Постанова

від 13.08.2024 по справі 915/905/23

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 рокум. ОдесаСправа № 915/905/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання І.С. Мисько,

за участю представників сторін:

від позивача: Ю.О. Козій

від відповідача: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства Агрофірми «Поділля»

на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 (суддя М.В.Мавродієва, м. Миколаїв, повний текст складено 29.04.2024)

у справі №915/905/23

за позовом: Приватного підприємства Агрофірми «Поділля»

до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України»

про стягнення заборгованості у розмірі 1472522,34 грн,

В С Т А Н О В И В :

Коротка історія справи

07.06.2023 Приватне підприємство Агрофірма «Поділля» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 31.05.2023 (вх.№7381/23), в якій просило стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» заборгованість за договором №2106/2022 оренди транспортних засобів та самохідних машин чи механізмів з екіпажем від 21.06.2022 в загальному розмірі 1472522,34 грн, з якої: 1389600,00 грн - основного боргу, 60512,34 грн - збитків від інфляції та 22410,00 грн 3% річних.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2023 у даній справі позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» на користь Приватного підприємства Агрофірми «Поділля» 1389600,00 грн основного боргу, 60512,34 грн збитків від інфляції, 22222,86 грн - 3% річних та 22085,63грн судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

15.12.2023 від позивача до суду першої інстанції надійшла заява б/н від 15.12.2023 (вх.№16458/23) щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, в якій останній просив стягнути з відповідача на користь позивача суму наданої правничої допомоги у розмірі 90360,0 грн.

15.01.2024 від відповідача до суду надійшли заперечення на клопотання (заяву) б/н від 14.01.2024 (вх.№467/24), в яких він виклав свої доводи та заперечення на заяву позивача.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.12.2023 вищезазначену заяву позивача призначено до розгляду у судовому засіданні.

25.01.2024 на виконання вимог ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 справу №915/905/23 направлено до апеляційної інстанції.

20.03.2024 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду повернуто апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.12.2023 у справі №915/905/23.

26.03.2024 справа повернулась у провадження Господарського суду Миколаївської області.

09.04.2024 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення до клопотання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу б/н від 08.04.2024 (вх.№4209/24), в яких він виклав свої доводи на заперечення відповідача та просив стягнути з відповідача на користь позивача суму наданої правничої допомоги у розмірі 101960,0 грн.

Короткий зміст оскаржуваного додаткового рішення суду першої інстанції

Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 заяву Приватного підприємства Агрофірми «Поділля» б/н від 15.12.2023 (вх.№16458/23 від 15.12.2023) щодо відшкодування витрат на правничу допомогу з урахуванням додаткових пояснень до клопотання б/н від 08.04.2024 (вх.№4209/24 від 09.04.2024) у справі №915/905/23 - задоволено частково. Стягнуто з Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» на користь Приватного підприємства Агрофірми «Поділля» 12000,0 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відмовлено Приватному підприємству Агрофірмі «Поділля» у відшкодуванні витрат, понесених на правничу допомогу, у сумі 89960,0 грн.

Частково задовольняючи заяву позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем докази понесення витрат на професійну правничу допомогу адвоката (адвокатського об`єднання) не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у заявленому розмірі, адже розмір таких витрат має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, а й відповідати критеріям реальності та розумної необхідності таких витрат, а також співмірності зі складністю справи.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що при незначному рівні складності справи вартість надання послуг правничого характеру у сумі 80960,00 грн та участь представника позивача у кожному судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у сумі 3500,00 грн (всього 21000,0 грн), є значно завищеною та не відповідає критеріям реальності та розумності, а також співмірності зі складністю справи.

Таким критеріям, за висновком суду, відповідатиме вартість надання послуг правничого характеру у сумі 6000,0 грн та участь представника позивача у кожному судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у сумі 1 000,0 грн.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції зменшив розмір таких витрат до 12000,00 грн, а у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу в решті заявленої позивачем суми 89960,0 грн - відмовив.

Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги

Не погодившись з додатковим рішенням суду, Приватне підприємство Агрофірма «Поділля» звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області суду від 18.04.2024 у справі №915/905/23 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву позивача щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, з урахуванням додаткових пояснень до клопотання, у загальному розмірі 101960,00 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на те, судом першої інстанції не було взято до уваги, що вартість послуг та робіт були погодженні між позивачем та Адвокатським об`єднанням «САНАЦІЯ» із самого початку та надані у повному обсязі, а їх вартість у розмірі 101960,00 грн були сплачені позивачем до винесенні рішення у справі.

Також скаржник зауважив на тому, що суд визначив рівень складності справи тільки по кількості підписаних актів здачі - приймання та залишив поза увагою обсяг поданих відповідачем документів у спробах довести, що послуги начебто не надавалися, а також чисельні посилання на судову практику, а відтак, позивач та його представники були вимушені вивчати великий обсяг наданих документів та аналізувати судову практику, на яку посилався відповідач, а також надавати свої заперечення та пояснення.

Позивач також звернув увагу на те, що вартість послуг була погоджена до подання позову та без прив`язки до витраченого часу, а також була відома відповідачу ще з самого початку розгляду справи, але незважаючи на це, саме відповідач став причиною збільшення розміру витрат позивача на правову допомогу у зв`язку із розглядом цієї справи (подання заперечень, відсутність на судових засіданнях та інше).

Крім того, апелянт не погодився з оцінкою суду, що критеріям реальності, розумності та співрозмірності зі складністю справи відповідає вартість надання послуг правничого характеру у сумі 6000,00 грн та участь представника позивача у кожному судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у сумі 1000,00 грн.

Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції

Апеляційна скарга зареєстрована судом 17.05.2024 за вх.№1866/24.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2024.

Оскільки на час надходження апеляційної скарги матеріали справи №915/905/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили, ухвалою суду від 22.05.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Агрофірми «Поділля» на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 у справі №915/905/23 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Миколаївської області надіслати матеріали справи №915/905/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.

31.05.2024 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №915/905/23.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства Агрофірми «Поділля» на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 у справі №915/905/23. Встановлено відповідачу строк до 19.06.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз`яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

З огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, ухвалою суду від 24.06.2024 вирішено розглянути апеляційну скаргу Приватного підприємства Агрофірми «Поділля» на додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 у справі №915/905/23 поза межами строку, встановленого у частині першій статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд вказаної апеляційної скарги призначено на 13.08.2024 об 11:30 год.

У судовому засіданні 13.08.2024 представник скаржника надав усні пояснення, відповідно до яких підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі.

Відповідач про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, проте не скористався своїм правом участі у ньому, як і не скористався своїм правом на надання відзиву на апеляційну скаргу.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду апеляційної скарги, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, а частиною 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності в судовому засіданні представника відповідача.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши представника скаржника, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно із частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Колегією суддів встановлено, що разом із позовною заявою позивачем надано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у зв`язку із розглядом справи від 31.05.2023, відповідно до якого такий розрахунок складає 70400,00 грн, а також у відповіді на відзив було зазначено, що акт приймання-передачі надання правової допомоги та інші документи будуть надані до суду на стадії дебатів або після винесення рішення по справі.

Крім того, колегією суддів встановлено, що позивач дотримався вимог щодо строків звернення із заявою про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано наступні документи (в копіях):

1)договір №22/05/23 про надання правової допомоги від 22.05.2023;

2)детальний опис наданих послуг від 13.12.2023, що є додатком №1 до договору про надання правової допомоги №22/05/23 від 22.05.2023);

3)акт №1 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 13.12.2023 на суму 90360,00 грн;

5)акту №2 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 08.04.2024 на суму 8100,00 грн;

6)платіжну інструкцію №1665 від 20.07.2023 на суму 70000,00 грн (призначення платежу: «за надання правової допомоги зг дог №22/05/2023 від 22.05.2023р Без ПДВ»);

7)платіжну інструкцію №1910 від 14.12.2023 на суму 20360,00 грн (призначення платежу: «за надання правової допомоги зг акту №1 від 13.12.2023р Без ПДВ»);

8)рахунок-фактуру №0504 від 05.04.2024 на суму 11600,00 грн;

9)платіжну інструкцію №2058 від 08.04.2024 на суму 11600,00 грн (призначення платежу: «плата зг р-ф №0504 від 05.04.2024р за правничі послуги Без ПДВ»).

Із наданих документів вбачається, що 22.05.2023 між Приватним підприємством Агрофірмою «Поділля» (замовником) та Адвокатським об`єднанням «САНАЦІЯ» (виконавцем) укладено договір №22/05/23 про надання правової допомоги (надалі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу щодо захисту інтересів замовника та стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» заборгованості на суму 1472522,34 грн; складання юридичних документів (запити, заяви, відповіді, скарги, тощо); подання та отримання документів в рамках даного договору (в печатному та електронному вигляді); звернення до суду і представництво інтересів замовника в судах господарської юрисдикції, з усіма правами представника; консультування замовника з питань існуючої судової практики аналогічної категорії спорів та подальшого захисту в судовому порядку.

