Рішення

від 14.08.2024 по справі 910/7120/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.08.2024Справа № 910/7120/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» (вул. Набережна, 12, с. Юрівка, Бучанський район, Київська обл., 08170; ідентифікаційний код 35671867)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 630» (вул. Ярославська, буд. 4, корпус Б, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 41947434)

про стягнення 56 730, 92 грн,

Представник сторін: не викликались

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» (далі за текстом - ТОВ «Булава Транс», Позивач, Орендодавець) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 630» (далі за текстом - ТОВ «СУ 630», Відповідач, Орендар) про стягнення заборгованості за договором оренди № ДОП 23-09-21 від 23.09.2021 (далі за текстом - Договір) в розмірі 29 234, 40 грн, штрафні санкції - 14 445 грн, інфляційні втрати - 10 760, 24 грн та 3 % річних - 2 291, 28 грн.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору надано Відповідачу в оренду майно, однак за період з 23.09.2021 по 11.04.2022 орендні платежі останнім не сплачувалися, що призвело до виникнення у Орендаря заборгованості та стало підставою для звернення до суду з позовом.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що ухвала від 12.06.2024 згідно повідомлення Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 доставлена Відповідачу до електронного кабінету 13.06.2024 о 17:26.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 6 вказаної статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відтак, судом встановлено, що 13.06.2024 ухвала суду від 12.06.2024 належним чином вручена Відповідачу.

За приписами частини 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 у справі № 910/7120/24 встановлено Відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак станом на дату ухвалення даного рішення суду відзив на позовну заяву не надійшов.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

23.09.2021 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в тимчасове оплатне користування обладнання, яке є об`єктом власності Орендодавця. Орендар використовує отримане за цим договором обладнання у власній господарській діяльності дотримуючись вимог законодавства України та положень цього договору.

При передачі Орендарю кожної одиниці обладнання сторони підписують Акт прийому - передачі (пункт 3.3 Договору), який згідно пункту 3.6 Договору свідчить про факт і дату передачі обладнання Орендарю в оренду.

Відповідно до пункту 4.2 Договору строк оренди визначається в акті прийому - передачі одиниці такого обладнання.

При повернення обладнання з оренди сторони згідно пункту 5.1 Договору підписують Акт прийому - передачі.

При цьому суд зазначає, що згідно пункту 5.12 та 5.17 Договору транспортування обладнання на місце оренди при передачі в оренду здійснює виключно Орендодавець, а Орендар повинен оплатити витрати по приведенню обладнання в належний стан.

Пунктом 6.1 Договору визначено, що Орендар сплачує орендну плату шляхом безготівкового перерахунку на поточний рахунок Орендодавця або сплати готівкою за весь строк користування орендованим обладнанням, починаючи з дати підписання акту прийому -передачі обладнання в оренду згідно з пунктом 3.3 Договору і закінчуючи датою підписання акту повернення обладнання Орендодавцю згідно пункту 5.1 Договору або датою припинення розірвання Договору, якщо Акт прийому - передачі не підписаний Орендарем з його вини або з моменту фактичного вилучення Орендодавцем орендованого майна.

Орендар сплачує орендну плату за кожний конкретний період в розмірі та на підставі Рахунків наданих Орендодавцем. У вказані дати сторони підписують акти, якими засвідчують факт здійснення (надання оренди) обладнання за вказаний період.

Пунктом 6.5 Договору, визначено, що орендар вносить оренду плату в порядку визначеному Договором та/або Актом приймання-передачі, в наступному порядку:

- у випадку, якщо оренда складає менше календарного місяця, то орендна плата вноситься попередньо за весь період оренди, після підписання цього договору, але в будь-якому випадку до фактичного отримання обладнання в оренду;

- у випадку, якщо строк оренди становить більше ніж один календарний місяць, то орендна плата вноситься попередньо за період до кінця поточного календарного місяця, в якому було фактично отримано обладнання та за наступний календарний місяць оренди. Попередня оплата здійснюється після підписання цього договору, але в будь-якому випадку до фактичного отримання обладнання в оренду;

- за кожний наступний період розрахунків, орендна плата вносять попередньо: в строк не пізніше ніж за 2 (два) робочих дні до початку такого періоду розрахунків;

- не внесення попередньої орендної плати в повному обсязі за період розрахунків, що наступає, є підставою для припинення відносин оренди за цим договором стосовно певного об`єкту оренди, користування яким попередньо не оплачено. Якщо орендар не вніс попередню плату за період розрахунків і продовжує користуватися обладнанням, він вважається таким, що прострочив (несвоєчасно оплатив) цей платіж.

