Ухвала

від 14.08.2024 по справі 320/43420/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/43420/23

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

14 серпня 2024 року м. Київ

Суддя-доповідач Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьмишина О.М., перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НПО СЗХНО» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 травня 2024 року зазначений адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у м. Києві подав апеляційну скаргу в якій останній просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Перевіривши апеляційну скаргу, суддя-доповідач дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), з наступних підстав.

Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

При цьому, у пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, судовий збір за подання позову до адміністративного суду складає 2684,00 грн, а, отже, розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 2684*150%*0,8= 3220,80 грн.

Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було, відтак, апелянту необхідно усунути вказаний недолік, надавши докази сплати судового збору.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи вбачається, що рішення суду першої інстанції прийняте 30.05.2024, а з апеляційною скаргою відповідач звернувся до суду 12.08.2024.

З наведеного вбачається пропущення апелянтом строків звернення до суду із апеляційною скаргою.

У своїй апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження та зазначає про те, що у зв`язку із загрозою ракетного обстрілу російської федерації та довготривалими сигналами повітряної тривоги на території України, звільнення працівників, велике навантаження на новопризначених працівників, апелянт вживає всіх необхідних заходів для своєчасного оскарження судових рішень, прийнятих не на користь держави.

Згідно з ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено права та обов`язки учасників справи.

Наведеними положеннями Кодексу адміністративного судочинства України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

Таким чином, скаржник, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному/касаційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

Маючи намір добросовісної реалізації належного права на апеляційний перегляд справи, сторона повинна забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.

А тому, неналежна організація процесу із оскарження судових рішень з боку відповідальних осіб та виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Обставини, на які посилається скаржник є суб`єктивними та пов`язані виключно з неналежною організацією роботи скаржника.

З огляду на викладене, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не підлягає задоволенню.

Таким чином, апелянту слід подати до суду мотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення разом із зазначенням поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням апелянту десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом подання мотивованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення та шляхом сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 295, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві залишити без руху.

Встановити апелянту десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина