КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4191/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправним рішення Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), викладене у формі листа від 25.04.2024 року № № 370/3/2714, про відмову ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 у проведенні перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з січня 2022 року по липень 2022 року та виготовленні оновлених довідок про розмір грошового забезпечення померлого годувальника для перерахунку пенсії, призначеної ОСОБА_2 за Законом України Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з січня 2022 року по липень 2022 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачений розмір грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) підготувати та надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за період з січня 2022 по липень 2022 року для обчислення пенсії по втраті годувальника за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги мотивовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо не здійснення перерахунку та виплати грошового забезпечення померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за період з січня 2022 по липень 2022 року з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, та множенням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з п. 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" № 704 від 30 серпня 2017 року.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ( а.с.47-50), в якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки, відповідно до положень чинного законодавства України, розмір окладу за військовим званням розраховується шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. Також, відповідач заперечує щодо розміру витрат на правову допомогу.
Представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано пояснення до позову в якому просив відмовити в задоволенні вимог ( а.с.40-41).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_3 з січня 2022 року по липень 2022 року проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( а.с.14,15).
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер в закладі охорони здоров`я ( а.с.20).
Неповнолітній доньці померлого ОСОБА_2 Головним управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області призначено пенсію по втраті годувальника за Законом України «Про пенсійне забезпечення, осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб». Пенсія виплачується законному представнику неповнолітньої - ОСОБА_1 ( а.с. 9, 16,19,21,31).
Представником позивача направлено військовій частині НОМЕР_1 заяву від 11.04.2024 року в інтересах ОСОБА_1 ( а.с.10), про перерахунок грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 за 2022 рік, виплату недоплаченого розміру грошового забезпечення та виготовлення оновлених довідок для обрахунку пенсії доньці померлого, після проведеного перерахунку.
Листом від 25.04.2024 року № 370/3/2714 ( а.с.12-13) відповідач відмовив у проведенні перерахунку грошового забезпечення, пославшись на те, що підстав на здійснення перерахунку грошового забезпечення померлого військовослужбовця ОСОБА_3 за період з січня 2022 року по липень 2022 року включно, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням розрахованого шляхом множення прожиткового мінімуму встановленого Законом України «Про державний бюджет України ш 2022 рік» на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1,12,13,14 до Постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, а також перерахунок надбавки за особливості проходження військової служби, премії, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших виплат за зазначений період, та виплатити недоплачений розмір ОСОБА_1 немає.
Позивач вважає відмову відповідача у проведенні перерахунку грошового забезпечення протиправною.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон від 20.12.1991 №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Так, 30.08.2017 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 704, якою, зокрема, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1, а також схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.
Пунктом 4 Постанови №704 (в редакції чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, Постановою № 103 (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесено зміни, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14."
У примітці 1 до цього Додатку передбачено, що посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до десяти гривень.
У примітці до цього Додатку передбачено, що оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт. У разі коли розмір окладу визначений у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до десяти гривень.
Відповідно до пунктів 8, 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати та розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період визначаються Законом про Державний бюджет України.
В той же час, позивач вважає, що відповідачем безпідставно не було враховано при обчисленні з січня 2022 по липень 2022 року грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) прожитковий мінімум, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік".
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 49 Закону України "Про Кабінет Міністрів України" від 27.02.2014 № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.09.2005 № 870 затверджено Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки (далі - Правила № 870).
У пунктах 6, 11, 14, 15 цих Правил № 870 зазначено, що проект постанови Кабінету Міністрів України готується, зокрема, у разі затвердження положення або іншого нормативно-правового акта.
Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.
Постановляюча частина постанови повинна містити: нормативні положення; конкретні доручення суб`єктам суспільних відносин у відповідній сфері; умови та порядок дії інших постанов (окремих норм); посилання на додатки (у разі їх наявності); норми, пов`язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності: пункти, що містять нормативні положення; пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність; пункти, що містять окремі доручення; пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
У пункті 20 Правил №870 наведені вимоги, які встановлюються до змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою.
