Рішення

від 14.08.2024 по справі 235/2870/24

КРАСНОАРМІЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.08.24

Справа № 235/2870/24 Провадження № 2-а/235/18/24

РІШЕННЯ

Іменем України

14 серпня 2024 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Величко О.В.

при секретарі Москаленко О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Покровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 11.01.2024 серії А № 00016510. В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що у власності ОСОБА_1 є транспортний засіб MAN TGA 26440 д.н.з. НОМЕР_1 спеціалізований вантажний контейнеровоз, та транспортний засіб KRONE AZW 18 д.н.з. НОМЕР_2 спеціалізований причіп ПР-контейнеревоз. Працівниками Державної служби України з безпеки на транспорті винесено відносно нього постанова по справі про адміністративне правопорушення в сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 11.01.2024 р. серії АА № 00016510 за ч. 2 ст. 132 -1 КУпАП та застосовано штраф у розмірі 17000 грн.

Відповідно до зазначеної постанови 23.12.2023 р. за адресою: М-30,949+608 ( М-04 км 186+337) Дніпропетровська область, на автоматичному зважувальному пункті фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті WIM-20 зафіксовано транспортний засіб MAN TGA 26440 д.н.з. НОМЕР_1 спеціалізований вантажний контейнеровоз, з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР: перевищення загальної маси транспортного засобу на 13,513% ( 5,405 тон) при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. В постанові інспектором зроблено висновок, що зазначеними діями він скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132 КУпАП перевищення встановлених законодавством габарит вагомих норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами тягне за собою накладення штрафу. Вважає вказану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки :

-зважування відбувалось на обладнанні, про повірку якого документів надано не було, тому таке обладнання може відображати недостовірні результати, які не можуть бути взяті за основу для накладення штрафу;

- в порушення вимог Інструкції № 512 оскаржувана постанова не містить обов`язкових відомостей, а саме у постанові відсутні : марка, модель, державний номерний знак причепу, категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, ширина, висота, довжина тощо. Відповідач не звернув увагу, що для контейнеровоза максимальна вага 44 т, а не 40, як вважає відповідач, оскільки невірно визначено тип транспортного засобу та в постанові взагалі не вказано причіпного контейнера. Максимальне навантаження на осі не перевищувало норми в пп «в» п. 22.5 ПДР - 16 т на спарену вісь, та 11,5 т на одинарну вісь, Не визначено габаритних параметрів транспортного засобу;

-інспектор обмежився формальним прийняттям постанови, розглянув справу без його участі, що позбавило його можливості надавати пояснення, надавати докази тощо;

-оскаржена постанова не направлялась на адресу позивача, та він з нею не ознайомлений. Про її існування йому стало відомо 03.03.2024 р. після надходження повідомлення про арешт банківського рахунку позивача. Тому пропущений строк на її оскарження з об`єктивних причин. Позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 11.01.2024 р. серії АА № 00016510 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 ч. 2 КУпАП та закрити провадження у справі.

Відповідач Державна служба України з безпеки на транспорті надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що зміст оскаржуваної позивачем постанови відображає ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП ( перевищення встановлених законодавством габаритно-вагомих норм під час руху великогабаритними і великовагомими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами).

Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, є автоматично внесені до автоматичного сформованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото-кінозйомки, відеозапису.

До відзиву долучені: фотографії транспортного засобу, в момент проїзду через автоматичний пункт; 2) інформаційна картка автоматичного пункту габаритно-вагомого контролю, сформована автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем.

Постанова про притягнення до адмінвідповідальності містить інформацію про перевищення встановлених законодавством габаритно-вагомих норм під час руху великоваговим транспортним засобом автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами у вигляді зазначення конкретних вагомих параметрів транспортного засобу, які перевищили нормативні вагомі параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги.

Технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам встановленим чинним законодавством України, про що свідчить надана до відзиву копії сертифікатів відповідності.

Перевищення нормативних параметрів зазначених п. 22.5 Правил дорожнього руху було встановлено із врахуванням вимірів із урахуванням похибки вагомих та габаритних параметрів зазначеного вище транспортного засобу, які перевищили нормативні вагомі та/ або габаритні параметри транспортного засобу на ділянці автомобільної дороги.

Автоматичний пункт габаритно-вагомого контролю у русі станом на час фіксації адміністративних правопорушень, вчинених позивачем, був обладнаний приладом автоматичним для зважування дорожніх транспортних засобів у русі, який станом на момент фіксації вчинення позивачем автотранспортних правопорушень був справним та готовим до експлуатації, що підтверджено відповідним сертифікатом відповідності а отже, показники вимірювань навантажень на осі та загальної маси транспортного засобу, визначені ним, є об`єктивними та достовірними відомостями згідно з Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою КМУ від 27.12.2019 р. № 1174.

Позивачем здійснювалось перевезення ваньажу не в контейнерах, тому фактична маса такого транспортного засобу має бути не більше 40 тон, тому оскаржуванв постанова винесена у відповідності до норма законодавства.

Просив відмовити в задоволенні позовних вимог. ( а. с. 45-55).

Позивач в судове засідання не з`явився, просив справу слухати у його відсутність ( а. с. 50).

Представник відповідача Державної служби України в безпеки на транспорті в судове засідання не з`явився, про день і час слухання справи овідомлявся належним чином. ( а. с. 49,128,130).

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України у разі повторної неявки повідомленого належним чином відповідача в судове засідання, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Суд розглянув справу за відсутності сторін, з урахуванням поданих клопотань, що відповідає положенням ст. 205 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, і перевіривши їх доказами, приходить до наступного.

Постановою від 11.01.2024 р. серії АА № 00016510 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення адміністративного правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. ( а.с. 107)

Згідно оскаржуваної постанови 23.12.2023 р. о 21 год. 36 хв. за адресою: М-30, 949+608 ( М-04, км 186+337), Дніпропетровська область позивач як відповідальна особа, допустив рух транспортного засобу MAN TGA 26440 д.н.з. НОМЕР_1 спеціалізований вантажний контейнеровоз, з перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 р. № 1306: перевищення загальної маси транспортного засобу на 13,513% ( 5,405 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. ( а.с. 107).

Правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою комплексного технічного засобу марки WIM 20 WAGA- WIM 35, зав. № 7, який відповідає вимогам Технічного регламенту засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою КМУ від 13.01.2016 р. № 94, що підтверджено копіями свідоцтв ( № 04/4445; 1627; 1626) ( а. с. 92-93,124,133).

Зафіксовані приладом параметри відображені у карті габаритно-вагового контролю, яка додається до відзиву, на підставі даних якої та інших даних було винесено оскаржувану постанову.

Згідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року № 3353-XII (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону України «Про автомобільний транспорт», державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги», рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У той же час, умови та порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 року №1174 (далі по тексту - Порядок №1174).

Згідно із пунктом 2 Порядку №1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 7 Порядку №1174 фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку.

Відповідно до пункту 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року №163.

При цьому, технічні засоби фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі відповідають вимогам Технічним регламентам засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 року №163.

Згідно з пунктами 11-12 Порядку №1174 автоматичні пункти, якими правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення, забезпечують, зокрема, вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу та вимірювання загальної маси транспортного засобу.

Приписами пункту 12 Порядку №1174 врегульовано, що автоматичний пункт може забезпечувати:

- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;

- вимірювання загальної маси транспортного засобу;

- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;

- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;

- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;

- вимірювання габаритів транспортного засобу;

- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу);

- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;

- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);

- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно-телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування;

- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.

Згідно пункту 14 Порядку №1174 інформація від автоматичних пунктів передається до інформаційно-телекомунікаційної системи у вигляді метаданих.

