Рішення

від 16.07.2024 по справі 367/3660/23

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/3660/23

Провадження №2/367/1482/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

16 липня 2024 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого судді Кухленко Д.С.,

за участі секретаря судових засідань Шаповала О.О.,

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Кооператив «Асфальтобетонщик» про стягнення заробітної плати та звільнення,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Ірпінського міського суду Київської області з позовом до Виробничого кооперативу «Кооператив «Асфальтобетонщик» з вимогою вважати його звільненим 02 березня 2023 року за ч.3 ст. 38 КЗпП з посади менеджера (управителя) за власним бажанням, оскільки власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного та трудового договору; стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за період 01.02.2023 по 02.03.2023 в розмірі 7 282 грн 61 коп., компенсацію за невикористані 114 днів щорічної відпустки в розмірі 25 460 грн, вихідну допомогу в розмірі 20 100 грн, а також середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03.03.2023 до ухвалення рішення суду із розрахунку 319,04 грн за кожен робочий день.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він з 30 травня 2018 року працює на посаді менеджера (управителя) у Виробничому кооперативі «Кооператив «Асфальтобетонщик». Тривалий час не отримував заробітної плати, що зумовило його неодноразово звертатись до суду для стягнення заборгованості по заробітній платі (судова справа № 367/4206/22, справа № 367/4204/22 та справа № 367/1095/23). За весь час роботи у відповідача працівнику жодного разу не було надано відпустки, не було ознайомлено з посадовою інструкцією, з колективним договором. На неодноразові звернення не було надано довідку про середню заробітну плату, не було надано відповідь на дві письмові вимоги про надання інформації про кількість днів невикористаної відпустки та не виконано ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 19.10.2022 у справі № 367/4204/22 про витребування довідки про середню заробітну плату, тощо. Листи від 10.02.2023 та лист від 01.03.2023 залишені роботодавцем без відповіді. Лист від 22.11.2022 повернувся за закінченням терміну зберігання (штрих код відправлення 0820200977740). Звернення від 06.03.2023 отримано роботодавцем 17.03.2023 (штрих код відправлення 0820100036867), однак також було проігнороване.

З огляду на постійні порушення норм трудового законодавства, не виплату заробітної плати у строки встановлені ст. 24 Закону України «Про оплату праці», що підтверджено і довідкою роботодавця і судовим рішенням про стягнення заробітної плати, постійне ігнорування роботодавцем звернень працівника ОСОБА_2 10.02.2023 написав заяву про його звільнення з наступного робочого дня, після отримання даної заяви, згідно ч.3 ст. 38 КЗпП за власним бажанням, оскільки власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, а також виплатити вихідну допомогу у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку (ст.44 КЗпП).

Дану заяву було направлено відповідачу цінним листом з описом вкладення та фактично отримано роботодавцем 01.03.2023. Таким чином, 02 березня 2023 року є останнім робочим днем, позивач повинен бути звільнений і в цей день з ним повинен бути проведений повний розрахунок (виплачена заробітна плата, компенсовано не використану частину відпустки, виплачена вихідна допомога у розмірі тримісячного середнього заробітку видана трудова книжка).

Оскільки цього зроблено не було, позивач також просить стягнути з відповідача середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні до ухвалення рішення суду із розрахунку 319,04 грн за кожен робочий день.

Ухвалою суду від 12.06.2023 по справі відкрито загальне позовне провадження з викликом сторін та задоволення клопотання позивача про витребування доказів.

Ухвалою від 11 жовтня 2023 року було закрите підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, однак свого представника не направив і на момент розгляду справи не скористався своїм правом на подання відзиву.

При цьому суд враховує, що представники відповідача адвокати Возний М.В. та Маньков М.В. неодноразово писали клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладання судових засідань, тобто вони знали про стан провадження у справі. Крім того, позов подано до відповідача - юридичної особи, яка згідно ст. 14 ЦПК України має зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, а тому в силу вимог закону обізнана з матеріалами справи та про дату і час судових засідань.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та просив позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 10, 81 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, згідно з якими кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і вирішує справу на підставі наданих доказів.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, крім випадків, встановлених ст.82 ЦПК України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи ОСОБА_3 згідно наказу від 29.05.2018р. №7-к з 30 травня 2018 року працює на посаді менеджера (управителя) підприємства в Кооперативі «Асфальтобетонщик». З 14 жовтня 2022 року змінено назву відповідача на Виробничий кооператив «Кооператив «Асфальтобетонщик».

З травня 2018 року заробітної плати позивач не отримував, що підтверджено довідкою роботодавця та також судовим наказом Ірпінського міського суду Київської області від 19.10.2022 у справі № 367/4206/22 про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з травня 2018 по січень 2022 року в розмірі 221 600 грн, рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 13 грудня 2022 року у справі № 367/4204/22 про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з лютого по вересень 2022 року у розмірі 52 800 грн., та рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 11 квітня 2023 року у справі № 367/1095/23 про стягнення заборгованості по заробітній платі за період з жовтня 2022 по січень 2023 року у розмірі 26 500 грн.

Згідно ст.43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно ст. 94 КЗпП України та ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата це винагорода, обчислена як правило у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу. Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до вимог статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів.

Таким чином, невиплата заробітної плати є істотним порушенням конституційних прав працівника, що вже є достатньою підставою для твердження про порушення власником або уповноважений ним орган законодавство про працю, умови колективного та трудового договору, що в свою чергу надає право працівнику звільнитись з роботи за власним бажанням саме за частиною 3 ст. 38 КЗпП України.

Окрім того, матеріалами справи підтверджено та не спростовано відповідачем, що працівник за весь період роботи не знаходився у щорічній відпустці, його не було ознайомлено з посадовою інструкцією, з колективним договором, не проводилась індексація заробітної плати. Всі усні та письмові вимоги працівника були проігноровані роботодавцем.

Як вказано в постанові Верховного Суду від 31.10.2012 р. у справі № 6-120цс12 за змістом ст. 38 КЗпП працівник має право з власної ініціативи в будь-який час розірвати укладений з ним на невизначений строк трудовий договір. При цьому строк розірвання трудового договору і його правові підстави залежать від причин, які спонукають працівника до його розірвання і які працівник визначає самостійно.

У постанові Верховного Суду від 22 травня 2013 року № 6-34цс13 вказано, що істотність характеру порушень роботодавцем умов трудового законодавства та їх поважність не можуть бути підставою для відмови працівнику у звільненні за частиною третьою ст. 38 КЗпП, оскільки такі критерії цією нормою не передбачені. Роботодавець не має права самостійно змінювати визначену працівником у заяві причину звільнення з роботи.

Оскільки заяву про звільнення роботодавець отримав 01.03.2023, що підтверджено належними доказами, останнім робочим днем позивача є наступний день тобто 02 березня 2023. Відповідно згідно ст. 116 КЗпП в цей день позивач повинна бути звільнена, з нею повинен бути проведений повний розрахунок (виплачена заробітна плата, компенсовано не використану частину відпустки, виплачена вихідна допомога у розмірі тримісячного середнього заробітку видана трудова книжка).

Так, ОСОБА_1 просить стягнути заробітну плату за період з лютого 2023 року по 02 березня 2023 року (включно) - дату звільнення. Із розрахунку мінімальної заробітної плати, на яку його було прийнято на роботу та посадовий оклад збільшувався пропорційно збільшення розміру мінімальної заробітної плати на відповідний період. Згідно п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Таким чином, як і раніше, розмір посадового окладу працівника встановлено на рівні мінімально гарантованого розміру мінімальної заробітної плати у відповідному періоді, встановленому в Законі України про державний бюджет на відповідний рік, а саме з 01.10.2022 і по дату звільнення - 6700 грн

Судом перевірено та встановлено вірність розрахунку позивача, а саме за лютий 2023 (1 місяці) - 6700 грн,

2 дні березня 2023 - (6700 грн / 23 робочі дні у березні 2023) х 2 робочі дні = 582,61 грн

Всього заборгованість по заробітній платі за період з 01.02.2023 по 02.03.2023 становить 6700 грн + 582,61 грн = 7 282 грн 61 коп.