Так, згідно з абзацом 7 підпункту 2 пункту 20 Правил №870 в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Підпунктом 6 пункту 20 Правил №870 передбачено, що додатки до проекту документа повинні містити перелік елементів, включення яких до тексту ускладнило б його сприйняття. Додатки позначаються цифрами.
Відповідно до пункту 24 Правил метою підготовки проекту акта про внесення змін до актів Кабінету Міністрів України є їх приведення у відповідність з прийнятими законами, актами Президента України, а також забезпечення взаємоузгодження норм окремих актів Кабінету Міністрів України.
Як передбачено пунктом 2.16 Порядку № 34/5, включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Суд зазначає, що Постанова № 704 є підзаконним нормативно-правовим актом, яким Кабінет Міністрів України відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону від 20.12.1991 № 2011-XII встановив види та розміри грошового забезпечення військовослужбовців.
Як вбачається зі структури Постанови № 704, пунктом 1 її постановляючої частини затверджені нормативні акти, зокрема тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 1), схема тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (Додаток 14).
У пункті 4 постановляючої частини Постанови № 704, у якій містяться нормативні положення, наведений порядок визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.
Так, відповідно до норми пункту 4 Постанови № 704 (до внесення змін Постановою №103) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Додатки 1 та 14 до Постанови № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Постановою № 103 до пункту 4 Постанови № 704 внесено зміни, якими встановлено залежність розмірів посадового окладу і окладу за військовим (спеціальним) званням від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом саме станом на 01.01.2018 року.
Проте зміст приміток до Додатків 1 та 14 до Постанови №704 не був приведений у відповідність з нормою пункту 4 цієї ж постанови.
Попри це, на думку суду, згідно з Постановою № 704 (в редакції Постанови №103), розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом станом на 01.01.2018, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.
Разом із тим, слід врахувати, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року по справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови КМ України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови КМ України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни.
Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 постанови № 704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Із наведеного вище слідує, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
А тому, з 29.01.2020 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо обчислення та виплати померлому ОСОБА_3 в заниженому розмірі грошового забезпечення з січня 2022 року по липень 2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, є протиправними.
З огляду на викладене, наявні підстави для зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення померлого ОСОБА_3 з січня 2022 року по липень 2022 року з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, обрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, та виплату ОСОБА_1 з урахуванням раніше виплачених сум.
Також, задоволенню підлягають вимоги про зобов`язання відповідача підготувати та надати ОСОБА_1 оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за період з січня 2022 по липень 2022 року для обчислення пенсії по втраті годувальника за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Позовна вимога про визнання протиправним рішення відповідача, викладене у формі листа від 25.04.2024 року № 370/3/2714, задоволенню не підлягає, оскільки вказаний лист не є рішенням суб`єкта владних повноважень.
Суд зазначає, що ефективним засобом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дії військової частини щодо обчислення та виплати ОСОБА_3 грошового забезпечення з січня 2022 по липень 2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022.
За наведеного та враховуючи встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Позивачем не надано доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі тому розподіл судом не здійснюється.
Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої доньки ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України ( АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (вул. Соборна, 7А, м. Кропивницький, 25009) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії військової частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо обчислення та виплати ОСОБА_3 грошового забезпечення з січня 2022 року по липень 2022 року без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_3 померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з січня 2022 року по липень 2022 року, виходячи із розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого Законом України Про Державний бюджет України на 2022 рік на 01 січня 2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та виплатити ОСОБА_1 , яка діє як законний представник неповнолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачений розмір грошового забезпечення з урахуванням виплачених сум.
Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 оновлену довідку про щомісячні додаткові види грошового забезпечення померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 за період з січня 2022 по липень 2022 року для обчислення пенсії по втраті годувальника за Законом України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб неповнолітній ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН
Суд | Кіровоградський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2024 |
Оприлюднено | 16.08.2024 |
Номер документу | 121006116 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Кіровоградський окружний адміністративний суд
А.В. САГУН
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні