Рішення

від 13.08.2024 по справі 320/10991/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2024 року № 320/10991/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради до Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Чернігівській області (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 10.08.2021 за результатами моніторингу UA-М-2021-07-28-000002 закупівлі UA-2021-06-11-012729-b.

В обґрунтування вимог позову позивач зазначив, що вважає, що висновок відповідача про результати моніторингу закупівлі від 10.08.2021 року таким, що порушує його права, свободи та законі інтереси, адже твердження, викладене у висновку про наявність або відсутність порушень законодавства є хибним, формальним, передчасним, оскільки не підтверджується приписами чинних нормативно-правових актів. Так, на виконання умов п.4-1 Постанови КМУ «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 №710, позивачем 18.06.2021 року оприлюднено інформацію про закупівлю «Послуги з розроблення містобудівної документації з внесення змін до генерального плану міста Біла Церква та плану зонування території міста Біла Церква» ДК 021:2015 - 71410000-5 Послуги у сфері містобудування», очікуваною вартістю 13 500 000,00 гривень, а також обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів) https://bc-rada.gov.ua. Позивач зауважує, що зазначена новація наразі не включена до Закону України «Про публічні закупівлі». Крім того, зазначена позивачем інформація у Тендерній документації щодо підтвердження відповідності учасників кваліфікаційним критеріям, а також відсутності підстав для відмови в участі в процедурі Закупівлі, встановлено відповідно до вимог чинного законодавства та стосується будь-яких учасників процедури закупівлі, у тому числі об`єднань громадян. Законом не встановлено спосіб викладення інформації у Тендерній документації, зокрема, визначеної ст. 17 Закону, що стосується виключно об`єднань учасників. Законом не передбачено окремих вимог щодо підтвердження об`єднаннями учасників відсутності підстав для відмови в участі в закупівлях, також Законом не встановлено жодних виключень для об?єднань учасників щодо підтвердження інформації, передбаченої ст. 17 Закону, що свідчить про те, що зазначені вимоги ст. 17 Закону однаковими для будь-яких учасників закупівель.

У пункті 14 частини 2 статті 22 Закону не вказано будь-яких імперативних вимог щодо форми та виду вказання замовниками кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Закон не передбачає обов?язку замовників вказувати кінцевий строк подання тендерних пропозицій у Тендерній документації конкретною датою (день, місяць) або періодом. У той же час, Закон не містить заборон посилання на оголошення при вказанні кінцевого строку подання тендерних пропозицій. В Оголошені про проведення відкритих торгів UA-2021-06-11-012729-b, яке розміщено в електронній системі закупівель у вільному доступі для будь-яких учасників, позивачем вказано, що кінцевий строк подання тендерних пропозицій: 19 липня 2021 17:00. Позивач зауважує, що Тендерна документація є невід?ємною частиною Оголошення, а також у Тендерній документації міститься пряме посилання на Оголошення та електронну систему закупівель для визначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Таким чином, учасники, які беруть участь у відкритих торгах, володіли інформацією про необхідність подання тендерних пропозицій саме до 19 липня 2021 17:00 та вказане у Висновку зауваження жодним чином не впливає на можливість подання учасниками тендерних пропозицій. Інформація про кінцевий строк подання тендерних пропозицій міститься в електронній системі закупівель та є доступною для перегляду для будь-яких відвідувачів сайту. Наведене дає підстави вважати, що замовник у своїй тендерній документації зробив посилання на дану автоматичну систему та оголошення, а учасники закупівлі володіли актуальною інформацією про строк подання тендерних пропозицій, яка була надана замовником та безпосередньо майданчиком закупівель, що спростовує посилання відповідача на відсутність зазначення кінцевого строку подання тендерних пропозицій. Також позивач зазначає, що відповідач не навів повного переліку конкретних способів, методів або варіантів усунення порушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду позовну заяву передано на розгляд судді Брагіній О.Є.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.10.2023 (суддя Брагіна О.Є.) відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 26.09.2023 №925/0/15-23 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Київського окружного адміністративного суду за власним бажанням.

У зв`язку зі звільненням судді Київського окружного адміністративного суду Брагіної О.Є. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/10991/21 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 адміністративну справу №320/10991/21 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

20.05.2024 до Київського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої відповідач вважає, що доводи, викладені в позовній заяві, є необґрунтованими та безпідставними, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

11.06.2021 в електронній системі закупівель Управлінням містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів по предмету закупівлі: «Послуги з розроблення містобудівної документації з внесення змін до генерального плану міста Біла Церква та плану зонування території міста Біла Церква» ДК 021:2015 - 71410000-5 Послуги у сфері містобудування», очікувана вартість - 13 500 000,00 грн з ПДВ, ідентифікатор закупівлі: UA-2021-06-11-012729-b.

28.07.2021 в електронній системі закупівель оприлюднено Наказ Державної аудиторської служби України Північного офісу Держаудитслужби від 26.07.2021 року №№435 «Про початок моніторингу закупівель», відповідно до якого відповідачем розпочато моніторинг Закупівлі.

Підстава для прийняття рішення про початок моніторингу: виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель. Початок моніторингу з 28.07.2021.

30.07.2021 в електронній системі закупівель оприлюднено запит Держаудитслужби України щодо надання пояснень наступного змісту:

«Яким чином та на підставі яких документів вами здійснено обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначено його очікувану вартість? Також надати посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів) на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі відповідно до вимог пункту 1-4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів».

У термін, встановлений частиною 5 статті 8 Закону, позивачем в електронній системі закупівель оприлюднено відповідні пояснення.

10.08.2021 відповідачем в електронній системі закупівель опубліковано висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2021-06-11-012729-6, яким встановлено порушення законодавства в частині складання тендерної документації та/або внесення змін до неї.

Не погоджуючись із зазначеним висновком, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог з урахуванням дії норми закону у часі, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні врегульовано Законом України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (далі - Закон № 2939-XII).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2939-XII головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

В силу вимог частини першої статті 8 Закону № 2939-XII орган державного фінансового контролю:

1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об`єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень;

2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;

3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;

4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.

За змістом пунктів 1, 7, 10, 13 статті 10 Закону № 2939-XII органу державного фінансового контролю надається право: перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 43 від 03.02.2016, визначено, що Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно підпункту 9 пункту 4 вказаного Положення Державна аудиторська служба України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме, зокрема: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Державна аудиторська служба України для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (підпункти 16, 23 пункту 6 зазначеного вище Положення).

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

Так з аналізу матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до положень статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922) за дорученням Держаудитслужби (лист №003100-18/9259-2021 від 22.07.2021) та на підставі Наказу «Про початок моніторингу процедур закупівель» від 26.07.2021 №435 Управлінням Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області здійснено моніторинг публічної закупівлі ID:UA-2021-06-11-012729-b, замовник Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради.

Підставою для проведення такого моніторингу слугувало виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель (пункт 4 частини першої статті 8 Закону №922), про що також зазначено в додатку до Наказу №435.

За результатами моніторингу закупівлі ID:UA-2021-06-11-012729-6 Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області склало висновок про результати моніторингу закупівлі від 10.08.2021, де зафіксовано порушення вимог законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: порушення вимог пункту 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 №710 «Про ефективне використання державних коштів», абзацу другого пункту 2 та пункту 14 частини другої статті 22 Закону №922, який оприлюднено в електронній системі закупівель за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-06-11-012729-b.

Щодо порушення вимог пункту 4-1 Постанови №710 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4-1 Постанови №710 головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб?єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:

обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;

оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб?єкта управління об?єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб?єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Тобто, Постановою №710 зобов?язано, зокрема, головних розпорядників бюджетних коштів (розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня), з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити: обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі; оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному вебсайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб?єкта управління об?єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб?єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Відповідно до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, розміщеного на веб-порталі Державної казначейської служби України (https://www.treasury.gov.ua/ua/kaznachejstvo-informuye/yedi nij-reyestr- rozporyadnikiv-ta-oderzhuvachiv-byudzhetnihkoshtiv), Ta Open Budget - Державний веб-портал бюджету для громадян (https://openbudget.gov.ua/spending-agencies/25300275/info) 3амовник є головним розпорядником бюджетних коштів.

На запит Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області від 30.07.2021 про надання пояснень, зокрема, щодо посилання на сторінку веб-сайту, на якому розміщено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру витрат, очікуваної вартості предмета закупівлі Замовник 04.08.2021 надав пояснення, відповідно до якого відповідна інформація розміщена за посиланням https://bc-rada.gov.ua/node/10910 (офіційний сайт Білоцерківської міської ради).

