Ухвала

від 14.08.2024 по справі 520/22829/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 серпня 2024 р. справа № 520/22829/24 Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про 1) визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення з ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні 30.07.2018, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2016-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 2) зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбаченої п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2016-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; 3) зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні зі служби за період з 30.07.2018 (день звільнення) по день фактичної виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016-2018 роки, виходячи з нормативної формули положень ст.117 КЗпП України та приписів постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з урахуванням принципу співмірності, законодавчо закріпленого ст.117 КЗпП України у спосіб множення показника середньоденного грошового забезпечення за два останні місяці перед звільненням на кількість днів затримки розрахунку, але не більше шести місяців (з урахуванням обмежень, встановлених ст.117 КЗпП України),

встановив:

Згідно з ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 6 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позов підлягає поверненню якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Частиною 3 ст.45 КАС України визначено, що позов підлягає поверненню якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами.

Вирішуючи питання наявності підстав для відкриття провадження в адміністративній справі за сформульованими заявником вимогами, включеними одночасно до одного позову, суд виходить за таких підстав та мотивів.

За викладеними у тексті позову твердженнями представника заявника, грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, передбачену п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" за 2016-2018 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день виключення зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 на день звільнення зі служби заявника відповідачем виплачено не було, у зв`язку із чим має місце затримка розрахунку при звільненні, за яку має бути сплачений середній заробіток.

Усі ці вимоги заявлені заявником одночасно.

Між тим, суддя зазначає, що рівень, склад та умови виплати грошового забезпечення осіб начальницького складу служби цивільного захисту визначені приписами постанови КМУ від 07.11.2007р. №1294 (01.01.2008р.) і приписами постанови КМУ від 30.08.2017р. №704 (з 01.03.2018р.).

Прогалини у нормативному регулюванні відносин з проходження громадянами служби у лавах Державної прикордонної служби України можуть усуватись нормами Закону України "Про державну службу", Кодексу законів про працю, Закону України "Про оплату праці", Закону України "Про відпустки" тощо, але виключно в частині, котра не суперечить самій природі та суті публічної служби в органах та підрозділах прикордонної служби.

Оскільки спеціальними актами права з приводу проходження військової служби у лавах Державної прикордонної служби України не передбачено ані порядку та умов проведення розрахунку із особою начальницького складу при звільненні, ані будь-яких застережень з цього приводу, то суд вважає за необхідне поширити на дані відносини дію положень ст.47 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спору), де указано, що власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, провести з ним розрахунок у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

Згідно зі ст.117 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спору) в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

З положень наведених норм права чітко та однозначно слідує, що події звернення до суду із позовом щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні має передувати подія виникнення боргу з оплати праці найманого працівника та подія існування затримки остаточного розрахунку при звільненні, котра у часі виникає з наступного календарного дня після припинення публічної служби та завершується у попередній календарний день до дати проведення виплати боргу.

У спірних правовідносинах згадана подія відсутня, оскільки не вирішений спір стосовно відповідності закону управлінського волевиявлення суб`єкта владних повноважень з приводу повноти розрахунку із заявником при звільненні.

Проте, незважаючи на те, що подія затримки розрахунку із заявником при звільненні станом на дату звернення до суду відсутня, представник позивача - адвокат згідно з ч.1 ст.21 та ч.1 ст.172 КАС України без жодного належного умотивування все ж таки включив до позову вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Відповідно до ч.4 ст.45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

За правилами п.3 ч.2 ст.45 КАС України з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Суд вважає, що подання позову з вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за відсутності події настання такої затримки (тобто до набрання законної сили рішенням суду про підтвердження факту існування боргу, настання події виплати такого боргу суб`єктом владних повноважень та вчинення суб`єктом владних повноважень управлінського волевиявлення з приводу відмови у призначенні, обчисленні, нарахуванні, виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні) містить одночасно ознаки подання безпідставного позову; подання позову за відсутності предмета спору; подання позову у спорі, який має очевидно штучний характер.

Тому суд не знаходить іншого тлумачення цієї події, окрім як зловживання процесуальними правами.

Згідно з ч.3 ст.45 КАС України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-9, 45, 160, 161, п.1 ч.4 ст.169, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суд

ухвалив:

1. Позов повернути заявникові.

2. Роз`яснити, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду.

3. Ухвалу направити заявникові.

4. Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.

Суддя А.В. Сліденко