Постанова

від 13.08.2024 по справі 916/1024/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/1024/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Принцевської Н.М.;

суддів: Діброви Г.І., Ярош А.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м. Одеса, пр-т Шевченка,29)

Секретар судового засідання (за дорученням головуючого судді): Соловйова Д.В.;

Представники сторін:

Прокурор - Бондаревський О.М.;

Від ТОВ Миколаївка. - Рибальченко С.Г., Бондаренко Г.Є.;

Від Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 (повний текст складено та підписано 24.07.2023)

по справі №916/1024/23

за позовом Керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури

до відповідачів:

1. Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївка.

про визнання незаконними та скасування рішень,

(суддя першої інстанції: Волков Р.В., дата та місце ухвалення рішення: 12.07.2023 року, Господарський суд Одеської області, м. Одеса, пр-т Шевченка, 29),

Керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївка. (відповідач-2), в якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.03.2020 за № 674 Про надання дозволу ТОВ Миколаївка. на розробку проєкту землеустрою щодо відведення у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: комплекс будівель та споруд № 8, (тракторна бригада) Миколаївська сільська рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту);

- визнати незаконним та скасувати рішення Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 03.08.2022 за № 914 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ Миколаївка. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: комплекс будівель та споруд № 8, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту).

В обґрунтування позову прокурор посилається на виявлення порушень під час розпорядження земельною ділянкою сільськогосподарського призначення на території Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області та встановлення незаконності рішень Миколаївської сільської ради від 06.03.2020 за № 674-VII та Сергіївської селищної ради № 914 від 03.08.2022.

Прокурор зазначає, що рішенням Миколаївської сільської ради Білгород- Дністровського району Одеської області від 06.03.2020 за № 674-VII ТОВ Миколаївка. надано дозвіл на розроблення проєкту відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: комплекс будівель та споруд № 8, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту) загальною площею 3,2911 га.

Рішенням 35-ї чергової сесії VIII скликання Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 03.08.2022 за № 914 Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ Миколаївка. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: комплекс будівель та споруд № 8, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту) вирішено затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати Товариству з обмеженою відповідальністю Миколаївка (далі - ТОВ Миколаївка) земельну ділянку за кадастровим номером 5120885100:01:001:0123, що розташована за адресою: комплекс будівель та споруд № 8, буд. б/н, Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту) в оренду терміном на 1 рік. Прокурор вважає, що частина земельної ділянки, яка є предметом договору оренди, зайнята нерухомим майном та не може використовуватись для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, тому не могла бути переданою в користування товариству за спрощеною процедурою (без проведення аукціону).

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/23 у задоволенні позову керівника Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави до Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївка. про визнання незаконними та скасування рішень відмовлено.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що визнання незаконними та скасування спірних наказів жодним чином не відновлює права та інтереси держави, так як право оренди земельної ділянки виникає на підставі укладеного між Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївка. Договору оренди землі від 09.08.2022, який станом на час подачі позову не був зареєстрований у встановлений Земельним кодексу України спосіб, що учасниками справи не заперечувалося. У матеріалах справи також відсутні будь-які докази реєстрації права оренди земельної ділянки за відповідачем-2.

Суд також зазначив у рішенні, що органом місцевого самоврядування цілком правомірно не проводилися земельні торги, так як на відведеній в оренду відповідачу-2 земельній ділянці, що розташована за адресою: комплекс будівель та споруд № 8, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту), в останнього у власності перебуває нерухоме майно.

Також на переконання суду прокурором не доведено належними та допустимими доказами того, що нерухоме майно відповідача-2, яке розташоване на відведеній останньому в оренду земельній ділянці, не може бути ним використано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, як і не наведено законодавчих приписів, які б забороняли відповідачу-2 використовувати таке майно у сільськогосподарській діяльності.

