Постанова

від 13.08.2024 по справі 509/3134/24

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5907/24

Справа № 509/3134/24

Головуючий у першій інстанції Кочко В.К.

Доповідач Назарова М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Назарової М.В. (суддя-доповідач), Коновалової В.А., Лозко Ю.П.,

учасники справи: заявник Житлово-комунальне підприємство "Драгнава" Авангардівської селищної ради, боржник ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства "Драгнава" Авангардівської селищної ради

на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 травня 2024 року, постановлену Овідіопольським районним судом Одеської області у складі: судді Кочка В.К. в приміщенні того ж суду,

у цивільній справі за заявою Житлово-комунального підприємства "Драгнава" Авангардівської селищної ради до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Предметом апеляційного перегляду є ухвала Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 травня 2024 року, якою відмовлено у видачі судового наказу за заявою Житлово-комунального підприємства "Драгнава" Авангардівської селищної радидо ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.

Не погодившись з ухвалою суду, Житлово-комунальне підприємство "Драгнава" Авангардівської селищної ради в особі свого представника ОСОБА_2 подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 травня 2024 року як таку, що не відповідає нормам матеріального права та винесена з порушенням норм процесуального права, фактичним обставинам справи, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вказує, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 163 ЦПК України заявник вказав у заяві про видачу судового наказу фактичне зареєстроване місце проживання боржника АДРЕСА_1 , яке підтверджується листом Авангардівської селищної ради Одеського району Одеської області № 01-1530 від 24 травня 2023 року та довідкою про склад сім`ї та зареєстрованих/проживаючих осіб, які долучені до заяви про видачу судового наказу.

За означеною адресою ОСОБА_1 постійно проживає та зареєстрована відповідно до вимог ч. 2 ст. 16 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-1У з 27 червня 1996 року.

Зазначає, що відомості Єдиного державного демографічного реєстру не є єдиним джерелом встановлення відомостей про місце проживання (перебування) фізичної особи-боржника, вони надають інформацію щодо місця проживання (перебування) фізичних осіб лише з 01 січня 2013 року у разі, якщо після цього терміну відбувалась реєстрація місця проживання (зміна місця проживання) особи. Необхідно зазначити, що станом і на 04 червня 2024 року ОСОБА_1 продовжує бути зареєстрованою за вищезазначеною адресою, про що свідчить лист від Центру надання адміністративних послуг Авангардівської селищної ради № 01- 1777 від 04 червня 2024 року та Витяг з реєстру територіальної громади з 01 січня 1900 року по 04 червня 2024 року.

Фактичне надання та отримання ОСОБА_1 житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується укладеними договорами про надання житлово-комунальних послуг між ЖКП «Драгнава» Авангардівської селищної ради та ОСОБА_1 , довідками щодо заборгованості за житлово-комунальні послуги за відкритим на її ім`я особовим рахунком № НОМЕР_1 , що були додані до заяви про видачу судового наказу.

Зазначає, що відмовляючи у видачі судового наказу, суд першої інстанції неправомірно та безпідставно звузив коло джерел встановлення відомостей щодо місця проживання ОСОБА_1 та порушив норми Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» від 05 листопада 2021 року № 1871-ІХ, Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року № 5492-VI, та внаслідок цього виніс ухвалу із порушенням норм ч. 9 ст. 165, п. 2 ч. 2 ст. 163, ст. 76, 77, ч. 2 ст. 79, ст. 80 ЦПК України.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст.7, ч. 2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржується ухвала суду, зазначена у п. 1 ч. 1ст. 353 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.367ЦПКУкраїни суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно п. 6ст.374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.379ЦПКУкраїни підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для подальшого розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу за заявою Житлово-комунального підприємства "Драгнава" Авангардівської селищної радидо ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості, суд виходив з того, що згідно з відповіді Єдиного державного демографічного реєстру не можливо встановити місце реєстрації боржника, що відповідно до ч. 9 ст. 165 ЦПК України є підставою для відмови у видачі судового наказу.

З таким висновком суду колегія суддів не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).

У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Урішенні Конституційного Суду України від 25 грудня 1997 року у справі № 9-зп (справа за конституційним зверненням громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України) зазначено, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64Конституції України не може бути обмежене.

Право на ефективний судовий захист закріплено також у статті 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966 року та у статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року (далі - Конвенція).

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду (рішення ЄСПЛ у справах «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року та «Беллет протии Франції» від 04 грудня 1995 року).

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене у пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюються зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України, встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною другою статті 19ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження; 3) окремого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.

