Постанова

від 14.08.2024 по справі 463/2351/24

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/2351/24

Провадження №3/463/1763/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2024 року місто Львів

Суддя Личаківського районного суду м. Львова Ціпивко І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного управління ДПС у Львівській області Державної податкової служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «Оазіс»,

за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП,

встановила:

Постановою Львівського апеляційного суду від 19.06.2024 постанову Личаківського районного суду м. Львова від 21.05.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст.163-1КУпАП - скасовано, а матеріали провадження щодо ОСОБА_1 за ст. ч. 1 ст.163-1КУпАП і призначено новий розгляд даних матеріалів судом першої інстанції.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.07.2024 справу розподілено судді Ціпивко І.І.

Відповідно до протоколу № 213 про адміністративне правопорушення серії ГУ ЛВ №009975 директор ТОВ «Оазіс» ОСОБА_1 , допустив порушення порядку ведення бухгалтерського та податкового обліку, чим порушив вимоги п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 134.1 ст. 134, ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість за грудень 2021 р, за лютий, березень, квітень, червень 2022; заниження податку на прибуток за І квартал 2022, вчинивши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Стець Р.Я. на виклик суду, не з`явився. Захисник подав клопотання про розгляд справи за їх відсутності при прийнятті рішення просив врахувати заперечення на протокол на ведені в апеляційній скарзі. Зокрема, наголошує, що на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення минув строк притягнення до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 38 КУпАП.

Судом встановлено наступні обставини справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.

Як вбачається з матеріалів справи, правопорушення вчинено у 2021-2022 рр. Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст.163-1КУпАП надійшли з Львівського апеляційного суду для розгляду 05.07.2024.

Фактично як на момент надходження так і на момент розгляду справи а саме: станом на 13.08.2024, закінчився трьохмісячний строк для накладення на ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст.163-1 КУпАП.

Строк накладення адміністративного стягнення у справах про адміністративні правопорушення це певний період часу, протягом якого дія чи подія мають юридичне значення. Цей строк не поновлюється і не продовжується і є гарантією того, що будь-які дії щодо притягнення особи до відповідальності після його закінчення мають бути припинені.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду (постанова від 11.07.2018) визначення на законодавчому рівні у статті 38КУпАП тривалостістроків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

Тобто, закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст.247КУпАП є імперативною нормою і по своїй суті є формою відмови держави від юридичного переслідування особи за вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.17Закону України«Про виконаннярішень тазастосування практикиЄвропейського судуз правлюдини» №3477-IVвід 23лютого 2006року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист правлюдини іосновоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09 січня 2013 року в справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (рішення від 22 жовтня 1996 року в справі «Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства» (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Враховуючи вищенаведене (відсутність судового рішення про скасування рішень), вважаю, що провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1КУпАП підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення.

Згідно з ч. 2 ст.284КУпАП постанова про закриття виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Керуючись ст. 38, 247, 284 КУпАП,

постановила:

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.163-1КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя І.І.Ціпивко