Рішення

від 14.08.2024 по справі 380/4795/24

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 рокусправа № 380/4795/24

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ЗАХІД» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови,-

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ЗАХІД» до Львівської митниці з вимогою визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №/2023/901081/2 від 27.09.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що декларант позивача з метою митного оформлення товару 20.09.2023 подав до Львівської митниці митну декларацію типу 23UA209170076314U4, відповідно до якої останнім було заявлено до митного оформлення товар, зокрема Збірний комплект стаціонарних металевих конструкцій для проростання грибниці та зберігання готового продукту. Являє собою багатополичні металеві стелажі для складання і постійного встановлення в виробничих приміщеннях. Бувший у вжитку. Демонтований, має пошкодження, пошкодження іржею. (графа 31 митної декларації). У графі 33 митної декларації був визначений код товару, а саме такий вказаний 73089098. Митну вартість товару визначив за основним методом, надав Львівській митниці належний та достатній пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, а відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товару, таку визначив за іншим методом, аніж заявлено декларантом. Вважає, що надані документи підтверджують заявлену вартість ввезеного товару, документи не містять ні розбіжностей, ні ознак підробки, містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, позивачем надано і визначено митну вартість за основним методом. Вважає, що сумніви відповідача щодо розбіжностей у платіжних документах, в умовах поставки товару, у інвойсах не підтверджені жодними доказами та є безпідставними. Також позивач, на підтвердження вартості товару отримав експертний висновок Львівської торгово-промислової палати . З огляду на викладене, позивач вважає рішення відповідача про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 07.03.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання.

22.03.2024відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позов є безпідставним та необґрунтованим. Зазначає, що відомості щодо складових митної вартості (навантаження, страхування) не було підтверджено документально зі сторони позивача, а також що в документах, які були подані позивачем під час митного оформлення наявні розбіжності та неточності, а також у таких відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

27.03.2024 року від позивача поступила відповідь на відзив Львівської митниці.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

31.07.2023 між Господарство Ролне РЕМ (Польща) (мовою оригіналу Gospodarstwo Rolne REM) як Продавцем, та ТОВ «АПК ЗАХІД», як покупцем, укладено контракт №31/07/2023, за умовами якого Продавець продає, а Покупець купує вживані стаціонарні багатополичні стелажі для вирощування печериць. У п.2.1. Контракту вказано, що вартість товару за цим договором складає 24 000 злотих. Термін постачання Товару і дія контракту визначена до 31.10.2023 року (п. 3.2. Контракту).

У п.4.2. Контракту зазначено, що Товари мають прийматись при порівнянні кількісних даних, зазначених у додатку № 1 до контракту (Специфікації товару).

31.07.2023 сторонами Контракту підписано Додаток №1 до Контракту №31/07/2023/08 з назвою Специфікація товару. Відповідно до вказаної специфікації загальна вага товару становить 14190 кг. та конкретно товар, який придбається позивачем по переліку: А-подібна стальна конструкція 102 шт., вагою 33,5 (1 шт.) в загальному 3417 кг.; бортовий профіль 1350 метра, вагою 2,8 кг за 1 м., в загальному 3780 кг; прямокутна направляюча 540 метрів, 3,2 кг за 1 м., в загальному 1728 кг; трубка 8100 метрів, 065 за 1 метр, в загальному 5265 кг. Країна походження товару Польща.

31.07.2023 сторонами Контракту підписано Додаток № 2 до Контракту 31.07.2023 під назвою «Акт технічного стану», де зазначено, що що металеві конструкції згідно цього контракту були елементами стелажів для вирощування грибів, були придбані 26.06.2007 згідно фактури №FVS/284/2007. Загальна площа конструкцій 683,4 м2, загальна вага 14190 кг. Деякі елементи конструкцій, а саме бортові профіля та трубки відсутні. На елементах присутні сліди корозії і пошкодження, що відбулись під час демонтажу та експлуатації конструкцій. Конструкції були у використанні з 2007 по 2022 рік. Потребують доукомплектування та ремонту. Відсоток некомплектності (бортові профіля, трубки) не перевищує 15 %.

Господарство Ролне РЕМ (Польща) (мовою оригіналу Gospodarstwo Rolne REM) виставило позивачу рахунок-фактуру з ПДВ № 1/08/2023 на загальну суму 24 000,00 злотих. Термін оплати 7 днів до 21.08.2023.

08.08.2023 позивач здійснив оплату за товар у сумі 24 000,00 злотих.

20.09.2023 декларант позивача, з метою митного оформлення вказаного товару, подав до Львівської митниці електронну митну декларацію 23UA209170076314U4 відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митної декларації (Збірний комплект стаціонарних металевих конструкцій для проростання грибниці та зберігання готового продукту. Являє собою багатополичні металеві стелажі для складання і постійного встановлення в виробничих приміщеннях. Бувший у вжитку. Демонтований, має пошкодження, пошкодження іржею. (графа 31 митної декларації). У графі 33 митної декларації був визначений код товару, а саме такий вказаний 73089098. А також у графі 44 такої декларації зазначені документи на товар, який переміщується, зокрема, міститься посилання на рахунок-фактуру 1/08/2023, контракт 31/07/2023, додаток 1, фото, інше. У графі 22 митної декларації зазначена сума за рахунком 24000,00 PLN, а в графі 12 відомості про вартість товару у UAH - 216 734,00. У графі 47 митної декларації, наведений розрахунок податків, які складались із 20 % ПДВ, а саме 43346,88 грн. Ввізне мито по даному коду товару є 0 %.

Одночасно декларантом до митного контролю, разом з митною декларацією №23UA209170076314U4, в якості підстави для застосування основного методу було надано ряд документів, зазначених у графі 44 митної декларації, які необхідні для розмитнення товару.

20.09.2023 за наслідками опрацювання вищевказаних документів Львівська митниця надіслала повідомлення від митниці декларанту наступного змісту: «Відповідно до ч.ч.3-4 ст.53 МК України прошу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів ; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, переклади документів відповідно до вимог ст.254 МК України. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.».

21.09.2023 позивач надав Львівській митниці ряд документів, а саме: цінову інформацію, рахунок фактура FVS/284/2007.

27.09.2023 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901081/2, відповідно до якого митну вартість товару «Збірний комплект стаціонарних металевих конструкцій для проростання грибниці та зберігання готового продукту. Являє собою багатополичні металеві стелажі для складання і постійного встановлення в виробничих приміщеннях. Бувший у вжитку. Демонтований, має пошкодження, пошкодження іржею», визначено за резервним методом та становить 130 203,18 PLN.

У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2023/901081/2 зазначено таке:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного Кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.

Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Під час розгляду документів встановлено наступне: Платіжний документ від 18.08.2023 № 3JBKLN8містить посилання на проформу-інвойс, яка до митного оформлення не подавалась;відповідно до положень Інкотермс 2010, термін FCA (Free Carrier (….named place) Франко перевізник (… назва місця) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцеві перевізнику до названого місця. Якщо постачання здійснюється у приміщенні продавця, то продавець несе відповідальність за завантаження. Якщо ж постачання здійснюється в інше місце, продавець відповідальності за відвантаження товару не несе. Згідно з товаросупровідними документами, завантаження відбувалось у Grojec, Польша,а адреса продавця є Promna, Польща. Відповідно до частини 10 статті 58 МК України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включились до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту, або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 року № 984/21296, у розділі Б « Складові митної вартості, гривень» зазначаються витрати (складові митної вартості) передбачені частиною десятою статті 58 МК України, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо). Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунку-фактури; калькуляція транспортних витрат ( якщо перевезення здійснюється з використанням власного транспортного засобу). Таким чином, відомості щодо складових митної вартості (навантаження, страхування) не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 МК України.

Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Відповідно до частини 2-3 статті 53 МК України декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, для підтвердження митної вартості:

зовнішньоекономічний контракт або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

якщо здійснювалось страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування;

транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення);

виписку з бухгалтерської документації;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

копію митної декларації країни відправлення;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу декларантом надіслано: платіжний документ, ціни з мережі інтернет, фактура, яка не стосується даної поставки. Інших документів згідно вимоги не надано. Відмовою в наданні необхідних додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у ч.2-4 ст. 53 МК України та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МК України, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, митний орган має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положенням ст. 17 Угоди про застосування статті VІІ ГАТТ/СОТ від 1994 року.

Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст. 60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст. 62 МКУ) та методу 2г (ст. 63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД № UA205180/2023/1481 від 20.09.2023. Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

27.09.2023 за результатом опрацювання документів позивача, наданих для митного оформлення товару разом з Митною декларацією №23UA209170076314U4, інспектор митного органу прийняв картку відмови №UA209170/2023/003316.

Позивач з вказаними рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови не погоджується, вважає їх протиправними та такими, що суперечать поданим декларантом документам та нормам чинного законодавства, відтак звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України) від 13.03.2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 01.06.2012 року та Генеральною угодою про тарифи та торгівлю 1994 року (ГАТТ 1994).

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ст. 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угоди по застосуванню ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГААТ).

Згідно з ч. 2 ст. VII ГААТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами 4 та 5 ст. 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Частиною 1 та ч. 2 ст. 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу ч. ч. 1, 2 ст. 53 МК України слідує, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями ч. 3 ст. 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим п. 3.16 та п. 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналася згідно із Законом України від 15.02.2011 №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Так, як вже зазначалося вище та слідує із документів, які були подані разом із митною декларацією на підтвердження достовірності митної вартості, що зазначена в митній декларації від 20.09.2023 №23UA209170076314U4 позивачем надано: контракт № 31/07/2023 від 31.07.2023 з додатками, рахунок фактуру № 01/08/2023, договір -заявка на перевезення № 1/18.09.23, рахунок-фактура № 330/2 від 20.09.2023 згідно договору заявки № 1/18.09.23, платіжний документ від 18.08.2023 № 3JBKLN8, додатково надано на вимогу відповідача надано фактуру №FVS/284/2007, на яку є покликання у додатку № 2 Контракту, а саме, що товар, який був придбаний позивачем за контрактом № 31/07/2023, був придбаний 26.06.2007 року Господарством РЕМ (Gospodarstwo Rolne REM) у компанії «CHAMPION».

З огляду на викладене, можна зробити висновок, що декларантом до митного оформлення надано усі обов`язкові документи на підтвердження митної вартості товару, що дають змогу визначити вартість товару за ціною договору.

Втім, як встановлено з оскаржуваного рішення, у митного органу виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки, як стверджує відповідач, заявлена митна вартість товару не підтверджена документально. Відтак, відповідач виставив декларанту вимогу про подання додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У контексті зазначеного варто зауважити, що ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, витребування документів, передбачених положенням ч. 3 ст. 53 МК України можливе у випадку наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №809/946/17.

Як вказано у пункті 2 ч.4 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.

З наведеного слідує, що правовою підставою для витребування митним органом від декларанта додаткових документів є наявність перелічених у частині 3 статті 53 МК України підстав, про які митний орган зобов`язаний у письмовій формі повідомити декларанта із зазначенням у такому повідомленні конкретних причин за яких заявлена декларантом митна вартість не може бути визнана на основі поданих ним документів.

Вказана норма законодавства спрямована на те, щоб декларант був обізнаний з недоліками (хибами), які виявлені митним органом та які в свою чергу перешкоджають митному органу підтвердити задекларовану митну вартість товарів за яких декларант мав би реальну можливість їх усунути шляхом подання додаткових документів.

Відповідач витребував, визначені у ст.53 Митного кодексу України документи та не надав доказів того, що подані позивачем документи для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації. Натомість відповідач прийняв оскаржуване рішення у зв`язку із неподанням декларантом всіх витребуваних у нього документів.

Такі дії митного органу не узгоджуються з положеннями п. 2 ч. 4 ст. 54 МК України та сприяють тому, що декларант, будучи необізнаним щодо фактичних причин, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана, позбавляється можливості усунути такі розбіжності (недоліки, хиби) на стадії здійснення митного контролю правильності визначення задекларованої ним митної вартості товарів.

Щодо зауважень митного органу, зазначених в оскаржуваному рішенні.

Так, відповідач в оскаржуваному рішенні зазначає, платіжний документ від 18.08.2023 № 3JBKLN8 містить посилання на проформу-інвойс, яка до митного оформлення не подавалась. Однак, як встановлено судом, вказаний платіжний документ підтверджує оплату за контрактом 31/07/2023, який подавався до митного оформлення, відтак вказаний документ підтверджує здійснення розрахунку. Щодо не підтвердженя транспортних послуг, а саме відомості щодо складових митної вартості (навантаження, страхування), то як вбачається із доданих документів позивачем було подано договір-заявка № 1/18.09.2023 замовлення на надання транспортних послуг по перевезенню вантажів № 18092023 від 18.09.2023, де замовником є ТОВ «АПК Захід» (позивач), а Перевізником є ФОП ОСОБА_1 .

Найменування вантажу - вживані стелажі для вирощування грибів-шампіньйонів. Вага (брутто) 14190 кг. Адреса завантаження Promna, Польща, адреса митного оформлення Груєць, Польща.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що завантаження відбувалось у Grojec, Польша, а адреса продавця є Promna, Польща. Юридична адреса розташування Продавця є Promna, Польща. Згідно умов договору FCA Grojec продавець мав взяти на себе витрати по завантаженню та доставці товару з місця завантаження у населеному пункті Промна до митниці у м.Груєц та митне очищення товару. Вказані розбіжності були обґрунтовані зі сторони позивача, а саме було зазначено про оплату Позивачем усього маршруту щодо перевезення товару перевізником. Продавець брав на себе обов`язок щодо навантаження товару, відтак вказані витрати вже були закладені у ціну контракту.

Згідно з рахунком-фактурою № 330/2 від 20.09.2023 про надання транспортних послуг від виконавця договору-заявки № 1/18.09.23 від 18.09.2023, ТОВ «АПК Захід» має здійснити оплату наданих послуг у сумі 18000,00 грн. Докази оплати також були надані до митного оформлення.

В обґрунтування заявлених транспортних витрат по даній поставці товару подавались до митного контролю усі необхідні та наявні у позивача документи, а це договір-заявка, рахунок-фактуру та платіжну інструкцію про оплату послуг з перевезення у розмірі 18 000,00 грн.

Окрім того, Продавець надав позивачу рахунок-фактуру від 26.06.2007 № FVS/284/2007, згідно якої відбулось придбання стелажів, які в подальшому були продані позивачу, як такі які були у вжитку.

Таким чином, декларантом було надано весь пакет товаросупровідних документів, які підтверджують транспортні витрати, відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення».

Також експертним висновком №19-09/1030 від 26.09.2023, що виданий Львівською торгово-промисловою палатою проведено розрахунок з цін зовнішнього ринку та значення вартості на кордоні України у якому зазначено, ймовірне значення вартості товару, що постачається згідно з контрактом № 31/07/2023 від 31.07.2023 без сплати обов`язкових митних платежів станом на дату складання висновку і становить 18200 пол.злотих., утилізаційна вартість на ринку Польщі 11352 пол. злот. Відтак, вартість 14190 кг. вживаних стаціонарних багатополичних стелажів для вирощування печериць без сплати обов`язкових митних платежів та ПДВ може становити 18200 пол. злотих. Тобто митна вартість є визначеною, підтвердженою, та такою, яка відповідає вартості аналогічних товарів, а тому суд приходить до переконання про правильність застосування Позивачем основного методу визначення митної вартості.

Посилання відповідача на порушення позивачем положень Інкотермс 2010, щодо розбіжності в товаросупровідних документами, де зазначено, що завантаження відбувалось у Grojec, Польша,а адреса продавця є Promna, Польща, то суд зазначає, що відповідно до умов перевезення (Інкотермс 2010) FCA FREE CARRIER (... named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК (... назва місця) означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов`язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Цей термін може бути застосований незалежно від виду транспорту, включаючи змішані (мультимодальні) перевезення. Під словом "перевізник" розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов`язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту. Якщо покупець призначає іншу особу, ніж перевізник, прийняти товар для перевезення, то продавець вважається таким, що виконав свої обов`язки щодо поставки товару з моменту його передання такій особі. Як вбачається із матеріалів справи позивач сам визначив перевізника (ФОП ОСОБА_1 ), уклав із ним договір та здійснив оплату за перевезення товару згідно з контрактом № 31/07/2023 від 31.07.2023. Щодо обов`язків продавця, відповідно до обраних позивачем умов перевезення, продавець зобов`язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором. Щодо наявності договору на перевезення та договору страхування, то умовами ( Інкотермс 2010) FCA FREE CARRIER (... named place) ФРАНКО-ПЕРЕВІЗНИК вказані документи не є обов`язковими. Щодо умов поставки, то продавець зобов`язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою:

а) якщо названим місцем поставки є площі продавця коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий перевізником, що призначений покупцем, чи іншою особою, що діє від імені останнього;

б) якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця.

Якщо сторони не узгодили конкретного пункту в межах названого місця поставки, і наявні декілька придатних для цього пунктів, продавець може вибрати пункт у межах місця поставки, який найбільш задовольняє його цілям.

За відсутності точних вказівок від покупця, продавець може поставити товар для перевезення у спосіб, що зумовлюється видом транспорту та/або кількістю та/або характером товару.

Як вбачається із умов Контракту № 31/07/02023 Продавець вибрав місце навантаження товару за своєю юридичною адресою, у м.Промна, для подальшого його митного оформлення у м.Груєць, Польща. Відтак, суд не вбачає у даних діях жодного порушення, більше того , що товар був навантажений на транспортний засіб, який був замовлений Позивачем, та доставлений за адресою розташування Позивача. Відтак, визначення місця навантаження, за умови оплати усієї послуги за перевезення товару, не вплинуло на збільшення митної вартості товару.

Таким чином, позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору, яка співпадає з інвойсом та експортною декларацією країни відправлення.

Водночас, митниця не довела наявність суттєвих розбіжностей у документах, поданих позивачем, ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Аналіз вказаних підстав в сукупності з поданими декларантом документами, підтверджує те, що у митного органу не було підстав для витребування додаткових документів у декларанта для підтвердження заявленої митної вартості.

Слід також зауважити, що згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Саме перший метод за ціною договору обрав позивач під час декларування товару, однак відповідачем у спірних рішеннях застосовано другорядні методи, зокрема 2г.

Приписами ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України чітко визначено перелік відомостей, які повинно містити прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, зокрема:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Обов`язковість чіткого визначення вказаної вище інформації, як обов`язкових реквізитів будь-якого рішення про коригування заявленої митної вартості товарів підтримується і наявною судовою практикою, зокрема відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 821/1617/17, від 17.11.2022 у справі №807/221/18, від 20.06.2023 у справі №1.380.2019.006247.

Таким чином, суд констатує, що митний орган не навів жодних пояснень чи розрахунків щодо здійснених коригувань, а також детальної інформації про товари, які було використано в якості джерела інформації, про числові значення митної вартості таких товарів, умови поставки, країну походження, фактурну вартість, діапазон декларованих цін за ідентичні чи подібні товари тощо та відповідно не довів подібність (аналогічність) товарів, вказаних у митній декларації на яку посилається.

Суд також враховує, що відповідач має доступ до цінової бази усіх ввезених на митну територію України товарів та може відібрати за критерієм «код УКТЗЕД» всі митні оформлення за першим методом за певний період та проілюструвати діапазон оформленої митної вартості (від мінімальної до максимальної) ідентичних чи подібних товарів, вказавши обсяг поставок, країну походження тощо. Тому зазначення лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, без будь-якого обґрунтування їх вибору із сотень інших митних оформлень, без пояснення критеріїв відбору, а також докладної інформації щодо номенклатури, характеристик товару, умов його поставки тощо не підтверджує обґрунтованість визначеної відповідачем митної вартості товару та свідчить про свавільність оскаржуваного рішення.

Необхідно також звернути увагу на те, що зазначення в рішенні про коригування митної вартості лише номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів прямо суперечать вищезазначеним положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду, викладеною в постановах від 21.12.2018 у справі №815/1670/17, від 10.06.2020 у справі №1.380.2019.004752, від 19.09.2022 у справі №1.380.2019.004890.

Враховуючи наведені мотиви, суд дійшов висновку, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товару є необґрунтованими, а відповідач не довів правомірності такого в частині застосування саме другорядного методу для визначення митної вартості імпортованого товару.

Адміністративні суди у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням досліджених судом фактичних даних доходить висновку, що спірне рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/901081/2 від 27.09.2023 не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак порушує права та законні інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.

Крім того, оскільки вищевказане рішення про коригування митної вартості стало підставою для прийняття картки відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2023/002492 від 28.09.2023, яка по суті також є протиправною.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо сплаченого позивачем судового збору, то згідно ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір відшкодовується позивачу в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості UA209000/2023/901081/2 від 27.09.2023.

Стягнути з Львівської митниці (код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ЗАХІД» (код ЄДРПОУ 33763931) судові витрати у виді судового збору в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.М. Желік