Рішення

від 25.07.2024 по справі 607/7020/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.07.2024 Справа №607/7020/24 Провадження №2/607/1948/2024

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Стельмащука П.Я., за участю секретаря судового засідання Двикалюк І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Ванкевича Андрія Віталійовича до Великогаївської об`єднаної територіальної громади про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1 адвокат Ванкевич А.В. звернувся до суду із позовом до Великогаївської об`єднаної територіальної громади, у якому просить визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2315 га з кадастровим номером 6125281700:01:001:4459 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірний житловий будинок належав до суспільної групи господарств - колгоспного двору, головою якого був батько позивача ОСОБА_3 , а членом матір ОСОБА_2 . Вони набули права спільної сумісної власності, а саме по 1/2 частки будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 після смерті якого спадкова справа не заводилась, тому дружина померлого прийняла спадщину за фактом спільного проживання. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , яка за життя склала заповіт, відповідно до якого до складу спадкового майна входять житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка для обслуговування житлового будинку і споруд площею 0,22 га та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,48 га, розташовані на землях Великогаївської сільської ради. Позивач звернувся до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за заповітом. Однак, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом йому було відмовлено, оскільки в матеріалах спадкової справи відсутні документи, що посвідчують право власності на житловий будинок. Також відомості про площу земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,48 га не співпадають із відомостями щодо зареєстрованої за ОСОБА_2 на праві приватної власності земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,2315 га з кадастровим номером 6125281700:01:001:4459, що містяться у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.05.2014 №21514295. Оскільки він позбавлений можливості реалізувати свої права у позасудовому порядку, просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 16.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду постановленою 05.06.2024 без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача Ванкевич А.В. в судове засідання не з`явились, представник подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Відповідно до ч. 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Уповноважений представник відповідача Великогаївської об`єднаної територіальної громади в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомив. А тому, відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, постановив здійснювати розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити, керуючись наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 29.06.2022 Виконавчим комітетом Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області.

03.07.2008 секретарем виконавчого комітету Великогаївської сільської ради народних депутатів Тернопільського району Тернопільської області Скочеляс І.О. посвідчено заповіт за номером в реєстрі 212, відповідно до якого ОСОБА_2 заповіла належний їй жилий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 , земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,22 га та земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,48 га, розташовані на землях Великогаївської сільської ради, ОСОБА_1 . Про зазначене свідчить дублікат заповіту, виданий 06.12.2022 секретарем виконавчого комітету Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Скочеляс І.О. замість втраченого, зареєстровано в реєстрі за №78.

Згідно інформаційної довідки №286 виданої 04.04.2023 Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 житловий будинок з прибудовою та підвалом загальною площею 107,7 кв.м, житловою площею 62,7 кв.м, літера А, сарай - літня кухня з прибудовою і підвалом літера Б, гараж літера В, вбиральня літера Г, огорожа І, вимощення І по АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_3 на підстав свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 26.11.1987 та записано 26.11.1987 в реєстрову книгу №2 за реєстровим №554.

Будинковолодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 числиться за померлим ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Станом на 01.01.1991 двір суспільна група господарства - колгоспний. Членами двору були ОСОБА_3 - голова двору, 1933 р.н., ОСОБА_2 - дружина, 1933 р.н. Зазначене підтверджується довідкою Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №256 від 27.02.2023.

Згідно довідки Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №497 від 30.08.2023, на день смерті ОСОБА_3 проживав та перебував на реєстраційному обліку за адресою: АДРЕСА_1 . На день його смерті разом із померлим була зареєстрована ОСОБА_2 (дружина) - 1933 р.н.

26.11.1987 виконкомом Тернопільської районної Ради народних депутатів Тернопільської області видано свідоцтво на право особистої власності на житловий будинок з належними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , та посвідчено, що він належить колгоспному двору, що складається з 4-ох членів, головою якого є ОСОБА_3 .

Згідно з витягом з рішення Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №145 від 31.03.2004, ОСОБА_2 безоплатно передано у власність земельну ділянку загальною площею 0,70 га, з них: площею 0,22 га для обслуговування житлового будинку та господарських будівель в АДРЕСА_1 за рахунок земель житлово-комунальної забудови, площею 0,48 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель с/г призначення в межах населеного пункту.

Рішенням Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №232 від 12.04.2013 внесено зміни до рішення Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області №145 від 31.03.2004 та вирішено передати ОСОБА_2 безкоштовно у власність земельну ділянку загальною площею 0,464 га в тому числі: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2325 га за рахунок земель житлової забудови в межах населеного пункту АДРЕСА_1 ; для ведення особистого селянського господарства площею 0,2315 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (рілля) в межах населеного пункту села Великі Гаї Тернопільського району.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №21514295 від 13.05.2014, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки кадастровий номер 6125281700:01:001:4459 площею 0,2315 га, призначеної для введення особистого селянського господарства, яка розташована в с. В. Гаї Тернопільського району Тернопільської області.