У пункті 3.1. договору сторони погодили, що орієнтовна вартість надаваної виконавцем правової допомоги (гонорар) по даному договору визначається із розрахунку 70000,0 грн, без ПДВ.

Оплата гонорару по договору проводиться замовником шляхом передплати у розмірі 100% орієнтовної вартості робіт у день підписання договору або впродовж 5-ти календарних днів з моменту підписання акту приймання-передачі наданої правової допомоги (пункт 3.2. договору).

Додатком №1 до договору №22/05/23 від 22.05.2023 є детальний опис наданих послуг від 13.12.2023, в якому зазначено такі роботи (послуги):

1)визначення проблеми заборгованості та обґрунтованості розміру 3 години;

2)правовий аналіз документів, які складені замовником та боржником на виконання договору оренди транспортних засобів на предмет складання позовної заяви 5 годин;

3)консультування з приводу стягнення боргу за договором оренди транспортних засобів 2 години;

4)складання позовної заяви про стягнення боргу за договором оренди транспортних засобів 6 годин;

5)підготовка копій документів та подання позовної заяви до суду 3 години;

6)участь у чотирьох судових засіданнях суду першої інстанції по справі №915/905/23 (22.08.2023, 02.10.2023, 03.11.2023, 12.12.2023) 4 години;

7)підготовка, складання та подання до суду відповіді на відзив 8 годин;

8)підготовка, складання та подання до суду пояснення 6 годин;

9)підготовка, складання та подання до суду клопотання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу 2 години.

Усього: 39 годин.

Згідно із актом №1 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 13.12.2023 Адвокатським об`єднанням «САНАЦІЯ» було надано Приватному підприємству Агрофірмі «Поділля» правничу допомогу на суму 90360,0 грн, що складається з:

-2000,00 грн - визначення проблеми заборгованості та обґрунтованості розміру;

-4000,00 грн - правовий аналіз документів, які складені замовником та боржником на виконання договору оренди транспортних засобів на предмет складання позовної заяви;

-3000,00 грн - консультування з приводу стягнення боргу за договором оренди транспортних засобів;

-18000,00 грн - складання позовної заяви про стягнення боргу за договором оренди транспортних засобів;

-2000,00 грн - підготовка копій документів та подання позовної заяви до суду;

-14000,00 грн - участь у чотирьох судових засіданнях суду першої інстанції по справі №915/905/23 (22.08.2023; 02.10.2023; 03.11.2023 та 12.12.2023);

-5000,00 грн - підготовка, складання та подання до суду відповіді на відзив;

-4000,00 грн - підготовка, складання та подання до суду пояснення;

-2000,00 грн - підготовка, складання та подання до суду клопотання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу;

37360,00 грн - гонорар у розмірі 2,5% від суму позову по справі.

Згідно із актом №2 прийому-передачі наданих послуг (виконаних робіт) від 08.04.2024 Адвокатським об`єднанням «САНАЦІЯ» було надано Приватному підприємству Агрофірмі «Поділля» правничу допомогу на суму 8100,0 грн, що складається з:

-800,00 грн складання та подання до суду заяви про видачу виконавчого документу;

-800,00 грн підготовка та складання заяви про відкриття виконавчого провадження;

-3000,00 грн підготовка, складання та подання до суду додаткових пояснень до клопотання щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу;

3500,00 грн участь у судовому засіданні суду першої інстанції по справі №915/905/23 (16.01.2024).

Оплату за надану виконавцем правову допомогу згідно договору №22/05/23 про надання правової допомоги від 22.05.2023 замовником було здійснено у повному обсязі, що вбачається із платіжних інструкцій №1665 від 20.07.2023 на суму 70000,0 грн, №1910 від 14.12.2023 на суму 20360,0 грн та №2058 від 08.04.2024 на суму 11600,0 грн.

Інтереси відповідача у межах справи №915/905/23 в суді першої інстанції представляв адвокат Козій Ю.О. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №003439 від 19.09.2018), який діяв на підставі довіреності №159, виданої позивачем 31.05.2023, якою останній уповноважив Адвокатське об`єднання «САНАЦІЯ» в особі адвоката Козія Ю.О. бути представником довірителя щодо захисту його інтересів та стягненню з Державного підприємства «Дослідне господарство «Зорі над Бугом» Інституту захисту рослин Національної Академії аграрних наук України» боргу у розмірі 1389600,00грн.

