Рішення

від 13.08.2024 по справі 915/1785/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2024 року Справа № 915/1785/23(915/744/23)

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Давченко Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот»

(вул. Краснова, 14, к. 33, м. Одеса, код ЄДРПОУ 23211596)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сісайд Термінал»

(вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 34770199)

про стягнення коштів в сумі 5304,72 грн.

у межах справи № 915/1785/23 про банкрутство ТОВ "СІСАЙД ТЕРМІНАЛ"(код ЄДРПОУ 34770199)

ліквідатор: арбітражний керуючий Дубровний Михайло Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 , М. Миколаїв, вул. Морехідна,1В/3,оф.305, 54038)

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСАЙД ТЕРМІНАЛ" (далі ТОВ "СІСАЙД ТЕРМІНАЛ").

Провадження відкрито ухвалою суду від 11.12.2023, цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Дубровного М.О. указано порядок та строк заявлення кредиторами грошових вимог до боржника та ін.

Постановою Господарського суду Миколаївської області від 10.06.2024 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСАЙД ТЕРМІНАЛ" (код ЄДРПОУ 34770199; вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, 54020). Визнано банкрутом Товариство з обмеженою відповідальністю "СІСАЙД ТЕРМІНАЛ" (код ЄДРПОУ 34770199. Відкрито ліквідаційну процедуру Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСАЙД ТЕРМІНАЛ" (код ЄДРПОУ 34770199). Призначено ліквідатором банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСАЙД ТЕРМІНАЛ" (код ЄДРПОУ 34770199) арбітражного керуючого Дубровного Михайла Олександровича.

В травні 2023 року до Господарського суду Миколаївської області звернулось Державне підприємство «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сісайд Термінал» суму основного боргу у розмірі 5304,72 грн.

Судовий збір в сумі 2684,00 грн. позивач просить стягнути з відповідача на його користь.

Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору № 13-2118 від 01.12.2014, а саме: порушено зобов`язання щодо оплати наданих робіт (послуг) з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) та випромінюючих пристроїв (ВП), внаслідок утворилась заборгованість у спірній сумі 5304,72 грн. за період з травня 2021 року по березень 2023 року, яку заявлено до стягнення.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ст. 45, 46 ЗУ «Про електронні комунікації», ст. 526, ЦК України, ст. 188 ГК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2023 головуючим у справі № 915/744/23 визначено суддю Алексєєва А.П.

Відповідно до розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 16.05.2023 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 915/744/23 та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2023 головуючим у справі № 915/744/23 визначено суддю Олейняш Е.М.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 22.05.2023 (суддя Олейняш Е.М.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами.

Ухвалою суду від 12.01.2024 (суддя Олейняш Е.М.) матеріали справи № 915/744/23 передано головуючому судді Господарського суду Миколаївської області, в провадженні якого перебуває справа № 915/1785/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСАЙД ТЕРМІНАЛ" (код ЄДРПОУ 34770199), для розгляду спору по суті в межах цієї справи.

Згідно розпорядження в.о. керівника апарату Господарського суду Миколаївської області від 16.01.2024 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 915/744/23 та відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 16.01.2024, на підставі ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено головуючим у справі суддю Давченко Т.М.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Ухвалою суду від 22.01.2024 (суддя Давченко Т.М.) прийнято справу № 915/744/23 до свого провадження для розгляду в межах справи № 915/1785/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСАЙД ТЕРМІНАЛ" (код ЄДРПОУ 34770199) та присвоєно їй номер 915/1785/23(915/744/23).

Ухвалою суду від 29.01.2024 не змінюючи суті, внесено виправлення до ухвали Господарського суду Миколаївської області від 22.01.2024, зазначивши правильний номер справи - 915/1785/23(915/744/23) та доповнено вступну частину ухвали наступними відомостями: «у межах справи № 915/1785/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "СІСАЙД ТЕРМІНАЛ" (код ЄДРПОУ 34770199; вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв), розпорядник майна: арбітражний керуючий Дубровний Михайло Олександрович (РНОКПП НОМЕР_1 , М. Миколаїв, вул. Морехідна,1В/3,оф.305, 54038)».

Ухвали Господарського суду Миколаївської області від 12.01.2024 про передачу справи, від 22.01.2024 про прийняття справи до провадження, від 29.01.2024 про виправлення описки надсилалися на адресу відповідача - вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, та були повернуті відділенням поштового зв`язку до суду із відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону).

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Системний аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17; від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Верховний Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19, від 19.05.2021 у справі № 910/16033/20; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Оскільки в матеріалах справи відсутні підтвердження наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, Суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб`єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення (аналогічний висновок викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 21.01.2021 у справі № 910/16249/19; від 20.07.2021 у справі № 916/1178/20).

