Ухвала

від 13.08.2024 по справі 320/33058/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі

без проведення судового засідання

13 серпня 2024 року Київ № 320/33058/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) із позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 до 25.05.2022 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги під час звільнення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без урахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (у редакції чинній з 29.01.2020);

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 29.01.2020 до 25.05.2022, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги під час звільнення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня відповідного календарного року, а саме встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у видачі оновленої довідки на ім`я ОСОБА_1 про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704, за період з 29.01.2020 до 25.05.2022;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати на ім`я ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 р. № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" і з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 р. № 704, з урахуванням раніше виплачених сум за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби, для здійснення обчислення та перерахунку з дня звільнення пенсії та подати до відповідного Головного управління Пенсійного фонду України вказану довідку.

До позовної заяви додано заяву про поновлення строку подання позовної заяви, в якій зазначено, що на момент звільнення позивача частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду про стягнення належної під час звільнення заробітної плати не обмежувався будь-яким строком. З метою забезпечення права позивача на доступ до правосуддя щодо захисту права на оплату праці в умовах воєнного стану, просить поновити строк звернення до суду.

Розглянувши подану заяву позивача про поновлення строку подання позовної заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (на час виникнення спірних правовідносин до змін внесених Законом України від 01 липня 2022 р. № 2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин") була викладена у такій редакції: у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Суд звертає увагу, що Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 зазначив, що держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати. В аспекті конституційного звернення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України варто розуміти так, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.

Верховний Суд у постановах від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17 та від 15.10.2020 у справі № 240/11439/19 зробив висновок про те, що індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати.

З 19.07.2022 редакція статті 233 Кодексу законів про працю України була змінена: працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Таким чином, починаючи з 19.07.2022, у Кодексі законів про працю України відсутня норма, що передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці, без обмеження будь-яким строком.

Проте Закон № 2352-ІХ містить норми прямої дії і поширює свою дію лише на ті правовідносини, які виникли та існують після набрання ним чинності, зокрема з 19.07.2022.

До суду позивач звернувся з позовними вимогами за період з 29.01.2020 до 25.05.2022, тобто вимоги Закону № 2352-ІХ щодо строку звернення до суду не застосовуються до позивача, позаяк в силу вимог статті 58 Конституції України Закон № 2352-ІХ не має зворотної дії у часі. Отже, строк звернення до суду позивачем не пропущено.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, і подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Відповідно до положень статей 12, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративному суду надано право пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи.

Згідно з частиною третьою статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.

З огляду на наявні матеріали справи, для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів від відповідача.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 12, 80, 171, 243, 248, 256, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Запропонувати відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії даної ухвали подати суду відзив на позовну заяву. При цьому роз`яснити відповідачеві, що в силу приписів частин третьої, четвертої та шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву мають бути додані: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Попередити відповідача, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Позивач протягом трьох днів з дня отримання відзиву на позовну заяву має право подати до суду відповідь на відзив.

Заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів можуть бути подані відповідачем до суду протягом трьох днів з дня отримання відповіді на відзив.

Роз`яснити позивачу та відповідачеві, що згідно з статтями 163, 164 Кодексу адміністративного судочинства України до відповіді на відзив та заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами другою-четвертою статті 162 цього ж Кодексу.

Витребувати докази за власного ініціативою від відповідача:

- належний чином засвідчену копію особової справи позивача;

- письмове пояснення з приводу фактичних обставин та юридичних підстав щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 в період з 29.01.2020 до 25.05.2022 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: одноразової грошової допомоги під час звільнення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористані дні щорічної оплачуваної відпустки та додаткової відпустки, премії, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018, на відповідні тарифні коефіцієнти, без урахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (у редакції чинній з 29.01.2020), а також належним чином засвідчені копії усіх документів, що стали підставою для такої бездіяльності;

- належним чином засвідчену копію останньої довідки про розмір грошового забезпечення позивача, виданої для перерахунку пенсії із обґрунтуванням включення кожного з видів грошового забезпечення та докази її направлення до органу пенсійного фонду;

- письмове пояснення з приводу фактичних обставин та юридичних підстав щодо відмови у видачі оновленої довідки з щомісячними додатковими видами грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем звільнення, а також належним чином засвідчені копії усіх документів, що стали підставою для такої відмови.

Витребувані документи надати суду у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Попередити відповідача, що у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені статтями 147, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити учасникам справи, що згідно із частиною дев`ятою статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України, копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Роз`яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та не оскаржується.

СуддяБасай О.В.