Рішення

від 12.08.2024 по справі 320/28941/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 серпня 2024 року № 320/28941/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Приватного підприємства "ЖОВТЕНЬ 17" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "ЖОВТЕНЬ 17" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «В4» від 14.07.2023 № 0126120713 на суму 13333 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що підприємство не погоджується із спірним податковим повідомленням-рішенням, вважає його необгрунтованим та протиправним, таким, що не базується на нормах чинного законодавства України, складеним ГУ ДПС у Київській області з перевищенням повноважень, наданих йому ст.ст. 19-1, 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України), без врахування фактичних обставин справи та таким, що базується на довільному трактуванні контролюючим органом положень податкового законодавства України.

Позивач наголошує на тому, що для цілей оподаткування позивач веде облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Основною підставою для невизнання контролюючим органом формування позивачем податкового кредиту за господарськими операми з контрагентом ТОВ «АТРІАТЕХ» слугував висновок про відсутність реальності господарських операцій з огляду на те, що за інформацією податкового органу контрагент з січня 2021 року звітувало про відсутність діяльності. За 4 квартал 2020 року - 4 квартал 2021 рок,

Відповідно до поданих до органу ДПС, штатна чисельність працюючих складала 1 особа (директор), працівники за договорами цивільно-правового характеру відсутні, особи, яким виплачувався дохід за « 157» ознакою відсутні, що виключає фізичну можливість надання послуг передбачених договором та обгрунтовано свідчить про нереальність операцій. При цьому, на думку позивача актом перевірки констатовано факт отримання послуг з охорони обєкту, який будував позивач і який на день складання акта був введений в експлуатацію, зазначене контролюючим органом не ставиться під сумнів та не спростовується. Крім того, в акті перевірки встановлено, що всі податкові накладні по спірним правовідносинам, за якими позивачем було сформовано податковий кредит із контрагентом ТОВ «АТРІАТЕХ» були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних без зауважень зі сторони органів ДПС України.

Воденочас, позивач наголошує на тому, що інформація, що міститься в інформаційних базах даних контролюючих органів носить інформативний характер та не доводить наявності порущень податкового законодавства позивачем. Фактично, на позивача покладена відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами, що протирічить принципу індивідуальної відповідальності.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.08.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідмолення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

28.05.2024 до суду від Головного управління Державної податкової служби у Київській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача вказав на те, що позивачем не було надано до перевірки всі необхідні первинні документи, які підтверджують реальність господарських операцій, а у контрагента позивача були відсутні трудові можливості здійснити господарську операцію та надати послуги з фізичної охорони. Також, звернуто увагу і на тому, що позивачем не наведено жодного доказу дотримання принципу належної обачності при укладення договору з контрагентом. У контексті доводів позовної заяви, зазначено, що реєстрація податкової накладної в Реєстрі, не є безумовною підставою реальності господарської операції. Крім того, докази оплати за договором відсутні у матеріалах справи, що свідчить про відсутність руху активу, а надані акти надання послуг не розкривають зміст господарської операції. Особливу увагу контролюючий орган звертає увагу і на тому, що позивач посилається на те, що контрагент міг залучити третіх осіб до здійснення охорони, однак, таке є безпідставним оскільки жодних відомостей про це не встановлено (звіти 1-ДФ, ЄРПН), а за умовами договору, виконавець має право за письмовим погодженням із замовником залучати до цього договору третіх осіб, але письмового погодження ні до перевірки, ні до суду не було надано.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним підприємством «ЖОВТЕНЬ 17» 31.03.2023 було отримано акт № 3486/10-36-07-13/43425523 від 14.03.2023 складений ГУ ДПС у Київській області за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ПП «ЖОВТЕНЬ 17», щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за грудень 2022 року від`ємного значення з податку на додану вартість.

Не погоджуючись із висновками, які викладені в акті перевірки, позивач надав свої письмові заперечення на що, від ГУ ДПС у Київській області було отримано відповідь «Про розгляд заперечення» від 02.05.2023 № 9175/12/10-36-07, де зазначено, що за результатами розгляду поданого заперечення, Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято рішення: на сторінках 6 та 8 акту текст «грудень 2021 на 833,33 грн (податкова накладна за грудень 2021)» викласти в наступній редакції «вересень 2021 на 833,33 грн (податкова накладна за вересень 2021)»; висновки, викладені в акті перевірки від 14.03.2023 № 3486/10-36-07-13/43425523 є обгрунтованими та залишаються без змін, а заперечення залишаються без задоволення.

