Рішення

від 07.08.2024 по справі 545/4864/23

ПОЛТАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/4864/23

Провадження № 2/545/746/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" серпня 2024 р. Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Стрюк Л.І.

з участю секретаря Синегуб Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Полтавської районної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

В С Т А Н О В И В :

Позивач у грудні 2023 року звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності за набувальною давністю на секцію № НОМЕР_1 загальною площею 55,3 кв.м, житловою площею 35,4 кв.м, літню кухню і гараж в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 , обґрунтовуючи тим, що вона зареєстрована, фактично проживає та відкрито користується зазначеним майном. 06.10.1977, під час роботи посаді інженера з техніки безпеки Полтавської районної лікарні, їй було надане для постійного проживання приміщення № НОМЕР_1 у гуртожитку № НОМЕР_2 і з того часу вона безперервно, відкрито та добросовісно ним користується, дбає про його збереження в належному технічному стані, оплачує комунальні послуги. Вона зверталася до виконавчого комітету Мачухівської сільської ради Полтавського району з проводу приватизації спірного приміщення, проте отримала відмову у зв`язку з відсутністю ордеру на житлове приміщення та повідомлено, що на балансі Мачухівської сільської ради гуртожиток не перебуває.

Ухвалою Полтавського районного суду від 26.01.2024 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, ОСОБА_2 та як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Третя особа ОСОБА_3 подав до суду пояснення, у яких заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки за набувальною давністю може бути визнане право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно, а також майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребування якого його власнику було відмовлено. Окрім того, у гуртожитку за адресою по АДРЕСА_1 зареєстровано, окрім позивача, ще декілька осіб, без визначення номера кімнати чи приміщення.

Представник позивача надала заперечення на пояснення третьої особи ОСОБА_3 , у яких зазначила, що аргументи третьої особи безпідставні, оскільки кожна секція сама по собі є окремим приміщенням та не має місць загального користування.

Позивач та її представник адвокат Баликова Н.І. у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити, надавши пояснення, що за змістом аналогічні тим, які викладені у позовній заяві та додаткових поясненнях.

Представник відповідача Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області Болотніков А.С. у судовому засіданні пояснив, що гуртожиток на балансі Мачухівської сільської ради не перебуває, за актом передавалися інші приміщення. Вважає, що натепер власником будівлі є Полтавська районна рада Полтавської області, оскільки сільська рада не прийняла її на баланс. Проти задоволення позову не заперечував.

Представник відповідача Полтавської районної ради у судове засідання не з`явився, попередньо надавши заяву про розгляд справи за його відсутності.

Третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала та пояснила, що її мати ОСОБА_1 отримала приміщення у гуртожитку у 1970році. Із сусідами виник конфлікт, які перешкоджають їй у доступі до криниці та до гаража і літньої кухні.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 та її представник адвокат Руль М.І. у судовому засіданні надали пояснення, проти задоволення позову заперечували.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_4 у судовому засідання пояснила, що технічний паспорт, який наданий позивачем, не відповідає дійсності. Позивач самовільно зайняла коридор, перегородивши його, внаслідок чого інші мешканці гуртожитку не мають доступу до горища і димоходів, які перебувають у спільному користуванні, що унеможливлює їх належне та своєчасне обслуговування. Також позивач самовільно встановила паркан, який перекрив доступ іншим мешканцям до колодязя, та зайняла земельну ділянку, що значно більша за її частку, внаслідок чого вікна її приміщення виходять на земельну ділянку позивача, що перешкоджає доглядом за ними. Також зазначила, що лічильник розміщений у частині коридору, на який просить визнати право власності ОСОБА_1 , що перешкоджає їй у доступі, з приводу чого мешканці неодноразово викликали поліцію.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилася, попередньо надавши заяву про розгляд справи без її участі у зв`язку з хворобою.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 як на правову підставу для визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відповідно достатті 344 ЦК Українипосилається на те, що вона з 1977 року зареєстрована та фактично проживає у приміщенні АДРЕСА_2 (а.с.10), утримує його, вільно, відкрито та добросовісно користується ним.

Згідно з повідомленням Полтавської районної ради №337 від 06.11.2023, рішенням четвертого пленарного засідання першої сесії районної ради від 15.01.2021 №1/УIII-44 зі спільної власності територіальних громад Полтавського району та з балансу комунального некомерційного підприємства «Полтавська центральна районна клінічна лікарня» безоплатно передано у комунальну власність Мачухівської сільської ради цілісний майновий комплекс (будівлі, споруди, індивідуально визначене майно) неврологічного відділення за адресою: АДРЕСА_1 (гуртожиток); у Полтавській районній раді відсутній технічний паспорт на громадський будинок (гуртожиток) (а.с.11-13).

Відповідно до повідомлення №1510 від 10.10.2023 КП «Полтавська центральна районна клінічна лікарня Полтавської міської ради» цілісний майновий комплекс (будівлі, споруди, індивідуально визначене майно) неврологічного відділення за адресою: АДРЕСА_1 на балансі КП «Полтавська ЦРКЛ ПМР» не перебуває, правовстановлюючі документи та технічний паспорт відсутні(а.с.16).

Відповідно достатті 328 ЦК Україниправо власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з положеннями частин першої та четвертоїстатті 344 ЦК Україниособа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першійстатті 344 ЦК України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

Так, набути право власності на майно за набувальною давністю може будь-який учасник цивільних правовідносин, якими за змістомстатті 2 ЦК Україниє фізичні особи та юридичні особи, держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Проте не будь-який об`єкт може бути предметом такого набуття права власності. Право власності за набувальною давністю можна набути виключно на майно, не вилучене із цивільного обороту, тобто об`єкт володіння має бути законним.

Аналізуючи поняття добросовісності заволодіння майном як підстави для набуття права власності за набувальною давністю відповідно достатті 344 ЦК України, слід виходити з того, що добросовісність як одна із загальних засад цивільного судочинства означає фактичну чесність суб`єктів у їх поведінці, прагнення сумлінно захистити свої цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків. При вирішенні спорів має значення факт добросовісності заявника саме на момент отримання ним майна (заволодіння майном), тобто на той початковий момент, який включається в повний давнісний строк володіння майном, визначений законом. Володілець майна в момент його заволодіння не знає (і не повинен знати) про неправомірність заволодіння майном. Крім того, позивач як володілець майна повинен бути впевнений у тому, що на це майно не претендують інші особи і він отримав це майно за таких обставин і з таких підстав, які є достатніми для отримання права власності на нього.

Звідси, йдеться про добросовісне, але неправомірне, у тому числі безтитульне, заволодіння майном особою, яка надалі претендуватиме на набуття цього майна у власність за набувальною давністю. Підставою добросовісного заволодіння майном не може бути, зокрема, будь-який договір, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність. Володіння майном за договором, що опосередковує передання майна особі у володіння (володіння та користування), проте не у власність, виключає можливість набуття майна у власність за набувальною давністю, адже у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Якщо володілець знає або повинен знати про неправомірність заволодіння чужим майном (у тому числі і про підстави для визнання договору про його відчуження недійсним), то, незважаючи на будь-який строк безперервного володіння чужим майном, він не може його задавнити, оскільки відсутня безумовна умова набуття права власності - добросовісність заволодіння майном.

Відповідна особа має добросовісно заволодіти саме чужим майном, тобто об`єкт давнісного володіння повинен мати власника або бути річчю безхазяйною (яка не має власника або власник якої невідомий). Нерухоме майно може стати предметом набуття за набувальною давністю, якщо воно має такий правовий режим, тобто є об`єктом нерухомості, який прийнято в експлуатацію.

Відкритість володіння майном означає, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, не вчиняє дій, спрямованих на приховування від третіх осіб самого факту давнісного володіння. При цьому володілець не зобов`язаний спеціально повідомляти інших осіб про своє володіння. Володілець має поводитися з відповідним майном так само, як поводивсяб з ним власник.

Давнісне володіння є безперервним, якщо воно не втрачалося володільцем протягом усього строку, визначеного законом для набуття права власності на майно за набувальною давністю. При цьому втрата не зі своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності в разі повернення майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування (абзац другий частини третьоїстатті 344 ЦК України); не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є правонаступником іншого володільця, адже в такому випадку ця особа може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина другастатті 344 ЦК України). Також не перериває набувальної давності здійснення володільцем фактичного розпорядження майном у вигляді передання його в тимчасове користування іншій особі.

Давнісне володіння має бути безперервним протягом певного строку, тобто бути тривалим. Тривалість володіння передбачає, що має спливти визначений уЦК Українистрок, що різниться залежно від речі (нерухомої чи рухомої), яка перебуває у володінні певної особи. Для нерухомого майна такий строк складає десять років.

Також для набуття права власності на майно за набувальною давністю закон не повинен обмежувати чи забороняти таке набуття. При цьому право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається виключно за рішенням суду.

Отже, набуття відповідною особою права власності за набувальною давністю можливе лише за наявності всіх указаних умов у сукупності.

У постанові від 01 серпня 2018 року у справі № 201/12550/16-ц (провадження№ 61-19156 св 18) Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду зазначив, що при вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, необхідним є встановлення, зокрема, добросовісності та безтитульності володіння. За висновком Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наявність у володільця певного юридичного титулу унеможливлює застосування набувальної давності. При цьому безтитульність визначена як фактичне володіння, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Отже, безтитульним є володіння чужим майном без будь-якої правової підстави. Натомість володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За змістом частини першоїстатті 344 ЦК Українидобросовісність особи має існувати саме на момент заволодіння нею чужим майном, що є однією з умов набуття права власності на таке майно за набувальною давністю. Після заволодіння чужим майном на певних правових підставах, які в подальшому відпали, подальше володіння особою таким майном має бути безтитульним, тобто таким фактичним володінням, яке не спирається на будь-яку правову підставу володіння чужим майном. Адже володіння майном на підставі певного юридичного титулу виключає застосування набувальної давності, оскільки у цьому разі володілець володіє майном не як власник.

Отже, при зверненні до суду з вимогами про визнання за набувальною давністю права власності на нерухоме майно позивач має довести факт існування такого нерухомого майна; відкритість та безперервність володіння ним без правової підстави; добросовісність заволодіння майном; факт володіння спірним майном протягом строку, який складає не менше десяти років.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 травня 2019 року, у справі № 910/17274/17 (провадження № 12-291гс18) наведено такі висновки.

Давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 15 листопада 2022 року у справі № 293/1061/21 (провадження № 61-4347 св 22).

Судом встановлено, що ні будівля гуртожитку, ні окремі його приміщення, у т.ч. і те, на яке просить визнати право власності позивач, не є об`єктами нерухомого майна, право власності ні за ким не зареєстроване та не є річчю безхазяйною.

Отже, зазначений факт унеможливлює набуття на спірне приміщення права власності за набувальною давністю.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 258-260 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Мачухівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, Полтавської районної ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: Л. І. Стрюк