За змістом ч. 2ст. 160 ЦПК Україниз заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб (п. 5 ч. 1ст. 161 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1ст. 163 ЦПК Українизаява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб-громадян України), а також інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) ім`я (прізвище,ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (ч. 2ст. 163 ЦПК України).

Матеріалами справи підтверджується, що Житлово-комунальне підприємство "Драгнава" Авангардівської селищної ради в особі свого представника ОСОБА_3 22 травня 2024 року звернулось до суду першої інстанції із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Зазначено, що 19 лютого 2013 року між ЖКП «Драгнава» та ОСОБА_1 укладено договір № 23/17-Ц «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», що підтверджено копією договору від 19 лютого 2013 року між ЖКП «Драгнава» та ОСОБА_1 № 23/17-Ц «Про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», з якого вбачається, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-11).

З 01 листопада 2022 року надається послуга з управління багатоквартирним будинком відповідно до Договору № 2 від 23 вересня 2022 року. Також 22 вересня 2015 року між ЖКП «Драгнава» та ОСОБА_1 укладено договір № 163 «Про надання послуг з централізованого водопостачання і водовідведення», про що надано копію відповідного договору, в якій зазначено аналогічну адресу проживання ОСОБА_1 (а.с. 12,13).

Згідно з копії паспорту ОСОБА_1 , остання прописана за адресою: АДРЕСА_1 з 27 червня 1996 року (а.с. 19).

Відповідно до відповіді на запит від 29 травня 2023 року селищного голови Авангардівської селищної ради, згідно до реєстру територіальної громади Державної міграційної служби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована: АДРЕСА_1 (а.с. 20).

З копії довідки відділу ЦНАП від 29 травня 2023 року про склад сім`ї та зареєстрованих /проживаючих осіб вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрована (проживає) за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21).

У зв`язку з неналежним виконанням обов`язків із сплати вартості отриманих житлово-комунальних послуг станом на 09 травня 2022 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість перед ЖКП «Драгнава» загальною сумою 20285,19 грн 02 коп.

У зв`язку із наведеним заявник просив Овідіопольській районний суд Одеської області як суд, до територіальної юрисдикції віднесене вирішення вказаного процесуального питання, видати судовий наказ про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Житлово-комунальне підприємство "Драгнава" Авангардівської селищної ради за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 20 285,19 грн. та стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

Переглядаючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу заявнику за доводами апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Положеннями ч. 5 ст.165ЦПК України визначено, що у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника має бути надана протягом п`яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання (перебування) особи відповідного звернення суду (ч. 6ст. 165 ЦПК України).

Відповідно до ч. 7ст. 165 ЦПК Українисуддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно ч. 9 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - боржника, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Аналізуючи викладені норми, суд виходить з того, що у випадку находження до суду першої інстанції заяви про видачу судового наказу, боржником в якій вказано фізичну особу, яка не має статусу підприємця, в такому випадку суддя зобов`язаний звернутися до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особиборжника.

В той же час, законодавство також передбачає право судді в у випадку надходження такої заяви користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру, що є додатком засобом встановлення місця проживання (перебування) фізичної особи боржника.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних про те, що суд першої інстанції в встановленому ч. 5ст. 165 ЦПК Українипорядку звертався до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.

Таким чином, суд першої інстанції не вжив всіх можливих та достатніх заходів щодо встановлення зареєстрованого у встановленому законом порядку місця проживання ОСОБА_1 , на що цілком слушно посилається заявник у своїй апеляційній скарзі, і як наслідок, передчасно відмовив Житлово-комунальному підприємству "Драгнава" Авангардівської селищної ради у видачі судового наказу з підстав, визначених ч. 9ст. 165 ЦПК України.

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним». Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справі «Bellet v. France» (Белле проти Франції) від 04 грудня 1995 року та «Nunes Dias v. Portugal» (Нун`єш Діаш проти Португалії) від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Perez de Rada Cavanilles v. Spain» (Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії) від 28 жовтня 1998 року).

Таким чином, погоджуючись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції допустився неповноти судового розгляду, не вчинив достатніх заходів для встановлення місця проживання боржника ОСОБА_1 , внаслідок чого дійшов передчасного висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Житлово-комунального підприємства "Драгнава" Авангардівської селищної радидо ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості.

Враховуючи те, що судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали та порушення прав заявника на вільний доступ до правосуддя, то відповідно до п. 4 ч. 1 ст.379ЦПКУкраїни ухвала суду підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Житлово-комунального підприємства "Драгнава" Авангардівської селищної радизадовольнити.

Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 23 травня 2024 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Дата складення повного тексту постанови 13 серпня 2024 року.

Судді: М.В. Назарова

В.А. Коновалова

Ю.П. Лозко