Пунктом 15 Порядку № 1174 визначено, що метадані повинні містити дані про:

- засоби вимірювальної техніки - назва засобу вимірювальної техніки та його умовне позначення, серійний номер, найменування виробника, рік виготовлення, метрологічні характеристики, найменування власника засобу вимірювальної техніки, документи про відповідність та/або результати повірки (дата повірки, строк дії повірки);

- місце фіксації (кілометр + метр, географічні координати);

- найменування автомобільної дороги загального користування, вулиць і доріг міст та інших населених пунктів;

- дату і час фіксації здійснення вимірювання, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, державний номерний знак транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/ або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), категорію транспортного засобу, тип транспортного засобу згідно з пунктом Г.2 додатка Г ДСТУ 8824:2019 «Автомобільні дороги. Визначення інтенсивності руху та складу транспортного потоку», повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за осями транспортного засобу (номер осі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс) на осі);

- фотографії транспортного засобу - фронтальна, фотографія державного номерного знаку транспортного засобу, фотографія державного номерного знаку причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знаку транспортного засобу), оглядова фотографія із зображенням розпізнаного державного номерного знаку;

- відеозапис руху транспортного засобу через автоматичний пункт (за наявності).

Під час передачі інформаційних файлів та метаданих проводиться їх автоматизована перевірка в інформаційно-телекомунікаційній системі на цілісність та походження даних (пункт 10 Порядку №1174).

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку №1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.

В позові позивач посилається на свідоцтво про державну реєстрацію транспортного засобу MAN TGA 26440 д.н.з. НОМЕР_1 , згідно якого цей транспортний засіб є спеціалізований вантажний контейнеровоз, тому допустима маса транспортного засобу повинна бути 44 т.

Представник відповідача у наданому відзиві зазначає, що транспортний засіб MAN TGA 26440 д.н.з. НОМЕР_1 , не є контейнеровозом, оскільки на фотографіях в момент вчинення адміністративного правопорушення цей транспортний засіб перевозив вантаж у напівпричепі -контейнеровозі, а не у контейнерах або змінних кузовах, позивачем не надано доказів перевезення сертифікованого контейнеру із фітингами та відповідним маркуванням на підставі договору про перевезення вантажів контейнером, а тому допустима маса для нього є саме 40 тон, а не 44 тони як вважає позивач.

Особливі відмітки в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу свідчать, що транспортний засіб MAN TGA 26440 д.н.з. НОМЕР_1 , є спеціалізованим вантажним контейнеровозом, а особливі відмітки в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу KRONE AZW 18 свідчать, що KRONE AZW 18 є спеціалізованим причепом контейнеровозом.( а.с. 37).

Отже, вказаний в постанові транспортний засіб складався з спеціалізованого вантажного контейнеровозаMAN TGA 26440 д.н.з. НОМЕР_1 та спеціалізованого причепу KRONE AZW 18

Суд акцентує увагу, що спірним в даній справі є питання яка максимальна загальна вага є визначальною для відповідних розрахунків з метою визначення відсотку перевищення маси вантажу. Для цього є суттєвим з`ясування яким вантажним автомобілем здійснювалося перевезення та чи здійснювалося перевезення вантажу саме причепом контейнеровозом.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженням з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 18.01.2001 №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху.

Згідно з п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відсоткове значення перевищення максимально допустимої маси транспортних засобів отримується з врахуванням допустимої похибки вимірювання вагового комплексу, яка складається до 10% щодо визначення загальної маси транспортного засобу, та 16% щодо навантаження на осі.

Можлива максимальна дозволена похибка автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, відсоткове перевищення загальної маси транспортного засобу здійснюється за формулою: (Мфакт-Ммакс-10%*Мфакт)/Ммакс)*100, (Мфакт - фактична маса транспортного засобу, зафіксована в автоматичному режимі; Ммакс - максимально допустима п. 22. Правил дорожнього руху України, загальна маса транспортного засобу), а навантаження на строєні осі за формулою: (Мфакт-Ммакс-16%*Мфакт)/Ммакс)*100.

Суд звертає увагу, що відповідно до п. 12.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363, для транспортування вантаж треба рівномірно розміщувати в кузові таким чином, щоб не була порушена стійкість автомобіля і не утруднювалося керування ним. Вантаж не повинен зміщуватися під час руху, випадати з кузова, волочитися і створювати небезпеку для пішоходів та інших учасників дорожнього руху.

З метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття законодавцем установлено заборону перевезення вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують установлені параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі).

У контексті п. 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24 липня 2019 року у справі №803/1540/16.

Суд зауважує, що п.22.5 ПДР України максимально допустима вага перевезення для контейнеровозів 44 000 кг визначена як умова не лише здійснення такого перевезення контейнеровозом, а здійснення перевезення контейнеровозом саме контейнерів.

