Ухвала

від 15.08.2024 по справі 293/1196/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 293/1196/24

Провадження № 2/293/513/2024

УХВАЛА

15 серпня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,

розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до Видиборської сільської ради (адреса місця знаходження: вул. Центральна 17 А с. Видибор Житомирський район, Житомирська область, 12314, ЄДРПОУ 04344185)

про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

12.08.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Видиборської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до змісту якого просить:

- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк в три місяці, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті померлої матері, ОСОБА_2 , яка народилась в 1914 році та яка на час смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Оглянувши позовні матеріали на предмет відповідності їх нормам Цивільного процесуального кодексу України, які регулюють порядок дотримання заявником вимог щодо подачі та форми позовної заяви суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наступних підстав.

Загальні вимоги до позовної заяви містяться у ст. 175 ЦПК України.

Так, за приписами п.5 ч.3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із ч. 5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

У позовнійзаяві позивачзазначає,що єспадкоємцем після смертіматері,однак належних доказів про наявність чи відсутність інших спадкоємців, які прийняли спадщину після померлої матері ОСОБА_2 до позовної заяви не додає.

Зокрема, як слідує, із змісту позову, позивач вказує, що догляд за мітір`ю здійснювала вона та її сестри, а в доданому до позову заповіті, окрім позивача, заначено і інших осіб, яким спадкодавець заповіла належне їй майно.

Суд вказує, що довідка нотаріуса не є тим документом, що підтверджує вказані вище обставини.

Суд зауважує, що Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» визначено, що відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини.

Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з`ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб`єктний склад відповідачів.

Водночас, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Однак, в позові позивачем не зазначено жодних поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій та відповідно доказів цього.

Суд вказує, що такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, наявність неприязних стосунків, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини тощо, не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку.

Крім того, позивач не зазначає та не додає доказів, що підтверджують родинні відносини між спадкодавцем та спадкоємцем, що прямо вказували, що позивач є дійсно дочкою померлої.

Як убачається із доданих до позову копії свідоцтва про смерть спадкодавця, заповіту та свідоцтва про народження позивача, ім`я спадкодавиці є відмінними. Так у свідоцтві про смерть спадкодавиця значиться як « ОСОБА_3 » в заповіті « ОСОБА_4 », в свідоцтві про народження позивача в графі мати « ОСОБА_5 ».

Доказів, які вказували б на ідентичність таких імен позивач не додає.

Отже, в позовній заяві не чітко викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, не зазначені докази, які б підтверджували відповідні обставини та відповідно не долучені такі до позовної заяви.

Пунктом 8 ч.3 ст. 175 ЦПК України визначено, що позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Однак, позовна заява не містить повного переліку, доданих до позову документів.

При цьому суд додатково звертає увагу, що усі додані до позову документи в копіях не мають належного засвідчення відповідно до вимог ч.2 ст.95 ЦПК України.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Правила засвідчення копій документі визначені Національним стандартом ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», затверджені наказом ДП «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 01.07.2020 № 144 та набрали чинності з 1 вересня 2021 року а також Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженінаказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року N 1000/5, інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші нормативно-правові акти.

Так, подані позивачем копії документів, мають відповідати порядку засвідчення копій документів, визначеному у Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів.

Згідно з ч. 5 ст.95ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Належність засвідчення копії складається: зі слів "Згідно з оригіналом", назви та особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису, та печатки (для нотаріального завірених копій, копій, що подаються адвокатом як представником (за наявності такої печаті).

Проте, позивачем до матеріалів позовної заяви додано документи неналежно засвідчені, що вказує на те, що позовна заява подана без дотримання нормст.ст.175,177 ЦПК України.

Заразом, згідно з частиною 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем, або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Натомість, складена позовна заява містить підпис позивача, що не співпадає з підписом позивача наявним у інших документах, доданих до позову, що викликає сумніви, що підпис позовної заяви здійснений саме позивачем.

Серед іншого суд зазначає,що позивачу порушеннянорм п.4ч.3ст.175ЦПК України, визначившипроцесуальний статусВидиборської сільськоїради,як відповідача,не зазначилата жоднимчином необґрунтувала,якими самедіями чибездіяльністю зазначеноговідповідача порушуються,не визнаютьсячи оспорюютьсябудь-якіїї права,як позивача.

При цьому суд уважає за необхідне зазначити, що відповідно до п.7-1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює Кабінет Міністрів України.

Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року № 711-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області" визначено адміністративні центри та затверджено території територіальних громад Житомирської області в тому числі, Черняхівської територіальної громади, до складу якої увійшли Черняхівська, Андріївська, Бежівська, Великогорбашівська, Видиборська, Головинська, Горбулівська, Дівочківська, Жадьківська, Клітищенська, Очеретянська, Пекарщинська, Салівська, Селецька, Селянщинська, Сліпчицька, Стиртівська з адміністративним центром смт (нині селище) Черняхів.

У зв`язу з чим розпочато процедуру реорганізації у тому числі і Видиборської сільської ради, яка як юридична особа перебуває у стані припинення та відповідно не може відповідати за позовними вимогами.

Водночас слід зазначити, що з урахуанням норм Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», що правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою є сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади (юридична особа).

Отже, з вказаною слідує, що правонаступником прав та обов`язків Видиборської сільської ради є саме Черняхівська селищна рада.

В позові позивач також зазначає учасником справи зацікавлену особу: приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Доброльожу В.В.

Разом з цим, слід зауважити, що такого визначення учасника справи як зацікавлена особа чинний ЦПК України не містить.

Відповідно до ч.1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Суд наголошує, що метою участі третіх осіб у цивільній справі є захист ними своїх прав, свобод чи інтересів, відмінних і незалежних від прав, свобод чи інтересів сторін.

Правовим становищем третіх осіб наділяються особи, які мають особистий юридичний інтерес до результатів розгляду цивільної справи, але цей інтерес, не рівноцінний інтересам сторін (позивача і відповідача). Інтерес третіх осіб проявляється в тому, що рішення суду безпосередньо вплине на їх суб`єктивні права чи охоронювані законом інтереси, чи навіть, встановивши між сторонами відповідні правовідносини, порушить права, свободи чи інтереси таких осіб.

За приписамич.ч.4,5ст.53ЦПК України визначено,що узаявах прозалучення третіхосіб ів заявахтретіх осібпро вступу справуна стороніпозивача абовідповідача зазначається,на якихпідставах третіхосіб належитьзалучити доучасті усправі.

Суд також звертає увагу, що подана до суду позовна заява та додані до неї документи не мають належної якості, що унеможливлює дослідити їх зміст у повному обсязі.

Заразом, звертає увагу позивача щодо прохальної частини позову, яка викладена не у повній мірі.

Крім того, позивачем додано до позовної заяви документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 1212,00 грн, а саме квитанцію №ПН1062 від 12.08.2024, платником в якій зазначено ОСОБА_6 . Така особа не є позивачем та представником по справі.

Згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.

Суд вказує, що зважаючи на предмет позову, наявна в матеріалах позову копія довіреності не є тим документом в розумінні ст.ст. 60, 62 ЦПК України, яка підтверджує повноваження ОСОБА_6 як особи представнника позивача.

Тому суд уважає подану позивачем ОСОБА_1 позовну заяву такою, яка не оплачена судовим збором.

Згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Зважаючи на викладені вище обставини суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Видиборської сільської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - залишити без руху.

2.Надати позивачу строк в 7 (сім) днів з дня отримання нею цієї ухвали для усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали та сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.

3. Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.

Інформацію щодо справи учасники справи можуть отримати на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: https://cr.zt.court.gov.ua/sud0624/

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена та підписана: 15.08.2024

Суддя Людмила ЛОСЬ