Рішення

від 14.08.2024 по справі 903/566/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14 серпня 2024 року Справа № 903/566/24

за позовом: ОСОБА_1 , с. Буцинь, Ковельський р-н., Волинська обл.

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідня", с. Вербка, Ковельський р-н., Волинська обл.

про визнання припиненими трудових відносин, виключення відомостей з реєстру

Суддя Кравчук А.М.

Секретар судового засідання Королюк І.В.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

встановила: 12.06.2024 на адресу Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідня" про визнання припиненими трудових відносин з ОСББ "Рідня" у зв`язку з його звільненням із займаної посади голови правління (керівника) ОСББ "Рідня", виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про нього, як керівника та особу, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори.

Ухвалою суду від 13.06.2024 позовну заяву залишено без руху. Зобов`язано позивача не пізніше 5-ти календарних днів з дня вручення ухвали усунути недоліки заяви та подати суду докази сплати судового збору в сумі 3 028 грн 00 коп.

Ухвалу суду позивач отримав 17.06.2024.

Строк для усунення недоліків по 24.06.2024.

19.06.2024 позивач подав заяву про усунення недоліків позовної заяви та долучення доказів сплати судового збору.

Ухвалою суду від 24.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 31.07.2024 об 12 год 00 хв. Запропоновано відповідачу подати суду в порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України не пізніше п`ятнадцяти календарних днів з дня вручення даної ухвали відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову при їх наявності, копію відзиву надіслати позивачу, докази чого подати суду; позивачу - відповідь на відзив не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання відзиву з доказами надіслання відповідачу; відповідачу - заперечення на відповідь позивача протягом 3-х календарних днів з дня отримання відповіді з доказами надіслання позивачу.

На адресу суду надійшла заява відповідача від 26.07.2024 про визнання позову. Розгляд справи просить проводити без участі його представника.

Ухвалою суду від 31.07.2024 заяву відповідача від 26.07.2024 повернуто без розгляду.

Позивач у заяві від 31.07.2024 судове засідання просить провести без його участі. Позов підтримує. Не заперечує проти закриття підготовчого провадження, призначення розгляду справи по суті. У випадку визнання позову відповідачем просить постановити у справі судове рішення по суті спору.

Ухвалою суду від 31.07.2024 заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Рідня" від 26.07.2024 повернуто без розгляду.

Враховуючи відсутність заяв по суті спору, закінчення строків для їх подання, виконання мети підготовчого провадження, відсутність не розглянутих заяв/клопотань, суд протокольною ухвалою від 31.07.2024 закрив підготовче провадження, розгляд справи по суті призначив на 14.08.2024 о 14 год 00 хв.

06.08.2024 на адресу суду надійшла заява відповідача про визнання позову. Розгляд справи просить проводити без участі його представника.

У заяві від 14.08.2024 позивач позов підтримує. У випадку визнання позову відповідачем - приймає його та просить постановити рішення по суті спору, розгляд справи провести без його участі.

Судом встановлено, що позовна заява подана головою правління ОСББ «Рідня», який згідно п. 16 Статуту діє без доручення від імені об`єднання та укладає в межах своєї компетенції договори (угоди), може видавати довіреності на представництво інтересів об`єднання іншим особам.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана представником відповідача ОСОБА_1. (а.с. 40).

Заява про визнання позову підписана адвокатом Воробей О.В. Ордер на надання правничої допомоги сформований на підставі договору №б/н від 10.07.2024. Матеріали справи не містять відомостей щодо особи, яка підписала зазначений договір. Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань особою, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, є ОСОБА_1., голова правління з 18.06.2021 - керівник.

Згідно ст. 16 Статуту у разі відсутності голови правління його обов`язки виконує заступник.

Матеріали справи не містять відомостей щодо виконання обов`язків голови правління іншими особами, видачі довіреності на представництво інтересів ОСББ іншим особам.

