Рішення

від 14.08.2024 по справі 620/9144/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2024 року м. Чернігів Справа № 620/9144/24

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Чернігівській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до ГУ ДПС у Чернігівській області, у якому просить: визнати неправомірними та скасувати:

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685720-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 37306,46 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685719-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 10629,54 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685722-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 28679,36 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685718-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 53119,62 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685707-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 13919,25 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685721-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 18070,27 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685702-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 4632,46 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685704-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 54182,24 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685706-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 18931,03 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685700-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 1673,95 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685701-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 5281,27 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685687-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 20067,75 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685717-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 15909,20 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685705-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 34360,00 грн, податкового зобов`язання

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685723-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 1682,12 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685708-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 16737,34 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685711-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 51502,08 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685713-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 41955,49 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685714-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 1225,41 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685709-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 5271,64 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685712-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 1940,29 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685710-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 4091,34 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685703-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 874,64 грн, податкового зобов`язання;

податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 року № 685715-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 919,96 грн, податкового зобов`язання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у нього відповідно до п.п. 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України не було обов`язку на подання податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), які розташовані на території Ріпкинської селищної ради. У зв`язку з викладеним оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області є протиправними та таким, що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.

У відзиві відповідач заперечує проти заявлених позовних вимог та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області є законними та такими, що винесено в межах чинного законодавства України, а тому не підлягають скасуванню.

Позивач подав відповідь на відзив, у якому заперечував щодо доводів відповідача та просив задовольнити позовні вимоги, посилаючись на аналогічні обставини, викладені у позові.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Матеріалами справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Чернігівській області було винесено податкові повідомлення-рішення, відповідно до яких нараховано орендну плату з фізичних осіб, а саме: податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685720-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 37306,46 грн податкового зобов`язання (а.с.11); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685719-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 10629,54 грн податкового зобов`язання (а.с.12) податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685722-2410-2517UA74100330000029082 про нарахування 28679,36 грн, податкового зобов`язання (а.с.13); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685718-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 53119,62 грн, податкового зобов`язання (а.с.14);податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685707-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 13919,25 грн податкового зобов`язання (а.с.15); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685721-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 18070,27 грн податкового зобов`язання (а.с.16); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685702-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 4632,46 грн податкового зобов`язання (а.с.17); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685704-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 54182,24 грн податкового зобов`язання (а.с.18); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685706-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 18931,03 грн податкового зобов`язання (а.с.19);податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685700-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 1673,95 грн податкового зобов`язання (а.с.20); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685701-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 5281,27 грн податкового зобов`язання (а.с.21); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685687-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 20067,75 грн податкового зобов`язання (а.с.22); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685717-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 15909,20 грн податкового зобов`язання (а.с.23); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685705-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 34360,00 грн податкового зобов`язання (а.с.24); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685723-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 1682,12 грн податкового зобов`язання (а.с.25); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685708-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 16737,34 грн податкового зобов`язання (а.с.26); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685711-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 51502,08 грн податкового зобов`язання (а.с.27); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685713-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 41955,49 грн податкового зобов`язання (а.с.28); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685714-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 1225,41 грн податкового зобов`язання (а.с.29); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685709-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 5271,64 грн податкового зобов`язання (а.с.30); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685712-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 1940,29 грн податкового зобов`язання (а.с.31); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685710-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 4091,34 грн податкового зобов`язання (а.с.32); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685703-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 874,64 грн податкового зобов`язання (а.с.33); податкове повідомлення-рішення від 29.12.2023 № 685715-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 919,96 грн податкового зобов`язання (а.с.34).

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимогами частин першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційна, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України).

Орендна плата землі державної та комунальної власності - це плата за землю у складі податку на майно і зараховується до місцевого бюджету (стаття 10, 14, 269 ПК України).

Відповідно до пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України - земельний податок обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі податок для цілей розділу XII цього Кодексу назва розділу XII «податок на майно» із змінами, внесеними згідно із Законом №71-VIII від 28.12.2014);

Відповідно до пп.14.1.73. п.14.1 ст.14 ПК України - землекористувачі юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пп.269.1.1 і 269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України - платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Перелік платників податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку регулюються статтями 269-289 ПК України.

Відповідно до п.286.2 ст.286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до пункту 284.2 статті 284 Податкового кодексу України, якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.

Статтею 285 Податкового кодексу України установлено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв`язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до пункту 286.5 статті 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

Відповідно до пункту 287.5 статті 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Згідно із статтею 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На час розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Верховною Радою України 15.03.2022 прийнятий Закон України №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту: «Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

Таким чином, відповідно до змін, внесених до Податкового кодексу України, не підлягала нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності): 1) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та: розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації; 2) за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями, як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», 22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України був прийнятий наказом № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, у якому зазначено, зокрема, що з 24.02.2022 по 03.04.2022 вся територія Чернігівської області відносилась до території активних бойових дій.

