Рішення

від 07.08.2024 по справі 691/681/24

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/681/24

провадження № 2/691/401/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2024 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі:

головуючого судді Савенко О.М.

за участю секретаря судових засідань Шмунь Н.В.

сторони судового провадження:

позивач ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник третьої особи, яка не заявляє

самостійних вимог щодо предмета спору

Служби у справах дітей Виконавчого комітету

Городищенської міської ради Кравченко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Виконавчого комітету Городищенської міської ради, Служби у справах дітей Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина,-

встановив :

ОСОБА_1 звернувся в Городищенський районний суд Черкаської області з позовною заявою до ОСОБА_3 за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Виконавчого комітету Городищенської міської ради, Служби у справах дітей Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12 січня 2008 року уклав шлюб з ОСОБА_3 , який був зареєстрований у виконавчому комітеті Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області, актовий запис №01. Від шлюбу мають дитину, неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Сімейне життя в них не склалося, спільне проживання та фактичні шлюбні стосунки між ними були припинені на початку 2015 року. Рішенням Сумського районного суду Сумської області від 12 жовтня 2017 року шлюб між ним та відповідачем розірвано. Рішення суду набрало законної сили 23 жовтня 2017 року і при цьому місце проживання дитини не було визначено. Проте за спільної домовленості, дитина залишилася проживати з матір`ю, оскільки в одному будинку проживали бабуся (мати відповідача) та тітка (сестра відповідача), які здійснювали догляд за їх сином, якому на той час виповнилося вісім років. Після припинення фактичних шлюбних відносин з 2015 року став проживати в місті Городище Черкаської області у своїх батьків. З сином регулярно спілкувався по телефону і забирав до себе на весь період літніх канікул. В кожній телефонній розмові син плакав, просив забрати його до себе, говорив, що не хоче проживати з матір`ю. Після смерті бабусі, матері відповідачки, та після переїзду тітки відповідачки на інше місце проживання, ОСОБА_3 не займалася вихованням сина належним чином. Надовго залишала сина вдома одного, замикаючи в будинку на ключ, він часто був голодний, приводила додому сумнівних гостей, з якими вживала спиртні напої та спілкувалися переважно нецензурними словами. Сестра відповідача ОСОБА_5 попросила приїхати забрати сина від матері до себе, тому що йому дуже погано живеться і що він пропаде там. 01 червня 2018 року він поїхав за сином, забрав його до себе і весь цей час вони з ним проживають удвох, спочатку у будинку його батьків, а потім в будинку придбаному ним згідно договору купівлі-продажу від 21 вересня 2018 року, який розташований у АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується актом обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання від 17 січня 2024 року, витягом з Реєстру територіальної громади від 23 травня 2024 року та витягом з Реєстру територіальної громади від 19 грудня 2023 року, виданого ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .. Син перебуває на його повному утриманні і вихованні, має все необхідне для нормального розвитку, всім забезпечений, відвідує школу. З того часу, як став жити із ним, а саме 01 червня 2018 року відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток їх дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, взагалі не спілкується в будь-якій формі цього значення, зокрема не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини. Не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу та побажань, не створює умов для отримання належної освіти, що в сукупності негативно впливає на його розвиток. Крім того, відповідач, навіть по телефону не завжди вітає сина з днем народження та іншими святами. Так, 12 червня 2024 року у сина був випускний вечір після закінчення дев`ятого класу, але мати його навіть по телефону не привітала, на свято не приїхала. Дзвонить до нього рідко, переважно вночі, перебуваючи в нетверезому стані, вживаючі нецензурні слова, хоча він ніколи не перешкоджав їх спілкуванню. У відповідності до довідки Городищенського закладу загальної середньої освіти 1-111 ступенів №1, виданої директором ОСОБА_6 , він як батько, за період навчання сина з 01 вересня 2018 року по даний час відвідує навчальний заклад, спілкується з класним керівником, на відміну від матері, яка таких дій не вчиняє. Із акту обстеження матеріально-побутових умов сім`ї ОСОБА_3 05 червня 2024 року складеного Службою у справах дітей Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області, відповідачка на момент перевірки була вдома разом зі своїм співмешканцем, в будинку було чутно запах диму сигарет, зазначено про аморальний спосіб її поведінки, помічена на території громади неодноразово в стані алкогольного сп`яніння, на тілі були видні синці, і вказано, що поліцейським офіцером громади неодноразово були складені адміністративні протоколи. Відповідач участі у вихованні сина не приймає, аліменти не сплачує. Вищевказані обставини свідчать про невиконання відповідачем обов`язків закріплених ч.1 ст.3 ст.150 Сімейного Кодексу України, відповідно до якої батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про стан здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності встановленої законом. Зазначені факти, слід оцінювати, як ухилення ОСОБА_3 від виховання матір`ю свого сина, свідомого нехтування нею своїми материнськими обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до виконання своїх батьківських обов`язків. За обставин, що мають місце, прийняв рішення звернутися до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 стосовно їх сина (а.с.1-11).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 20 червня 2024 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву, пред`явлення зустрічного позову, а третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору для надання письмових пояснень.