З метою запобігання порушення інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про відмову у прийнятті визнання позову відповідачем і продовження розгляду справи.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон "Про ОСББ") визначено, що об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об`єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Згідно зі статтею статті 85 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Особливості правового статусу окремих видів непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Отже, за своєю організаційно-правовою формою ОСББ "Рідня" відноситься до непідприємницького товариства, відповідно на працівників такого товариства поширюється положення частини 3 статті 99 ЦК.

Відповідно до протоколу установчих зборів №1 від 20.05.2021 ОСОБА_1 є головою правління ОСББ «Рідня», що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 6-9, 17-18).

22.04.2024 ОСОБА_1 звернувся до правління з заявою про припинення його трудових відносин з ОСББ «Рідня» з 10.05.2024. На підставі п. 5 розділу ІІІ Статуту просить правління скликати та провести позачергові загальні збори ОСББ, на розгляд яких винести цю заяву (а.с. 19).

Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Загальні збори своїм рішенням вправі в будь який час припинити повноваження правління чи окремих його членів (п. 13, розділ 3 Статуту).

ОСОБА_1 згідно п. 5 розділу ІІІ Статуту розміщено в місцях загального користування оголошення про проведення 10.05.2024 о 20 год 00 хв позачергових зборів правління ОСББ «Рідня» із розгляду питання про його звільнення з посади голови правління (а.с. 20).

Збори ОСББ «Рідня» 10.05.2024 не відбулися, оскільки співвласники, які прибули у визначений час, не голосували.

Наявність кворуму для проведення зборів матеріалами справи не доведено.

У поданому позивачем протоколі №1/0325 від 10.05.2024 зазначено про присутність 8 співвласників без зазначення кількості голосів (а.с. 21-22).

Відповідно до ч. 1, 6 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Рішенням Конституційного Суду № 9-зп від 25.12.1997 визначено, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно з ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.

Відповідно до вказівок Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 14.06.2023 у справі №448/362/22, спір за вимогою директора про визнання припиненими його трудових відносин із товариством на підставі статті 38 КЗпП України є трудовим та має розглядатися в порядку господарського судочинства.

Як зазначав Верховний Суд у вищевказаній постанові:

"54. Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.

55. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

57. Велика Палата Верховного Суду погоджується із судами у тому, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої. Належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.".

За наведених обставин та правових норм, позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з трудових відносин.

Згідно з частиною 3 статті 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав.

Частинами 9, 19 статті 10 Закону "Про ОСББ" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема, обрання членів правління об`єднання. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Тобто, підставою для розірвання договору згідно з пунктом 5 частини 1 статті 41 Кодексу законів про працю України є рішення власника в особі його вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників.

Системний аналіз положень пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України та частини 3 статті 99 ЦК України дає підстави для висновку, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. При цьому припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

Розірвання трудового договору згідно з пунктом 5 частини 1 статті 41 КЗпП можливе за наявності попереднього припинення повноважень посадової особи, тобто рішення вищого органу управління або виконавчого органу, що наділений повноваженнями з прийому/звільнення працівників. Для звільнення за вказаною нормою мають бути присутні обставини: звільнений працівник повинен бути посадовою особою товариства; повинно заздалегідь відбутись припинення його повноважень (окреме рішення вищого органу управління), що в наступному є підставою для розірвання з ним трудового договору в порядку, передбаченому чинним законодавством України та статутними документами товариства.

Таким чином, умовою для звільнення працівника, який є посадовою особою, за цією статтею КЗпП України є припинення повноважень цієї посадової особи, яке має відбуватися відповідно до законодавства та передувати звільненню, оскільки поняття "припинення повноважень" не є тотожним поняттю "звільнення".

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Згідно з ч. 1 - 3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Отже, відповідно до трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

Згідно п. 3 розділу ІІІ Статуту ОСББ «Рідня» до виключеної компетенції загальних зборів належить, зокрема обрання голови правління, членів правління.

Загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою не менше 3 співвласників (або їхніх представників) об`єднання. Правління, або ініціативна група (якщо збори проводяться не з ініціативи правління) не менше ніж за 14 днів до дати проведення загальних зборів розміщує в місцях загального користування (та/або засобах масової інформації) чи вручає кожному співвласнику (співвласникам) під розписку, або направляє рекомендованим листом на адреси квартир чи нежитлового приміщення, що належить співвласнику в будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного (п. 5 розділу 3 Статуту).

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007, від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що не вирішення заяви позивача про звільнення від виконання ним обов`язків голови правління відповідача є порушенням прав позивача щодо вільного вибору праці, тому наявні достатні підстави для задоволення позову в частині припинення трудових відносин ОСОБА_1 з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Рідня».

Судом враховано, що згідно п. 16 розділу 3 Статуту ОСББ «Рідня» в разі звільнення голови правління за власним бажанням його обов`язки виконує заступник та вносить зміни в 10-денний термін в державного реєстратора і на перших загальних зборах обов`язково має розглядатися питання про вибори нового голови правління.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про нього як керівника та особи, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори ОСББ «Рідня», суд зазначає таке.

У ч. 1 ст. 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.

Слід зазначити, що у постанові від 24.12.2019 по справі №758/1861/18 (провадження №61-4911св18) Верховний Суд зазначив, що суд не вправі втручатися у діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.

Також в постанові від 17.03.2021 у справі №761/40378/18 (провадження №61-18255св19) Верховний Суд зробив висновок, що позовна вимога до відділу державної реєстрації про зобов`язання внести зміни до відомостей з ЄДР шляхом виключення відомостей про керівника ТОВ не може бути звернена до органу державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (державного реєстратора такого органу), який зобов`язаний виконати рішення суду щодо припинення трудових відносин керівника юридичної особи з такою особою незалежно від того, чи був цей орган (реєстратор) залучений до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, чи не був залучений.

Таким чином, рішення суду про визнання трудових відносин припиненими, після набрання ним законної сили, є підставою для здійснення уповноваженим державним органом (державним реєстратором) відповідних реєстраційних дій, передбачених зазначеним вище законом, а суд не вправі втручатися в діяльність органу державної реєстраційної служби, зобов`язуючи його вносити будь-які відомості до єдиного державного реєстру.

Крім того, суд зазначає, що ОСББ «Рідня», яке є відповідачем у даній справі, не наділено повноваженнями щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, оскільки проводять державну реєстрацію та вносять відомості до ЄДР державні реєстратори за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи - підприємця.

Проаналізувавши зміст с. 4 ст.17 Закону України ««Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суд зазначає, що виключення про позивача відомостей як керівника та підписанта ОСББ «Рідня» з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань можливе лише після набрання законної сили цим рішенням, надання певних документів державному реєстратору та сплати адміністративного збору.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дана позовна вимога задоволенню не підлягає, оскільки захисту підлягає вже порушене право, а права позивача відповідачем державним реєстратором на день ухвалення цього рішення порушені не були.

При цьому суд звертає увагу на те, що у разі необґрунтованої відмови відповідного державного органу у вчиненні реєстраційних дій на підставі рішення суду про визнання трудових відносин припиненими, після набрання ним законної сили, позивач не позбавлений права звернутися до суду у передбаченому законом порядку.

При прийнятті рішення суд виходив з вірогідності наявних у матеріалах справи доказів, керуючись ст. 79 ГПК України, відповідно до якої наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (постанова Конституційного суду України №3-рп/2003 від 30.01.2003 року).

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в частині задоволених вимог в сумі 3 028 грн 00 коп слід віднести на нього.

Керуючись ст. ст. 13, 14, 73-80, 232, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати припиненими трудові відносини ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Рідня» (вул. Ватутіна, 76, с. Вербка, Ковельський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 44305917).

3. У решті позову відмовити.

4. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Рідня» (вул. Ватутіна, 76, с. Вербка, Ковельський р-н., Волинська обл., код ЄДРПОУ 44305917) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідент. код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 3 028 грн 00 коп витрат по сплаті судового збору.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення

складений 15.06.2024.

Суддя А. М. Кравчук