Не погоджуючись із висновками, які викладені у відповіді ГУ ДПС у Київській області «Про розгляд заперечення» від 02.05.2023 № 9175/12/10-36-07, позивач подав до ДПС України скаргу.

04.08.2023 засобами поштового зв`язку підприємство отримало від ДПС України рішення про результати розгляду скарги від 12.07.2023 № 18758/6/99-00-06-07-04-06, за яким скарга підприємства задоволена частково.

04.08.2023 засобами поштового зв`язку підприємство отримало від ГУ ДПС у Київській області податкове повідомлення-рішення форми «В4» № 0126120713 від 14.07.2023, яким визначено суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду податку на додану вартість в сумі 13333,00 грн. Встановлено завищення від`ємного значення за рахунок завищення податкового кредиту за грудень 2022 року на суму ПДВ 13333 грн по взаємовідносинах із ризиковим контрагентом ТОВ «АТРІАТЕХ» (ЄДРПОУ 37387648).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає.

Згідно з п. 61.1 ст. 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Також, п. п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Абзацом 1 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено право контролюючих органів на проведення камеральних, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичних перевірок.

Приписами п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (п. 14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (п. 14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п. 14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (п. 14.1.231).

Згідно норм п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. (п. 198.3 ст. 198 ПК України)

Відповідно до положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з абз. 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Водночас, нереальність господарських операцій з придбання/постачання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і головне, не може ґрунтуватися на припущеннях.

Аналізуючи висновки відповідача, викладені в акті перевірки, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до наступного.

Податковий орган в акті перевірки в п. 3.2 «Результати перевірки визначення податкового кредиту (розділ 11 Декларації) зазначив, що перевіркою достовірності і правильності визначення та врахування при розрахунку показників рідка 19 Декларації суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) Декларації) встановлено її завищення на 13333 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.

Оскільки було завищено на 13333 грн показник у рядку 16.1 (колонка Б) Декларації (грудень 2022 року). Цьому передувало врахування 13333 грн, всупереч п. п. «а» п. 198.1 ст. 198 абзацам першому-третьому п. 198.2, абзацам першому-другому п. 198.3 і абзацу третьому п. 198.6 ст. 198 Кодексу у показниках рядків 10.1 і 17 (колонка Б) податкових декларацій з ПДВ за: грудень 2020 року на 3333,32 грн (податкові накладні за серпень-листопад 2020); січень 2021 року на 1666,66 грн (податкові накладні за грудень 2020 та січень 2021); лютий 2021 року на 833,33 грн (податкова накладна за лютий 2021); березень 2021 року на 833,33 грн (податкова накладна за березень 2021); квітень 2021 року на 833,33 грн (податкова накладна за квітень 2021); травень 2021 року на 833,33 грн (податкова накладна за травень 2021); серпень 2021 року на 833,33 грн (податкова накладна за червень 2021); жовтень 2021 року на 1666,66 грн (податкові накладні за липень-серпень 2021); листопад 2021 року на 1666,66 грн (податкові накладні за жовтень-листопад 2021); грудень 2021 року на 833,33 грн (податкова накладна за грудень 2021); нереальних операцій з придбання у ТОВ «АТРІАТЕХ» (ЄДРПОУ 37387648) послуг з охорони об`єкту, що з свого боку, призвело до завищення показників рядка 19 на 13333 грн та 21 на 13333 грн цієї ж декларації з ПДВ, а також показників рядків 16.1 і 17 (колонка Б) на 13333 грн, рядка 19 на 13333 грн, податкових декларацій за вищевказані періоди.

