Рішення

від 15.08.2024 по справі 625/206/24

КОЛОМАЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

625/206/24

Провадження № 2/625/87/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2024 р. с. Різуненкове

Коломацький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Скляренка М.О.,

за участю секретаря судового засідання Талавирі С.Г.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селі Різуненкове Богодухівського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області про визначення для неї додаткового строку тривалістю три місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також просила суд встановити факт, що вона є рідною донькою спадкодавиці.

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої залишилася спадщина, яка складається із житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Також, позивачка вказала, що за життя на випадок своєї смерті ОСОБА_2 заповітів не складала.

Як запевнила ОСОБА_1 , 23 травня 2022 року в зв`язку із бойовими діями, які розпочалися на території Харківської області, вона була змушена переїхати жити в будинок своєї померлої матері в селище Коломак Богодухівського району Харківської області, де вона стала на облік як внутрішньо переміщена особа.

Крім того, позивачка вказала, що у зв`язку із введенням з 24 лютого 2022 року в Україні режиму воєнного стану вона у визначений законодавством строк не встигла подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, позаяк нотаріальні контори в м. Харкові не працювали.

Також, ОСОБА_1 зазначила, що в березні 2024 року вона звернулася до нотаріуса з приводу прийняття спадщини після смерті матері, але нотаріус відмовив їй в оформленні спадкових прав, позаяк у свідоцтві про її народження дошлюбне прізвище зазначено як « ОСОБА_3 », в той час як у свідоцтві про смерть прізвище покійної матері записано як « ОСОБА_4 », що, в свою чергу, стало однією із перешкод у реалізації права на спадкування.

Крім того, позивачка у позовній заяві запевнила, що на час відкриття спадщини вона разом із матір`ю не проживала, а тому для прийняття спадщини вона мала б подати нотаріусу у встановлений законом строк відповідну заяву про прийняття спадщини, що не встигла зробити у зв`язку із введенням з 24 лютого 2022 року в Україні режиму воєнного стану, тобто з поважних причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами на вчинення такої дії.

З огляду на існування вказаних вище обставин та з метою реалізації свого права на спадкування, вважаючи причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини поважною, ОСОБА_1 просила суд визначити для неї додатковий строк тривалістю три місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також встановити факт, що вона є рідною донькою спадкодавиці.

Відповідною ухвалою, постановленою суддею Коломацького районного суду Харківської області 25 липня 2024 року, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження за вказаним вище позовом і справу призначено до розгляду у судовому засіданні.

Будь-які процесуальні дії, як то забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо, не вчинялися.

В підготовче судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином ( а.с. 41,47), при цьому23липня 2024року нею досуду поданозаяву за вх.№ 1248/01-51/24(а.с.34), в якій позивачка просила суд провести розгляд справи за її відсутності, а також повідомила про підтримання нею заявлених вимог та вказала, що вона наполягає на задоволенні позову.

Представник відповідача Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківській області, будучи належним чином повідомленим про місце, дату і час розгляду справи (а.с.42, 48), у підготовче судове засідання не з`явився, при цьому представником Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області Мельник М.В. 29 липня 2024 року до суду подано заяву за вх. ЕС№1284/01-51/24 (а.с. 43-44), в якій остання просила суд провести розгляд справи за відсутності представника Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області та зазначила, що відповідач не заперечує проти задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України передбачено право учасника справи заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Враховуючи, що сторони до суду не з`явилися, надавши згоду на розгляд справи у судовому засіданні за їх відсутності, при цьому відповідач визнав позовні вимоги, а позивач наполіг на їх задоволенні, суд дійшов висновку про можливість здійснення розгляду справи у судовому засіданні за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів, а також без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що передбачено ч.2 ст.247 ЦПК України.

При цьому суд розглянув справу по суті у загальному порядку, оскільки підстави для заочного розгляду справи відсутні.

Дослідивши зміст позовної заяви із додатками, а також інших матеріалів справи, включаючи і зміст заяви відповідача про визнання позову суд дійшов такого висновку.

Так, положеннями ст. 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Предмет позову - це матеріальний зміст позовних вимог, що має свій прояв у матеріально-правовій заінтересованості позивача.

Підстава позову - це ті обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і які обґрунтовуються поданими при подачі заяви чи у судовому процесі доказами.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.4 ст. 200 ЦПК України ухвалення у підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статями 206 та 207 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 200 ЦПК України визначено, що у разі визнання позову відповідачем за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення.

Відповідно до частин першої, другої статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 1999 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснив, що у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Визнання позову відповідачем - це одностороннє вільне волевиявлення відповідача, спрямоване на припинення спору з позивачем. Право відповідача на визнання позову повністю або частково є виявом принципів диспозитивності і змагальності.

Так, частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із дослідженого у судовому засіданні свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 21 лютого 2022 року Коломацькою селищною радою Богодухівського району Харківської області, вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селищі Коломак Богодухівського району Харківської області у віці 91 років померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 18).

Згідно даних, зафіксованих у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_2 , виданому 03 жовтня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Коломацького районного управління юстиції Харківської області, ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі Коломак Харківської області у віці 82 років помер ОСОБА_5 (а.с. 17).

Відповідно до свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого 13 лютого 1954 року Коломацьким районним ДРАЦ Харківській області, 13 лютого 1954 року між ОСОБА_5 , 1930 року народження, та ОСОБА_6 , 1930 року народження, укладений шлюб, після укладення якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_4 ». Вказане свідоцтво оформлено російською мовою, а тому всі його дані, включаючи і прізвища, імена та по батькові подружжя, записані рукописним шрифтом російською мовою (а.с. 14).

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого 27 грудня 1954 року Коломацьким районним ДРАЦ Харківській області, вбачається що ІНФОРМАЦІЯ_5 в селищі Коломак Харківської області народилася ОСОБА_7 , батьком якої є ОСОБА_5 , а матір`ю ОСОБА_2 . Вказане свідоцтво також оформлено російською мовою, а тому всі його дані, включаючи і прізвища, імена та по батькові батьків народженої дитини, записані рукописним шрифтом російською мовою (а.с. 12).

Рішенням, ухваленим Коломацьким районним судом Харківської області 08 травня 2013 року за результатами розгляду справи №625/136/13, задоволено заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Коломацька державна нотаріальна контора про встановлення факту родинних відносин та встановлено факт, що ОСОБА_8 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , є донькою ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 82 років (а.с. 15).

Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи за № 6336-7001215412 від 23 травня 2022 року ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 13).

Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя, сформованого 10 листопада 2009 року за № 00001634651, наданого відділом реєстрації актів цивільного стану Коломацького районного управління юстиції Харківської області на запит ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , прізвищем останньої до укладення нею 15 травня 1976 року шлюбу із ОСОБА_9 було « ОСОБА_3 » (а.с.16).

Рішенням, ухваленим Коломацьким районним судом Харківської області 07 серпня 2012 року у справі №2019/324/2012, задоволено позов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заінтересовані особи Коломацька селищна рада Харківської області та державний нотаріус Коломацької нотаріальної контори про визнання права власності та за позивачкою визнано право власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 21-24).

Згідно витягу про державну реєстрацію прав за 35408122, сформованого 06 вересня 2012 року, на підставі рішення Коломацького районного суду Харківської області, ухваленого 07 серпня 2012 року у справі 2019/324/2012, Коломацьким малим комунальним підприємством технічної інвентаризаці за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 25).

Із інформаційноїдовідки зіСпадкового реєстру(спадковісправи тавидані наїх підставісвідоцтва проправо наспадщину)від 05березня 2024року за№76086324та витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 05 березня 2024 року за №76086360, наданих Валківською державною нотаріальною конторою, вбачається, що за параметрами пошуку: « ОСОБА_2 », дата смерті: « ІНФОРМАЦІЯ_1 » інформація у Спадковому реєстрі відсутня (а.с. 32-33).

Згідно інформації, наданої завідувачем Валківської державної нотаріальної контори Наталією Кобзар (а.с. 31), щодо спадщини померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 Коломацькою державною нотаріальною конторою або Валківською державною нотаріальною конторою чи приватними нотаріусами України спадкова справа не відкривалась, що підтверджується інформацією із Спадкового реєстру. Крім того, в інформації зазначено, що будь-які заяви про прийняття спадщини чи про відмову від неї до нотаріальної контори станом на 05 березня 2024 року не надходили, свідоцтва про право на спадщину на майно спадкодавця не видавалися, відомості про заповіт спадкодавця відсутні, що підтверджується наявною інформацією у Спадковому реєстрі.

Також в інформації зазначено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем 1 черги за законом щодо спадкового майна спадкодавця ОСОБА_2 на підставі ст. 1261 ЦК України. Чоловік спадкодавця ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , інші спадкоємці, передбачені ст. 1241 ЦК України, відсутні, а також немає спадкоємців, передбачених ст.1266 ЦК України.

Крім того завідувач Валківської державної нотаріальної контори Кобзар Н.Я. роз`яснила ОСОБА_1 , що оформити в нотаріальному порядку спадкові права на майно померлої ОСОБА_2 неможливо у зв`язку із непідтвердженістю родинного зв`язку спадкодавиці із спадкоємицею, в написанні прізвищ яких у документах є розбіжності.

Як вбачається із довідок, виданих 01 серпня 2022 року за №76/02-31 та №77/02-31 Коломацькою селищною радою Богодухівського району Харківської області, ОСОБА_2 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому будь-які інші особи за вказаною адресою зареєстрованими не значаться (а.с. 20).

Із акту, складеного 21 лютого 2022 року комісією Коломацької селищної ради у складі секретаря Коломацької селищної ради Обихвст О.П. та головного спеціаліста сектору з надання послуг Коломацької селищної ради Сінельник Є.О., поховання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснила ОСОБА_1 (а.с. 19).

Частиною 1ст. 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

На відміну від позовного провадження, окремому провадженню притаманні такі ознаки, які характеризують його структурну самостійність і прикладну значущість, і які визначаються такою суттєвою ознакою, як безспірність розгляду справ, що віднесені до окремого провадження. Безспірність слід розуміти лише як відсутність спору про суб`єктивне матеріальне право, але не відсутність спору про існування факту, що встановлюється. Слід врахувати, що важливою є не тільки конкретна мета встановлення факту, а його зв`язок із певним суб`єктивним матеріальним правом.

Згідно п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

У відповідності до п.1 ч.1 статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема родинних відносин між фізичними особами.

Пленум Верховного Суду України у постанові №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснив, що такі справи розглядаються якщо: відповідно до закону, такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих або майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язане з подальшим вирішенням суперечки про право.

Сукупністю наданих позивачкою та досліджених судом доказів повністю підтверджено існування факту, про встановлення якого просить позивачка.

Існування таких сумнівів щодо наявності родинних відносин між позивачкою та її рідною матір`ю стало перешкодою у реалізації ОСОБА_1 її права на спадкування, і, беручи до уваги те, що іншим способом, окрім встановлення факту родинних відносин у судовому порядку, подолати таку перешкоду неможливо, а також з огляду на повну доведеність встановлюваного факту, що не пов`язується із подальшим вирішенням спору про право, суд вважає заявлену вимогу повністю обґрунтованою і такою, що має бути задоволеною.

Крім того, відповідно до частини першої та другої ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Згідно з ч.1 ст. 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до положень статей 1222, 1223 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У ст. 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини, згідно ст. 1269 ЦК України.

Правилами, визначеними ч. 1 ст. 1270 ЦК України, закріплено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України, часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Пропуск такого строку, який пропущений з поважних причин, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється на час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.

Наказом Міністерства юстиції України від 11 березня 2022 року №1118/5 «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів у сфері нотаріату внесені зміни до «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, відповідно до яких: - в умовах воєнного або надзвичайного стану спадкова справа заводиться за зверненням заявника будь-яким нотаріусом України, незалежно від місця відкриття спадщини; - в умовах воєнного або надзвичайного стану за відсутності доступу до Спадкового реєстру нотаріус заводить спадкову справу без використання цього реєстру та перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту протягом п`яти робочих днів з дня відновлення такого доступу; - забороняється видача свідоцтва про право на спадщину у спадковій справі заведеній без використання Спадкового реєстру, до її реєстрації у Спадковому реєстрі.

Відтак, шестимісячний строк для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 сплив 29 листопада 2022 року.

Згідно ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Аналіз вищезазначеної норми закону свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) такі причини визнані судом поважними.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 26 вересня 2012 року у справі № 6-85цс12 та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

З урахуванням вказаного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Верховний Суд у своїй постанові від 26 червня 2019 року у справі №565/1145/14 висловив свою позицію, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року за №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, вподальшому неодноразовопродовженого відповіднимиУказами ПрезидентаУкраїни,в томучислі і Указом Президента України №573/2022 від 12 серпня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України за №2500-IX від 15 серпня 2022 року, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином,внаслідок запровадженнявоєнного стануна територіїУкраїни з24лютого 2022року,а такожведення тривалийчас активнихбойових дійна територіїХарківської областіпозивач немав реальноїможливості податизаяву проприйняття спадщинидо нотаріусаабо надіслатиїї поштовимзв`язком,що слідрозцінювати якоб`єктивнуперешкоду,що істотноутруднювала,здійснення передбаченихзаконом дійщодо прийняттяспадщини,а томутака причинапропуску строкудля прийняттяспадщини післясмерті ОСОБА_2 є поважною.

Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їх їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

З урахуванням системного аналізу зазначених вище норм та оцінки поданих позивачем належних та допустимих доказів в їх сукупності, досліджених у судовому засіданні, а також беручи до уваги, що відповідач повністю визнав позовні вимоги, заявлені позивачем, суд доходить висновку, що позивачкою доведено порушення її права на гарантоване законом поновлення строку на прийняття спадщини в разі його пропуску з поважних причин, в зв`язку з чим таке право, з урахуванням наведеного принципу справедливості, підлягає судовому захисту, шляхом визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, а тому заявлена позивачкою відповідна вимога підлягає задоволенню.

З приводурозподілу судовихвитрат судвважає задоцільне зазначити,що,з врахуванням викладеного у позовній заяві прохання позивачки не вирішувати питання про розподіл судових витрат, а також висловленим нею наміром і бажанням самостійно понести витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, судом питання про розподіл судових витрат між сторонами не вирішувалося, позаяк це не суперечить принципу диспозитивності.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 200, 206, 263 - 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.1216-1218,1222,1242,1272,1276ЦКУкраїни, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Коломацької селищної ради Богодухівського району Харківської області про визначення додаткового строку для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є рідною донькою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , індивідуальний податковий номер: НОМЕР_5 , додатковий строк три місяці з дня набрання цим рішенням законної сили для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 15 серпня 2024 року.

Суддя: М.О. Скляренко