Рішення

від 12.08.2024 по справі 562/2703/24

ЗДОЛБУНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 562/2703/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.08.2024 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі: головуючого судді Ковалика Ю.А., секретар судового засідання Щербак В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Здолбунів заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Здолбунівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту смерті його дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла від важких хвороб його дочка ОСОБА_2 у м. Феодосія, Автономної Республіки Крим, тобто на тимчасово окупованій російською федерацією території України. Органами окупаційної влади було видано довідку та свідоцтво про смерть ОСОБА_2 , однак він не може отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України. Встановлення даного факту необхідно для прийняття спадщини.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, якою просив справу розглянути справу без його участі та задовольнити її.

Представник заінтересованої особи Здолбунівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання.

Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається зі свідоцтва про народження ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 від 05.02.1972, заявник ОСОБА_1 є її батьком.

Згідно довідки про смерть № С-00780 від 27.03.2024 та свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08.06.2024 Феодосійським міським відділом записів актів цивільного стану Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Автономної Республіки Крим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с. Гільча-2, Здолбунівського району Рівненської області, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 о 04 год. 27 хв. у м. Феодосія, Автономної Республіки Крим.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями п. 8 ч. 1 ст.315ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Статтею 317ЦПК України передбачені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України. Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.

Відповідно до ч. 2 ст.49ЦК України актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"- тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Правовий статус тимчасово окупованої території, а також правовий режим на тимчасово окупованій території визначаються цим Законом, іншими законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, принципами та нормами міжнародного права. Тимчасова окупація Російською Федерацією територій України, визначених частиною першою статті 3 цього Закону, незалежно від її тривалості, є незаконною і не створює для Російської Федерації жодних територіальних прав.

За державою Україна, територіальними громадами сіл, селищ, міст, розташованих на тимчасово окупованій території, органами державної влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб`єктами публічного права зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території.

В силу положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"основою гуманітарної, соціальної та економічної політики держави Україна стосовно населення тимчасово окупованої території України є захист і повноцінна реалізація національно-культурних, соціальних та політичних прав громадян України, у тому числі корінних народів та національних меншин.

Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (Закон України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України").

Відповідно дост. 9 вказаного Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення,документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану. Встановлення зв`язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України, виконання міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, сприяння відновленню в межах тимчасово окупованої території конституційного ладу України.

Згідно зі ст.18Закону України"Прозабезпечення праві свободгромадян таправовий режимна тимчасовоокупованій територіїУкраїни" громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309, визначено, що вся територія Автономної Республіки Крим є тимчасово окупованою територією з 20 лютого 2014 року.

Таким чином, смерть ОСОБА_2 настала на території, яка перебуває в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), що позбавляє можливості заявника отримати свідоцтво про смерть, встановленого зразка і виданого компетентним органом державної влади України.

Відповідно до ч.ч. 1, 6ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністрації закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затвердженихнаказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, встановлено, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №106/о), форма якого затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затвердженанаказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за № 1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Таким чином, видане Феодосійським міським відділом записів актів цивільного стану Департаменту записів актів цивільного стану Міністерства юстиції Автономної Республіки Крим, що знаходиться на окупованій території України, свідоцтво про смерть, не засвідчує у встановленому порядку факту смерті ОСОБА_2 , що позбавляє можливості заявника отримати свідоцтво про смерть його дочки та реалізувати пов`язані з цим права.

У постанові Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі №235/2357/17 зроблено правовий висновок про те, що до вказаних правовідносин підлягають застосуванню так звані «намібійські винятки» Міжнародного суду ООН: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, вважають судді ЄСПЛ, Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи, що реєстрація смерті ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану на території України не проводилась, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки наведені у ній обставини повністю підтверджуються дослідженими письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.

Відповідно до вимог п. 8 ч. 1ст .430ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства.

За правилами ч. 2ст. 319 ЦПК Українирішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів.

Керуючись ст.ст.10,12,81,89,258-259,263-265,268,317,319,430 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Гільча-2, Здолбунівського району Рівненської області, яка померла о 04 год. 27 хв., ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Феодосія, Автономної Республіки Крим.

Рішення суду є підставою для державної реєстрації смерті особи.

Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заявник: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заінтересована особа: Здолбунівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів), місцезнаходження: вул. Костельна, буд. 42, м. Здолбунів, код ЄДРПОУ 34488174.

Суддя: Ю.А. Ковалик