Проте, в ході проведення моніторингу встановлено, що Замовником на вказаному сайті оприлюднено інформацію про оголошення відкритих торгів з публікацією англійською мовою «Послуги з розроблення містобудівної документації з внесення змін до генерального плану міста Біла Церква та плану зонування території міста Біла Церква» ДК 021:2015 - 71410000-5.

При цьому, Замовником не оприлюднено обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі, чим порушено вимоги пункту 4-1 Постанови №710.

Суд акцентує увагу, що під час судового розгляду справи позивачем не спростовані зазначені висновки Державної аудиторської служби, в матеріалах справи відсутні жодні належні та достатні докази на підтвердження відсутності виявленого під час аудиту порушення.

Правові висновки щодо застосування пункту 4-1 Постанови №710 містяться у постанові Верховного Суду від 30 березня 2023 року по справі №420/11945/21.

Щодо порушення вимог абзацу другого пункту 2 та пункту 14 частини другої статті 22 Закону №922 суд зазначає наступне.

Закон №922 визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону №922 тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

У свою чергу перелік складових, які повинна обов`язково містити тендерна документація, визначено частиною другою статті 22 Закону №922.

За результатами аналізу відповідності тендерної документації вимогам законодавства встановлено, що Замовником в порушення вимог абзацу другого пункту 2 частини другої статті 22 Закону №922 у тендерній документації не зазначено вимогу для об`єднання учасників умов щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону №922.

Крім того, Замовником в порушення вимог пункту 14 частини другої статті 22 Закону №922 в тендерній документації не зазначено кінцевий строк подання тендерних пропозицій.

Надані позивачем пояснення з даного питання не спростовують факту виявленого порушення, оскільки стосуються доводів про зазначення кінцевої дати надання тендерних пропозицій в Оголошенні.

Також судом не встановлено наявність в тендерній документації вимоги для об`єднання учасників умов щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 Закону №922.

Щодо способів усунення порушення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 5 частини сьомої статті 8 Закону №922 визначено, що у висновку обов`язково зазначаються, зокрема, зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року №552, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 року за №958/35241 (далі - Порядок №552), у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 констатуючої частини висновку має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов?язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов?язання щодо їх усунення.

Таким чином, у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов?язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення.

Суд звертає увагу, що ані Закон №922-VIII, ані Порядок №552 (в редакціях, чинних на час виникнення спірних відносин), не визначають в який конкретно спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення, з чого слідує право органу державного фінансового контролю визначати спосіб усунення виявлених порушень самостійно.

Разом з тим, задля попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства контролюючий орган, визначаючи спосіб усунення порушень, повинен чітко зазначити, які саме дії (конкретний захід) повинен вжити замовник для усунення порушень.

Аналогічний правовий висновок сформовано Верховним Судом у постанові від 15 червня 2023 року у справі №160/15844/22.

Судом встановлено, що Управління Північного офісу Держаудитслужби в Чернігівській області у пункті 3 констатуючої частини висновку від 10.08.2021 зазначено про зобов?язання вжити заходів щодо усунення виявлених порушень, зокрема, вжити заходів, передбачених пунктом 2 частини першої статті 32 Закону №922 та протягом п?яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У свою чергу, відповідно до пункту 2 частини першої статті 32 Закону №922 замовник відміняє тендер у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

3 огляду на викладене суд дійшов висновку, що відповідач зазначив один із способів усунення виявленого порушення, який є чітким, зрозумілим та співмірним з виявленими порушеннями. Отже, твердження позивача про те, що відповідачем не конкретизовано (не визначено) способу усунення виявленого під час моніторингу порушення не відповідає дійсним обставинам справи.

Відтак, доводи позивача, які покладені в основу позовної заяви, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, у зв`язку із чим підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так у пункті 23 Рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За наведених обставин у сукупності, зважаючи на наведені вище норми законодавства та встановлені судом обставини справи, враховуючи, що позивачем в обґрунтування вимог позову покладені лише суб`єктивні судження та трактування норм закону, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.

У відповідності д положень ст. 139 КАС України, розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється.

Керуючись статтями 2-10, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради до Управління Північного офісу Державної аудиторської служби в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування висновку, відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Парненко В.С.