Місцевий господарський суд вказав, що обраний прокурором спосіб захисту у даній справі є неефективним, так як жодним чином не відновлює права держави у зв`язку з тим, що у відповідача-2 станом на час розгляду справи не виникло право оренди відведеної йому земельної ділянки, у зв`язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з неефективністю обраного прокурором способу захисту.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Заступник керівника Одеської обласної прокуратури звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/22 скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Прокурор вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 120, 124, 134, 135 Земельного кодексу України, з порушенням норм процесуального права, а саме ст. 236 Господарського процесуального кодексу України та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, у зв`язку з чим рішення суду підлягає скасуванню.

Заявник апеляційної скарги зазначає, що при відведенні селищною радою земельної ділянки ТОВ Миколаївка. з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5120885100:01:001:0123, у зв`язку з набуттям права власності на нерухоме майно площею 2548,7 кв.м., відсутнє обґрунтування надання земельної ділянки площею саме 3,2911 га, яка значно (більш ніж у 14 разів) перевищує площу нерухомого майна.

Також апелянт зазначає, що місцевий господарський суд, роблячи висновок, що належні ТОВ Миколаївка будівлі та споруди охоплені класом 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва, та рибного господарства згідно Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 №507, не зазначено якими належними та допустимими доказами це підтверджено. Крім того, враховуючи, що частина земельної ділянки, зайнята нерухомим майном, то ця земельна ділянка (на якій знаходиться майно) могла бути передана підприємству як землі сільськогосподарського призначення з іншим видом використання, аніж для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, оскільки вид використання земель для ведення товарного сільськогосподарського виробництва передбачає використання земель саме для вирощення сільськогосподарської продукції та для такого цільового використання передаються рілля або інші родючі землі. Інша ж частині земельної ділянки, що вільна від забудови, могла бути відведена у користування підприємству з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у порядку, встановленим Земельним кодексом України.

Відтак, на думку прокурора, висновки суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є безпідставними, а рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового про задоволення позову.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.03.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції; витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи №916/1024/23.

22.03.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №916/1024/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.03.2024 апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/23 залишено без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.04.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/23; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/23.

17.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївка. надійшов відзив на апеляційну скаргу.

ТОВ Миколаївка. вважає, що судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено Керівнику Білгород-Дністровської окружної прокуратури в інтересах держави у позові щодо визнання рішень Сергіївської селищної ради від 06.03.2020 за № 674-VII, від 03.08.2022 за № 914 незаконними та скасування, а доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду.

Крім того, 18.04.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшов відзив на апеляційну скаргу.

Сергіївська селищна рада Білгород-Дністровського району Одеської області вважає апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури безпідставною та необґрунтованою, з огляду на що надає обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги, а, в свою чергу, рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 у справі № 916/1024/23 законним, обґрунтованим та таким, що ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На переконання відповідача прокурор в апеляційній скарзі не спростовує обставину надання в оренду ТОВ Миколаївка. земельної ділянки виключно з метою обслуговування та експлуатації належних ТОВ Миколаївка. на праві власності об`єктів нерухомого майна при веденні товарного сільськогосподарського виробництва, що зумовлює регулювання спірних правовідносин нормою абзацу 2 частини 2 статті 134 Земельного кодексу України та виключає застосування конкурентних засад (проведення земельних торгів) для набуття права оренди спірної земельної ділянки.

Крім того, в апеляційній скарзі прокурор жодним чином не спростовує висновки суду першої інстанції, що визнання незаконними та скасування спірних наказів жодним чином не відновлює права та інтереси держави, так як право оренди земельної ділянки виникає на підставі укладеного між Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Миколаївка. Договору оренди землі від 09.08.2022, який станом на час подачі позову не був зареєстрований у встановлений Земельного кодексу України спосіб, що учасниками справи не заперечувалося. У матеріалах справи також відсутні будь-які докази реєстрації права оренди земельної ділянки за відповідачем-2.

Крім того, 06.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Заступника керівника Одеської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївка., в якій прокурор додатково зазначив про необґрунтованість рішення місцевого господарського суду та навів додаткові доводи та обґрунтування апеляційної скарги. Означені поясненнями є фактично доповненнями апеляційної скарги і були подані після закінчення строку на апеляційне оскарження, у зв`язку з чим судова колегія не приймає їх до уваги в силу ч.1 ст.266 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/23 призначено на 17.06.2024 року об 11-30 год.

В провадженні Південно-західного апеляційного господарського суду перебуває справа №916/1024/23 за апеляційною скаргою Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/23 призначено на 17.06.2024 року об 11-30 год. у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду.

24.05.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю Миколаївка. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була задоволена ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.05.2024.

Крім того, 10.06.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.06.2024 задоволено заяву Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області про проведення судового засідання в режимі відеоконференції по справі №916/1024/23 поза межами приміщення суду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/23 до: 29.07.2024 о 15-30 год.

В судовому засіданні оголошено перерву в судовому засіданні по справі до 13.08.2024 року об 14-30 год., розгляд справи №916/5208/23 призначено на: 13.08.2024 року об 14-30 год.

В судовому засіданні прокурор підтримав доводи та вимоги, викладені ним в апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задовольнити.

Представники відповідача-2 заперечували проти доводів скарги, наполягали на залишенні рішення суду без змін, а скарги без задоволення.

Представники відповідача-1 в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що явка представників сторін судом обов`язковою не визнавалась, колегія суддів апеляційного господарського суду, з урахуванням ст. 120, ст. 202, ст. 270, ч. 2 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника відповідача-1, за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, на підставі рішення державного реєстратора Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровської міської ради Єрошенка О.Б. від 02.03.2020 № 51402250 за ТОВ Миколаївка. зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна - будівлі та споруди загальною площею 2285,7 кв.м за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, селищна рада Миколаївська, комплекс будівель та споруд № 8, буд. б/н; підстава виникнення права власності: свідоцтво про майновий пай (майновий сертифікат), серія та номер: БД-V-MИ № 01, виданий 20.10.2015 Миколаївською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області; акт-приймання-передачі майна, виділеного в натурі № б/н; рішення органу місцевого самоврядування № 27 від 27.11.2019 (т. 1, а.с. 60-61).

10.02.2020 ТОВ Миколаївка. звернулося до Миколаївської сільської ради із заявою про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, орієнтовною площею 3,2911 га, за адресою: комплекс будівель та споруд № 8 (тракторна бригада), Миколаївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту) (т. 1, а.с. 41).

Відповідно до рішення Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.03.2020 за № 674-VII ТОВ Миколаївка. надано дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду строком на 49 років, загальною площею 3,2911 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, яка розташована за адресою: комплекс будівель та споруд № 8 (тракторна бригада), Миколаївська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населеного пункту) (Т. 1, а.с. 136).

У матеріалах справи наявний виготовлений інженером землевпорядником ФОП Ржепецьким С.О. на замовлення ТОВ Миколаївка. Проєкт землеустрою (Т. 1, а.с. 18- 134).

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 720-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Одеської області до складу Сергіївської селищної територіальної громади увійшли Сергіївська селищна рада, Миколаївська сільська рада та Приморська сільська рада (с. Вільне, с. Чабанське, с. Косівка, с. Попаздра, с. Курортне, с. Приморське) Білгород-Дністровського району Одеської області.

Рішенням 35-ї чергової сесії VIII скликання Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 03.08.2022 за № 914 Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ Миколаївка. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: комплекс будівель та споруд № 8, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту) вирішено затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати Товариству з обмеженою відповідальністю Миколаївка. (далі - ТОВ Миколаївка.) земельну ділянку за кадастровим номером 5120885100:01:001:0123, що розташована за адресою: комплекс будівель та споруд № 8, буд. б/н, Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту) в оренду терміном на 1 рік.

На підставі вказаного рішення 09.08.2022 між Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області та ТОВ Миколаївка. підписано Договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,2911 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5120885100:01:001:0123.

Згідно пункту 4 вищезазначеного рішення сесії зобов`язано ТОВ Миколаївка здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (за кадастровим номером 5120885100:01:001:0123) площею 3,2911 га, відповідно до пунктів 27, 28 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України.

Згідно з листом Сергіївської селищної ради від 30.11.2022 № 06-19/2602 державна реєстрація договору оренди, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 5120885100:01:001:0123 станом на 22.11.2022 не відбулась. Вказана обставина не заперечується сторонами по справі.

Предметом позову у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення Миколаївської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 06.03.2020 за № 674 Про надання дозволу ТОВ Миколаївка. на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за адресою: комплекс будівель та споруд № 8, (тракторна бригада) Миколаївська сільська рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту), а також визнання незаконним та скасування рішення Сергіївської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 03.08.2022 за № 914 Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ Миколаївка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: комплекс будівель та споруд № 8, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту).

Як вже було зазначено, вказаними рішеннями органами місцевого самоврядування надано згоду відповідачу-2 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років, площею 3,2911 га за адресою: комплекс будівель та споруд № 8, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту), а також затверджено розроблений на замовлення відповідача-2 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5120885100:01:001:0123).

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального права, в контексті встановлених обставин, судова колегія дійшла наступних висновків.

Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України вбачається, що кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Верховний Суд вже неодноразово наголошував на тому, що право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови від 05 червня 2018 року у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (див. висновки у пунктах 72 - 76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі №488/5027/14-ц).

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника, і такі способи мають бути доступними й ефективними. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

Переважно спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі №924/1288/21.

Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинено порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Установлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту.

Надаючи правову оцінку належності обраного зацікавленою особою способу захисту, судам належить зважати і на його ефективність з погляду статті 13 Конвенції. Так, у рішенні від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави-учасниці Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, ЄСПЛ указав, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 Конвенції вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 Конвенції також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Проте засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його застосування не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення ЄСПЛ у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року).

Водночас, ефективність позовної вимоги має оцінюватися, виходячи з обставин справи та залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).

Отже, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тому ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що зазвичай, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункти 5.5., 5.6. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі №925/1265/16). Інакше кажучи - це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (пункт 14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №310/11024/15-ц).

Застосування судом того чи іншого способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Аналогічні висновки викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18, від 19 січня 2021 року у справі №916/1415/19, від 16 лютого 2021 року у справі №910/2861/18.

Як вже було зазначено, рішеннями органу місцевого самоврядування надано згоду відповідачу-2 на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у довгострокову оренду терміном на 49 років, площею 3,2911 га за адресою: комплекс будівель та споруд № 8, буд. б/н., Сергіївська селищна рада, Білгород-Дністровський район, Одеська область (за межами населеного пункту), а також затверджено розроблений на замовлення відповідача-2 проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки (кадастровий номер 5120885100:01:001:0123).

При цьому, судова колегія зазначає, що у справі, що переглядається, задоволення позовних вимог прокурора про скасування спірних рішень органу місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, не призведе до поновлення прав позивача, відновлення володіння, користування або розпорядження ним зазначеним майном, а отже, такі вимоги не можуть бути ефективним способом захисту права позивача, яке потребуватиме додаткових засобів захисту.

В даному випадку рішення органу місцевого самоврядування виконані, а їх скасування не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору оренди.

Апеляційний господарський суд погоджується з місцевим судом про обрання прокурором неналежного та неефективного способу захисту порушених прав, оскільки задоволення позовних вимог не призведе до відновлення прав та/або законних інтересів територіальної громади.

Колегія апеляційного господарського суду зауважує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 р. у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2021 року у справі №925/642/19, пункт 99 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі №910/10011/19).

При цьому, щодо визначення належного способу захисту у даній справі, судова колегія зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по даній справі, 09.08.2022 між Сергіївською селищною радою Білгород-Дністровського району Одеської області та ТОВ Миколаївка підписано договір оренди земельної ділянки загальною площею 3,2911 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер - 5120885100:01:001:0123.

Згідно пункту 4 вищезазначеного рішення сесії зобов`язано ТОВ Миколаївка здійснити державну реєстрацію права оренди земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (за кадастровим номером 5120885100:01:001:0123) площею 3,2911 га, відповідно до пунктів 27, 28 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України.

Сторонами не заперечується факт укладання договору оренди, а також відсутність державної реєстрації договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5120885100:01:001:0123.

Договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків (пункт 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України)

За змістом частин першої та другої статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Велика Палата ВС у своїй постанові від 06.03.2024 по справі №902/1207/22 зауважила, що з 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI, яким із тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 Цивільного кодексу України виключено посилання на державну реєстрацію правочинів, а із Закону України Про оренду землі статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі. Натомість закон передбачає проведення державної реєстрації права оренди, зокрема, на підставі укладеного в установленому порядку договору оренди землі.

Як зазначила ВП ВС, слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів із 1 січня 2013 року), з якого у його сторін виникають права та обов`язки в зобов`язальних правовідносинах, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов`язаний з моментом державної реєстрації такого права (третє речення ч. 1 ст. 19 Закону України Про оренду землі у редакції, чинній на час підписання договору).

Якщо момент укладення договору оренди землі (виникнення у його сторін прав та обов`язків у зобов`язальних правовідносинах) і реєстрація на підставі цього правочину права оренди землі (виникнення в орендаря речового права) не збігаються в часі, то в проміжку між укладенням договору й набуттям орендарем земельної ділянки шляхом реєстрації відповідного речового права договір діє, а у сторін є право захищати свої порушені договірні права зобов`язального характеру зобов`язально-правовими способами.

Оскільки у даній справі судом встановлено і сторонами не заперечується факт укладання 09.08.2022 Договору оренди землі, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо неефективності обраного прокурором способу захисту у вигляді визнання незаконними та скасування рішень органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку землеустрою та його подальше затвердження і передання в оренду земельної ділянки, які (рішення) вичерпали свою дію внаслідок підписання сторонами Договору оренди.

Разом з тим, обрання прокурором неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові, тому суд апеляційної інстанції не вбачає необхідності надавати оцінку іншим аргументам апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваних прокурором рішень ради (подібні за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2021 у справі №925/642/19 (провадження № 12-52гс20 ).

З урахуванням викладеного апеляційний господарський суд залишає без оцінки доводи апеляційної скарги, які стосуються правомірності прийняття радою відповідних рішень, оскільки спосіб захисту обраний позивачем є неефективним та не призведе до відновлення прав, в разі їх порушення іншою особою і є самостійною підставою для відмови в позові.

Натомість, суд першої інстанції, здійснивши правомірний висновок про відмову в задоволенні позовних вимог, безпідставно зробив висновки та надав оцінку доводам прокурора по суті позовних вимог, створивши тим самим штучну преюдицію, у зв`язку з чим мотивувальна частина рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення її в редакції постанови суду апеляційної інстанції.

В свою чергу, доводи апеляційної скарги не спростовують вірних висновків суду в частині невірно обраного способу захисту прокурором, з огляду на що висновок Господарського суду Одеської області про відмову в позові є правильним.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1, 4 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв`язку з чим апеляційна скарга Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/23 задоволенню не підлягає, проте рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/23 потребує зміни його мотивувальної частини з викладенням її в редакції постанови суду апеляційної інстанції з залишенням без змін рішення суду в іншій частині.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника керівника Одеської обласної прокуратури на рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.07.2023 по справі №916/1024/23 змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції постанови суду апеляційної інстанції, в іншій частині рішення залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 15.08.2024 року.

Головуюча суддя:Н.М. Принцевська

Судді: Г.І. Діброва

А.І. Ярош