13.05.2014 ОСОБА_2 видано свідоцтво серії НОМЕР_2 про право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6125281700:01:001:4459 площею 0,2315 га, призначеної для введення особистого селянського господарства, яка розташована в с. В. Гаї Тернопільського району Тернопільської області.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав №352136312 від 27.10.2023, за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину №1393 від 27.10.2023, зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6125281700:02:001:4458 площею 0,2325 га, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташована на АДРЕСА_1 .

Постановою приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Захарків Т.Б. №43/02-14 від 13.05.2023 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2315 га з кадастровим номером 6125281700:01:001:4459 після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У постанові зазначено, що у справах приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Захарків Т.Б. заведена спадкова справа за №66-2022 після смерті ОСОБА_2 , за заявою ОСОБА_1 , про прийняття спадщини за заповітом за №150 від 06.12.2022. Спадкова справа після ОСОБА_3 згідно інформації із Спадкового реєстру не заводилася.

При перевірці належності майна, що підлягає успадкуванню, було встановлено, що на підтвердження права власності спадкодавця на вищезазначений житловий будинок не було подано належних правовстановлюючих документів. А також, встановлено наявність розбіжностей між площею земельної ділянки, вказаної у заповіті та площею земельної ділянки зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Правовий статус майна колгоспного двору був врегульований ст. ст. 120 - 126 Цивільного кодексу УРСР 1963 року. Частиною 1 статті 112 Цивільного кодексу УРСР було передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно зі ст. 120 Цивільного кодексу УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.

За змістом ст. 123 Цивільного кодексу УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Таким чином, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 належало по 1/2 частини житлового будинку з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 на праві сумісної власності.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», до правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме: право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Правила ст. 563 ЦК УРСР про те, що спадщина на майно колгоспного двору відкривається лише після смерті останнього його члена, поширюється на випадки припинення колгоспного двору лише з цих підстав до 1 липня 1990 року. У разі смерті члена колгоспного двору після 30 червня 1990 року спадщина на відповідну частку майна колгоспного двору відкривається після смерті кожного з його колишніх членів. До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство.

Пунктом 1 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_3 . Оскільки, спадщина відкрилася до 01 січня 2004 року, то застосуванню підлягають норми ЦК УРСР.

У відповідності до cт. 524 ЦК УРСР, Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Згідно cт. 529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

Статтею 548 ЦК УРСР передбачено, що для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно із статтею 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_2 у порядку передбаченому статтями 548, 549 ЦК УРСР, оскільки фактично вступила у володіння спадковим майном. Після померлого ОСОБА_3 спадкова справа не заводилась.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої спадщину у вигляді спірного житлового будинку прийняв ОСОБА_1 (син) у порядку передбаченому ч.1 ст.1269 ЦК України, шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Таким чином, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_2 успадкував будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Однак, отримати свідоцтва про право на спадщину на спірний житловий будинок у нотаріуса позивач не може, у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Відповідно до вимог статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, а також те, що через відсутність правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивач не може реалізувати своїх спадкових прав, його право підлягає судовому захисту, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вимоги позивача про визнання за ним права власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2315 га з кадастровим номером 6125281700:01:001:4459 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд враховує таке.

Згідно з вимогами ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший розмір не визначений заповітом.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30 травня 2008 року роз`яснено, що відповідно до вимог статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Як встановлено вище, ОСОБА_2 на підставі рішення сільської ради від 31.03.2004 отримала безоплатно у власність земельну ділянку площею 0,48 га для ведення особистого селянського господарства, площу якої в подальшому на підставі рішення сільської ради від 12.04.2013 було змінено на 0,2315 га.

06.05.2014 ОСОБА_2 зареєструвала за собою право власності на земельну ділянку площею 0,2315 га, кадастровий номер 6125281700:01:001:4459 та отримала свідоцтво про право власності.

Позивач, в свою чергу, 27.10.2023 в порядку спадкування зареєстрував право власності на земельну ділянку площею 0,2325 га, кадастровий номер 6125281700:01:001:4458 призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Вказана земельна ділянка також була надана безоплатно у власність ОСОБА_2 на підставі рішення сільської ради від 31.03.2004, з внесеними до нього змінами рішенням сільської ради від 12.04.2013.

Таким чином, враховуючи те, що до позивача у порядку спадкування за заповітом перейшло право власності на житловий будинок, до нього також перейшло право власності на спірну земельну ділянку, яка є тією самою земельною ділянкою, яка вказана у заповіті.

Однак, отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку в нотаріуса позивач не може, у зв`язку з наявними розбіжностями площі у заповіті та у правовстановлюючих документах.

За таких обставин, суд вважає, що позов в цій частині також слід задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2315 га з кадастровим номером 6125281700:01:001:4459 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 287, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2315 га з кадастровим номером 6125281700:01:001:4459 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 .

Відповідач: Великогаївська об`єднана територіальна громада, код ЄДРПОУ - 04394875, місцезнаходження - вул. Галицька, 47, с. Великі Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область.

Рішення складено та підписано 25.07.2024.

Головуючий суддяП. Я. Стельмащук