Ухвала

від 14.08.2024 по справі 320/3246/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

14 серпня 2024 року №320/3246/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача - Лавровської Н.Н. про відвід судді в адміністративній справі за позовом Громадської організації "Захист навколишнього природного середовища "Дружба", заступника керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області до Ірпінської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бучанська міська рада Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

Громадська організація "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" звернулась до Ірпінської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Бучанська міська рада Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2020, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021, позовні вимоги задоволено частково:

- визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області щодо належного оприлюднення документу державного планування "Оновлення Генерального плану міста Ірпінь Київської області" у повному обсязі;

- зобов`язано Ірпінську міську раду Київської області належним чином оприлюднити документ державного планування "Оновлення Генерального плану міста Ірпінь Київської області" у порядку встановленому законодавством;

- в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.06.2024 касаційну скаргу Громадської організації "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" та заступника керівника Київської обласної прокуратури задоволено частково, рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

До Київського окружного адміністративного суду 10.03.2021 від Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області надійшов звіт про виконання рішення суду від 04.12.2020.

Згідно з довідки Відділу документального забезпечення і контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду вбачається, що до суду надійшов звіт про виконання рішення суду в адміністративній справі №320/3246/19 від Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, який був зареєстрований у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду та визначено головуючого суддю для розгляду вказаного звіту Щавінського В.Р . Також, у даній довідці повідомлено, що дана адміністративна справа направлена до Шостого апеляційного суду за вих. №01-15/1916/21 від 04.03.2021 та станом на 10.03.2021 до Київського окружного адміністративного суду не повернута, зауважено на тому, що після повернення зазначеної справи до суду, вона невідкладно буде передана головуючому судді для розгляду зазначеного вище звіту.

Враховуючи вищевказане, після повернення адміністративної справи №320/3246/19, вона передана судді Щавінському В.Р. для розгляду звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі №320/3246/19, оскільки дане питання не було вирішено судом першої інстанції, у зв`язку із розглядом даної справи апеляційною та касаційною інстанціями.

Так, судом для розгляду питання про прийняття звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі №320/3246/19 від Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області призначено судове засідання на 12.08.2024.

Учасники справи про час, дату та місце проведення судового засідання належним чином повідомленні, проте, явку свого уповноваженого представника забезпечив лише відповідач-1.

У судовому засіданні призначеному на 12.08.2024, представник відповідача-1 просив суд залишити даний звіт без розгляду, та заявив клопотання про розгляд даного питання у порядку письмового провадження.

Протокольною ухвалою від 12.08.2024, керуючись ч. 3 ст. 194 та ч. 9 ст. 205 КАС України, суд вирішив розгляд питання щодо прийняття або залишення без розгляду звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі №320/3246/19 здійснювати у порядку письмового провадження.

Надалі, до суду через систему «Електронний суд» від представника позивача - Лавровської Н.Н. надійшла заява про відвід судді, яка сформована представником позивача у системі «Електронний суд» 12.08.2024 та зареєстрована судом у програмі «Діловодство спеціалізованого суду» Київського окружного адміністративного суду 13.08.2024.

Дана заява обґрунтована тим, що на думку представника позивача, суддя Щавінський В.Р. не може брати участь у розгляді даної справи, оскільки його рішення від 04.12.2020, яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021, скасоване постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.06.2024.

Також, зауважено на тому, що суддею Щавінським В.Р. при розгляді даної адміністративної справи не враховано та проігноровано ряд наданих доказів (як електронних, так і письмових) та доводи представника позивача, на які останній акцентував свою увагу.

Тому вважає, що суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р. не може брати участь у розгляді цієї справи і підлягає відводу, оскільки викладені обставини викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.

Вирішуючи подану заяву про відвід головуючого судді, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Як зазначено Верховним Судом України у постанові від 11.10.2006, суддя також не може брати участі у розгляді адміністративної справи і за наявності інших обставин, які можуть викликати сумнів у його неупередженості, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Тобто, із змісту закону вбачається, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості.

Водночас, для того, що б ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Так, у справі «Гаусшильдт проти Данії», Мироненко і Мартиненко проти України зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі Мироненко і Мартиненко проти України ).

У справі "П`єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Статтею 36 КАС України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Частиною третьою статті 39 КАС України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість.

Так, в якості підстави, яка викликає сумніви у неупередженості та об`єктивності судді під час розгляду питання щодо прийняття або залишення без розгляду звіту про виконання рішення суду в адміністративній справі №320/3246/19, представник позивача зазначає про те, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 04.12.2020 (прийняте суддею Щавінським В.Р.), яке було залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021, скасоване постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.06.2024.

Крім того, зауважує на тому, що суддею Щавінським В.Р. при розгляді даної адміністративної справи не враховано та проігноровано ряд наданих доказів (як електронних, так і письмових) та доводи представника позивача, на які останній акцентував свою увагу.

Ознайомившись з доводами представника позивача, викладеними у заяві про відвід судді Щавінського В.Р. від розгляду даної справи (а саме питання щодо звіту про виконання рішення суду від 04.12.2020), суддя дійшов до висновку, що викладені доводи є безпідставними та необґрунтованими.

Суддя констатує, що не існує жодних обставин, які б могли викликати обґрунтований сумнів у неупередженості судді. Відсутні будь-які правові та фактичні підстави для висновку, що суддя прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи.

У свою чергу, заявлення відводу з підстав незгоди з процесуальними рішеннями судді є прямим порушенням заявником вимог ч. 4 ст. 36 КАС України.

Суддя зауважує на тому, що оскільки позивач не погоджувався із рішенням суду першої інстанції, то він скористався своїм правом на оскарження такого рішення, яке в подальшому було скасоване, що і не заперечується представником позивача.

Крім того, суддя звертає увагу представника позивача, що суддею Щавінським В.Р. не буде здійснюватися розгляд справи по суті, а лише буде вирішуватись питання щодо звіту про виконання рішення суду від 04.12.2020, оскільки такий звіт надійшов до суду ще задовго до скасування судом касаційної інстанції рішення суду першої інстанції та вказане питання на сьогоднішній день є невирішним.

З огляду на вказане, суд вважає, що зазначені представником позивача обставини в обґрунтування заяви про відвід не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами та не свідчать про наявність обґрунтованого сумніву щодо неупередженості та об`єктивності судді Київського окружного адміністративного суду Щавінського В.Р. у вирішенні питання щодо звіту про виконання рішення суду від 04.12.2020 адміністративної справи, оскільки зводяться до незгоди з процесуальним рішенням (яке на даний час скасоване судом касаційної інстанції) та діями судді, а тому заява позивача про відвід не підлягає задоволенню.

Враховуючи приписи частини четвертої статті 40 КАС України, суд вважає за необхідне матеріали даної справи передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 КАС України.

Керуючись статтями 39, 40, 248, 256 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

1. Визнати заяву представника Громадської організації "Захист навколишнього природного середовища "Дружба" - Лавровської Н.Н. про відвід судді Щавінського В.Р. у справі №320/3246/19 необґрунтованою.

2. Передати матеріали справи №320/3246/19 для вирішення питання про відвід судді Щавінського В.Р. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя Щавінський В.Р.