Згідно ст. 6 Закону України «Про відпустки» та ст. 75 КЗпП щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно ст. 83 КЗпП у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки

Оскільки позивач працював у відповідача з 30.05.2018 по 02.03.2023 з посадовим окладом що дорівнював мінімальній заробітній платі, загальна кількість щорічної відпустки становить 114 днів (14+24+24+24+24+4 дні відпустки відповідно по рокам роботи 2018, 2019, 2020, 2021, 2022 та 2023).

Розмір мінімальної заробітної плати на дату звільнення 6700 грн. (6700 грн. / 30 днів) х 114 днів = 25 460,00 грн

Крім того, наслідком звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП є обов`язкова виплати вихідної допомоги в розмірі, не менше тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП України).

Оскільки відповідач довідку про розмір середньої заробітної плати, як передбачено постановою КМУ №100 від 08.02.1995р. «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», не надав, позивач вимушений сам провести розрахунок середньої заробітної плати за три останні місяці, які передують звільненню. (6700 грн. + 6700 грн. + 6700 грн.) = 20 100 грн.

Відповідач даний розрахунок не спростував, свого контр-розрахунку не надав, а тому суд приймає його до уваги як правильний.

Щодо стягнення середньої заробітної плати за затримку розрахунку при звільненні суд враховує наступне.

Згідно ст. 117 КЗпП в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц (провадження № 14-623цс18) правового висновку слідує, що закон покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать. У разі невиконання такого обов`язку наступає передбачена ст.117 КЗпП України відповідальність.

Згідно постанови КМУ №100 від 08.02.1995р. «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» середній заробіток обраховується за останні два місяці які передують звільненню.

В даному випадку (6700 грн. за січень 2023 + 6700 грн. за лютий 2023) = 13 400 грн.

13 400 грн. / 42 робочі дні у січні-лютому 2023 = 319,04 грн. за 1 день.

Стаття 117 КЗпП передбачає стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні аж по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 20 постанови від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Так, з 03.03.2023 (з наступного дня після дати звільнення) по 03.09.2023 - максимально встановлений законом шестимісячний період = 131 робочий день (робочі дні у березні, починаючи з 03 березня 2023 - 21 день, робочі дні у квітні 2023 - 20 днів, у травні 2023 - 23 дні, у червні 2023 - 22 дні, у липні 2023 - 21 день, у серпні 2023 - 23 дні, по 03 вересня 2023 - 1 день). Розрахунок 319,04 грн х 131 робочих днів = 41 794 грн 24 коп.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи всі досліджені судом докази в їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу позовних вимог знайшли своє підтвердження та не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Таким чином, рішення в частині виплати заробітної плати підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 1073 гривні 60 копійок.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 78, 81, 259, 261, 265, 354, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Кооператив «Асфальтобетонщик» про звільнення та стягнення заробітної плати, - задовольнити.

ОСОБА_1 вважати звільненим 02.03.2023 з посади менеджера (управителя) Виробничого кооперативу «Кооператив «Асфальтобетонщик» згідно ч.3 ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Виробничого кооперативу "Кооператив "Асфальтобетонщик" на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за 01 лютого 2023 року по 02 березня 2023 року в розмірі 7 282 грн 61 коп., компенсацію за невикористані 114 днів щорічної відпустки в розмірі 25 460 грн. 00 коп., вихідну допомогу в розмірі 20 100 грн., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 03 березня 2023 року до 03 вересня 2023 року в розмірі 41 794 грн 24 коп.

Рішення в частині виплати заробітної плати за один місяць у сумі 6700 гривень 00 копійок звернути до негайного виконання.

Стягнути з Виробничого кооперативу "Кооператив "Асфальтобетонщик" на користь ОСОБА_1 1 073 гривні 60 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reestr.court.gov.ua

Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання - АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Виробничий кооператив "Кооператив "Асфальтобетонщик" (код ЄДРПОУ 19413928, юридична адреса: 08292, Київська область, м. Буча, вул. Промислова, буд 5).

Суддя: Д.С. Кухленко