Рішення

від 15.08.2024 по справі 212/6043/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/6043/24

2/212/2875/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2024 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Ваврушак Н.М., за участі секретаря судового засідання Дущак К.О., розглянувши у судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року адвокат Толстих Олександр Юрійович в інтересах позивача ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду із вказаним вище позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - ПрАТ«Суха Балка», підприємство, відповідач), в обґрунтування якого вказав, що позивач протягом 20 років працював на посаді гірника очисного вибою шахти ім. Фрунзе ПрАТ «Суха Балка», з 19.08.2002 року по 20.07.2022 року, у шкідливих умовах праці. На підставі Інформаційної довідки про умови праці від 29.11.2022 №4.6.2/7701-22, наданої Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 20.02.2024р. №288 позивачу було встановлено професійні захворювання:радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико - динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. ЛН першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху)- за класифікацією ОСОБА_2 і ОСОБА_3 . По факту виникнення хронічних професійних захворювань було проведено розслідування та складено акт за формою П-4 про розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 19.03.2024 р. Згідно довідок Обласної Медико - соціальної експертної комісії № 2 серії 12 ААА № 144467 та серії 12 ААГ № 573598 від 13.06.2024 року позивачу первинно було встановлено ступінь стійкої втрати працездатності внаслідок професійних захворювань на рівні 65 % та ІІІ групу інвалідності з 29 квітня 2024 року з переоглядом 10.04.2026 року. Внаслідок отриманих професійних захворювань порушенні життєві зв`язки позивача, він не має змоги реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування позбавляє його можливості вести повноцінний спосіб життя. Позивач постійно відчуває фізичні страждання, біль та через втрату працездатності у відносно молодому віці та систематичною необхідністю отримання медичної та сторонньої допомоги, відчуває психологічний дискомфорт. Все це постійно та негативно позначається на душевному та фізичному станах позивача. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними. Позивач вважає, що професійні захворювання виникли внаслідок порушень норм охорони праці на підприємстві, де він працював. У зв`язку із отриманими професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, розмір якої позивач оцінює в 355000,00 гривень, яку просить стягнути з відповідача, без утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Ухвалою суду від 19 червня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строк для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечень, а також роз`яснено право сторін клопотати перед судом про розгляд справи з їх викликом.

Представник відповідача - адвокат Заклецький В.В. скористався правом надання відзиву в якому позовні вимоги не визнав, вважав їх необґрунтованими та вказав, що робота на гірничодобувному підприємстві обумовлена наявністю шкідливих виробничих факторів, усунути які неможливо з об`єктивних причин, порядок та вимоги щодо роботи в шкідливих умовах регламентовані законодавчо і компенсуються пільгами. При укладенні з ПрАТ «Суха Балка» трудового договору, позивача було ознайомлено з умовами праці, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я, його права на пільги і компенсації за роботу в таких умовам відповідно до чинного законодавства, при цьому позивач свідомо приймав наявні умови праці і усвідомлював можливість нанесення шкоди його здоров`ю. Тривалість роботи працівника у шкідливих умовах праці збільшує ризик професійного захворювання, і це залежить від самого працівника, оскільки лише він сам несе відповідальність за наслідки свого вибору. Також ПрАТ «Суха Балка» надавало позивачу встановлені чинним законодавством і колективними договорами пільги і компенсації, зокрема, оплату праці у підвищеному розмірі, додаткові відпустки, профілактичне харчування, перераховував до Пенсійного фонду кошти для забезпечення виплати пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 тощо. Відповідач не приховував важкість та шкідливість технологічного процесу, технологію виробництва не порушував. Більше того, на ПрАТ «Суха Балка», відповідно до вимог законодавства, повсякчас застосовуються заходи щодо полегшення і оздоровлення умов праці працівників шляхом впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки. Умови праці, в яких працював позивач, не створювались ПрАТ «Суха Балка», а є наслідком недосконалос ті технології розробки корисних копалин підземним способом, тому ймовірною причиною професійного захворювання позивача є незастосування ним у процесі виконання трудових обов`язків засобів захисту, не зважаючи на забезпечення ними у повному обсязі. Жодних заяв про відмову від дорученої роботи у зв`язку з небезпекою для здоров`я або розірвання трудового договору за власним бажанням, у зв`язку з невиконанням підприємством законодавства про охорону праці, від позивача не надходило. Надана позивачем довідка МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, котра надана при первинному огляді, не містить відомостей стосовно перенесення позивачем моральних страждань. Посилання позивача на душевні страждання та переживання не підтверджуються жодними належними доказами, наприклад, висновком експерта в галузі психології. Крім того, моральна шкода у заявленій сумі позивачем не доведена, жодних належних та допустимих доказів на її підтвердження останнім не надано. Позивач втратив працездатність частково, тому здібність до самообслуговування він має, не потребує стороннього догляду чи допомоги, що вказує на те, що професійні захворювання не призвели до тяжких наслідків для позивача, котрі змінили його життя та потягли за собою немайнові втрати. Зазначив, що обов`язковою умовою виникнення правовідносин з відшкодування моральної шкоди є неправомірні дії чи бездіяльність та вина власника або уповноваженого ним органу. Так, моральна шкода у зазначеній позивачем сумі у розмірі 355000,00 гривень є необґрунтованою, завищеною та такою, що не відповідає принципам розумності та справедливості. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі та покласти на позивача судові витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповіді на відзив до суду не надходило.

