Постанова

від 14.08.2024 по справі 520/1407/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 р. Справа № 520/1407/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Курило Л.В.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІБА АНЛІМІТЕД» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024, головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 13.03.24 по справі № 520/1407/24

за позовом Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІБА АНЛІМІТЕД»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД КІБА АНЛІМІТЕД" (далі також - позивач, АТ "ЗНВКІФ "КІБА АНЛІМІТЕД") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Харківській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС України у Харківській області), в якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 06.10.2023 за № 2850 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД КІБА АНЛІМІТЕД (індивідуальний податковий номер 439198626550);

- зобов`язати Головне управління ДПС у Харківській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, поновити реєстрацію платника податку на додану вартість АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД КІБА АНЛІМІТЕД (індивідуальний податковий номер 439198626550), шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 06.10.2023 до Реєстру платників податку на додану вартість та відновити анульовані податкові показників системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

В обґрунтування позову зазначив про протиправність рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача, а також податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, які були наявні до прийняття оскаржуваного рішення, оскільки у серпні 2023 року позивач здійснював господарські операції.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 06.10.2023 за № 2850 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД КІБА АНЛІМІТЕД (індивідуальний податковий номер 439198626550).

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Акціонерного товариство ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД КІБА АНЛІМІТЕД сплачений судовий збір в сумі 3023,00 (три тисячі двадцять три гривні) та витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн. (дві тисячі гривень).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати оскаржуване рішення в цій частині, та прийняти постанову про задоволення позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позовна вимога про поновлення реєстрації платника податку на додану вартість, шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 06.10.2023 до Реєстру платників податку на додану вартість та відновлення анульованих податкових показників системи електронного адміністрування податку заявлялась саме до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України. Вказує, що відповідно до п. 7 Положення про Державну податкову службу України, ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи. ДПС та її територіальні органи є контролюючими органами (податковими органами, органами стягнення). Згідно з п. 1 Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, ГУ ДПС у Харківській області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України. ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Харківської області. Враховуючи, що ГУ ДПС у Харківській області є структурним, відокремленим, територіальним підрозділом ДПС України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, адже спосіб захисту порушених прав позивача має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність ГУ ДПС у Харківській області, оскільки стосується дій відповідача, які він має вчинити в межах своїх повноважень для виконання рішення суду.

Також зазначає, що судом першої інстанції, враховуючи висновок про право звернення до належного відповідача Державної податкової служби України, не було застосовано положення ст. 48 КАС України щодо заміни первісного відповідача належним відповідачем на його думку.

Відповідач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку у відповідача та з 01.04.2024 був зареєстрований як платник податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 439198626550.

06.10.2023 Головним управлінням ДПС у Харківській області прийнято рішення №2850 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТ "ЗНВКІФ "КІБА АНЛІМІТЕД".

Вказане рішення прийнято з посиланням на п.п. г п. 184.1 ст. 184 ПК України. Підставою для прийняття рішення зазначено не подання протягом 12 місяців платником податків контролюючому органу декларації з податку на додану вартість, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Про зазначене рішення контролюючого органу від 06.10.2023 та його зміст, позивачу стало відомо 21.12.2023, після отримання листа ГУ ДПС у Харківській області від 21.12.2023 № 64167/6/20-40-12-01-09 про надання інформації на адвокатський запит від 20.12.2023.

Позивач, не погоджуючись з рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем за звітний період здійснювались операції як придбання послуг та товарів, так і з реалізації товарів, тобто платником податків здійснювалась господарська діяльність у період, в якому податковим органом, який саме і здійснює моніторинг платників ПДВ включених до Реєстру, встановлено відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, відтак рішення податкового органу прийнято без врахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття.

Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог, суд дійшов висновку, що повноваження щодо поновлення в Реєстрі платників податку на додану вартість запису про реєстрацію платником податку на додану вартість належать виключно Державній податковій службі України.

Враховуючи оскарження позивачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині відмовлених у задоволенні позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України (далі ПК України).

Згідно з п. 1.1 ст. 1 ПК України відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Відповідно до п. 180.1 ст. 180 ПК України для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є: 1) будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу; 2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку; 3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також: особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством; особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб`єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу; 4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи; 5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов`язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном. Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів. Норми цього підпункту не поширюються на управителів майна, які здійснюють управління активами інснання бойових завдань з вогневого ураження повітряних цілей".

Вимоги щодо реєстрації осіб як платників податку на додану вартість визначені п.п. 181.1, 181.2 ст. 180 ПК України, зокрема: у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи. Якщо особи, не зареєстровані як платники податку, ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законом, такі особи сплачують податок під час митного оформлення товарів без реєстрації як платники такого податку.

Згідно з п. 182.1 ст. 180 ПК України, якщо особа, яка відповідно до пункту 181.1 статті 181 цього Кодексу не є платником податку у зв`язку з тим, що обсяги оподатковуваних операцій відсутні або є меншими від встановленої зазначеною статтею суми, вважає за доцільне добровільно зареєструватися як платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Порядок реєстрації платників податку на додану вартість передбачений ст. 183 Податкового кодексу України.

Реєстрація платника податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (п.п. "г" п. 184.1 ст. 184 ПК України).

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1130 від 14.11.2014 (далі - Положення № 1130), яке розроблене відповідно до розділів, Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Відповідно до підпункту "г" п. 5.1 Положення № 1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених пунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно із п. 5.2 Положення № 1130 анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Пунктом 200-1.1 ст. 200-1 ПК України унормовано, що система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Згідно з положеннями цих норм, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, еНакл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України передбачено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Колегія суддів враховує, що підставою звернення до суду стало прийняття ГУ ДПС у Харківській області рішення про анулювання реєстрації платника податків ПДВ, у зв`язку з чим для позивача настали негативні наслідки, у тому числі щодо анулювання податкових показників в розмірі 10761129 грн. в СЕА ПДВ.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569 (далі - Порядок №569).

Пунктами 3 та 5 Порядку №569 визначено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.

Електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Згідно з пунктом 13 Порядку №569, ДПС автоматично обчислює суму податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Відповідно до пунктів 2.3, 2.4, 2.5 Положення №1130 формування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова служба України. Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних. З кола обов`язків щодо ведення Реєстру Державна податкова служба України здійснює: розробку організаційних та методологічних принципів ведення Реєстру; організацію реєстрації платників ПДВ; присвоєння платникам ПДВ індивідуальних податкових номерів; розробку технології та програмно-технічних засобів ведення Реєстру; виконання функцій адміністратора бази даних Реєстру (накопичення, аналіз даних, контроль за достовірністю та актуалізацією даних, їх зберіганням, захистом, контроль за правом доступу тощо); автоматизоване ведення бази Реєстру; розробку нормативних документів на створення, ведення та користування даними Реєстру; оприлюднення даних з Реєстру; формування і надання довідок з Реєстру; розгляд скарг, поданих в адміністративному порядку відповідно до статей 55, 56 розділу II Кодексу, або звернень про перегляд рішень контролюючих органів з питань реєстрації, анулювання реєстрації, перереєстрації платників податку або про внесення записів чи змін до Реєстру. Контролюючі органи, які є територіальними органами Державної податкової служби України, забезпечують організацію роботи з реєстрації та обліку платників ПДВ, що перебувають на їх території.

Відповідно до пункту 5.10 Положення №1130 підставою для внесення до реєстру платників ПДВ змін щодо скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що відбулося за самостійним рішенням контролюючого органу є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

За змістом пунктів 2.3 - 2.4 Положення №1130 формування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова служба України, зокрема, розгляд звернень про внесення записів чи змін до Реєстру.

При цьому, пункт 2.6 Положення №1130 визначено, що контролюючі органи в областях та місті Києві, міжрегіональні територіальні органи здійснюють, зокрема, підготовку та обробку документів щодо відміни анулювання реєстрації.

Відтак, у разі скасування анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за рішенням суду, контролюючі органи в областях та місті Києві, міжрегіональні територіальні органи здійснюють підготовку та обробку документів щодо скасування анулювання реєстрації та направляють їх до Державної податкової служби України для внесення змін до Реєстру.

Отже, виключно Державній податковій службі України належать повноваження щодо поновлення в Реєстрі платників податку на додану вартість запису про реєстрацію платником податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного вище, за позовними вимогами в частині поновлення реєстрації платника податку на додану вартість позивача, шляхом внесення запису про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 06.10.2023 до Реєстру платників податку на додану вартість та відновлення анульованих податкових показників системи електронного адміністрування податку на додану вартість повинна відповідати Державна податкова служба України.

Так, АТ "ЗНВКІФ "КІБА АНЛІМІТЕД" при зверненні до суду першої інстанції з позовною заявою визначено відповідача Головне управління ДПС у Харківській області.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).

Відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні адміністративного позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави (ч. 4 ст. 48 КАС України).

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. При цьому, обов`язком суду першої інстанції є встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності.

Колегія суддів зазначає, що позивач не завжди спроможний правильно визначити відповідача. Звертаючись до суду з адміністративним позовом, позивач зазначає відповідачем особу, яка, на його думку, повинна відповідати за позовом, проте під час розгляду справи він може заявити клопотання про заміну неналежного відповідача належним. Заміна відповідача може відбутися за клопотанням не лише позивача, а й будь-якої іншої особи, яка бере участь у справі, у тому числі й за клопотанням самого відповідача, або навіть за ініціативою суду.

Особа, яка залучається до участі у справі у процесуальному статусі відповідача має процесуальні права та процесуальні обов`язки, визначені КАС України.

За правилами ч. 7 ст. 48 КАС України заміна відповідача допускається лише до ухвалення рішення судом першої інстанції, а суд апеляційної інстанції позбавлений процесуального права здійснювати заміну неналежної сторони по справі або залучати до участі у справі другого відповідача.

Зокрема, залучення такої особи на стадії апеляційного розгляду справи позбавило би залученого відповідача можливості користуватися своїми процесуальними правами, гарантованими КАС України в суді першої інстанції, що є порушенням принципу рівності сторін.

Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права зокрема була висловлена Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 2040/5355/18.

З огляду на зазначене належним відповідачем по справі в оскаржуваній частині позовних вимог має бути Державна податкова служба України, проте остання не була визначена ні позивачем, як відповідач по цій справі, ні залучена судом першої інстанції до участі співвідповідачем.

Крім того, колегія суддів зауважує, що позовні вимоги заявляє позивач, водночас адміністративний суд може, якщо вважатиме за потрібне, застосувати інший, аніж той, який зазначив позивач, спосіб захисту його прав та інтересів, який не суперечитиме закону і забезпечуватиме їхній ефективний захист. Вибір/застосування способу захисту порушених прав та інтересів детермінується через призму суті порушеного (суб`єктивного) права в рамках правовідносин, з яких виник спір.

Тож результативним обраний спосіб захисту порушеного права (у контексті цього спору) буде тоді, коли існуватиме взаємозв`язок між порушенням (суб`єктивного права особи) та (дозволеним, прийнятним) способом його захисту, водночас останній сприятиме вичерпному його поновленню. Однією з умов для досягнення такого результату є визначення належного відповідача/відповідачів за позовом, адже від цього значною мірою теж залежить та ж таки ефективність захисту порушеного права (втілена у процедурі виконання судового рішення).

З огляду на викладене, враховуючи предмет даного позову, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи спір в частині позовних вимог про поновлення реєстрації платника податку на додану вартість позивача не з`ясував належність відповідача у справі та не вирішив питання про залучення до участі у справі належного відповідача чи співвідповідача.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що суд першої інстанції запропонував позивачу здійснити заміну неналежного відповідача на належного або залучити до участі у справі другого відповідача.

З аналізу статті 48 КАС України вбачається, що заміна первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем належить до повноважень суду першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.

Таким чином, в силу наведених вище приписів процесуального законодавства суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в порядку апеляційного провадження позбавлений можливості в межах наданих йому КАС України процесуальних повноважень виправити вказаний процесуальний недолік суду першої інстанції та здійснити заміну первинного відповідача належним відповідачем.

Так само в силу приписів статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями направляти справу на новий розгляд, у разі виявлення порушень норм процесуального права.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 28.11.2019 у справі №826/12172/18.

Згідно з ч. 5 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Таким чином, відповідно до викладеного вище у суду апеляційної інстанції відсутні, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, повноваження виправити процесуальний недолік суду першої інстанції щодо не залучення до участі в цій справі належного відповідача.

Колегія суддів зауважує, що відмова у задоволенні адміністративного позову, заявленого до неналежного відповідача, враховуючи неможливість його заміни на стадії перегляду судового рішення в апеляційному порядку, не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з тим самим позовом, проте, вже до належного відповідача.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 - без змін.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ЗАКРИТИЙ НЕДИВЕРСИФІКОВАНИЙ ВЕНЧУРНИЙ КОРПОРАТИВНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ ФОНД «КІБА АНЛІМІТЕД» залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2024 по справі №520/1407/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді Л.В. Мельнікова А.О. Бегунц