Ухвала

від 14.08.2024 по справі 910/4211/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"14" серпня 2024 р. Справа№ 910/4211/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Палія В.В.

суддів: Сибіги О.М.

Кравчука Г.А.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ»

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024

у справі №910/4211/24 (суддя Балац С.В.)

за позовом Приватного підприємства «ЛІДЕР»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ»

про стягнення 1 254 660,00 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ЛІДЕР" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про стягнення 1 254 660,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов`язання за укладеним між сторонами спору договором суборенди від 08.12.2023 № 08/12/2, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 1 254 660,00 грн, з яких: 1 140 600,00 грн - основна заборгованість та 114 060,00 грн - штраф.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на користь приватного підприємства «ЛІДЕР» основну заборгованість в сумі 1140600,00 грн, штраф в сумі 114060,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 15055,92 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/4211/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №910/4211/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Палій В.В. - головуючий суддя; судді - Кравчук Г.А., Сибіга О.М.

В той же час, на час надходження апеляційної скарги, матеріали справи №910/4211/24 на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходили.

Ухвалою суду від 22.07.2024 відкладено вирішення питання щодо вчинення процесуальних дій, передбачених параграфом 2 глави 1 розділу IV ГПК України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/4211/24 до надходження матеріалів справи на адресу Північного апеляційного господарського суду.

На адресу суду надійшли матеріали справи.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються:

1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень;

2) докази сплати судового збору;

3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі;

4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/4211/24, колегією суддів встановлено, що до скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Частиною 2 ст. 123 ГПК України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції станом на день подання апеляційної скарги).

Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України «Про судовий збір від 08.07.2011р. № 3674-VI (з наступними змінами).

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб, у розмірі: з 1 січня 2024 року 3 028 гривень.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір», сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 18 067,10 грн та розраховується наступним чином: 15055,92 грн * 150% * 0,8 (за подачу апеляційної скарги в електронному вигляді) = 18 067,10 грн.

Таким чином, апелянту слід здійснити сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги у розмірі 18 067,10 грн.

В свою чергу, скаржником доказів сплати судового збору до суду не надано.

При цьому, скаржником заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги.

Колегія суддів, розглянувши подане клопотання, дійшла висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік підстав, коли позивачі звільняються від сплати судового збору у всіх інстанціях.

Приписами ст.8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021 у справі №094/2276/18, умови, визначені ст. 8 вказаного Закону, диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України «Про судовий збір» перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).

З огляду на зазначене, приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» поширюються на окремі категорії суб`єктів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.

Так, Велика Палата Верховного Суду у п.48 постанови від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18 зазначила, що «юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…». Між тим, відповідно до п.37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом ст.8 Закону України «Про судовий збір» є правом, а не обов`язком суду.

А тому, оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, а положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстав для відстрочення сплати судового збору у даній справі не має.

Отже, клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» про звільнення його від сплати судового збору за подачу апеляційної скарги задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України», від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України», зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.

Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.

Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Крім того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення.

Також згідно змісту статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вказаних правових норм, апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/4211/24 заявник мав подати в строк до 15.07.2024 (включно), проте до суду апеляційної інстанції звернувся 17.07.2024 через систему «Електронний суд», тобто з пропуском встановленого законом процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що згідно положення ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

В обґрунтуванні вказаного клопотання апелянт зазначає, що відповідач не отримував копію позовної заяви та повідомлень/ повісток Суду про час та місце розгляду справи, в зв`язку з чим був позбавлений можливості захистити себе у строки визначені чинним процесуальним законодавством. При цьому відповідачу стало відомо про прийняте судом рішення виключно з телефонної розмови з представником позивача.

Як вбачається з інформації, розміщеної в інформаційній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», оскаржуване рішення від 24.06.2024 було доставлена до електронного кабінету скаржника 25.06.2024 о 14:31.

Відповідно до вимог ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

А тому, з огляду на приписи ст. 242 ГПК України, оскаржуване рішення вважається врученою позивачу 25.06.2024, у зв`язку з чим апелянт міг подати скаргу протягом 20-денного строку, встановленого ч. 2 ст. 256 ГПК України.

Інших обґрунтованих доводів, які доводять неможливість подати апеляційну скаргу до 15.07.2024 включно (з огляду на приписи ч. 2 ст. 256 ГПК України), заявником не наведено.

А тому, з огляду на зазначене вище, суд апеляційної інстанції критично оцінює доводи заявника про наявність поважних причин пропуску процесуального строку на подання апеляційної скарги та вважає їх необґрунтованими.

Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р., ратифікована Україною 17.07.1997 р., та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 р. суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений з підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими".

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відтак, оцінивши наведені у клопотанні доводи скаржника про причини пропуску строку на апеляційне оскарження, суд вважає їх неповажними та такими, що залежали виключно від свідомого волевиявлення скаржника, а не від об`єктивно непереборних обставин, та зводяться до порушення ним вимог процесуального законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Отже, згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України обов`язок надсилання копій іншим учасникам справи покладається саме на апелянта.

Приписами ст. 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 7 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Доказів направлення копії апеляційної скарги з доданими документами на адресу Приватного підприємства «ЛІДЕР» матеріали скарги не містять.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення апеляційної скарги, відповідачу необхідно у строк, визначений цією ухвалою подати до апеляційного суду докази сплати судового збору в сумі 18 067,10 грн та докази направлення копії апеляційної скарги з доданими документами на адресу Приватного підприємства «ЛІДЕР», подати клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що апеляційна скарга, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 Господарського процесуального кодексу підлягає залишенню без руху.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до положень статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаного недоліку.

Керуючись статтями 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МУЛЬТИМОДАЛЬНІ ТРАНСПОРТНІ ТЕХНОЛОГІЇ» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2024 у справі №910/4211/24 залишити без руху, надавши скаржнику строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору в сумі 18 067,10 грн та докази направлення копії апеляційної скарги з доданими документами на адресу Приватного підприємства «ЛІДЕР», подати клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску.

2. Роз`яснити скаржнику, що в разі невиконання в строк, визначений цією ухвалою: в частині ненадання доказів сплати судового збору та доказів, направлення копії апеляційної скарги з доданими документами на адресу Приватного підприємства «ЛІДЕР», апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту; в частині неподання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав для його поновлення суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

3. Копію ухвали у справі №910/4211/24 надіслати учасникам справи.

Головуючий суддя В.В. Палій

Судді О.М. Сибіга

Г.А. Кравчук