Ухвала

від 23.07.2024 по справі 911/408/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"23" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/408/17

за заявою боржника Дочірнього підприємства «Рожниторф» Державного підприємства «Київторф» (07412, Київська обл., Броварський р-н, с. Рожни, вул. Торфова, 1; код ЄДРПОУ 24888059)

про банкрутство

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Каплі Є.В.

За участю представників учасників у справі:

заявник ОСОБА_1 особисто;

від Міністерства юстиції України: Михайлов А.І.

ВСТАНОВИВ:

у провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/408/17 за заявою боржника ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» про банкрутство, провадження в якій відкрите ухвалою суду від 06.03.2017.

Постановою Господарського суду Київської області від 20.03.2017 визнано ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» банкрутом та відкрито його ліквідаційну процедуру. Ухвалою суду від 06.02.2024 ліквідатором Банкрута призначено арбітражного керуючого Филика А.І.

На даний час у справі триває ліквідаційна процедура.

27.06.2024 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 від 26.06.2024 б/№ (вх. № 3041) про заміну кредитора правонаступником, зокрема заміну кредитора ТОВ «Софт-Плюс» на правонаступника ФОП Корякіна Д.В.

Ухвалою суду від 01.07.2024 розгляд вказаної заяви призначено в судовому засіданні на 23.07.2024; зобов`язано ліквідатора Банкрута арбітражного керуючого Филика А.І. до дати судового засідання надати суду письмові пояснення по суті вказаної заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора.

22.07.2024 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшли письмові пояснення ліквідатора Банкрута арбітражного керуючого Филика А.І. від 22.07.2024 б/№ (вх. № 7866/24) по суті заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора.

22.07.2024 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла заява ліквідатора Банкрута арбітражного керуючого Филика А.І. від 22.07.2024 б/№ (вх. № 7869/24) про проведення судового засідання без його участі; в поданій заяві ліквідатор Банкрута просить суд відмовити у задоволенні заяви ФОП Корякіна Д.В. про заміну кредитора.

23.07.2024 до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 від 22.07.2024 б/№ (вх. № 7887/23) по суті раніше поданої заяви про заміну кредитора.

23.07.2024 в судове засідання з`явився заявник ОСОБА_1 особисто, подану заяву про заміну кредитора підтримав і просив задовольнити з підстав, викладених в ній. Крім того в судове засідання з`явився представник Міністерства юстиції України. Інші учасники у справі в судове засідання не з`явились.

Розглянувши подану ОСОБА_1 заяву від 26.06.2024 б/№ (вх. № 3041) про заміну кредитора правонаступником, а також матеріали справи в цілому, суд зазначає наступне.

В заяві заявник просить суд замінити кредитора ТОВ «Софт-Плюс» (попереднє найменування: ТОВ «Преміум Офіс Інвест») на правонаступника ФОП Корякіна Д.В.

В обґрунтування заяви заявник зазначає, що первісним кредитором Боржника у даній справі було ТОВ «Колекторська компанія «Гарант».

В подальшому, ухвалою суду від 09.01.2020 проведено процесуальне правонаступництво шляхом заміни кредитора ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» (код ЄДРПОУ 39971452) на нового кредитора ТОВ «Преміум Офіс Інвест» (код ЄДРПОУ 43235742) - нове найменування ТОВ «Софт-Плюс».

Як зазначає заявник, відповідно до протоколу про проведення аукціону № BRD001-UA-20240606-51200 від 17.06.2024, проведеного у справі про банкрутство ТОВ «Софт-Плюс», ФОП Корякіна Д.В. визначено переможцем аукціону з продажу права грошової вимоги на загальну суму 828353,46 грн до ДП «Рожниторф» ДП «Київторф», як такого, що запропонував найвищу ціну - 50077,83 грн.

21.06.2024 оператором авторизованого електронного майданчика ТОВ «Е-Тендер» було перераховано 50077,83 грн на рахунок ТОВ «Софт-Плюс», за рахунок коштів гарантійного внеску, що підтверджується платіжною інструкцією № 10811 від 21.06.2024.

З метою оформлення результатів аукціону, 24.06.2024 між ТОВ «Софт-Плюс» та ФОП Корякіним Д.В. було укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги.

Відтак заявник ОСОБА_1 вважає наявними підстави для здійснення процесуального правонаступництва у даній справі, шляхом заміни кредитора ТОВ «Софт-Плюс» на правонаступника ФОП Корякіна Д.В.

Заперечуючи проти поданої заяви ФОП Корякіна Д.В. про заміну кредитора ліквідатор Банкрута в письмових поясненнях зазначив, що виконання Боржником зобов`язання перед первісним кредитором АБ «Банк регіонального розвитку» (право вимоги за яким перейшло в подальшому до ТОВ «Колекторська компанія «Гарант» та ТОВ «Преміум Офіс Інвест» (нове найменування ТОВ «Софт-Плюс»)) було забезпечене заставою майна Боржника - Малогабаритним земснарядом МЗ-75/53, відповідно до Договору застави б/№ від 11.12.2007, посвідченого приватним нотаріусом Броварського РНО Колейчик В.В. за реєстровим номером 4799.