Сторони не висловили заперечень проти розгляду справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За змістом ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Суд встановив, що позивач працював на підприємстві відповідача з 19 серпня 2002 року по 20 липня 2022 року на посаді гірника очисного вибою шахти імені «Фрунзе» з повним робочим днем в підземних умовах. 20 липня 2022 року звільнений за власним бажанням по виходу на пенсію за віком, згідно ст. 38 КЗпП України, що підтверджується копією трудової книжки (серія НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 . (а. с. 19-20)

На підставі Інформаційної довідки про умови праці працівника при підозрі в нього хронічного професійного захворювання (отруєння) від 29.11.2022 № ДН/4.6.2/7701-22, наданої Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області, медичним висновком лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 20.02.2024 № 288 позивачу було встановлено професійні захворювання:радикулопатія попереково-крижова L5, S1 та шийна С6, С7, С8 з вираженими статико - динамічними порушеннями, стійким больовим і м`язово-тонічним синдромами, вираженим периферичним нейросудинним синдромом верхніх кінцівок, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), остеоартрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових і колінних суглобів (ПФ другого ступеня); хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії (пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії), група В. ЛН першого-другого ступеня; хронічна двобічна сенсоневральна (нейросенсорна) приглухуватість другого ступеня (з легким зниженням слуху)- за класифікацією ОСОБА_2 і ОСОБА_4 (а. с. 14-18)

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 19 березня 2024 року, затвердженого 19.03.2024 р. начальником Південно - Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, проведеного на ПрАТ «Суха Балка», встановлено обставини виникнення хронічного професійного захворювання позивача (п. 17), а саме: працюючи на шахті ім. Фрунзе підземним гірником очисного забою з 19.08.2002 по 20.07.2022, ОСОБА_1 виконував роботи з випуску і ліквідації зависань руди в вертикальних виробках дроблення негабаритів, доставку руди скреперними лебідками в рудоспуск. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перенавантаженням. В підземних умовах шахти не завжди була можливість використовувати транспортувальні засоби та засоби малої механізації для переміщення вантажів з причин технологічного обмеження робочого простору, перешкоджаючого їх застосуванню, внаслідок чого умови праці характеризувалися фізичним перенавантаженням. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених показників виробничого шуму та підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. (а. с. 7-9)

З пункту 18 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) за формою П-4 від 19 березня 2024 року, вбачається, що причинами виникнення хронічного професійного захворювання у позивача є важкість праці: маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну, становила 30 кг при нормі до 30 кг; робоча поза - незручна 45% тривалості зміни при допустимій до 25% вимушена 15% тривалості зміни при допустимій до 10%, згідно з Державними санітарними нормами та правилами «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затвердженими наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 №248; аерозоль переважно фіброгенної дії: концентрація кремнію діоксиду кристалічного при вмісті в пилу від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму, в 1,8 рази згідно з «Гігієнічними регламентами допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я від 14.07.2020 №1596 і складала 3,6 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3; шум: еквівалентний корегований рівень шуму на 18,5 дБА перевищував допустимий рівень та складав 98,5 дБА при ГДР 80 дБА, згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку».

У пункті 13 Акту зазначений висновок про наявність шкідливих умов праці, складений у відповідності до відомостей інформаційної довідки про умови праці від 29.11.2022 № ДН/4.6.2/7701-22Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області та з урахуванням Державних санітарних норм та правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.04.2014 року за № 248, за яким умови праці підземного гірника очисного забою дільниці №6 шахти ім. Фрунзе ПрАТ «Суха Балка» ОСОБА_1 відносятьсядо 3 класу 3 ступеня «Шкідливі».

Згідно з довідками Обласної Медико - соціальної експертної комісії № 2 серії 12 ААА № 144467 та серії 12 ААГ № 573598 від 13 червня 2024 року позивачу первинно встановлена втрата професійної працездатності в розмірі 65 % (50 % - по радикулопатії, 10 % - по ХОЗЛ, 5 % - по туговухості) з 29 квітня 2024 р. до 01 травня 2026 р. та ІІІ групу інвалідності з 29 квітня 2024 р. до 01 травня 2026 року з переоглядом 10 квітня 2026 року. Відповідно до рекомендацій МСЕК позивач потребує медикаментозного лікування, забезпечення виробами медичного призначення, санаторно - курортного лікування. Протипоказана важка фізична праця, тривала хода, вимушена поза, переохолодження, в умовах виробничого пилу, шуму. Рекомендовано спостереження сімейного лікаря і невролога. (а. с. 11-12)

За п. 16 Індивідуальної програми реабілітації інваліда № 418 від 13.06.2024 Обласної МСЕК № 2, відновлення обмеження життєдіяльності позивача часткове. (а. с. 23 на звороті)

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 153 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці.

Згідно частин 1, 3 ст.3 Закону України «Про охорону праці», роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Згідно ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 2371 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Виходячи з наведених вимог закону, позицію представника відповідача щодо відсутності підстав для покладення на підприємство відповідальності за завдану шкоду, оскільки відсутня вина підприємства в її заподіянні, суд вважає такою, що не відповідає вимогам закону, оскільки між сторонами склалися трудові правовідносини. При цьому, професійні захворювання отримані позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, а отже наявні у зв`язку з цим всі підстави, передбачені ст.2371 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 2371 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок ушкодженням його здоров`я через виникнення у нього професійних захворювань, спричинених негативними виробничими факторами, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про необхідність відшкодування позивачу моральної шкоди за рахунок відповідача.

Зупиненням, а в подальшому й скасуванням права громадян, що потерпіли від нещасних випадків на виробництві, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 2371 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до ст.23 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Як зазначено в п. 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року по справі № 1-9/2004 ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричинюють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на відповідача, суд виходить з того, що професійне захворювання виникли у позивача у зв`язку з його тривалою, протягом 20 років, роботою на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці, що підтверджується дослідженими судом доказами.

Судом встановлено, що через тривалу працю у шкідливих умовах на підприємстві відповідача позивачу встановлено хронічні професійні захворювання, що призвели до втрати працездатності у розмірі 65 % та ІІІ групу інвалідності, внаслідок чого у позивача порушено звичний спосіб життя.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

Слід зазначити, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає, і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі, гідності особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Cуд враховує тривалий період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, характер отриманих професійних захворювань у їх сукупності, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, стан здоров`я, тяжкість та невідворотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, і вважає необхідним, розумним та достатнім визначити розмір компенсації в сумі 190000,00 гривень, що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди у розмірі 355000,00 гривень, то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.

Щодо питання про судові витрати суд зазначає наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Позивача згідно п.2 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Частина 1статті 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 частини 2 статті 141 ЦПК України визначено, що у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи приписи статті 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави у сумі 1900,00 гривень.

Керуючись ст.ст.153, 2371 КЗпП України, Законом України «Про охорону праці», ст.ст.3, 12, 81, 141, 263, 265 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 190000,00 гривень (сто дев`яносто тисяч гривень 00 копійок) без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір в розмірі 1900,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот гривень 00 копійок).

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», код ЄДРПОУ 00191329, місцезнаходження юридичної особи: вул. Конституційна, буд. 5, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50029.

Повний текст рішення суду складено та підписано 15 серпня 2024 року.

Суддя: Н. М. Ваврушак