16 липня 2024 року, ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області підготовче провадження закрите, цивільну справу призначено до судового розгляду по суті. Вирішено питання про залучення до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.73-75).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали, просили позов задоволити в повному обсязі, вказавши, що відповідач не приймає участі у вихованні дитини, не забезпечує належні умови її виховання, проживання, не проявляє жодного інтересу до сина, ухиляється від виконання батьківських обов`язків, та стягнути аліменти на утримання дитини з матері ОСОБА_3 , остільки матеріальної допомоги сину не надає добровільно. Звернули увагу суду, що позивач, будучи особою призовного віку та звертаючись до суду з позовною заявою не переслідує мету ухилення від проходження військової служби, остільки спірні правовідносини виникли ще до введення воєнного стану в Україні, але саме зараз постало до вирішення питання про виховання сина одним із батьків, остільки мати такого обов`язку свідомо не виконує і тому такі дії виключно в інтересах дитини.

Відповідач ОСОБА_3 , повідомлена належним чином про судовий розгляд, шляхом надіслання судових повісток рекомендованими повідомленнями 08 липня 2024 року, 16 липня 2024 року, 23 липня 2024 року, 07 серпня 2024 року, та розміщення оголошень про виклик до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада України» за веб-адресою: https://gd. ck. court. gov. ua. у судові засідання не з`явилася, відзиву на позов не надала, заяв про розгляд справи без її участі не надіслала, як і клопотань про відкладення за наявності поважних причин неприбуття до суду.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області ОСОБА_7 , позовні вимоги підтримала та просила їх задоволити виключно в інтересах дитини, остільки ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків є підтвердженим, сім`я перебуває під увагою служби з огляду на розгляд справи в суді, мала спілкування з неповнолітнім, який пояснив, що не бажає виховуватися матір`ю, яка байдужа до нього. З огляду на те, що батько, позивач, є військовозобов`язаним через дію воєнного стану в Україні, інших осіб, які б займалися вихованням і утриманням неповнолітнього ОСОБА_4 не встановлено.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей виконавчого комітету Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області, інформований належно про виклик до суду, надіслано 08 липня 2024 року ЕП-1559/24-вх письмове клопотання про розгляд справи без участі сторони та зазначено про згоду на розгляд питання та винесення рішення на розсуд суду (а.с.51).

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ІНФОРМАЦІЯ_1 , на виклик до суду надіслав письмове клопотання від 01 серпня 2024 року №4197/24 про розгляд справи без участі особи за наявними в матеріалах справи документами (а.с.102-103).

Неявка відповідача та представників третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не перешкоджає розгляду справи по суті, так як повідомлені вчасно та належним чином, письмово проінформували суд про розгляд цивільної справи без їх участі. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і слухає справу у їх відсутність з повідомленням про прийняті рішення в справі.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, заслухавши учасників справи, враховуючи належне повідомлення відповідача, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, обговоривши питання про участь неповнолітнього ОСОБА_4 у судовому засіданні для надання пояснень та заслухавши його думку, допитавши свідків, дослідивши докази у справі, приходить до висновку про задоволення позовних вимог в силу наступного.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції про права дитини, покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Європейським Судом з прав людини наголошено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54). Вирішення питання позбавлення батьківських прав має ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача, його поведінки; факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (пункт 58).