Крім того, відповідно до вказаного Переліку територія Ріпкинська селищна територіальна громада (Код UA74100330000029082) віднесена до території, на якій велися бойові дії - територія активних бойових дій з 24.02.2022 по 31.03.2022. Отже, на території Ріпкинської селищної територіальної громади велися бойові дії.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, ОСОБА_1 на території Ріпкинської селищної територіальної громади (UA74100330000029082) (Чернігівської області) має у користуванні земельні ділянки, у зв`язку з чим і виникли спірні відносини та винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Суд зазначає, що факт ведення з 24.02.2022 на території міста Чернігова та Чернігівської області бойових дій є загальновідомим та підтверджується відповідним затвердженим переліком територій, що надавало позивачам право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до акту обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення на території Задеріївського старостинського округу від 29.03.2024, складеного відповідно до розпорядження Ріпкинського селищного голови Гаруса С.В. № 242-р від 30.11.2023, комісією у складі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у присутності орендаря ОСОБА_1 проведено обстеження 18 земельних ділянок загальною площею 897,3399 га, які знаходяться в оренді з 2012 року у ОСОБА_1 Обстеження проведено з виїздом на місце, де розташовані вказані земельні ділянки.

Згідно вказану вище акту встановлено, що у ході обстеження ділянок було встановлено, що земельні ділянки з кадастровими номерами: 7424482000:04:001:0008-61,5600 га та 7424482400:04:001:0011 - 114,2200 розташовані біля автошляху М-01 Чернігів-Гомель, за селищем Ріпки. Польові дороги, які ведуть до вказаних земельних ділянок, перекопані, облаштовані бліндажі і завалено деревами та встановлено попереджувальні знаки (обережно міни). Земельні ділянки не оброблялися. Земельні ділянки з кадастровими номерами: 7424482400:05:001:0018 - 126,6680 га; 7424482400:05:001:0019 - 95,6000 га; 7424482400:05:001:0020 - 57,2300 га; 7424482400:05:001:0021 - 46,0350 га; 7424482400:05:001:0022 - 29,7500 га; 7424482400:05:001:0023 - 46,7500 га; 7424482400:05:001:0024 - 82,5000 га; 7424482400:05:001:0025 - 61,0200 га; 7424482400:05:001:0026 - 5,1200 га; 7424482400:05:001:0027 - 30,0399 га; розташовані поблизу траси Ріпки-Задеріївка, заїзд до яких можливий з 12 та 15 дорожніх знаків, зазначеної дороги. Але заїзд на вказані лісові дороги знаходиться під інженерно-військовими спорудами (протитанковий рів, завали дерев та попереджувальні знаки «обережно міни»), У зв`язку з цим, проїзд до вказаних ділянок неможливий. Земельна ділянка з кадастровим номером 7424483000:06:001:0014 - 13,6400 га знаходиться біля села Суслівка, що межує з державним кордоном України. Заїзд до даної ділянки проходить через польові дороги, на яких встановлено попереджувальні знаки «обережно міни». Земельні ділянки з кадастровими номерами: 7424483000:08:001:0165 - 38,8000 га та 7424483000:001:0166 - 49,9000 га; розташовані біля села Задеріївка, заїзд до вказаних ділянок вільний, інженерно-військові споруди відсутні. Земельні ділянки з кадастровими номерами: 7424482400:05:001:0015 - 9,1500 га; 7424482400:05:001:0016 - 14,1000 га; 7424482400:05:001:0017 - 5,2570 га; розташовані біля села Грабів, заїзд до вказаних ділянок вільний, інженерно-військові споруди відсутні та немає попереджувальних знаків «обережно міни», тож можливе безпечне використання даних ділянок (а.с.9-10).

Разом з тим, 11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України №3050-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно», який набрав чинності 06.05.2023, котрим підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено в наступній редакції:

«69.14. За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території».

Враховуючи наведене, ГУДПС у Чернігівській області зазначає, що згідно змін, внесених вказаним Законом, позивачі не мали пільги щодо сплати орендної плати в 2023 році.

Однак, суд наголошує, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

У рішенні по справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09 лютого 1999 року №1-рп/1999, Конституційний Суд України дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Тобто, відповідно до Закону України від 15.03.2022 №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» позивачі мали пільгу щодо сплати орендної плати за земельну ділянку, яка розташована в зоні бойових дій, та, в тому числі у спірний період (січень-травень 2023 року), діяли згідно чинних норм Податкового кодексу України (з урахуванням положень статті 284 Податково кодексу України).

При цьому, 11.04.2023 Верховною Радою України прийнято Закон України №3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (набрав чинності 06.05.2023), яким скасовано пільгу по сплаті орендної плати щодо територій, які віднесені до можливих бойових дій.

Тобто, податкове зобов`язання визначено за період, у якому не були чинними положення Закону №3050-ІХ, що суперечить нормам статті 58 Конституції України.

Суд зазначає, що у даному випадку застосування відповідачем положень Закону №3050-ІХ не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій (постанова Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 826/3694/16).

Крім того, суд зазначає, що положення Податкового кодексу України, застосовані податковим органом при нарахуванні позивачу податкових зобов`язань, не можуть застосовуватись до подій (правовідносин), що здійснені до набрання ними чинності, адже закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі відповідно положень статті 58 Конституції України.

У постанові від 03.07.2019 у справі №911/1521/18 Верховний Суд вказав, що відповідно до вимог принципу правової визначеності, правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки.

У постанові від 29.08.2018 у справі №492/446/15-а Велика Палата Верховного Суду врахувала правовий висновок ЄСПЛ, сформований у рішенні у справі «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06, п. 50-56), де суд визначив концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні; відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону»; у разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов`язків осіб, національні органи зобов`язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У цьому контексті варто відмітити, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17.07.1997 №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Так, у рішеннях від 09.11.1999 у справі «Шпачек проти Чеської Республіки», від 05.01.2000 у справі «Беєлер проти Італії», від 07.07.2011 у справі «Сєрков проти України» ЄСПЛ зазначив, що ведучи мову про «закон», стаття 1 Першого протоколу до Конвенції посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях Конвенції та вимагає, перш за все, щоб заходи мали підстави в національному законодавстві, і відсилає до якості такого законодавства, вимагаючи, щоб воно було доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним у застосуванні.

Крім того, у рішенні від 11.04.2013 у справі «Вєренцов проти України» ЄСПЛ зазначив, що будь-які обмеження, які накладаються, мають базуватися на положеннях основного законодавства. Саме законодавство має бути сформульованим з достатньою чіткістю, щоб надати особі можливість визначити, чи буде її поведінка суперечити закону, та якими можуть бути вірогідні наслідки порушень. Передбачення у національному законодавстві чітких визначень є істотною умовою для того, щоб закон залишався нескладним для розуміння та застосування, а також для запобігання спробам регулювати діяльність, яка не підлягає регулюванню.

У рішенні від 20.10.2011 у справі «Рисовський проти України» ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

При цьому, у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

У рішенні від 10.04.2008 у справі «Вассерман проти Росії» ЄСПЛ також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Навіть якщо якийсь окремий засіб юридичного захисту сам по собі не задовольняє вимоги статті 13, задоволення її вимог може забезпечуватися за допомогою сукупності засобів юридичного захисту, передбачених національним законодавством.

Так, принцип верховенства права вимагає дотримання вимог «якості» закону, яким передбачається втручання у права особи, основоположні свободи. Так, у рішенні від 10.12.2009 у справі «Михайлюк та Петров проти України» (Mikhaylyuk and Petrov v. Ukraine, заява № 11932/02) зазначено, що Суд нагадує, що вираз «згідно із законом» насамперед вимагає, щоб оскаржуване втручання мало певну підставу в національному законодавстві; він також стосується якості відповідного законодавства і вимагає, щоб воно було доступне відповідній особі, яка, крім того, повинна передбачати його наслідки для себе, а також це законодавство повинно відповідати принципу верховенства права (рішення у справі «Полторацький проти України» (Poltoratskiy v. Ukraine) від 29.04.2003, заява № 38812/97, п. 155).

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Чернігівській області про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685720-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 37306,46 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685719-2410-2517- UA74100330000029082 про нарахування 10629,54 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685722-2410-2517UA74100330000029082 про нарахування 28679,36 грн, податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685718-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 53119,62 грн, податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685707-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 13919,25 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685721-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 18070,27 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685702-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 4632,46 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685704-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 54182,24 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685706-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 18931,03 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685700-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 1673,95 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685701-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 5281,27 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685687-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 20067,75 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685717-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 15909,20 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685705-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 34360,00 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685723-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 1682,12 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685708-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 16737,34 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685711-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 51502,08 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685713-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 41955,49 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685714-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 1225,41 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685709-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 5271,64 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685712-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 1940,29 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685710-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 4091,34 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685703-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 874,64 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 29.12.2023 № 685715-2410-2517-UA74100330000029082 про нарахування 919,96 грн податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Головне управління ДПС у Чернігівській області вул.Реміснича, 11, Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124.

Повний текст рішення виготовлено 14 серпня 2024 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА