Вирок

від 29.07.2024 по справі 756/7627/23

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/7627/23

Номер провадження № 1-кп/756/740/24

УКРАЇНА

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2024 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

обвинуваченого ОСОБА_9 ,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 6 Оболонського районного суду міста Києва кримінальне провадження, внесене 15.05.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023105120000161, у відношенні:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Приазовське, Першотравневого району, Донецької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 19.05.2023 Святошинським районним судом міста Києва за ч. 1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік 6 місяців, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням, з іспитовим строком на 1 рік;

- 16.08.2023 Шевченківським районним судом міста Києва за ч.2 ст. 309, 71, 72 КК України до порання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці;

за обвинуваченням у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

УСТАНОВИВ:

15.05.2023 близько 19:30 ОСОБА_9 , перебуваючи неподалік станції метро «Героїв Дніпра» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, на землі, побачив блістерну упаковку з таблетками білого кольору. Маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу для власного вживання без мети збуту, ОСОБА_9 підібрав вказану упаковку із 5 (п`ятьма ) таблетками білого кольору, помістив її до правої бокової резинки спортивних штанів, у які на той час був одягнений, та попрямував на вхід до станції метро «Героїв Дніпра» КП «Київський метрополітен» у м. Києві, де у подальшому, приблизно о 20 год. 00 хв. був зупинений працівником поліції та на запитання щодо наявності при собі речей та предметів, обіг яких обмежений або заборонений законом, повідомив, що має при собі наркотичний засіб, який він придбав за вищевикладених обставин та зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту.

ОСОБА_9 був запрошений до кімнати поліції, де в ході особистого обшуку, в присутності двох понятих із правої бокової резинки спортивних штанів, у які на той час був одягнений ОСОБА_9 , було вилучено 5 (п`ять) таблеток білого кольору, а саме наркотичний засіб - метадон (фенадон), загальна маса метадону (фенадону) у 5 (п`яти) таблетках становить 0,111 г.

Отже, ОСОБА_9 учинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України визнав повністю, підтвердивши обставини вчинення ним інкримінованого органом досудового розслідування злочину, викладені в обвинувальному акті, які відповідають дійсності, він їх у повному обсязі підтверджує та пояснив, що 15.05.2023 біля станції метро «Героїв Дніпра» знайшов блістер з таблетками, знаючи, що там наркотичний засіб, оскільки вживав їх раніше, поклав їх собі в штани. Але через деякий час його зупинили працівники поліції та вилучили вказані таблетки, які він підібрав для власного вживання без мети збуту. У вчиненому розкаюється, негативно ставиться до вчиненого, просить строго не карати.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що у судовому засіданні достеменно встановлено, що інкримінований злочин учинено обвинуваченим, а тому просить суд визнати ОСОБА_9 винуватим та призначити покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 рік, та відповідно до ч.1, 4 ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 в повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених у обвинувальному акті. Тож, беручи до уваги, що прокурор не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, у тому числі обвинувачений ОСОБА_9 правильно розуміє зміст цих обставин, і відсутні сумніви щодо добровільності його позиції. При цьому суд роз`яснив обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд також пересвідчився в добровільності позиції обвинуваченого та не знайшов підстави вважати, що останній себе оговорює або в інший спосіб викривлює визнані ним у судовому засіданні обставини, чи визнає під примусом.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особистість обвинуваченого, дійшов висновку, щодо доведеності винуватості ОСОБА_9 поза розумним сумнівом у вчиненні інкримінованого кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання, зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.

У судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_9 свою винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав повністю, у вчиненому кається, засудив свою протиправну поведінку. На думку суду, визнання винуватості обвинуваченим та його щире каяття не пов`язане саме з бажанням отримати мінімальне покарання, а також наявності беззаперечних доказів учинення злочину в справі. Бо саме обвинувачений протягом усього досудового розслідування визнавав свою винуватість, а також просив суд не досліджувати докази через повне та беззаперечне визнання винуватості. Аналогічну позицію було висловлено прокурором у судовому засіданні. У зв`язку з чим, на думку суду, обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, є щире каяття, та відсутність обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.

За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка скоїла кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження скоєння нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.

Отже, обираючи вид та строк покарання обвинуваченому ОСОБА_12 , суд враховує викладені обставини справи, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке є кримінальним проступком, відсутності завданої шкоди, покарання, яке передбачено за вчинений кримінальний проступок, обставин, що пом`якшують покарання, дані про особу обвинуваченого, який на утриманні має двох малолітніх дітей, але не працює, раніше судимий за аналогічні кримінальні правопорушення.

При цьому в судовому засіданні при дослідженні особистості обвинуваченого відповідно до положень ст. 50 КК України, підстав для призначення покарання в порядку передбаченому статями 69, 69-1 КК України, не встановлено.

Суд призначає покарання на підставі внутрішнього переконання і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а здійснити виправлення особистості, запобігти вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення чи обмеження волі є винятковими покараннями, які застосовуються щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

Слід урахувати, що ОСОБА_9 вже було засуджено та призначено покарання вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 16.08.2023 в виді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці. Такі обставини не дають суду підстав для застосування більш м`якого покарання, або покарання з іспитовим строком, оскільки таке покарання не досягне визначеної ст. 50 КК України мети. Як убачається з наведеного вироку, злочин за даним вироком ОСОБА_9 учинив до постановлення вироку Шевченківським районним судом міста Києва від 16.08.2023, а отже покарання слід призначити в порядку ч. 1, 4 ст. 70 КК України.

Так, за ч. 1 ст. 309 КК України слід призначити ОСОБА_9 покарання в виді обмеження волі строком на 1 рік та відповідно ч. 1,4 ст. 70 КК України, а саме шляхом поглинання більш суворим покаранням, призначеним вироком Шевченківським районним судом міста Києва від 16.08.2023, менш суворого, призначеного цим вироком, остаточно призначив покарання ОСОБА_9 у виді позбавлення волі строком на 1 рік 2 місяці.

Таким чином, оскільки на час судвого розгляду даного кримінального провадження ОСОБА_9 фактично відбуває покарання за вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 16.08.2023, відповідно до речення другого ч. 4 ст. 70 КК України, слід зарахувати відбуте ОСОБА_9 покарання за вказаним вироком, у якості відбутого покарання за новим вироком з моменту його затримання та до дня набуття цим вироком законної сили.

Суд наголошує, що призначення покарання є дискрецією лише суду, та здійснюється лише на підставі внутрішнього переконання судді, і оцінки особистості обвинуваченого, з метою досягнення саме мети визначеної ст. 50 КК України, тобто не лише покарати за вчинення правопорушення, а й здійснити виправлення особистості, запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. При цьому, покарання у виді позбавлення волі хоча і є винятковим, але застосовується щодо осіб, виправлення яких є неможливим в іншій, передбачений законом спосіб.

Запобіжний захід обвинуваченому не обирався та щодо останнього набув законної сили вирок Шевченківського районного суду м.Києва від 16.08.2023, за яким ОСОБА_9 призначено покарання у виді позбавлення волі. Указані обставини свідчать, що наразі підстави для обрання запобіжного заходу обвинуваченому до набуття вироком законної сили - відсутні.

Цивільний позов у провадженні не заявлений.

Процесуальні витрати у провадженні, а саме витрати на проведення експертизи СЕ-19/111-23/25184-НЗПРАП від 13.06.2023 у сумі 1912 грн 00 коп. відповідно до ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь держави.

Питання речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України, а саме наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон (фенадон), загальною масою 0,111 г, яка з зберігається в камері схову речових доказів управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м.Києві, знищити.

Керуючись статтями 7, 100, 124, 128, 349, 368-370, 373, 374, 376, 377, 394, 395, 615 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_9 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді обмеженні волі строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного цим вироком, більш суворим покаранням в виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці, призначеного вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 16.08.2023, остаточно призначити ОСОБА_9 покарання в виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці.

Зарахувати в якості відбутого покарання за цим вироком, відбуте покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 16.08.2023, а саме відбуте покарання з моменту затримання ОСОБА_9 та до дня набуття цим вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_9 рахувати з дня набуття вироком законної сили.

Запобіжний захід ОСОБА_9 до набуття вироком законної сили - не обирати.

Процесуальні витрати на проведення експертизи № СЕ-19/111-23/25184-НЗПРАП від 13.06.2023 у сумі 1912 грн. 00 коп., стягнути з ОСОБА_9 на користь держави.

Речові докази: - наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон(фенадон), загальною масою 0,11 г, яка з зберігається в камері схову речових доказів управління поліції в метрополітені ГУ Національної поліції у м.Києві - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд міста Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору в порядку визначеному ст. 376, 615 КПК України.

Суддя ОСОБА_1