Постанова

від 06.08.2024 по справі 906/593/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2024 року Справа № 906/593/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Романець Х.В.

за участю представників сторін:

органу прокуратури - Рункевич І.В.;

позивача - не з`явився;

відповідачів - Андрієць О.Л. (в режимі відеоконференції);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.06.2024 у справі №906/593/24 (суддя Прядко О.В.)

за позовом Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби

до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС"

про визнання недійсним договору на закупівлю послуг, застосування наслідків недійсності правочину (заява про забезпечення позову)

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 03.06.2024 у справі №906/593/24 у задоволенні заяви заступника керівника Житомирської обласної прокуратури про забезпечення позову від 29.05.2024 №15/2-342вих-24 відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, Заступник керівника Житомирської обласної прокуратури звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове судове рішення, яким заяву заступника керівника Житомирської обласної прокуратури про забезпечення позову задоволити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм матеріального та процесуального права, а також на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/593/24 у складі: головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Маціщук А.В., суддя Бучинська Г.Б.

Листом Північно-західного апеляційного господарського суду №906/593/24/4217/24 від 20.06.2024 матеріали справи витребувано з Господарського суду Житомирської області.

09.07.2024 до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №906/593/24.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 09.07.2024 у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) по справі № 906/593/24 - Василишина А.Р., судді-члена колегії Бучинської Г.Б., судді-члена колегії Маціщук А.В., відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.9.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/593/24.

Згідно Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 визначено склад суду у справі №906/593/24: головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 12.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03.06.2024 у справі №906/593/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06 серпня 2024 року об 10:30 год.

Розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 22.07.2024 у зв`язку із перебуванням у відпустці головуючого судді (судді-доповідача) по справі №906/593/24 - Павлюк І.Ю. у період з 22 липня 2024 р. по 23 серпня 2024 р. включно, перебування у відпустці судді-члена колегії Розізнаної І.В. у період з 22 липня 2024 р. по 23 серпня 2024 р. включно, перебування у відпустці судді-члена колегії Грязнова В.В. у період з 22 липня 2024 р. по 23 серпня 2024 р. включно, призначено повторний автоматизований розподіл справи №906/593/24.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №906/593/24 у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.07.2024 справу №906/593/24 прийнято до провадження колегією суддів Північно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуюча суддя Коломис В.В., суддя Миханюк М.В., суддя Саврій В.А. Розгляд апеляційної скарги призначено на 06 серпня 2024 року об 10:30 год.

Відповідачі у відзивах на апеляційну скаргу вважають оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просять залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В судове засідання представники позивача та відповідача-1 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Частинами 11,12 статті 270 ГПК України, яка визначає порядок розгляду апеляційної скарги, встановлено, що суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки всі учасники провадження у справі були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, при цьому явка учасників судового процесу обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представників позивача та відповідача-1.

Колегія суддів, заслухавши пояснення прокурора та відповідача-2, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду - скасувати, прийнявши нове судове рішення, яким заяву прокурора про забезпечення позову задоволити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, заступник керівника Житомирської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Північного офісу Держаудитслужби звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС", у якому просить:

- визнати недійсним договір №301 на закупівлю послуг. Послуги з поточного середнього ремонту з влаштування елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на км 124+100 - км 125+500 автомобільної дороги державного значення М-06 Київ - Чоп (на м. Будапешт через мм. Львів, Мукачево, Ужгород), Житомирська область. Коригування (45230000-8. Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь) від 29.12.2023, укладений між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області та ТОВ "ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС";

- стягнути з ТОВ "ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС" на користь Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області 3110634,96 грн, а зі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області одержані за рішенням суду 3110634,96 грн - в дохід держави.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ТОВ "ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС" замість належного виконання своїх зобов`язань за договором на закупівлю послуг №156 від 12.07.2021, ініціювало коригування розробленої ним же проектної документації з мотивів її невідповідності державним будівельним стандартам з тим, щоб у подальшому укласти на позаконкурентних засадах новий договір на ці ж роботи, досягти у такий спосіб перерахунку та здорожчання договірної ціни, в результаті чого отримати підвищення прибутку за надані послуги. Так, без належних і достатніх правових підстав, на позаконкурентних засадах, за відсутності відповідних бюджетних призначень та асигнувань було укладено оспорюваний договір на закупівлю №301 від 29.12.2023, спрямований на протиправне заволодіння бюджетними коштами, що не відповідає актам цивільного законодавства, інтересам держави та суспільства, його моральним засадам.

Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову від 29.05.2024 №15/2-342вих-24, у якій прокурор просить вжити заходів забезпечення позову шляхом: покладення на ГУ ДКС України у Житомирській області заборони здійснювати будь-які розрахункові операції, пов`язані з виконанням умов договору №301 від 29.12.2023, покладення на Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області заборони здійснювати платежі за договором №301 від 29.12.2023; покладення на ТОВ "ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС" заборони здійснювати надання послуг та виконання робіт за договором №301 від 29.12.2023.

Вказана заява обґрунтована тим, що сума оспорюваного договору №301 від 29.12.2023 становить 7 620 669,86 грн, станом на час пред`явлення позову за вказаним договором сплачено 3 110 634,96 грн, щодо яких заявлено вимогу про їх стягнення в дохід державного бюджету; подальше виконання договору призведе до витрачання за недійсним правочином бюджетних коштів на суму понад 4,5 млн. грн, що не охоплені позовними вимогами, внаслідок чого остаточне рішення суду, прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, вже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, захист яких вимагатиме повторного звернення прокурора до суду. Існування таких ризиків підтверджується вже самим фактом укладення цього договору, що породжує в останніх нічим не обмежене право на його виконання та, відповідно, оплату послуг в межах договірної ціни.

Місцевий господарський суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються дані вимоги, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, прийшов до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення.

При цьому, суд першої інстанції зазначив в оскаржуваній ухвалі, що:

- результатом задоволення заяви про забезпечення позову у вигляді повної заборони надання послуг та виконання робіт за договором і їх оплати буде фактично настання наслідків визнання договору недійсним з повним припиненням всіх зобов`язань сторін, а спір при цьому по суті не буде вирішеним, що не відповідає вимогам ч.11 ст.137 ГПК України;

- застосування таких заходів забезпечення позову, як: заборона відповідачу-1 здійснювати платежі за оспорюваним договором, а відповідачу-2 - здійснювати надання послуг і виконання робіт за вказаним договором, призводить до блокування господарської діяльності відповідачів, і, за умови недоведеності наявності порушень у зв`язку з укладенням спірного правочину, свідчить про неспівмірність цих заходів та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи;

- заборона надання послуг та виконання робіт за договором може ускладнити виконання відповідачем-2 взятих на себе зобов`язань за вказаним договором в подальшому (у випадку відмови у задоволенні позову);

- обраний прокурором спосіб забезпечення позову фактично є спонуканням сторін на невиконання умов договору при тому, що на даний час у відносинах сторін діє презумпція правомірності правочину та, згідно зіст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

- прокурором не обґрунтовано й документально не підтверджено необхідності заборони ГУ ДКС України у Житомирській області здійснювати будь-які розрахункові операції, пов`язані з виконанням договору №301 від 29.12.2023.

Натомість, з такими доводами та власне висновками місцевого господарського суду колегія суддів погодитись не може з огляду на таке.

Положеннями статті 136 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Відповідно до п.п. 2, 4 ч.1 ст.137 ГПК України, позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно з ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забезпечення позову є процесуальним засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень, прийнятих за результатами розгляду спору. Учасник справи, який звертається із заявою про забезпечення позову, повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову з заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору та як наслідок ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21.08.2020 у справі №904/2357/20).

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази про наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Варто зазначити, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18).

Так, прокурор у заяві про забезпечення позову зазначає, що невжиття відповідних заходів забезпечення позову істотно ускладнить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки фактичне виконання відповідачами умов договору №301 від 29.12.2023, який, як стверджує прокурор у позовній заяві, посилаючись на ст.48 Бюджетного кодексу України, ст.203, 215, 228 Цивільного кодексу України, є недійсним, призведе до порушення державних інтересів.

