині стягнення сум податкового боргу звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Інтеркат» (код ЄДРПОУ 39937359)податковий борг у розмірі 37675 (тридцять сім шістсот сімдесят п`ять) грн. 43 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2024 |
Оприлюднено | 16.08.2024 |
Номер документу | 121005478 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо погашення податкового боргу, з них стягнення податкового боргу |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Щавінський В.Р.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні