Ухвала

від 13.08.2024 по справі 520/22040/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

13 серпня 2024 р. Справа № 520/22040/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Мельников Р.В., розглянувши адміністративний позов СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА "ЛУЧ" К до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

СЕЛЯНСЬКЕ (ФЕРМЕРСЬКЕ) ГОСПОДАРСТВО "ЛУЧ" К із використанням системи "Електронний суд" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення XLVI сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області № 3890-VIII від 30 травня 2024 року «Про припинення договору оренди земельної ділянки».

Відповідно до приписів ч.1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду заявлено позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення XLVI сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області № 3890-VIII від 30 травня 2024 року «Про припинення договору оренди земельної ділянки».

З долученої до матеріалів позову копії вказаного рішення вбачається, що останнім вирішено припинити договір оренди земельної ділянки від 17.03.2004 року укладений між Сахновщанською районною державною адміністрацією та С(Ф)Г "Луч" кадастровий номер 6324881300:01:000:0265 (КВЦПЗ - 01.01 - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва) за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Великобучківського старостинського округу Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, площею 52,2653 га, який було укладено строком на 10 (десять) років та подовжено з 22.04.2014 року терміном на наступні 10 років з процентною ставкою 4 відсотки від нормативної грошової оцінки.

Зі змісту позову вбачаються доводи позивача стосовно того, що земельна ділянка площею 52,2653 га, кадастровий номер 6324881300:01:000:0265, розташована на території Великобучківського старостинського округу Сахновщинської ОТГ Красноградського (раніше Сахновщинського) району Харківської області обробляється позивачем на підставі договору оренди земельної ділянки від 17.03.2004 р., укладеного між Сахновщинською районною державною адміністрацією та С(Ф)Г «ЛУЧ» К, посвідченого приватним нотаріусом Сахновщинського районного нотаріального округу, зареєстровано в реєстрі за № 759, продовжений додатковою угодою про поновлення договору оренди земельної ділянки від 22.04.2014 р., укладеною між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та С(Ф)Г «ЛУЧ» К, інше речове право (право оренди) зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 02.03.2015 р., номер запису 8939105, строком до 02.03.2025 р.

Зі змісту адміністративного позову вбачається зазначення про те, що прийняттям протиправного рішення про дострокове припинення дії договору оренди земельної ділянки відповідачем були грубо порушені права орендаря господарства, а саме право самостійного господарювання на землі, наданої йому в оренду (ст. 95 Земельного кодексу України, ст. 25 Закону України "Про оренду землі").

Зазначені обставини, що фактично спричинили, на думку позивача, порушення його прав свідчать про наявність підстав для скасування рішення XLVI сесії VIII скликання Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області № 3890-VIII від 30 травня 2024 року «Про припинення договору оренди земельної ділянки».

Суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запровадженні механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положеннями пункту 1 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно пунктом 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб`єктом при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій. Між тим, оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірного майна має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції.

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Водночас суд зазначає, що статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У пункті 15 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю слід розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

З урахуванням наведених норм матеріального і процесуального права правовідносини, які виникли між сторонами у справі, є господарсько-правовими, оскільки між сторонами існує спір щодо набуття права власності на майно, яке було передано позивачу для здійснення підприємницької діяльності, тобто як суб`єкту господарювання.

Враховуючи, що у цій справі спір виник щодо оскарження рішення, яким припинено договір оренди земельної ділянки для ведення господарської діяльності, розгляд цієї справи повинен відбуватися за правилами господарського судочинства, а отже такий спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 14.09.2023 року у справі №227/3821/21.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі й обов`язок суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін. Суд, який розглянув справу, що не належить до його юрисдикції, не може вважатися судом, встановленим законом у розумінні ч. 1 ст. 6 Конвенції.

Зазначена позиція суду відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 04.04.2018 року у справі №817/1048/16.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що даній спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративного суду.

Отже, суд зазначає, що враховуючи вищезазначене в даному випадку наявний спір про право між юридичними особами, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Суд зазначає, що відповідно до п.1 ч. ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за позовом СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА "ЛУЧ" К.

Керуючись ст.ст. 170, 243, 248, 250, 256, 294, 295, 297 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом СЕЛЯНСЬКОГО (ФЕРМЕРСЬКОГО) ГОСПОДАРСТВА "ЛУЧ" К до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Мельников Р.В.