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно ст. ст. 150, 155 Сімейного Кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, тобто здійснювати батьківські права, які не можуть суперечити інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом, і один із видів відповідальності, передбачений ст. 164 СК України - позбавлення батьківських прав. Пункт 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007р. №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», вказує, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх батьківських обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками - п. 16 вищенаведеної постанови.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 19.05.2009 року, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, що їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини. Відповідно до ст. 12 вищевказаного Закону, виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особа, що їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно ч.2 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки повинні утримувати своїх дітей до досягнення ними віку повноліття.

Статтею 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

На підставі частини 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, частина 1 статті 183 СК України.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні із змісту письмових доказів, згідно свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , актовий запис №17 виданого виконкомом Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 22 липня 2009 року позивач і відповідач є батьками неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.17). Сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який згідно рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 жовтня 2017 року був розірваний (а.с.23). Відповідно до вище вказаного рішення суду, місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 після розірвання шлюбу між батьками не визначалося (а.с.23). Згідно витягу з реєстру Городищенської територіальної громади від 23 травня 2024 року та від 19 грудня 2023 року позивач та дитина ОСОБА_4 зареєстровані в АДРЕСА_1 (а.с.18,19). Позивач має власне житло, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №138693969 від 21 вересня 2018 року, відповідно до якого житловий будинок за вказаною адресою загальною площею 52,6 кв.м. належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 21 вересня 2018 року (а.с.26). Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 17 січня 2024 року ОСОБА_1 та його син ОСОБА_4 проживають разом, дитина має все необхідне для нормального розвитку, всім забезпечена. Мати участі у вихованні дитини не приймає (а.с.21). Як вбачається із довідки від 19 січня 2024 року №11 Городищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 ім. С.С. Гулака-Артемовського Городищенської міської ради Черкаської області, батько неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є учнем 9-Б класу - ОСОБА_1 контактує із навчальним закладом, де навчається син, цікавиться його успішністю, мати ОСОБА_3 участі у вихованні не бере, жодного разу не відвідувала дитину у закладі (а.с.22). З Висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області від 22 липня 2024 року №421/01-02-08, вбачається, що на Комісії з питань захисту прав дитини було розглянуто питання про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 у відношенні неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки мати жодного з покладених законом обов`язків, не виконує, повністю самоусунулася від виховання дитини, не спілкується з нею, не займається її вихованням, не цікавиться станом здоров`я, не надає матеріальної допомоги, на засідання не з`явилася. Виходячи з наведеного, орган опіки та піклування, керуючись ст.164 СК України, враховуючи рішення Комісії з питань захисту прав дитини, вважає доцільним, виключно в інтересах неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , позбавити батьківських прав ОСОБА_3 по причині невиконання нею батьківських обов`язків, як матір`ю (а.с.45-46).

Суд, при прийнятті рішення, вважає за необхідне врахувати, що позбавлення судом особи батьківських прав в значенні пункту 2 статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод становить втручання у її право на повагу до його сімейного життя, яке гарантується пунктом 1 статті 8. Таке втручання не становитиме порушення статті 8 лише у тому разі, якщо воно здійснене «згідно з законом», відповідає одній чи кільком законним цілям, про які йдеться в пункті 2, і до того ж є «необхідним у демократичному суспільстві» для забезпечення цих цілей. Як зауважив Європейський Суд з прав людини, у ряді рішень з цього приводу, визначаючи, чи був такий захід, як позбавлення батьківських прав, «необхідним у демократичному суспільстві» слід проаналізувати, чи може він найкраще задовольняти інтереси дитини та водночас нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага. Оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельно оцінювати низку факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте, необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими, що і зазначено в п.79 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 січня 2008 у справі «Кірнс проти Франції» (заява № 35991/04).

У судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 долею дитини не цікавиться, участі у вихованні не приймає, свої батьківські обов`язки, як мати, не виконує, матеріально дитині не допомагає. Зі сторони відповідача, доказів на спростування наведеного суду позивачем та іншими сторонами у справі не було надано, що підтверджує відсутність інтересу до дитини, небажання займатися її вихованням. Мати вихованням та утриманням дитини тривалий час не займається, повністю самоусунулася, переклавши всі обов`язки по вихованню та утриманню на батька. Такі обставини, посвідчили суду і допитані свідки: ОСОБА_8 , яка є рідною бабусею неповнолітнього ОСОБА_4 і допомагає у його вихованні сину ОСОБА_1 , готує їжу, допомагає купувати одяг, спільно працюють на городі, без будь-якої уваги зі сторони невістки ОСОБА_3 , з якою протягом тривалого часу не має контакту через схильність до вживання алкоголю, незадовільну поведінку. Сину допомагає самостійно, остільки чоловік помер, є пенсіонеркою, має невелику пенсію, якщо ОСОБА_1 буде призваний для проходження служби у ЗСУ то не зможе ні всилу віку 67 років, ні за станом здоров`я, ні матеріально виховувати і утримувати внука, а інших рідних, які б могли займатися таким вихованням у їх родині не має; ОСОБА_9 яка є класним керівником учня 9-Б класу Городищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 ім. С.С. Гулака-Артемовського Городищенської міської ради Черкаської області, неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вихованням і навчанням якого цікавиться лише батько ОСОБА_1 і проявляв такий інтерес покійний дідусь, дитина не підтримує розмов про роль матері у житті, хвалиться успіхами батька, придбаними для потреб його розвитку речами, враховуючи підлітковий вік дитини не слід позбавляти її можливості рости у супроводі батька з огляду на те, що батько є військовозобов`язаним; ОСОБА_10 яка перебуває у родинних відносинах із сім`єю ОСОБА_11 та може посвідчити, що ОСОБА_1 в її розумінні найкращий батько для свого сина на відміну від матері дитини, про аморальну поведінку якої всі обізнані; ОСОБА_12 яка будучи сусідкою ОСОБА_1 стверджує, що мати ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні свого сина ОСОБА_13 , жодного разу вона не бачила її у дворі, в інтересах дитини залишити її з батьком, тому, що між ними взаєморозуміння, тісний контакт.

З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, суд враховує свідчення свідків при прийнятті рішення про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав та думку дитини ОСОБА_14 , який взяв участь в судовому засіданні та розповів, що мати не бажає з ним розмовляти по телефону, він не може з нею поговорити, бо розуміє, що вона в стані після вживання алкоголю, і пам`ятає як мати його водила з собою по селу, не годувала, її викликали в поліцію і він їздив з нею, а коли приїжджав до батька, то просив щоб він не відвозив його до матері. Зараз у нього є своя кімната, комп`ютер, мобільний телефон, допомагає бабусі на городі і хоче жити тільки з батьком.

При прийнятті рішення суд вивчив і обставини у справі, пов`язані із тим, що результати розгляду цивільної справи і судове рішення можуть вплинути на права, обов`язки та інтереси сторін у справі у зв`язку з наступним.

Так, згідно частини 3 статті 53 ЦПК України, якщо суд при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення суду може вплинути на права та обовязки осіб, що не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII від 25.03.1992. Згідно з частинами першою, другою статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" №69/2022 від 24.02.2022 постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, а статтею 23 цього Закону передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

На підставі ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин. Згідно з пунктом 2 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом. Відповідно до пункту 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави.

Згідно до правового висновку Касаційного Цивільного Суду у складі Верховного Суду, зробленого у постанові від 07 квітня 2020 року у справі № 638/4/19, права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав. Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.

Враховуючи вище викладене, суд при розгляді цивільної справи залучив до участі ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки рішення суду може вплинути на права та обов`язки позивача ОСОБА_1 та інтереси ІНФОРМАЦІЯ_1 , як органу який здійснює призов та мобілізацію осіб у зв`язку із введенням на території України воєнного стану, так як ОСОБА_1 є дійсно особою призовного віку і може підлягати мобілізації до Збройних Сил України згідно до Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" у зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, та введенням на території України воєнного стану на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/202 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, який Указами Президента України неодноразово продовжувався та є чинним на даний час, і перебуває на військовому обліку саме в ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що повідомив суду у своїх поясненнях та інформував, що свідомо оновив реєстраційні дані особи, не оголошувався в розшук, на час розгляду справи в суді йому вручена повістка і тому необхідно вирішити питання виховання і утримання неповнолітньої дитини, яку виховує самостійно, ще з 2018 року.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, які необхідно стягнути з відповідача на утримання неповнолітньої дитини, суд враховує положення статті 182 СК України, позицію сторін та вважає за доцільне стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини у заявленому позивачем розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення повноліття, беручи до уваги пояснення позивача про те, що відповідач фізично здорова, інших дітей на утриманні не має, офіційно про працевлаштування не обізнаний і на його думку, є такою, що може сплачувати аліменти на утримання сина.

Оцінивши надані суду докази, суд приходить до висновку, що позивачем надано достатньо доказів, які підтверджують ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків, відсутність піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки матері, свідомого нехтування нею своїми обов`язками, що є підставою позбавлення батьківських прав та задоволення позовних вимог.

Відповідно до статті 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір у розмірі 1211 грн.20 коп., остільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви з позовними вимогами про стягнення аліментів.

Позов підтверджується: копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 , актовий запис №17 виданого виконкомом Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області від 22 липня 2009 року; копією рішення Сумського районного суду Сумської області від 12 жовтня 2017 року; копією витягу з реєстру Городищенської територіальної громади від 23 травня 2024 року та від 19 грудня 2023 року, копією договору купівлі-продажу від 21 вересня 2018 року, копією Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №138693969 від 21 вересня 2018 року, копією Акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 17 січня 2024 року, довідкою від 19 січня 2024 року №11 Городищенського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №1 ім. С.С. Гулака-Артемовського Городищенської міської ради Черкаської області, Висновком органу опіки та піклування виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області від 22 липня 2024 року №421/01-02-08.

Керуючись ст.ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» від 23.02.2006 року, ст.ст. 9, 10, 12, 13, 141, 258-259, 264, 265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 19.05.2009 року, ст. ст. 79,164 - 167, 169, 180,181, 182, 183 СК України, суд,-

ухвалив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Служби у справах дітей Виконавчого комітету Городищенської міської ради, Служби у справах дітей Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина - задовольнити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , стосовно неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Роз`яснити відповідачу ОСОБА_3 , що у відповідності до ст.169 СК України, батьки, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 21 червня 2024 року, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Рішення підлягає до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 , судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп на користь Держави, отримувач коштів Головне Управління Казначейства у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача ЄДРПОУ 37993783, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, у зв`язку із розглядом цивільної справи з позовною вимогою про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Копію рішення суду направити учасникам справи, які не приймали участі в судовому засіданні, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення суду проголошено 12 серпня 2024 року.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Відомості про сторін:

Позивач: особа 1 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце реєстрації та місце проживання АДРЕСА_1 .

Представник позивача: особа 2 - адвокат Милаш Галина Анатоліївна, юридична адреса м.Городище вул. Миру, №107 Черкаського району Черкаської області, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серії ЧК №001301 від 15 липня 2020 року.

Відповідач: 3 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_2 , місце проживання АДРЕСА_2 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: особа 4 - Служба у справах дітей Виконавчого комітету Городищенської міської ради Черкаської області, код ЄДРПОУ 04407661, юридична адреса м.Городище площа Миру, №8 Черкаського району Черкаської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: особа 5 - Служба у справах дітей Хотінської селищної ради Сумського району Сумської області, код ЄДРПОУ 45094680, юридична адреса смт.Хотінь вул.Соборна, №45 Сумського району Сумської області.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: особа 6 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , юридична адреса АДРЕСА_3 .

Суддя О. М. Савенко