Заява ФОП Корякіна Д.В. стосується вказаного Договору застави б/№ від 11.12.2007, у зв`язку з чим ФОП Корякін Д.В. має намір набути права заставодержателя та забезпеченого кредитора у даній справі про банкрутство.

Отже, в силу вимог ст. 209, 513 ЦК України та ст. 13, 14 Закону України «Про заставу» правочин щодо відступлення права вимоги у даному випадку підлягав нотаріальному посвідченню.

Проте поданий заявником ОСОБА_1 . Договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 укладено без дотримання форми його укладення (нотаріального посвідчення), внаслідок чого такий договір є нікчемним в силу ст. 220 ЦК України та відповідно до ст. 216 ЦК України не створює юридичних наслідків.

Враховуючи зазначене ліквідатор Банкрута вважає відсутніми підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора.

ОСОБА_1 подано до суду письмові пояснення в заперечення проти вказаних доводів ліквідатора Банкрута, в яких заявник посилається на положення ст. 88 КУзПБ, згідно якої акт про придбання майна на аукціоні складається у простій письмовій формі та не потребує нотаріального посвідчення, а також звертається до судової практики Верховного Суду в постановах від 12.03.2024 у справі № 908/2344/23 («з моменту порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство такий боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, зокрема з його кредиторами, змінює правовий режим майна тощо»); від 28.10.2020 у справі № 910/10963/19 («доказом переходу прав за зобов`язаннями до нового кредитора є відповідний правочин щодо відступлення прав вимоги у зобов`язанні .., а не документи, що засвідчують права, які передаються»); від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19 («саме лише нездійснення нотаріального посвідчення правочину, укладеного за результатами проведення торгів з продажу майна (активів) банку, що ліквідується, які були проведені з дотриманням вимог законодавства, не може свідчити про нікчемність торгів загалом, а фактично є недооформленням договірних відносин між банком та переможцем торгів. Це не припиняє іпотеку і не позбавляє первинного іпотекодержателя (первісного кредитора), в разі виконання рішення суду, яким підтверджено його право іпотекодержателя, та внесення запису до державного реєстру про право іпотеки, права завершити процедуру торгів - дооформити договірні відносини, укласти нотаріально посвідчений договір та внести відомості про відступлення права вимоги за іпотечним договором до певного державного реєстру»).

Таким чином заявник ОСОБА_1 стверджує, що ним дотримано в повному обсязі вимоги законодавства щодо набуття права вимоги до Боржника ДП «Рожниторф» ДП «Київторф».

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що спірна кредиторська заборгованість Боржника вникла на підставі Кредитного договору № 11/02-157 від 11.12.2007, укладеного між Боржником та АБ «Банк регіонального розвитку», за яким Боржник отримав грошові кошти у вигляді кредитної лінії в сумі 250000,00 грн.

Разом з тим, в забезпечення виконання зобов`язань за вказаним Кредитним договором, між Боржником та АБ «Банк регіонального розвитку» було укладено Договір застави б/№ від 11.12.2007, посвідчений приватним нотаріусом Броварського РНО Колейчик В.В. за реєстровим номером 4799, відповідно до умов якого Боржником передано в заставу Малогабаритний земснаряд МЗ-75/53 залишковою вартістю 749945,00 грн.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. Договору купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 б/№, укладеного між ТОВ «Софт-Плюс» та ФОП Корякіним Д.В., за цим договором продавець (первісний кредитор) продав (відступив), а покупець (новий кредитор) купив (набув) право грошової вимоги до ДП «Рожниторф» ДП «Київторф» (код ЄДРПОУ 24888059) за кредитним договором № 11/02-157 від 11.12.2007 на загальну суму 828353,46 грн, а саме: 248058,00 грн прострочений кредит, 216560,52 грн прострочених процентів, 8128,15 грн пеня за прострочення повернення кредиту, 7096,07 грн пеня за прострочення повернення відсотків, 321494,53 грн інфляційні втрати за період з листопада 2013 року по вересень 2015 року, 27015,80 грн 3% річних за період з 14.11.2013 по 30.09.2015, що підтверджується ухвалою Господарського суду Київської області від 19.06.2017 у справі № 911/408/17, відповідно до якої вимоги на суму 749945,00 грн визнано такими, що забезпечені за договором застави від 11.12.2007, зареєстрованим в реєстрі за № 4799, за яким предмет застави - малогабаритний земснаряд МЗ-75/53, а також вимоги на суму 78408,46 грн визнано як конкурсні. До покупця (нового кредитора) переходять права продавця (первісного кредитора) у зобов`язаннях в обсязі і на умовах, що існують на момент переходу цих прав.

Отже, з поданої заяви ОСОБА_1 про заміну кредитора вбачається, що відступлення права вимоги стосується саме даного Договору застави б/№ від 11.12.2007, у зв`язку з чим ОСОБА_1 має намір набути права заставодержателя та заставного кредитора у справі про банкрутство.

Частинами 1, 4 статті 203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 209 ЦК України передбачено, що правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу. За бажанням фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про заставу», договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. Законодавством України може бути передбачено й інші випадки нотаріального посвідчення договору застави. Угодою сторін може бути передбачено нотаріальне посвідчення договору застави і в тих випадках, коли це є не обов`язковим в силу законодавства України, але на цьому наполягає одна із сторін.

Недотримання вимог щодо форми договору застави та його нотаріального посвідчення тягне за собою недійсність договору з наслідками, передбаченими законодавством України (ст. 14 Закону України «Про заставу»).

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Як встановлено судом, Договір застави б/№ від 11.12.2007, права вимоги за яким відступлені ТОВ «Софт-Плюс» на користь ФОП Корякіна Д.В. на підставі Договору від 24.06.2024 б/№ про відступлення права вимоги, є нотаріально посвідченим.

Таким чином, в силу положень ч. 1 ст. 513 ЦК України, правочин щодо відступлення права вимоги за Договором застави б/№ від 11.12.2007, теж підлягає нотаріальному посвідченню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч. 1 ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Нікчемний договір не породжує тих прав і обов`язків, настання яких бажали сторони, і визнання такого договору недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 статті 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України); якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача; за наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

З поданих заявником ОСОБА_1 доказів вбачається, що Договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 б/№, укладений між ТОВ «Софт-Плюс» (первісний кредитор) та ФОП Корякіним Д.В. (новий кредитор), не є нотаріально посвідченим у встановленому законом порядку.

Відтак, Договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 б/№ відповідно до ч. 1 ст. 216 та ч. 1 ст. 220 ЦК України, є нікчемним та таким, що не створює юридичних наслідків.

Доводи заявника з посиланням на положення КУзПБ, які регулюють порядок продажу майна боржника у провадженні у справі про банкрутство, у т.ч. ст. 88 КУзПБ, відхиляються судом з наступних підстав.

Так, процедура проведення аукціону у справах про банкрутство складається з чотирьох етапів: організація; підготовка до проведення аукціону; проведення аукціону; оформлення його результатів.

Системний аналіз положень норм статей розділу V КУзПБ та статей 650, 655, 656 ЦК України свідчить, що правова природа реалізації у справі про банкрутство майна боржника на торгах у формі аукціону полягає у продажу цього майна, тобто у забезпеченні переходу прав власності на нього до покупця переможця торгів (аукціону), невід`ємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів продажу (аукціону) договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (аукціону).

Передбачені законодавством особливості процесу щодо проведення аукціону розкриваються у регламентованих КУзПБ діях його учасників, спрямованих на досягнення певного результату, тобто є обставиною, з настанням якої закон пов`язує виникнення, зміну або припинення цивільних правовідносин.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 09.07.2024 у справі № 4/5007/33-Б/11 (906/1518/20).

Водночас процедура оформлення результатів аукціону з продажу майна боржника у справі про банкрутство поряд з дотриманням вимог, передбачених КУзПБ, в силу ч. 1 ст. 2 КУзПБ, має здійснюватись з дотриманням вимог інших законів України, зокрема, у даному випадку, ч. 1 ст. 513 ЦК України щодо форми договору про відступлення права вимоги за зобов`язаннями, виконання яких забезпечене заставою майна згідно договору, укладеного з дотриманням нотаріальної форми.

Судова практика Верховного Суду, на яку посилається заявник, в постановах від 12.03.2024 у справі № 908/2344/23, а також від 28.10.2020 у справі № 910/10963/19, не стосується питання форми правочину під час відступлення права вимоги за забезпеченими зобов`язаннями.

Щодо постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі № 754/8750/19, суд зазначає, що вказана судова практика не є релевантною у даній справі, оскільки предметом розгляду у даній справі є вирішення питання про заміну кредитора, а не про недійсність/нікчемність торгів.

Таким чином, оскільки наданий заявником ОСОБА_1 . Договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги від 24.06.2024 б/№ є нікчемним та таким, що не створює юридичних наслідків, вказаний договір не може бути підставою для набуття заявником прав забезпеченого кредитора до Боржника у даній справі про банкрутство.

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 26.06.2024 б/№ (вх. № 3041) про заміну кредитора правонаступником.

Керуючись ст. 232-235, 255 ГПК України, ст. 43 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 26.06.2024 б/№ (вх. № 3041) про заміну кредитора правонаступником.

2.Копію ухвали надіслати учасникам у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дати виготовленні і підписання повного тексту ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.

Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали 14.08.2024.

Суддя С.Ю. Наріжний