Адвокатом Козієм Ю.М. у даній справі подавались до суду: позовна заява б/н від 31.05.2023, заява б/н від 15.06.2023 про усунення недоліків; відповідь на відзив б/н від 18.07.2023, заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції б/н від 18.07.2023; клопотання про витребування доказів б/н від 25.07.2023; додаткові пояснення у справі б/н від 18.08.2023; заява про видачу наказу б/н від 24.03.2024; заява щодо відшкодування витрат на правничу допомогу б/н від 15.12.2023; додаткові пояснення до клопотання б/н від 08.04.2024.

Статтею 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що:

адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту;

договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору;

представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Згідно із статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21).

Проаналізувавши документи, які додані до заяви про розподіл судових витрат, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає, що відображена інформація в цих документах щодо характеру та обсягу фактично виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) відповідає документам та інформації, що містяться у матеріалах судової справи.

Водночас апеляційний суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України , може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З матеріалів справи та змісту оскаржуваного судового рішення вбачається, що суд першої інстанції під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, оцінивши заявлені позовні вимоги, з урахуванням їх часткового задоволення, всіх аспектів і складності, зазначив, що витрати на правову допомогу документально підтверджені, фактично понесені, водночас враховуючи заперечення відповідача, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість, пропорційність, співмірність та розумність заявленого розміру витрат на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру таких витрат із первинно заявлених позивачем 101960,00 грн до суми 12000,00 грн.

Так, місцевий господарський суд за результатами аналізу наданих позивачем договору №22/05/23 про надання правової допомоги від 22.05.2023, додатку до вказаного договору, додатків, долучених до заяви позивача б/н від 15.12.2023 щодо відшкодування витрат на правничу допомогу з урахуванням додаткових пояснень до клопотання б/н від 08.04.2024, та матеріалів справи, вказав, що рівень складності справи (стягнення заборгованості з оплати за оренду майна та послуг оренди майна на підставі 7-ми актів здачі-приймання робіт (надання послуг) підписаних відповідачем та супутніх документів до них), - є незначним. Тому витрачений на аналіз чинного законодавства, судової практики та підготовки позовної заяви час, при належному рівні професійної юридичної підготовки та правової кваліфікації адвоката, не міг бути тривалим, а сама підготовка матеріалів у даній справі не мала викликати складнощів.

Суд першої інстанції також врахував, що адвокат позивача брав участь у трьох підготовчих засіданнях 22.08.2023, 02.10.2023 та 03.11.2023, в одному судовому засіданні 12.12.2023, та в подальшому щодо розгляду заяви щодо відшкодування витрат на правничу допомогу у двох судових засіданнях 16.01.2024 та 18.04.2024 у режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів поза межами суду. Тривалість засідань в середньому не перевищувала 20 хвилин.

Відтак, Господарський суд Миколаївської області дійшов висновку, що при незначному рівні складності справи вартість надання послуг правничого характеру у сумі 80960,00 грн та участь представника позивача у кожному судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів - у сумі 3500,00 грн (всього 21000,0 грн), є значно завищеною та не відповідає критеріям реальності та розумності, а також співмірності зі складністю справи. Таким критеріям, за висновком суду, відповідатиме вартість надання послуг правничого характеру у сумі 6000,00 грн та участь представника позивача у кожному судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів у сумі 1000,00 грн.

Колегія суддів підтримує наведений висновок суду першої інстанції, оскільки з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, незначний обсяг матеріалів справи, враховуючи обсяг підготовлених та поданих до суду позивачем заяв та матеріалів, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу позивача не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, у зв`язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.

Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає, що застосування судами статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України та статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» залежить від доведеності надання адвокатами послуг з правничої допомоги, наданих до суду доказів на підтвердження здійснення відповідних витрат та від обставин обґрунтованості і співмірності відповідних витрат.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, а також підтверженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Колегія суддів при апеляційному перегляді додаткового рішення суду першої не виявила у діях суду порушень приписів статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України або інших порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до ухвалення судом незаконного рішення.

При цьому сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою обставин справи не вказує на те, що така оцінка була проведена з порушенням норм права.

Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою, Приватне підприємство Агрофірма «Поділля» не спростувало наведених висновків суду першої інстанції та не довело неправильного застосування ним норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови скасування прийнятого судового рішення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, Південно-західний апеляційний господарський суд вважає за необхідне апеляційну скаргу Приватного підприємства Агрофірми «Поділля» залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду - без змін за відсутності визначених процесуальним законом підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 276, 281 - 284 ГПК України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Агрофірми «Поділля» залишити без задоволення.

Додаткове рішення Господарського суду Миколаївської області від 18.04.2024 у справі №915/905/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст.287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 15.08.2024.

Головуючий суддяЛ.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран