Постанова

від 13.08.2024 по справі 580/1/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1/24 Прізвище судді (суддів) першої інстанції Тимошенко В.П.,

Суддя-доповідач Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Кобаля М.І.,

суддів Карпушової О.В., Маринчак Н.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрейн Транс» до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрейн Транс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Агрейн Транс») звернулося до суду з адміністративним позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту - відповідачі) в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу №031885 від 14.11.2023.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року значений позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Державна служба України з безпеки на транспорті подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю, а постанову про накладення адміністративно-господарського штрафу №031885 від 14.11.2023 залишити в силі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.

Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.

В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов`язкова.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Частиною 1 ст. 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, за результатами здійснення 03.10.2023 старшими державними інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Житомирській області Потапчуком Д.В. та Гуріним К.С. рейдової перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було виявлено, що о 13 год. 50 хв. на а/д М-21 «Виступовичі-Житомир-Могилів-Подільський» 156 км ТОВ «АГРЕЙН ТРАНС», за допомогою водія ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом марки Sсапіа д.н. НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу.

Під час перевірки, посадовими особами відповідача виявлено порушення, а саме: здійснення внутрішні вантажних перевезень, згідно ТТН №01000774 від 03.10.2023 вантаж-кукурудза, транспортним засобом обладнаним діючим, повіреним цифровим контролюючим пристроєм тахографом за відсутності документів, визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У тому числі порушення, відповідальність за які передбачена абз. 3 ч. 1 статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» - перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки щоденного реєстраційного листка режимів праці та відпочинку водія, а саме: роздруківки даних роботи та відпочинку водія ОСОБА_2 на паперовому носії, у період з 01.10.2023р. 22 год. 04. хв. по 02.10.2023р. 14 год. 22 хв., з 02.10.2023 р.18 год.44 хв. по 02.10.2023 р.20 год. 56 хв., чим порушено вимоги п.3.3 наказу МТЗУ М385 від 24.06.2010, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №006728 від 03.10.2023. Акт рейдової перевірки складався на місці перевірки в присутності водія ОСОБА_2 .

Водій з актом ознайомився, про що свідчить його підпис. У спростування виявленого в ході рейдової перевірки порушення, водієм будь-яких заперечень щодо суті порушення надано не було.

Дана перевірка проводилась на підставі направлення на перевірку № 000181 від 02.10.2023 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок.

Листом № 81273/41/24-23 від 20.10.2023 позивачу направлено повідомлення про розгляд справи на 14.11.2023 (з 09-30 год, до 12.00 год.).

ТОВ «Агрейн Транс» на адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області направило письмові пояснення.

14.11.2023 Державною службою України з безпеки на транспорті винесено постанову №031885 про застосування адміністративно-господарського штрафу до ТОВ «Агрейн Транс», передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», в сумі 17000,00 грн. (далі по тексту - оскаржувана постанова).

Вважаючи оскаржувану постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосування відповідачем абзацу 3 частини 1 ст. 60 Закону № 2344-III до позивача, за обставинами цієї справи, не відповідає складу виявленого порушення, а тому постанова про накладення адміністративно-господарського штрафу №031885 від 14.11.2023 є протиправною та підлягає скасуванню.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІІІ «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту - Закон)(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до положень статті 48 Закону автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення вантажних перевезень не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Відповідно до статті 18 Закону з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані:

- організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України;

- здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху;

- забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці;

- здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням;

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до частини сьомої статті 6 Закону центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед іншого, державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі по тексту - Положення №103) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пунктів 2, 19 пункту 5 Положення №103 Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Згідно із пунктом 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частиною 14 статті 6 Закону установлено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пункту 6.1 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340 (далі по тексту - Положення №340), автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Так, відповідно до акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 03.10.2023 року № 006728 зафіксоване порушення - перевезення вантажу за відсутності на момент перевірки документів, визначених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачається, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі по тексту - Інструкція).

У п. 3.3 Розділу III Інструкції №385, зазначено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;

- у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);

- у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Отже, пунктом 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зобов`язаний при собі мати: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа, у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Вказаний нормативно-правовий акт покладає обов`язок на водія щодо наявності при ньому картки водія чи роздруківки даних роботи тахографа, тобто один з цих двох документів.

Отже, відповідно до зазначених правових приписів Інструкції № 385 законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу, обладнаного цифровим тахографом, мати при собі картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа.

Наведені норми зобов`язують водія транспортного засобу обладнаного цифровим тахографом мати однин з передбачених Інструкцією №385 документів: або картку водія або роздруківку даних роботи тахографа.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, у даному випадку, картка водія, яка була пред`явлена водієм ТОВ «Агрейн Транс» - ОСОБА_2 посадовим особам відповідача, під час перевірки, була належним документом для обліку робочого часу та часу відпочинку водія, що передбачено п. 3.3 Розділу III Інструкції №385.

Таким чином, у водія ОСОБА_2 , який здійснював перевезення вантажу була належним чином оформлена картка водія, а тому він не зобов`язаний був мати роздруківку даних цифрового тахографа, оскільки такий документ є альтернативним до картки водія.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до вищезазначених норм чинного законодавства та обставин справи, Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Черкаській області не доведено належними доказами факт вчинення ТОВ «Агрейн Транс» порушення, за яке передбачена відповідальність абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідно, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №031885 від 14.11.2023 є протиправною та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

Щодо доводів апелянта про те, що суд першої інстанції не надав оцінки твердженням представника позивача, що 01.10.2023 року та 02.10.2023 року ТОВ «Агрейн Транс» не здійснювалась господарська діяльність, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що встановлення даних обставин не матиме вирішальне значення під час вирішення спірного питання, зокрема правомірність оскаржуваної постанови, оскільки в даному випадку, відповідачем застосовано до позивача відповідальність за порушення абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», натомість відповідальність за порушення режимів праці та відпочинку водіями транспортним засобів, передбачена абз.8 ч. 1 ст. 60 Закону № 2344-III.

Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції для висновку, що оскаржувана постанова Державної служби України з безпеки на транспорті про накладення адміністративно-господарського штрафу №031885 від 14.11.2023 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції доходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв`язку з цим, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Так, згідно ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності.

Керуючись ст.ст. 242, 257, 260, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 25 березня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.І. Кобаль

Судді: О.В. Карпушова

Н.Є. Маринчак

Повний текст виготовлено 13.08.2024 року