Тобто, позовні вимоги направлені на припинення правовідносин між відповідачами з метою недопущення нераціонального, незаконного та необґрунтованого витрачання бюджетних коштів поза межами бюджетних асигнувань на підставі договору, який прокурор вважає недійсним. Подальше виконання оспорюваного договору призведе до витрачання за недійсним правочином бюджетних коштів на суму понад 4,5 млн гривень, що не охоплені позовними вимогами, внаслідок чого остаточне рішення суду, прийняте через певний час після ініціювання судового провадження, вже не зможе належним чином ефективно захистити порушені права та інтереси держави, захист яких вимагатиме повторного звернення прокурора до суду.

Надаючи оцінку запропонованим прокурором заходам забезпечення позову на предмет їх доцільності, адекватності та співмірності, апеляційний господарський суд, зважаючи на специфіку предмету закупівлі та правовідносин, що виникли між сторонами, наявність у 2-го відповідача можливості надання послуг за договором №301 від 29.12.2023, а в 1-го відповідача - можливості проведення оплати за спірним договором, вважає, що невжиття судом заходів забезпечення позову шляхом заборони ТОВ "ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС" надавати будь-які послуги за оспорюваним договором та заборони Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області здійснювати платежі за договором до вирішення спору по суті може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких прокурор звернувся до суду, у разі задоволення позову судом у даній справі.

Також колегією суддів враховується, що джерелом фінансування оспорюваного договору є кошти державного бюджету, казначейське обслуговування яких забезпечує Державна казначейська служба України.

Недотримання розпорядником чи одержувачем бюджетних коштів обмежень, які введені законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, зокрема ч. 10 ст. 3, ч. 3 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", є підставою для відмови з боку органів Казначейства у реєстрації зобов`язань та фінансових зобов`язань, оскільки утворює склад бюджетного правопорушення, передбаченого п.п. 21, 40 ч.1 ст.116 Бюджетного кодексу України. Тож у такому випадку органи Казначейства мають право застосувати заходи впливу, у тому числі у вигляді прийняття розпорядження про зупинення операцій з бюджетними коштами.

Викладене узгоджується з положеннями п.п. 1, 2 ч.2 ст.7 Закону України "Про публічні закупівлі", за змістом яких центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, вживає таких заходів: 1) до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність річного плану, договору про закупівлю та звіту про результати проведення процедури закупівлі, що підтверджують проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та за результатами якої укладено договір про закупівлю; 2) не допускає здійснення платежів із рахунка замовника згідно з узятим фінансовим зобов`язанням за договором про закупівлю у випадках: відсутності або невідповідності встановленим законодавством вимогам необхідних документів, передбачених пунктом 1 цієї частини.

Крім того колегія суддів зазначає, що виконання договору унеможливить застосування двосторонньої реституції. Це підтверджується судовою практикою щодо вибору ефективного способу захисту при визнанні недійсним виконаного договору, оскільки у замовника можуть виникнути додаткові витрати в частині необхідності компенсації виконавцю вартості наданих послуг (постанови Верховного Суду від 21.12.2022 у справі №904/193/22, від 12.01.2022 у справі №904/180/22, від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, від 07.07.2021 у справі №905/1562/20).

У даному випадку слід враховувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21, щодо ефективного способу захисту порушеного права за виконаними/частково виконаними договорами без застосування наслідків недійсності/нікчемності правочину.

Згідно із цією правовою позицією позовна вимога про визнання виконаного/частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину. Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного/частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину є самостійною підставою для відмови в позові.

У практичній діяльності, у випадку, коли прокурор звертається до суду про визнання ще невиконаних договорів, укладених за результатами процедур закупівель, недійсними - позови такого характеру пред`являються без застосування реституції.

У подальшому у ході розгляду судами справ по суті спору, сторони продовжують виконання договірних зобов`язань і на момент постановлення судового рішення договір є виконаним.

Разом з тим, і заявлення реституції за виконаним договором також не є, за позицією Верховного Суду, викладеною у справі №904/193/22, ефективним способом захисту порушеного права, оскільки на момент відшкодування замовником вартості виконаних послуг, робіт, їх вартість на момент відшкодування є більшою, що навпаки свідчить про загрозу порушенням інтересів держави.

Тому може мати місце ситуація, коли за недієвості інституту забезпечення позову, суперечливих позицій Верховного Суду, взагалі відсутня можливість ефективного захисту інтересів держави за виконаними/частково виконаними договорами про закупівлю.

За таких обставин, тільки вжиття заходів до забезпечення позову за невиконаним договором є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів держави.

Відтак, відмова у вжитті заходдів забезпечення позову унеможливить відновлення прав позивача в повному обсязі в майбутньому, оскільки виконання договору призведе до порушення прав позивача та унеможливить їх відновлення в повному обсязі в майбутньому і, таким чином, істотно ускладнить виконання рішення господарського суду.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.02.2019 у справі №904/3168/18 та від 22.11.2018 у справі №902/402/18.

Про можливість забезпечення позову прокурора шляхом заборони здійснювати платежі за укладеним договором, а також здійснювати надання послуг за ним, зазначено і в постанові Верховного Суду від 06.12.2023 у справі №916/3414/23.

При цьому, колегія суддів зазначає, що у даному випадку забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Державної казначейської служби України у Житомирській області здійснювати будь-які розрахункові операції, пов`язані з виконанням умов договору №301 від 29.12.2023, заборони відповідачам у справі вчиняти дії щодо виконання зобов`язань згідно з договором №301 від 29.12.2023 є адекватними та співмірними заходами, спрямованими на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів держави, не будуть мати наслідком втручання у господарську діяльність відповідачів, оскільки такі заходи мають тимчасовий характер та стосуються виключно заборони виконання зобов`язання відповідачами за спірним у цій справі договором до вирішення спору по суті та спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті з метою зупинення вчинення під час розгляду цієї справи дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки, що можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту та поновлення порушеного права в разі задоволення/часткового задоволення позову.

Разом з цим, обрані прокурором способи забезпечення позову співвідносяться із предметом позову, а отже, існує зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, однак не є тотожними з позовними вимогами. Застосовані судами заходи забезпечення позову відповідають обставинам справи та, водночас, вжиття таких заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовані лише на збереження існуючого становища сторін до розгляду справи по суті.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №916/3414/23.

На підставі викладеного, оцінивши доводи прокурора щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких він звернувся до суду, у разі невжиття таких заходів, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову у визначені ним способи.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, а саме, не в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для вирішення заяви про забезпечення позову, з огляду на що апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури слід задоволити, ухвалу місцевого господарського суду скасувати, прийнявши нове судове рішення, яким заяву прокурора про забезпечення позову задоволити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Житомирської обласної прокуратури задоволити.

2. Ухвалу Господарського суду Житомирської області від 03 червня 2024 року у справі №906/593/24 скасувати.

Прийняти нове судове рішення.

"Заяву заступника керівника Житомирської обласної прокуратури про забезпечення позову від 29.05.2024 №15/2-342вих-24 задоволити.

Заборонити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Житомирській області (10014, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Новий Бульвар, 5) здійснювати будь-які розрахункові операції, пов`язані з виконанням умов договору №301 від 29.12.2023, укладеного між Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області (10029, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Покровська, 16, код ЄДРПОУ 03451526) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС" (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Чаплінського, 11, код ЄДРПОУ 37851081).

Заборонити Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області (10029, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Покровська, 16, код ЄДРПОУ 03451526) здійснювати платежі за договором №301 від 29.12.2023, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС" (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Чаплінського, 11, код ЄДРПОУ 37851081).

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС" (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Чаплінського, 11, код ЄДРПОУ 37851081) здійснювати надання послуг та виконання робіт за договором про закупівлю послуг №301 від 29.12.2023, укладеним зі Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області (10029, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Покровська, 16, код ЄДРПОУ 03451526).

Стягувач: Житомирська обласної прокуратури (10008, місто Житомир, вулиця Святослава Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950)

Боржник: Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирській області (10014, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Новий Бульвар, 5, код ЄДРПОУ 37976485)

Боржник: Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Житомирській області (10029, Житомирська область, місто Житомир, вулиця Покровська, 16, код ЄДРПОУ 03451526)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕГРАЛ СІСТЕМС" (08700, Київська область, місто Обухів, вулиця Чаплінського, 11, код ЄДРПОУ 37851081)"

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складений "14" серпня 2024 р.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Тимошенко О.М.