Згідно пункту 9.2.1 Договору Орендар несе відповідальність за кожний день прострочки внесення орендної плати згідно строків оплати, визначених цим договором, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої грошової суми за кожен день прострочки.

Згідно пункту 9.2.3 Договору Орендар у випадку прострочки понад 15 календарних днів сплачує штраф 40 % від місячної оренди за кожне окреме порушення строків оплати.

З матеріалів справи вбачається, що згідно Акту здачі - приймання обладнання № 1 від 23.09.2021 Відповідачем отримано від Позивача обладнання у платне користування на строк з 23.09.2021 по 23.10.2021 орендною вартістю 6 840, грн.

Позивачем, виставлено Відповідачу рахунок на оплату № 883 від 23.09.2021 на суму 15 840 грн, який оплачено Відповідачем згідно платіжного доручення № 5109 від 23.09.2021.

Судом встановлено, що у вартість послуг на суму 15 840 грн Позивачем додатково (окрім орендного платежу) включено транспортні послуги та прибирання будівельного вагончика, згідно акту надання послуг № 938 від 23.09.2021 на 3000 грн, № 982 від 30.09.2021 (оренда за 7 діб) на 1596 грн. та акт надання послуг № 1128 від 23.10.2021 (оренда 23 доби) на суму 5 244 грн, який підписано Відповідачем.

Згідно доводів Позивача, після закінчення терміну оренди Відповідач продовжив користування майном без оплати орендних платежів, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 45 074 грн.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 23.10.2021 по 11.04.2022 Позивачем виставлено Відповідачу наступні рахунки на оплату:

№ 1010 від 21.10.2021 на суму 8 664 грн;

№ 1188 від 29.11.2021 на суму 7 068 грн;

№ 1350 від 29.12.2021 на суму 7 068 грн;

№ 66 від 31.01.2022 на суму 6 384 грн;

№ 172 від 28.02.2022 на суму 37, 20 грн;

№ 173 від 31.03.2022 на суму 13, 20 грн, а також акти надання послуг:

№ 1127 від 31.10.2021 на суму 1520 грн (оренда 8 діб),

№ 1337 від 30.10.2021 на суму 6 840 грн (оренда 30діб),

№ 1519 від 31.12.2021 на суму 7 068 грн (оренда 31 доба),

№113 від 31.01.2022 на суму 7 068 грн (оренда 31 доба),

№ 231 від 28.02.2022 на суму 6 384 грн (оренда за 28 діб),

№ 333 від 31.03.2022 на суму 37,20 грн (оренда 31 доба),

№354 від 11.04.2022 на суму 5 400 грн (прибирання вагончику та транспортні послуги);

№ 355 від 11.04.2022 на суму 13, 20 грн (оренда за 11 діб).

Судом встановлено, що із зазначеного переліку Відповідачем підписано лише акт № 1127 від 31.10.2021 на суму 1520 грн, однак враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів неналежного надання Позивачем послуг та майна в оренду, суд дійшов висновку, що договірні зобов`язання з боку Позивача виконано належним чином, що відповідно свідчить про виникнення у Відповідача обов`язку здійснити оплату.

Докази зворотного в матеріалах справи відсутні, а факт перебування майна в оренді у Відповідача з 23.09.2021 підтверджується Актом № 1.

Згідно доводів Позивача на підтвердження чого надано Акт здачі - приймання обладнання № 01 від 11.04.2022 Відповідачем повернуто орендоване майно у повному обсязі.

Суд знову ж таки зазначає, що вказаний акт не підписаний Відповідачем, однак заперечення чи то докази на спростування даної обставини відсутні.

Так, Позивач зазначає, що орендні платежі за період з 23.09.2021 по 11.04.2022 в розмірі 29 234, 40 грн Відповідачем не сплачено.

Судом встановлено, що докази оплати вказаних коштів Відповідачем матеріали справи не містять.

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача із претензією № 06/07 від 06.07.2022, № 29/05 від 29.05.2023 про необхідність погашення існуючого боргу, які Відповідачем залишено без уваги.

Враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов Договору Позивачем здійснено нарахування пені, інфляційних втрат та 3 % річних згідно наданого розрахунку за період з 24.10.2021 по 24.04.2022.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять заперечень чи то доказів на спростування заявлених позовних вимог.

Також Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, на підтвердження чого до матеріалів справи надано:

- договір № 8/24 про надання правничої допомоги від 26.04.2024, пунктом 3.1 якого визначено, що вартість послуг адвоката зазначається сторонами в Актах виконаних робіт та погоджується сторонами шляхом їх підписання;

- додаток від 03.06.2024, яким погоджено, що вартість послуг адвоката становить 10 000 грн.;

- рахунок на оплату № 14 від 03.06.2024 на суму 5 000 грн;

- платіжна інструкція № 163 від 03.06.2024 на суму 5 000 грн;

- акт приймання - передачі від 05.06.2024 послуг за договором № 8/24 про надання правничої допомоги від 26.04.2024;

- свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС № 10345/10 від 08.11.2021;

- ордер серії АІ № 1626410 від 04.06.2024;

- детальний опис адвокатських послуг, в якому зазначено, що вартість підготовки до розгляду справи (аналіз обставин справи, формування доказів, надання юридичних консультацій) становить 4 000 грн, складання та оформлення позовної заяви становить 4 000 грн, представництво інтересів в суді - 2 000 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Приписами частини 1 статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до частини 1 та 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1 та 4 статті 285 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Частинами 1 та 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом вище, Позивачем у відповідності до умов Договору передано Відповідачу за Актом здачі - приймання обладнання № 1 від 23.09.2021 в користування майно, яке останній прийнято.

Проте, Відповідачем здійснено оплату послуг транспортування та оренди лише за період 23.09.2021 по 23.10.2021, в той час як користування майном Відповідачем тривало до 11.04.2022.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що з матеріалів справи вбачається за можливе встановити фактичне користування майном за спірний період, суд дійшов висновку про порушення Відповідачем умов Договору в частині здійснення орендних платежів згідно пункту 6.5 Договору, що відповідно свідчить про обґрунтованість вимог Позивача в частині суми основного боргу.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Частиною 1 статті 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з частиною 1 статті 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши здійснений Позивачем розрахунок пені суд дійшов висновку, що правомірним буде нарахування пені на суму 29 234, 40 грн, починаючи з 11.04.2022 оскільки до вказаної дати заборгованість в такій сумі не існувала, що унеможливлює нарахування пені з 24.10.2021.

Відтак, за підрахунками суду арифметично вірною та обґрунтованою є сума пені в розмірі 224, 26 грн.

Ті самі недоліки в періоді Позивачем допущено при нарахування 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку з чим на суму 29 234, 40 грн за період з 11.04.2022 по 03.06.2024 можуть бути нараховані інфляційні втрати в розмірі 7 656, 71 грн та 3 % річних - 1 885, 20 грн, у зв`язку з чим вимоги Позивача в цій частині підлягають частковому задоволенню.

Що стосується заявлених Позивачем до відшкодування витрат суд зазначає наступне.

Так, зі статтею 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 1 частини 3 статті 123 ГПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із критеріями визначеними в частині 4 статті 126 ГПК України.

Відповідно до частини 5 та 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Суд зазначає, що заперечення Відповідача в цій частині відсутні.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Так, дослідивши наданий Позивачем детальний опис заявлених до відшкодування витрат на правничу допомогу судом встановлено, що останній містить послугу вартістю 2 000 грн (представництво інтересів позивача в суді), яка не надавалась адвокатом в межах даного провадження оскільки справа розглядається без виклику представників, а сама позовна заява подана до суду шляхом здачі до відділення поштового зв`язку.

Відтак, суд зазначає, що витрати в цій частині в силу пункту 1 частини 5 статті 129 ГПК України не пов`язані з розглядом даної справи, а відтак не підлягають відшкодуванню Відповідачем.

За сукупністю зазначеного, враховуючи висновки суду в частині часткового задоволення вимог Позивача, витрати на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню Відповідачем становлять 7 148, 74 грн (пропорційно від розміру задоволених судом вимог).

Частинами 1-2 статті 74 ГПК України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частин 1-3 статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

З огляду на встановлені судом обставини на підставі наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку, що Відповідачем порушено умови Договору в частині здійснення оплати за користування орендованим майном, що відповідно свідчить про прострочення виконання ним грошового зобов`язання та наявності підстав для часткового задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СУ 630» (вул. Ярославська, буд. 4, корпус Б, м. Київ, 04071; ідентифікаційний код 41947434) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Булава Транс» (вул. Набережна, 12, с. Юрівка, Бучанський район, Київська обл., 08170; ідентифікаційний код 35671867) суму основного боргу - 29 234 (двадцять дев`ять тисяч двісті тридцять чотири) грн, пеню - 224 (двісті двадцять чотири) грн 26 коп., 3 % річних - 1 885 (одна тисяча вісімсот вісімдесят п`ять) грн 20 коп, інфляційні втрати - 7 656 (сім тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн 71 коп, штраф - 11 693 (одинадцять тисяч шістсот дев`яносто три) 76 коп, судовий збір - 2 705 (дві тисячі сімсот п`ять) грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу - 7 148 (сім тисяч сто сорок вісім) грн 74 коп.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4. В задоволенні іншої частини витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 14.08.2024

Суддя Антон ПУКАС