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

В рішеннях від 28.10.1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України».)

В рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про вжиття необхідних та достатніх заходів з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Відповідач не скористався наданим йому ч. 1, 2, 4 ст. 161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Згідно із ч 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

01.12.2014 між Південною філією Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (філія) (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сісайд Термінал» (замовник) (відповідач) було укладено договір №13-2118, що підтверджується копією договору, що міститься в матеріалах справи.

Відповідно до розділу 1 договору філія на підставі п. 4 ст. 16 Закону України «Про радіочастотний ресурс України» та Положення про Південну філію Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» виконує роботи (послуги) з радіочастотного моніторингу параметрів випромінювання та забезпечення електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) та випромінюючих пристроїв (ВП), а замовник на підставі Закону України «Про радіочастотний ресурс України» виконує свої зобов`язання щодо використання РЧР, а також здійснює оплату вищезгаданих робіт на рахунок філії.

Згідно п. 2.2.3 договору замовник зобов`язується, зокрема, своєчасно здійснювати оплату філії згідно умов цього договору.

Відповідно до п. 3.1 договору вартість робіт (послуг) по цьому договору визначається згідно Тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», пов`язані з користуванням радіочастотним ресурсом України та виділенням номерного ресурсу, затверджених Рішенням НКРЗ № 1256 від 11.12.08 року та зареєстрованих Міністерством юстиції України 25.12.08 р. за № 1238/15929 (далі - Тарифи).

Відповідно до п. 3.3 договору вартість робіт (послуг) по цьому договору може змінюватись у випадку:

3.3.1 зміни Тарифів;

3.3.2 анулювання або закінчення дії дозвільних документів;

3.3.3 отримання нових дозвільних документів.

Відповідно до п. 3.4 договору у випадку зміни тарифів філія робить відповідний перерахунок з дати, коли тарифи набули чинності. Якщо вартість робіт (послуг) по цьому договору змінюється згідно п.п. 3.3.2, 3.3.3 філія вносить зміни та виставляє новий рахунок у відповідності до тарифів, замовник зобов`язаний повідомити філію про такі зміни у 10-денний термін.

Відповідно до п. 3.6 договору замовник сплачує філії за роботи (послуги) по договору шляхом перерахування суми вартості робіт на розрахунковий рахунок філії до 25-го числа наступного місяця, слідуючого за розрахунковим періодом, на підставі виставленого філією рахунку. Починаючи з 26 числа у разі несплати, нараховується пеня у розмірі подвійного облікової ставки НБУ, яка діяла на той період. По виставленим рахункам за роботи (послуги), вказані у п.п. 2.1.2 договору, замовник здійснює оплату не пізніше 7-ми днів з дня одержання такого рахунку.

Згідно п. 3.7 договору виконання робіт (послуг) підтверджується відповідним двостороннім актом виконаних робіт. Друга сторона повинна підписати такий акт протягом 5 (п`яти) робочих днів з часу надходження або надати мотивовану відмову від підписання акту. У випадку коли, замовник не надіслав підписаний акт у вищевказаний термін та не надав мотивованої відмови, акт автоматично вважається узгодженим, а роботи (послуги) виконаними та такими, що підлягають оплаті.

Відповідно до п. 4.2 договору замовник гарантує виконання договірних зобов`язань, що викладені в договорі.

Відповідно до п. 6.1 договору договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2015, а в частині розрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 6.2 договору цей договір вважається подовженим на кожний наступний період тривалістю в один рік, але не більше терміну дії дозвільних документів.

Додатком №1 до договору є перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу періодичність радіочастотного моніторингу та оплати - за місяць.

Договір з додатком підписано та скріплено печатками сторін.

В матеріалах справи містяться копії доказів, які підтверджують, що відповідач, ТОВ «Сісайд термінал», має дозволи на експлуатацію радіоелектронного засобу аналогового ультракороткохвильового радіотелефонного зв`язку сухопутної рухомої служби, а саме: дозволи №БС150-48-0366329; №БС150-48-0366328 та дозволи на експлуатацію абонентського радіоелектронного засобу аналогового УКХ радіоелектронного зв`язку, а саме: дозволи №АР-48-0396830; №АР-48-0396831; №АР-48-0396832; №АР-48-0396833; №АР-48-0396834; №АР-48-0396835; №АР-48-0396836; №АР-48-0396837; №АР-48-0396838; №АР-48-0396839; №АР-48-0396840; №АР-48-0396841; №АР-48-0396842; №АР-48-0396843; №АР-48-0396844; №АР-48-0396845; №АР-48-0396846; №АР-48-0396783; №АР-48-0396784; №АР-48-0396785; №АР-48-0396786. Дозволи були видані на підставі заяви відповідача у 2019. Дозволи відповідачем не анульовані. Дозволи дійсні до 04.02.2024.