Так, у наказі Міністерства транспорту України від 14 січня 1997 року №363 «Про затвердження правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» (далі - Правила № 363)(в редакції, чинній на час здійснення перевезень позивачем) міститься визначення н/причеп-контейнеровоз - транспортний засіб спеціалізованого призначення, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій - контейнерів.

Відповідно до п.17.2-17.5 Правил №363, забороняється перевозити в універсальних контейнерах вантажі, які швидко псуються, сипучі вантажі без тари, вибухові, займисті, їдкі та отруйні речовини, смердючі вантажі та ті, які забруднюють стіни і підлогу контейнера, а також вантажі, які не можуть бути завантажені в контейнер або вивантажені з нього без застосування вантажно-розвантажувальних механізмів.

Універсальні автомобільні контейнери, що належать перевізникам, повинні мати єдину нумерацію, а також нанесене фарбою, що контрастно виділяється від кольору контейнера, таке маркування: розпізнавальний знак; номер контейнера; найменування власника контейнера; вантажність і маса тари контейнера, кг; внутрішній об`єм контейнера, куб.м, місце, місяць і рік виготовлення контейнера; час останнього капітального ремонту і наступного ремонту контейнера.

Номер контейнера наноситься на всіх бокових стінках, даху і всередині контейнера.

Універсальні автомобільні та спеціальні контейнери, які належать власникам вантажу, повинні мати маркування, яке запроваджене власником майна. При цьому обов`язково наноситься вантажність і маса тари контейнера, а також внутрішній об`єм контейнера (куб.м).

Після завантаження вантажу вантажовідправник повинен зачинити контейнер, закріпити ручку замка контейнера дротом діаметром не менше 2 мм, опломбувати контейнер у порядку, передбаченому розділом 9 цих Правил, навісити бирку довжиною 120-150 мм і шириною 80-100 мм, на якій зазначаються пункти відправлення та призначення вантажу і найменування вантажоодержувача (п.17.15. Правил № 363).

Разом з тим, позивачем не надано доказів перевезення контейнеру із відповідним маркуванням. Відсутність контейнеру із відповідним маркуванням підтверджується і фотознімками, зробленими під час фіксації факту порушення норм чинного законодавства.

Не надано позивачем суду доказів щодо характеристик та маси вантажу, що перевозився.

Відповідно до п.17.9 Правил № 363, приймання вантажів для перевезення в контейнерах здійснюється при наявності Договору на підставі заявки, а при відсутності Договору - разового договору.

Отже, суд зазначає, що саме договір про перевезення вантажів контейнером є належним доказом надання послуг з перевезення вантажу контейнеровозом.

Згідно інформаційної картки габаритно-вагового контролю: кількість вісей 5шт; загальна маса - 50450 кг. Тобто, фактично рух здійснювався автопоїздом. Отже, розрахунок відсоткового перевищення загальної маси за формулою:

(50450 - 40000 -10%х50450)/40000)х100%=13,513%, - відповідачем здійснено правомірно, враховуючи ,що максимальна вага контейнеровоза(який не перевозив контейнер) , а тим більше автопоїзда є 40 тон.

Таким чином, суд зазначає, що вище зазначені обставини, вказують на відсутність належних доказів перевезення позивачем вантажів за допомогою контейнерів.

Отже, позивач здійснював перевезення транспортним засобом- автопоїздом із п`ятьма осями ,без відповідного маркування, який не використовувався в момент зафіксованого порушення як контейнеровоз, а тому маса для такого транспортного засобу, встановлена законодавцем - не більше 40 тон.

Вищевказане підтверджено також фотознімками ( медіофайлами), доданими до матеріалів справи.

Таким чином, розрахунки перевищення маси вантажу відповідачем здійснено правильно, а постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності АА№00016510 від 11.01.2024 є правомірною та законною.

Враховуючи вищезазначені норми права,обстьавини спарви, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст 132-1 КУпАП, ст. ст. 2. 9, 11, 12, 86, 99, 100, 159, 160, 162, 163, 186, 247,251, 286 КАС України,

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності- відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: