Рішення

від 09.08.2024 по справі 205/4604/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

09.08.2024 Єдиний унікальний номер 205/4604/24

Номер провадження: 2/205/2592/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2024 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів» про припинення трудових відносин,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів» про припинення трудових відносин.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 25.08.2021 року він, ОСОБА_1 , працював на Товаристві з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів» (далі - Відповідач). Однак, останнім часом, відповідач безпідставно припинив роботу підприємства за юридичною адресою: АДРЕСА_1 , а також, припинив нараховувати та сплачувати заробітну плату.

Далі позивач зазначає, що 20.10.2023 року він надіслав відповідачу заяву про звільнення з роботи на підставі приписів ст. 38 Кодексу законів про працю України, однак, лист повернувся відправнику із відміткою підприємства поштового зв`язку із приміткою «за закінченням терміну зберігання». Оскільки, відповідач так і не звільнив його із займаної посади, позбавивши можливості у інший спосіб припинити трудові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів» і, відповідно, працевлаштуватися на іншу роботу, тому він вимушений звернутися до суду.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить суд припинити трудові відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів» з 20.10.2023 року, внаслідок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника відповідно до положень ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

Відповідач у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження по справі строк відзив на позовну заяву не подав.

Будь-яких інших заяв по суті справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Заяв (клопотань) з процесуальних питань в межах розгляду даної цивільної справи до суду не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) судом не застосовувалися.

Представник Відповідача у судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, ніяких письмових заяв чи клопотань до суду не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, який належним чином був повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ними причини визнанні неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки наявних у даній цивільній справі доказів достатньо для вирішення спору по суті та враховуючи, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзив, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, то суд у відповідності до норм ст. 280 ЦПК України ухвалив здійснювати заочний розгляд справи.

Враховуючи, що учасники справи та їх представники у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З огляду на викладені вимоги процесуального законодавства, враховуючи нижченаведені фактичні обставини справи, зміст спірних правовідносин, оцінку доказів та аргументів сторін, суд ухвалює заочне рішення з огляду на наступне.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судовим розглядом встановлено, що з серпня 2021 року позивач перебував у трудових правовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів».

Також матеріалами справи підтверджено, що відомості стосовно позивача було внесено до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, страхувальником є відповідач Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів».

Судом також встановлено, що з жовтня 2021 року позивач ОСОБА_1 не отримує заробітну плату від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів», що підтверджується відомостями з Пенсійного фонду від 01.12.2023 року.

Судом також встановлено, та підтверджено наданими доказами, що ОСОБА_1 , користуючись своїм правом на розірвання трудового договору з Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів» у встановленому законом порядку, 20.10.2023 року за юридичною адресою відповідача: м. Дніпро, вул. Орловська, буд. 1Б, направила рекомендованим листом заяву про звільнення з роботи за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, тобто висловив своє бажання щодо припинення роботи у даному Товаристві.

Матеріалами справи підтверджено, що рекомендований лист № 0105495359677 від 20.10.2023 року був повернутий з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

За таких обставин, оскільки на даний час трудові відносини між позивачем та відповідачем фактично припинені, однак, процедура розірвання трудового договору відповідно до законодавства України про працю не виконана і позивач будь-яким чином не має змоги вплинути на відповідача, тому звернувся до суду з даним позовом в порядку цивільного судочинства.

V. Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Розглядаючи справи, пов`язані із застосуванням даної норми, Конституційний суд України у рішеннях від 07.07.2004 року № 14-рп/2004, від 16.10.2007 року № 8-рп/2007, та від 29.01.2008 року № 2-рп/2008 зазначав, що визначене ст. 43 Конституції України право на працю Конституційний суд України розглядає як природну потребу людини своїми фізичними розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом. Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися то вільно її обирати. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей кожному для його реалізації.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно з частиною першою статті 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Передбачений частиною першою статті 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи працівника передбачає попередження ним про це власника або уповноважений орган письмово за два тижні.

За встановлених у цій справі обставин положення закону щодо письмового попередження власника про бажання працівника звільнитись нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника чинне законодавство не передбачає.

Статтею 22 КЗпП України передбачено заборону будь-якого прямого або непрямого обмеження прав при укладенні, зміні та припиненні трудового договору.

В даному випадку відповідач, як господарське товариство яке є роботодавцем, не виконало вимоги трудового законодавства, не здійснило будь-яких дій, спрямованих на вирішення питання про звільнення позивача. Тобто існує порушення права позивача на припинення трудових відносин.

Відповідно до ч. 4. Постанови Пленуму Верховного суду України №13 від 24.10.2008 року, при вирішенні питання про те, чи є спір, що виник між господарським товариством та посадовими особами товариства, які входять до складу виконавчого органу товариства або наглядової ради товариства, трудовим чи корпоративним, судам необхідно керуватися положеннями глави XV Кодексу законів про працю України.

Відповідно до статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушене право позивача на звільнення з роботи з ініціативи працівника, передбачене ч. 1 ст. 38 КЗпП України, оскільки не вирішення заяви про звільнення позивача з займаної посади є порушенням його права щодо вільного вибору праці.

Таким чином, оскільки позивач не може продовжувати трудові відносини з відповідачем, не має можливості їх припинити з незалежних від нього підстав, в порядку передбаченому зазначеними вище законодавчими актами, суд вважає заявлені вимоги щодо припинення трудових відносин обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Суд також окремо зауважує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд даної цивільної справи по суті, заперечень на позов та доказів на їх обґрунтування суду не надав, що дає суду право при заочному розгляді справи обмежитись доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211 грн. 20 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. ст.ст.12,13,259,263-265,268, 280-282 ЦПК України, ст. 43 Конституції України, ст.ст. 38, 221 КЗпП України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів» про припинення трудових відносин - задовольнити в повному обсязі.

2.Припинити трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів» (юридична адреса: 49064, м. Дніпро, вул. Орловська, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 44306379) з 20.10.2023 року, внаслідок розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника відповідно до положень ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова українська школа продажів» (юридична адреса: 49064, м. Дніпро, вул. Орловська, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 44306379) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати по справі у вигляді судового збору у розмірі 1 211 грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Мовчан Д.В.