За періоди з травня 2021 року по лютий 2022 року та з квітня 2022 року по березень 2023 року позивачем були виставлені відповідачу рахунки, в яких є посилання на договір №13-2118 від 01.12.2014, а саме:

- рахунок № 4279 від 25.05.2021 на суму №148,80 грн.;

- рахунок № 5160 від 25.06.2021 на суму №148,80 грн.;

- рахунок № 5499 від 21.07.2021 на суму №148,80 грн.;

- рахунок № 6292 від 19.08.2021 на суму №148,80 грн.;

- рахунок № 7128 від 22.09.2021 на суму №148,80 грн.;

- рахунок № 7839 від 21.10.2021 на суму №148,80 грн.;

- рахунок № 9473 від 25.11.2021 на суму №148,80 грн.;

- рахунок № 9663 від 20.12.2021 на суму №148,80 грн.;

- рахунок № 273 від 20.01.2022 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 1519 від 24.02.2022 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 2237 від 29.04.2022 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 2474 від 25.05.2022 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 3146 від 24.06.2022 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 3705 від 26.07.2022 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 4192 від 29.08.2022 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 4547 від 26.09.2022 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 5147 від 26.10.2022 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 5620 від 23.11.2022 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 6161 від 26.12.2022 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 392 від 25.01.2023 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 803 від 21.02.2023 на суму №293,88 грн.;

- рахунок № 1464 від 27.03.2023 на суму №293,88 грн.

Вказане підтверджується копіями рахунків, які містяться в матеріалах справи.

Позивачем надано до суду копії актів про виконання робіт, пов`язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) за період травень 2021 року - лютий 2022 року та квітень 2022 року - березень 2023 року, а саме:

- акт № 21-14-4279 від 31.05.2021 на суму 148,80 грн.;

- акт № 21-14-5160 від 30.06.2021 на суму 148,80 грн.;

- акт № 21-14-5499 від 30.07.2021 на суму 148,80 грн.;

- акт № 21-14-6292 від 31.08.2021 на суму 148,80 грн.;

- акт № 21-14-7128 від 30.09.2021 на суму 148,80 грн.;

- акт № 21-14-7839 від 29.10.2021 на суму 148,80 грн.;

- акт № 21-14-9473 від 30.11.2021 на суму 148,80 грн.;

- акт № 21-14-9663 від 30.12.2021 на суму 148,80 грн.;

- акт № 22-14-273 від 31.01.2022 на суму 293,88 грн.;

- акт № 22-14-1519 від 28.02.2022 на суму 293,88 грн.;

- акт № 22-14-2237 від 29.04.2022 на суму 293,88 грн.;

- акт № 22-14-2474 від 31.05.2022 на суму 293,88 грн.;

- акт № 22-14-3146 від 30.06.2022 на суму 293,88 грн.;

- акт № 22-14-3705 від 29.07.2022 на суму 293,88 грн.;

- акт № 22-14-4192 від 31.08.2022 на суму 293,88 грн.;

- акт № 22-14-4547 від 30.09.2022 на суму 293,88 грн.;

- акт № 22-14-5147 від 31.10.2022 на суму 293,88 грн.;

- акт № 22-14-5620 від 30.11.2022 на суму 293,88 грн.;

- акт № 22-14-6161 від 30.12.2022 на суму 293,88 грн.;

- акт № 23-14-392 від 31.01.2023 на суму 293,88 грн.;

- акт № 23-14-803 від 28.02.2023 на суму 293,88 грн.;

- акт № 23-14-1464 від 31.03.2023 на суму 293,88 грн.

Підставою надання послуг у вищезазначених актах зазначено договір №13-2118 від 01.12.2014.

Суду не подано доказів підписання відповідачем актів, як і не подано доказів направлення позивачу мотивованої відмови від підписання актів.

У вересні 2022 року позивачем на адресу відповідача направлялася претензія на суму 3247,56 грн. з додатками: актами виконаних робіт та рахунками.

Вказане підтверджується копією претензії №Ф51/32/452/22 від 26.09.2022, копіями опису вкладення, накладної (трек №6500143775164) та квитанції про відправлення.

За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, відповідач є користувачем радіочастотного спектру, а відповідно повинен сплачувати за роботи (послуги) на підставі Закону та договору філії. Замовником були порушені умови договору щодо сплати за роботи (послуги) на підставі виставленого рахунку, загальна сума основного боргу становить 5304,72 грн., яка відповідачем не сплачена.

З огляду на те, що виконання умов договору з оплати виконаних робіт (послуг) є обов`язком відповідача, то тягар доказування належного виконання цього обов`язку лежить на відповідачі.

