УХВАЛА
14 серпня 2024 року
м. Київ
справа №340/7761/23
адміністративне провадження №К/990/30150/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі №340/7761/23 за позовом Фермерського господарства «Полудень» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
установив:
Фермерське господарство «Полудень» звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2024 року зазначену апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС України.
25 березня 2024 року відповідач вдруге подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 січня 2024 року залишено без руху, встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали шляхом надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску; належним чином оформлений документ про сплату судового збору в належному розмірі за належними реквізитами.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги; у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України.
Не погодившись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
1. Підстави касаційного оскарження
Частиною 3 статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Верховний Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Контролюючим органом не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права Шостим апеляційним адміністративного суду, що призвело до ухвалення незаконного, на думку скаржника, судового рішення.
Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області не викладено підстави касаційного оскарження ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.
Скаржником не спростовано правильність застосування судом апеляційної інстанції пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, відповідно до якого суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною першою статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями.
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
2. Сплата судового збору
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
В порушення зазначених вимог документ про сплату судового збору скаржником до касаційної скарги не додано.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 - 3 028 грн.
Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд» скаржник має надати докази сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн (3 028 грн х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Символ звітності банку - 207
Призначення платежу - *;101;
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення недоліків, шляхом надання до суду:
- уточненої касаційної скарги, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом;
- належним чином оформленого документа про сплату судового збору
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2024 року у справі №340/7761/23 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
У разі невиконання вимог цієї ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді І. В. Дашутін
М. М. Яковенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2024 |
Оприлюднено | 15.08.2024 |
Номер документу | 121009395 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них зупинення реєстрації податкових накладних |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Шишов О.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні