Ухвала

від 14.08.2024 по справі 440/8828/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

14 серпня 2024 рокум. ПолтаваСправа № 440/8828/24

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Алєксєєва Н.Ю., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІА ТЕХ-ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "АВІА ТЕХ-ТРЕЙД" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про:

- визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Полтавській області про реєстрацію/ відмову від реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11015994/44291724 від 07.05.2024;

- зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «АВІА ТЕХ-ТРЕЙД» №13 від 12.04.2024 датою фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою суду від 29 липня 2024 року позовну заяву залишено без руху та позивачеві надано строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Зазначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із визначенням кола відповідачів в розрізі кожної позовної вимоги (з наданням доказів направлення уточненої позовної заяви відповідачам), доказу надсилання іншим учасникам справи (відповідачу) копії позовної заяви, а також копій доданих до позовної заяви документів.

Роз`яснено позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, позовна заява повертається позивачеві.

Копія ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року надіслана судом до електронного кабінету позивача та 29.07.2024 року о 18:15 судом отримано повідомлення про доставлення копії ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 29.07.2024 року до електронного кабінету позивача.

09.08.2024 представником позивача надано до суду заяву про уточнення позовних вимог, до якої додано уточнену позовну заяву у форматі pdf.

Ознайомившись з уточненою позовною заявою та доданими до неї матеріалами, суддя встановив, що подана позовна заява не підписана особою, в якої наявні повноваження на її підпис, а відтак така підлягає поверненню з огляду на наступне.

Згідно з частиною першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

У відповідності до частини першої статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.

Згідно частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів. А з урахуванням частини восьмої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може містити електронний цифровий підпис прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Розглянувши даний адміністративний позов судом встановлено, що матеріали позовної заяви представником позивача ОСОБА_1 подано через систему "Електронний суд". Однак сама позовна заява подана окремим файлом у форматі pdf, та не підписана представником позивача директором підприємства ОСОБА_1 .

Матеріали поданої позовної заяви не містять відомостей про підписання уточненого позову підписом, у тому числі, електронним цифровим підписом ОСОБА_1 , в тому числі із застосування посиленого сертифікату відкритого ключа та перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву підсистеми "Електронний суд".

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником юридичної особи є ОСОБА_1 , тоді як під уточнененою позовною заявою зазначено " ОСОБА_1 ".

За інформацією з Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», яка запроваджена на підставі Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30, при перевірці підпису вкладення зазначеного файлу, судом встановлено, що при підписанні позивачем файлу "Позовна заява-10-47 merged.pdf" виникла помилка при роботі з LDAP - сервером.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначений файл не може вважатися таким, що скріплений кваліфікованим електронним підписом ОСОБА_1

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів встановлює Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Відповідно до статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Частиною першою статті 7 вказаного Закону встановлено, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.

З урахуванням наведеного суд зазначає, що електронний документ має силу оригіналу документу за наявності електронного цифрового підпису автора.

Крім того, згідно з частинами сьомою, восьмою статті 44 КАС України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.

За правилом абзацу 2 частини восьмої статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Водночас суд зауважує, що Закон України "Про електронний цифровий підпис", який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 07 листопада 2018 року на підставі Закону України "Про електронні довірчі послуги" від 05 жовтня 2017 року № 2155-VІІІ.

Отже, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом України "Про електронні довірчі послуги", який набрав чинності 07 листопада 2018 року.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг.

В той же час абзацом 1 частини першої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

На підставі вимог наказу Державної судової адміністрації України 22 грудня 2018 року № 628 "Про проведення тестування підсистеми "Електронний суд" у місцевих та апеляційних судах" у всіх місцевих та апеляційних судах України запроваджено тестовий режим експлуатації підсистеми "Електронний суд", у ході якого всім судам та учасникам процесу слід дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30 у відповідній редакції.

Крім того, листом Державної судової адміністрації України від 23 січня 2019 року № 15-1446/19 судам додатково роз`яснено, що отримані місцевими та апеляційними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.

Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Тобто альтернативним способом звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їхнім скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет користувача підсистеми "Електронний суд".

Однак суд зауважує, що надсилання до суду в електронному вигляді позовної заяви разом додатками має здійснюватися з використанням підсистеми "Електронний суд", а не у спосіб надсилання позовної заяви з використанням підсистеми "Електронний суд" файлом pdf без підпису безпосередньо учасника справи або його представника.

Отже, саме за такого правового регулювання законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами в електронній формі (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)). Іншого порядку та способу подання позовної заяви та засвідчення її своїм підписом не встановлено.

Разом з тим, відомості про формування позивачем позовної заяви в підсистемі "Електронний суд", а також докази перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на позовну заяву із використанням підсистеми "Електронний суд" відсутні, що свідчить про використання заявником непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення.

Таким чином, судом встановлено, що сканована позовна заява файлом у форматі pdf, надійшла до суду без використання сервісу "Електронний суд". Крім того, вказана позовна заяви взагалі не містить підпису представника позивача, у тому числі, електронного цифрового підпису ОСОБА_1 та відповідного сертифікату про електронний цифровий підпис.

Як наслідок, така заява не може бути прийнята судом як належна.

Суд зазначає, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми "Електронний суд", у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Згідно з висновками Європейського суду з прав людини, наведеними, зокрема, в рішеннях від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Сполученого Королівства" та від 13 лютого 2001 року у справі "Кромбах проти Франції", держава може встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду.

У рішеннях від 20 травня 2010 року в справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, в тому числі щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.

Крім того, положення правила 45 Регламенту Європейського суду з прав людини також установлює, що будь-яка заява, подана згідно зі статтями 33 чи 34 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оформлюється письмово і підписується заявником або представником заявника.

Отож, норми Регламенту ЄСПЛ вимагають, щоб звернення людини до ЄСПЛ відбулося у письмовій формі, містило підпис і це не розцінюється як обмеження доступу до правосуддя.

Суд звертає увагу на те, що у цьому конкретному випадку право доступу до суду не можна вважати порушеним, оскільки позивач має можливість звернутись до суду в порядку визначеному Законом (в письмовій формі безпосередньо до суду чи через засоби поштового зв`язку, або в електронній формі через сервіс "Електронний суд"). Адже національне процесуальне законодавство з регулювання цього питання є достатньо чітким для його розуміння та виконання і розумних сумнів у не відповідності вимогам "якості" закону не виникає.

Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Вказані норми процесуального законодавства носять імперативний характер та розширеного тлумачення не передбачають, а тому, суд вважає, що подана уточнена позовна заява підлягає поверненню.

Крім того, частиною першою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Отже, на позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, покладено обов`язок надавати до суду копію позовної заяви разом з доданими до неї документами - для надсилання іншим учасникам справи.

Водночас, 26.05.2021 набув чинності Закон України №1416-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи".

Відповідно до частин сьомої - дев`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №1416-IX), документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

У разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.

Тобто, з 26.05.2021 у разі подання позову через підсистему "Електронний суд" позивач має надати разом з позовною заявою доказ надсилання її копії та копій доданих до позовної заяви документів іншим учасникам справи листом з описом вкладення.

Однак, позивачем не надано доказів направлення на адресу відповідача листом з описом вкладення копії позовної заяви із додатками.

Суд зауважує, що на дату подання цього позову у суду відповідачі зареєстровані у підсистему "Електронний суд", однак позивач не надав відомості про отримання позовної заяви відповідачем у підсистемі "Електронний суд", що виключає можливість надсилання відповідачу копії позовної заяви з доданими до неї документами у електронній формі.

Представником позивача надано квитанцію про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету лише позивача ТОВ "Авіа Тех-Трейд".

Отже, позивач мав надати суду докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії позовної заяви із додатками (опис вкладення до цінного листа з відміткою календарного штемпеля пошти про направлення та фіскальний чек пошти), або квитанції про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету відповідачів.

Таким чином, у встановлений судом строк вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху позивач не виконав, недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не усунув.

Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Зважаючи на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви позивачеві.

Згідно частини 6 статті 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Частиною 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АВІА ТЕХ-ТРЕЙД" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяН.Ю. Алєксєєва