Докази здійснення відповідачем оплати наданих послуг на підставі виставлених філією рахунків до договору від 01.12.2014 № 13-2118 у матеріалах справи відсутні.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору надання послуг врегульовані положеннями ст.ст. 901- 906 ЦК України (послуги).

Виконання цивільних і господарських зобов`язань, які виникли з договору, врегульовано відповідними положеннями ГК та ЦК про договір та зобов`язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Предметом спору у даній справі є майнова вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів за договором №13-2118 від 01.12.2014.

Закон України «Про електронні комунікації» визначає правові та організаційні основи державної політики у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, а також права, обов`язки та відповідальність фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у відповідній діяльності або користуються електронними комунікаційними послугами

Відповідно до п. 45, 46 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про електронні комунікації»:

п. 45 користування радіочастотним спектром - діяльність, пов`язана із експлуатацією радіообладнання, випромінювальних пристроїв, радіоелектронних засобів та випромінювальних пристроїв спеціального призначення, що випромінюють та/або приймають електромагнітну енергію в межах радіочастотного спектра;

п. 46 користувач електронних комунікаційних послуг (далі - користувач послуг) - юридична або фізична особа, або фізична особа - підприємець, яка користується або замовляє електронну комунікаційну послугу.

Відповідно до п. 95 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про електронні комунікації» радіообладнання (радіоелектронний засіб) - електричний або електронний виріб, що призначений для випромінювання та/або приймання радіохвиль з метою радіозв`язку та/або радіовизначення або укомплектований додатковим пристроєм, призначеним для випромінювання та/або приймання радіохвиль з метою радіозв`язку та/або радіовизначення.

Згідно з ч.2 ст. 45 ЗУ «Про електронні комунікації» державне підприємство, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, виконує роботи на платній основі на договірних засадах. За рахунок розпорядників коштів Державного бюджету України виконуються роботи, пов`язані з розрахунком щодо можливості та умов користування радіочастотним спектром для потреб мовлення, у тому числі для потреб тимчасового мовлення, та роботи, пов`язані з виявленням джерел завад у смугах радіочастот загального користування, за заявою спеціальних користувачів.

Відповідно до ч. 7 ст. 46 ЗУ «Про електронні комунікації» користування радіочастотним спектром загального користування загальними користувачами здійснюється на платній основі.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1. ст. 174 ГК господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 193 ГК суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частиною ч. 4 ст. 193 ГК передбачено, що управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 526 ЦК передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 610 ЦК порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором призвело до порушення умов договору та прав позивача на своєчасне та повне отримання оплати за надані послуги.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 617 ЦК особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 218 ГК підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі на підставі договору № 13-2118 від 01.12.2014 виникло господарське зобов`язання.

Судом встановлено, що за періоди з травня 2021 року по лютий 2022 року та з квітня 2022 року по березень 2023 року на виконання умов договору філія надала замовнику послуги пов`язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ) та випромінюючих пристроїв, на загальну суму 5304,72 грн.

Відповідач в порушення умов договору свої зобов`язання з оплати наданих послуг за виставленими філією рахунками за періоди з травня 2021 року по лютий 2022 року та з квітня 2022 року по березень 2023 року не виконав.

Таким чином, сума боргу за договором № 13-2118 від 01.12.2014 становить 5304,72 грн.

З вказаного слідує, що вимога позивача про стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 5304,72 грн. є обґрунтованою та законною.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).

Учасники справи, зокрема зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (1 та ч. 3 ст. 74 ГПК).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК).

У ст. 75 ГПК наведені підстави звільнення від доказування. До таких підстав, зокрема належать: визнання обставин учасниками справи; визнання судом обставин загальновідомими; встановлення обставин рішенням суду, що набрало законної сили, в господарській, цивільній або адміністративній справі, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч. 1 ст. 73 ГПК).

Ці дані, встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК).

Будь-яких доказів того, що відповідач своєчасно і в повному обсязі виконав свої зобов`язання за договором, останній, у порушення приписів ст. ст. 73, 74 ГПК України, суду не надав, тобто не довів безпідставність позовних вимог.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі задоволення позову, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73 -75, 232, 233, 237, 238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сісайд Термінал» (вул. Громадянський узвіз, 1/1, м. Миколаїв, код ЄДРПОУ 34770199) на користь позивача Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» в особі Південної філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (вул. Краснова, 14, к. 33, м. Одеса, код ЄДРПОУ 23211596) грошові кошти у розмірі 5304,72 грн., а також судовий збір, який сплачений за подачу позовної заяви у сумі 2684,00 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Т.М. Давченко