Так, до перевірки позивачем було надано наступні копії первинних документів з контрагентом ТОВ «АТРІАТЕХ» (ЄДРПОУ 37387648): договір № 096/2030/00 про надання послуг з охорони від 31.01.2020; додаток № 1 до Договору «Дислокація»; додаток 2 «Протокол договірної ціни»; додаток 3 «Інструкція на забезпечення охорони об`єкту»; додаткову угоду про розірвання договору № 096/2020/00 від 30.11.2021; ліцензію серії АЕ № 526548 від 16.09.2014 на ТОВ «АТРІАТЕХ»; акти наданих послуг за період з грудня 2020 року по 30.112021; оборотно - сальдові відомості по рах 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» в розрізі контрагента ТОВ «АТРІАТЕХ».

Предметом договору № 096/2030/00 про надання послуг з охорони від 31.01.2020, який укладено із ТОВ «АТРІАТЕХ», в якому він виступає виконавцем, є послуги з охорони об`єкту, а саме будівельного майданчика, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Героїв Сталінграда, 12-Г.

В п. 1.5 договору зазначено, що охорона забезпечується персоналом виконавця шляхом організації та практичного здійснення заходів, спрямованих на забезпечення недоторканості, цілісності визначених замовником і належних йому будівель, споруд та іншого рухомого і нерухомого майна (обладнання), з метою запобігання та /або недопущення

чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого замовником доступу до нього, та забезпечення здійснення замовником, як власником цього майна, всіх належних йому повноважень щодо нього.

В Додатку № 1до договору сторони визначили, що охорона виконавцем буде здійснюватися цілодобово.

В Додатку № 2 сторони погодили договірну ціну послуги з охорони об`єкту, яка складає 5000,00 грн в т.ч. ПДВ 20% на місяць.

За умовами договору, виключно виконавець зобов`язаний в період дії цього договору

здійснювати контроль за дотриманням, визначених правил перебування на території об`єкту

відвідувачів та свого персоналу відповідно з Інструкцією по забезпеченню охорони об`єкту.

Також, для виконання умов договору, виконавець має право залучати для виконання

цього договору третіх осіб. При цьому, виконавець залишається відповідальним перед замовником за виконання цього договору третіми особами.

Позивач стверджує, що оскільки за період з грудня 2020 року по 30.11.2021 сторонами договору були затверджені акти наданих послуг, виконавцем було в повному обсязі надано послуги з охорони об`єкту, що свідчить про те, що завдяки належній охороні об`єкту виконавцем, у замовника послуг - ПП «ЖОВТЕНЬ 17» майно перебувало в зхоронності і ніяких звернень до правоохоронних органів з приводу викрадення майна не було, а господарські операції з контрагентом ТОВ «АТРІАТЕХ» відображені в бухгалтерському та податковому обліку підприємства на підставі належним чином оформлених первинних документів.

Натомість, відповідач вважає, що ТОВ «АТРІАТЕХ» (ЄДРПОУ 37387648) є ризикованим підприємством, адже за даними податкового органу, з січня 2021 року звітувало про відсутність діяльності. За 4 квартал 2020 року - 4 квартал 2021 року, поданих до органу ДПС, штатна чисельність працюючих складала 1 особа (директор), працівники за договорами цивільно-правового характеру відсутні, особи, яким виплачувався дохід за « 157» ознакою відсутні, що виключає фізичну можливість надання ТОВ «АТРІАТЕХ» послуг передбачених вищевказаним договором та обгрунтовано свідчить про нереальність операцій.

Суд, аналізуючи фактичні обставини справи у взаємозвґязку з наданими як до перевірки, так і до матеріалів справи доказами, зазначає, що, дійсно, позивачем надано документи первинного бухгалтерського обліку про вказані господарські операції, що власне і не заперечується відповідачем, проте, суд наголошує на тому, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

На переконання суду, у даному випадку, на підтримку позиції податкового органу та висновку акта перевірки свідчить те, що предметом договору є послуги з фізичної охорони обґєкта (не пультова), натомість, за даними податкового обліку ТОВ «АТРІАТЕХ» з січня 2021 року звітувало про відсутність діяльності. За 4 квартал 2020 року - 4 квартал 2021 року, поданих до органу ДПС, а штатна чисельність працюючих складала 1 особа (директор), працівники за договорами цивільно-правового характеру відсутні, адже особи, яким виплачувався дохід за « 157» ознакою відсутні, що виключає фізичну можливість надання ТОВ «АТРІАТЕХ» послуг передбачених вищевказаним договором, хоча умови наданих документів визначають цілодобову фізичну охорону.

Щодо доводів позивача про можливе залучення контрагентом до договору третіх осіб, суд звертає увагу на те, що жодних відомостей про це не надано та встановлено (звіти 1-ДФ, ЄРПН), а за умовами договору, виконавець має право за письмовим погодженням із замовником залучати до цього договору третіх осіб, але письмового погодження ні до перевірки, ні до суду не було надано.

Отже, у контрагента позивача відсутні трудові можливості здійснити господарську операцію та надати послуги з фізичної охорони, при цьому, щодо технологічної можливості здійснити господарську операцію, судом враховується посилання сторони відповідача на те, що згідно з аналізом ЄРПН за відповідний період ТОВ «АТРІАТЕХ» реєструвало послуги з охорони ще 17 суб`єктам господарювання, а враховуючи наявність 1 працівника та відсутності залучених організацій, ТОВ «АТРІАТЕХ» не мав реальної можливості надати послуги з охорони. Протилежного суду не доведено.

Таким чином, наведене дає підстави стверджувати, що у контрагента позивача відсутня трудова, технічна, технологічна можливість здійснити господарські операції.

Щодо зазначення позивачем про те, що перед укладанням з контрагентом ТОВ «АТРІАТЕХ» (ЄДРПОУ 37387648) договору №096/2030/00 про надання послуг з охорони від 31.01.2020, підприємство пересвідчилося в тому, що ТОВ «АТРІАТЕХ» є діючим підприємством, зареєстровано відповідно до чинного законодавства України, основний вид діяльності - 80.10 - діяльність приватних охоронних служб, має ліцензію МВС України серія АЕ № 526548 від 16.09.2014 на здійснення охоронної діяльності, перебуває на податковому обліку та є платником ПДВ, суд зазначає, що вказане не є достатнім доказом дотримання принципу належної обачності при укладенні договору, позаяк, існування у відкритих джерелах інформації/зґясування при укладенні договору про кількість працівників, мало б вказати на реальну можливість виконати умови договору.

Також, пункт 2.2 Інструкції по забезпеченню охорони об`єкту від 31.01.2020 передбачає, що перед початком несенням служби охоронник повинен зробити відмітку про зміну в Журналі обліку чергувань, однак такого журналу не було надано ні до перевірки ні до суду.

Крім того, щодо зазначення позивачем про здійснення реєстрації податкових накладених за вказаними господарськими операціями, суд зазначає, що реєстрація податкової накладної в ЄРПН, не є безумовною підставою для висновку про реальність здійснення операції, позаяк, перевіряється лише відповідність наданих документів критеріям, але не перевіряється операція на предмет її реальності здійснення.

Подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, на переконання суду, не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими контролюючим органом фактами щодо діяльності контрагента позивача свідчить про безтоварність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Надані позивачем акти здачі-прийняття робіт/послуг не містять інформації визначення кількість персоналу контрагента, які були залучені до надання послуг, кількість годин надання послуг, а містять загальне посилання на номенклатуру послуг, без конкретизації та деталізації послуг та не розкривають змісту дій виконавців, не містять конкретизації обсягу наданих послуг/скільки охоронців залучено, при цьому, що за даними відповідача, контрагент позивача не звітував про виплату доходу працівникам товариства.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що первинні документи, які надані позивачем на підтвердження операцій з ТОВ «АТРІАТЕХ» та відповідних показників його звітності є формально складеними та не можуть сворювати відповідних наслідків, з огляду на що, висновки акта перевірки є обґрунтованими, а податковим органом було правомірно визначено позивачу завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду податку на додану вартість в сумі 13333,00 грн (завищення від`ємного значення за рахунок завищення податкового кредиту за грудень 2022 року).

Положеннями ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 8 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тож, позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даного спору, а тому, не підлягають задоволенню. Відповідачем було доведено законність прийняття оскаржуваного рішення на підставі доводів та обґрунтувань, які у разі співставлення з умовами договору, підтверджують висновки акта перевірки.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 77, 90, 139, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ЖОВТЕНЬ 17" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.